Історія роду — це переплетення життів різних людей, яких ми називаємо своїми предками. Сьогодні нас би могло не бути, якби за збігом обставин саме ці люди не перетнулися у минулому. А ще, ці переплетення відбувалися на тлі або під впливом великих історичних подій, без яких певні люди могли б узагалі ніколи не перетнутися. Якби наше минуле не було таким, яким воно є, то своїми предками ми, можливо, називали б зовсім інших людей. І, мабуть, мали б інакший зовнішній вигляд, інакшу вдачу, таланти завдяки поєднанню різних ДНК.
Занурення в історію свого роду допомогло мені краще зрозуміти батьків та дідусів із бабусями, усвідомити причини їхнього життєвого вибору й моделі поведінки в тих або інших ситуаціях. Під час пошуку інформації на генеалогічних порталах вдалося віднайти світлину, на якій, можливо, зафіксована моя прабабуся Сіма.
ДНК-генеалогія допомогла пролити світло на деякі білі плями мого родоводу, зокрема знайти імовірного біологічного батька мого дідуся Івана й підтвердити його єврейсько-ашкеназьке походження, а також пояснити, звідки взялося прізвище Ніколаєв.
Попереду ще багато роботи і нових відкриттів. Однак скажу, що захоплення сімейною історією познайомило мене з неймовірними людьми, які поділяють такі ж цінності та захоплення.
На основі історії своєї родини ми пишемо власну. Чи коли-небудь ви задумувалися, ким були ваші предки? Чи були у родині козаки або шляхта? Вивчення сімейної історії — це захопливий багаторівневий квест, який може перевернути ваші уявлення про власне коріння. Тож нижче поділюся основними кроками, які допоможуть дослідити історію свого роду, а отже, і власну.
Перший крок — ревізія сімейного архіву
Зберіть усе, що маєте ви, ваші родичі, далекі й близькі, та зробіть копії, оцифруйте і впорядкуйте свій особистий архів. Цінними джерелами інформації є документи й метрики, сімейні альбоми з фотографіями та підписами, нагороди та грамоти, листи, листівки і телеграми. Саме інформація із сімейних архівів стане основою ваших пошуків надалі.
Крок другий — родинне опитування
Поговоріть із батьками, розпитайте близьких і далеких, літніх і молодих родичів. Ставте уточнювальні запитання. Записуйте розмови на диктофон чи відео, щоби потім можна було систематизувати інформацію і скласти початковий скелет родинного дерева. Пам’ятайте, що сімейні легенди теж потрібно записувати, проте варто критично ставитися до них і перевіряти на достовірність. Ще будьте готові до того, що мало які з них виявляться правдивими. Більшість так і залишиться просто гарними легендами.
Третій крок — сходіть на кладовище
Як би дивно це не було, та кладовища — ще одне цінне джерело інформації у дослідженні сімейної історії. Насамперед, на могилах предків можна знайти їхні імена, прізвища, дату народження і смерті. Часом там може бути написана і причина смерті або інші цікаві деталі. Деяку інформацію про своїх родичів ви також зможете знайти на воєнних похованнях та меморіалах слави або місцях пам’яті. Найчастіше вони розташовані у центральній частині населених пунктів і містять список місцевих полеглих або вбитих, серед яких можуть бути і ваші предки.
Четвертий крок — створіть генеалогічне дерево
Рекомендую використовувати для цього генеалогічні портали онлайн. До прикладу, можна легко побудувати своє родинне дерево на сайті на MyHeritage. Для цього потрібно зареєструватися безпосередньо на порталі або ж за допомогою Family Tree Builder (FTB) — безкоштовного програмного забезпечення для ПК від цієї ж ізраїльської компанії.
В цьому разі потрібно інсталювати програму FTB на комп’ютер або ноутбук і зареєструватися на сайті MyHeritage. Family Tree Builder (FTB) особливо корисна для дослідників із великими генеалогічними деревами. Розробники подбали про те, щоб користувачі мали змогу до кожної особи в дереві додати фото, історичні записи, біографію, нотатки, перевірити на точність, а також скористатися додатковими функціями MyHeritage із пошуку потенційних збігів з особами в інших деревах та в базі документів.
Створивши дерево у FTB, ви матимете змогу синхронізувати його безпосередньо з порталом MyHeritage. На самому ж сайті ви можете безкоштовно створити родинне дерево до 250 осіб. Якщо ж знадобиться розширити його на більшу кількість осіб, доведеться придбати відповідний тарифний план.
П’ятий крок — створіть документальну базу
Це список архівів і джерел, де можна знайти відомості про свій рід. Ось приблизний перелік документів, на які варто звернути увагу. Первинні: метричні книги — записи про народження, шлюби та смерті. Акти цивільного стану. Сповідні розписи — списки парафіян, які відвідували церкву.
Щойно основа зібрана, почніть пошук додаткових джерел, які допоможуть оживити історію родини.
Додатковими документами для дослідження роду можуть бути: майнові документи — записи про купівлю-продаж, земельні справи, заповіти. Нотаріальні акти — угоди, судові рішення та інші юридичні папери. Документи сільських сходів — рішення громад, які можуть містити відомості про ваших предків.
Шостий крок — зверніться до органів ДРАЦС
Саме там, в установах, які охоплюють документи з усіх теренів України, можна знайти записи, що допоможуть рухатися далі. Проблема сучасного покоління в тому, що інформація про родовід зазвичай обмежується їхніми дідусями й бабусями, які народилися вже після Другої світової війни. У таких випадках варто шукати дані про попередні покоління у РАЦСах, тобто в установах окремих районів. І тоді переходити до наступного етапу.
Сьомий крок — онлайн-пошук документів
Перш ніж звертатися до архівів та інших установ, почніть із попереднього пошуку вже опублікованих джерел і аналізу інформації, що містить мережа. Для цього вам стануть у пригоді різноманітні генеалогічні сайти, форуми та онлайн-архіви, бібліотеки, книги та енциклопедії, мапи, словники тощо. Пам’ятайте, що багато архівних документів уже оцифровані і доступні онлайн.
Восьмий крок — подайте запити в архіви
Якщо мережа не містить потрібних документів, то варто звертатися до архівів. Документи до Другої світової війни варто шукати саме так. Залежно від регіону, можна накопати метричні книги, переписи населення, судові справи й багато іншого. Зверніть увагу, що документи можуть зберігатися не тільки в державних обласних архівах, а й у церковних установах або навіть університетських бібліотеках. Наголошую, що деякі з них можна знайти оцифрованими онлайн.
Темні сторінки в історії родини: репресії та кримінальні справи — можливість для сучасників знайти більше відомостей.
Якщо ваш предок був репресований, відправлений на каторгу чи засуджений, то велика ймовірність, що це допоможе в дослідженні роду. Адже, найвірогідніше, про нього збереглися документи в державних архівах.
Це можуть бути особові справи, протоколи допитів, інколи портрети.
Дев’ятий крок — ДНК-тест
Генетичні тести — це один із допоміжних інструментів у дослідженні родинної історії. Для декого вони просто спосіб розважитися, проте інші, виявляючи цікавість, дізнаються про себе багато нового. Насправді за допомогою ДНК неможливо визначити національність людини, бо ми є своєрідною мішаниною представників різних гаплогруп (група, яка має спільного предка. — Ред.).
Проте за допомогою великих генетичних баз даних і тестування, яке пропонують різні міжнародні компанії, ми можемо знайти далеких і близьких родичів, пролити світло на родинні таємниці, а іноді й збагатити свою родинну історію.
Це можливо завдяки порівнянню різних зразків матеріалів ДНК і знаходженню серед них спільних частин.
Зазвичай ви замовляєте і сплачуєте набір для ДНК-тестування на офіційному сайті обраної компанії. Після отримання набору поштою реєструєте його на сайті. Збираєте зразки своєї слини (генетичного матеріалу) у спеціальний контейнер і надсилаєте в лабораторію. А оскільки вони зазвичай розташовані на території США, дорога ваших генетичних зразків займає близько місяця. І ще три-чотири тижні потрібно лабораторії на опрацювання вашого генетичного матеріалу. Після завершення цього процесу ви отримуєте сповіщення з результатами. У них міститься відсотковий розподіл етнічного походження з географічною мапою, яка показує регіони походження ваших предків.
Хочу наголосити, що такий тест не визначає вашого етнічного походження. Кожен народ — це міцний коктейль, що складається з різноманітних генетичних варіантів, проте генетичне тестування допоможе вам розширити своє родинне дерево, додати до нього нову інформацію і, можливо, познайомитися з далекими чи близькими родичами. Цьому посприяють «збіги ДНК», які ви неодмінно побачите серед результатів тестування.
Також будьте готові до того, що результати ДНК-генеалогії можуть показати таємниці попередніх поколінь. Наприклад, невідповідність біологічного батьківства з документальним. Онуки та правнуки одних людей можуть по крові виявитися нащадками інших. Тож якщо шукаєте і запитуєте, будьте готові почути відповідь.
Анна Ніколаєва, дослідниця, етнологиня, кандидатка історичних наук.
Якщо ви хотіли б поділитися своїми думками, ідеями чи досвідами і написати колонку, то надсилайте листа на емейл — [email protected]. Погляди, висловлені у матеріалі, можуть не співпадати з точкою зору The Ukrainians Media. Передрук тексту чи його частин дозволений лише з письмової згоди редакції. Зображення — Вадима Блонського.
