Світлана Ройз: Любов — це цінність, на яку я спираюся

Не пам’ятаю часів, коли б я так багато говорила про любов і так часто вимовляла слово «люблю». Завжди берегла його, щоб відчуття було найбільш концентрованим. Стримувала власні прояви почуттів. Але тепер переживаю якийсь окситоциновий шторм. Напевно, так і має бути. Бо в часи підвищеної напруги ми стаємо ближчими до самої своєї суті. Перестаємо скупитися — і на почуття в тому числі. Перестаємо «відкладати на потім», в тому числі і самого себе. Ви помічаєте, що ми стаємо щедрішими, особливо в час небезпеки?

Може, відчуваємо, що наше життя кимось оплачується і ми покриваємо борг — кожен чим може. А може, ми відкриваємо, які ми великі, як багато в нас є. Коли доводиться жити в умовах зовнішніх обмежень історії — необмеженою лишається тільки внутрішня територія.

У мÐ

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Що ви отримаєте

Емейл-розсилка «TUM зсередини»
Екоторба «Ambassador»
Ранній доступ до текстів The Ukrainians
Digital-доступ до історій Reporters
Доступ до онлайн-зустрічей
Доступ до офлайн-подій
Книжковий та інші клуби
30% знижки на паперовий Reporters
4 друковані номери Reporters на рік
Знижки на книжки TUM Publishing

від 416 грн/міс

Обрати рівень

Ви вже у Спільноті?

Авторизація

Переглянути всі рівні

Коли смерть так близько, немає сенсу витрачати себе на те, що не є любов’ю

Я думаю, що моє «я люблю» за ці воєнні роки розширилось, здається, разом і з самим серцем, що так часто болить