Кількість працівників технологічної індустрії Львова стрімко збільшується щороку. Вплив на місто теж все відчутніший. Згідно зі статистикою, наприкінці 2018 року у Львові мешкало понад 21 тисячу ІТ-спеціалістів. Львівський ІТ Кластер — організація, яка конвертує присутність цієї індустрії у якісні зміни для міста.
Багато змін можна побачити вже зараз — наприклад, 14 інноваційних програм у трьох університетах Львова, які розвивають стартап-мислення студентів, або щорічна конференція IT Arena, також кампус ІТ-компаній Innovation District IT Park, будівництво якого розпочнеться вже незабаром.
Але є ще один цікавий проєкт — заміський простір IT Village. Його мета — створення відповідальної спільноти співмешканців за межами Львова.
Про те, чому важлива відповідальність і життя в спільнотах, читайте в інтерв’ю зі Степаном Веселовським, виконавчим директором Львівського ІТ Кластера.
[Партнерська публікація: Львівський ІТ Кластер]
Як і чому у Кластера виникла ідея вийти за межі міста та створити село для здебільшого урбанізованих представників сфери ІТ?
Львівський ІТ Кластер — це не девелоперська компанія, і ми не просто створюємо житло. Ми працюємо зі спільнотою і для спільноти. Всі ідеї надходять від індустрії, а ми їх аналізуємо та втілюємо в життя. У 2016 році реалізували наш перший інфраструктурний проєкт — IT House, багатоквартирний будинок для представників ІТ-галузі на вул. Студинського. Сьогодні там живуть 72 сім’ї, і це, напевне, єдина у Львові новобудова без засклених балконів. (Сміється)
А ще це будинок із потужною спільнотою сусідів, які проводять події та зустрічі у конференц-залі на першому поверсі, організовують пікніки на даху чи спільні заняття спортом на майданчику. Мешканці постійно розвивають спільний простір, удосконалюють його, і це все відбувається вже без нашої участі як ідейників проєкту. Цей проєкт показав, що створити активну спільноту можливо, і саме в цьому його найбільша цінність. Після здачі будинку ми ще довго отримували запити від людей щодо цього проєкту та коли буде наступний будинок.
Жити у власному будинку — мрія багатьох. Тим паче людей, які вже мають сім’ї та дітей. Середній вік ІТ-спеціаліста у Львові — 28 років, а по Україні загалом 32% — це люди 21-25 років та 31% — 26-30 років (згідно з даними IT Research 3.0 та DOU Портрет ІТ-спеціаліста-2019, — TU). Проаналізувавши ці дані, ми вирішили, що наступний проєкт буде для тих ІТ-спеціалістів, які дорослішають, створюють сім’ї та хочуть жити за містом. Але не в селі, в традиційному значенні цього слова. За містом, але з усіма перевагами міста та всім найнеобхіднішим.
Протягом двох років ми працювали над ідеєю та концепцією заміського простору. Вона полягає в тому, що це не просто гарні будинки чи красивий вигляд із вікна. Суть у тому, що це neighborhood, сусідство, я б навіть сказав, добросусідство.
Цілий комплекс важливих інгредієнтів — з сусідами, яких добре знаєш; де ніхто не порушує загального краєвиду та фасадів будинків; де можна комфортно жити та отримувати естетичне задоволення не лише від природи довкола і власного подвір’я, а й від інфраструктури.
Ми взяли це поняття neighborhood із житлових кварталів США та Європи, і мені воно дуже імпонує. Згадайте ідеальну двоповерхову забудову в Пало-Альто, містечку яке є частиною Кремнієвої Долини: там кожен backyard інший, у кожного свій, але комплекс цих будинків — однаковий та непорушний, що тішить око та душу. IT Village — це спроба впровадити найкращі світові практики і створити гармонійний простір у Львові.
Чому це потрібно?
На мою думку, в Україні нам усім бракує можливостей сповна відчувати естетику довкола. Кожен із нас живе у власній бульбашці: хтось — у класно облаштованій на власний смак квартирі, хтось — у сучасному дорогому приватному будинку. Але часто є одна проблема — у сусіда навпроти страшний 3-метровий паркан, між будинками немає дороги, а на сусідній багатоповерхівці проглядаються хаотично вмонтовані кондиціонери, балкони, що засклені по-різному, та порушений фасад із вікнами.
Зараз я теж живу у багатоповерхівці, тому зазвичай швидко перебігаю шлях від припаркованого авто до дому, щоб хаотичний фасад мого та сусідніх будинків не засмучував мене. Це естетично неприємно і заважає. І так, мене це хвилює: і вигляд із вікна, і вигляд під’їзду, і стан хідників та дитячого майданчика, і вигляд всього району й міста, де я живу.
Напевне, всі ми відчуваємо якесь естетичне задоволення і спокій під час подорожей за кордон, бо там чисто, гарно, немає жахливих вивісок і вибитих дверей для магазинів у старих барокових будинках. Архітектуру доглядають, акуратно вписують сучасні будинки в середовище старих, продумують усі деталі з позиції урбаністики.
Середовище — дуже важливе, бо впливає на нас. І якщо воно правильно організоване й позитивне, то під його дією ми також стаємо ще кращими
Середовище — дуже важливе, бо впливає на нас. І якщо воно правильно організоване й позитивне, то під його дією ми також стаємо ще кращими. В IT Village буде саме так. Люди не ховатимуться в будинках, мешканцям буде важливо, що є за межами його особистого простору та подвір’я, чи не змінився вигляд із вікна, що відбувається на спільній відпочинковій зоні та в комплексі загалом. Ініціативні сусіди з активною позицією — наша мета, і ми працюємо заради цього зі старту проєкту.
Тобто IT Village — це спроба вирішити певні урбаністичні проблеми міста та запропонувати альтернативу?
Більшість майбутніх мешканців IT Village — це люди, які жили у місті та вже мають у власності квартири. Тому, думаю, що так: більшість із них шукали альтернативу, щось нове, якісне та відмінне від пересічного житла. Великою перевагою (і про це говоримо з самого початку) є можливість бути частиною проєкту — впливати на рішення не лише стосовно власного будинку чи території, а й зон спільного користування.
Українська ІТ-індустрія у роботі на глобальному ринку технологій запозичила передові міжнародні практики та методології, за якими працюють компанії у різних куточках світу. Так само і ми намагаємося перенести ці правила роботи ІТ-індустрії в облаштування навколишнього життя та розбудову IT Village.
Тому велику увагу фокусуємо на проджект-менеджменті, відслідковуванні результатів, орієнтованості на результат, аналізі прийнятих рішень та їхньої ефективності, постановці процесів, спільній та особистій відповідальності за простір тощо.
В IT Village діятиме спеціально створена форма правління — з секретаріатом та правлінням, — які обиратимуться на певний період та змінюватимуться що кілька років. Також спільно з усіма мабутніми мешканцями ми розроблятимемо договір чи навіть кодекс про правила життя та функціонування простору, з детально прописаними усіма «червоними лініями», яких не можна перетинати.
Про непорушність фасадів та відсутність парканів ми кажемо відразу, тільки-но людина цікавиться проєктом IT Village. Наразі у просторі плануємо звести 134 будинки п’яти різних типів. Така кількість людей — цілком достатня для побудови потужної спільноти.
Які сильні сторони таких професійних спільнот, на твою думку? Чому це цінно?
Люди однієї професії мають багато спільного. У нашому випадку саме робота в ІТ-індустрії є об’єднувальним елементом спільноти та основою довіри одне до одного.
Упевнений, що наші майбутні сусіди точно перетинались у роботі та знаються між собою, або ж взагалі є співробітниками в одній компанії. Вони — люди зі спільними інтересами, ідеями, можливо, навіть поглядами на життя. А це дуже класно.
Є усі шанси нагенерувати ідеї для запуску стартапів чи компаній на спільному барбекю з сусідами, обговорити останні технологічні тренди, відрядження чи навчальні програми. Тут можна буде більше спілкуватися, більше довіряти та зростати разом.
Чи не вважаєш, що ІТ-спеціалісти в Україні і без того доволі відокремлена спільнота людей?
Про так зване «життя у бульбашці» мені дуже часто доводиться чути, про це часто згадують у медіа. Але я так не сказав би, адже усі ми, не лише люди ІТ-індустрії, завжди обмежені певним колом спілкування, інтересами, колом людей зі схожими хобі тощо. Термін «бульбашка» можна застосувати до кожного. ІТ-спеціалісти такі ж мешканці Львова, як і будь-хто інший. Вони користуються громадським транспортом, ходять в театри, кінотеатри, спортзали, проводять час в ресторанах чи відпочивають за містом.
Якщо говорити про IT Village як конкретний проєкт, то гляньмо на пропозицію житла у Львові. На ринку сьогодні — безліч варіантів котеджних містечок, таунхаусів, окремих будинків, багатоповерхівок як в місті, так і поза ним, абсолютно на будь-який смак. Таких пропозицій багато. Але наш проєкт пропонує інше — спільноту, а вже потім будинки. Ми — будівельники відповідальних спільнот.
Житло для ком’юніті — ідея, яка спрацювала, втілилась в життя у вигляді IT House та продовжується в IT Village. Можна сказати, що це своєрідний експеримент. Якщо хтось і планує назвати таку спільноту активних мешканців бульбашкою, то це буде точно одна з найефективніших та найкращих бульбашок з усіх. (Сміється)
На які проєкти Кластер орієнтується? Назви схожі проєкти в Україні, якщо такі є.
З того, що є в Україні, чи, точніше, було колись, можна назвати квартали чи навіть цілі райони з багатоквартирною забудовою від фабрик або заводів часів УРСР. Така практика була поширеною, помешкання будували поблизу місць праці, квартири часто безкоштовно надавали працівникам.
Але ми брали приклад із досвідів побудови спільнот, а не просто побудови житла. Тут можна згадати і явище Кремнієвої Долини, цілого окремого технологічного кластера, де сьогодні розміщені головні офіси топових світових компаній, з’являються мільярдні стартапи, а довкола мешкають люди, які так чи інакше пов’язані з технологічною індустрією і які приїжджають сюди з усього світу.
Давайте зміцнювати спільноти та розвивати відповідальність, яка виходить за межі власного дому та приносить користь іншим
Регулярно буваю там, і це дуже класне відчуття, коли навіть за барною стійкою з пивом в руках люди обговорюють останні технологічні новини та ідеї запуску стартапів. Це справді неймовірно.
Так само можна згадати ізраїльські кібуци — квітучі зелені поселення серед пустелі з надзвичайним рівнем самоорганізованості мешканців. Окремі райони, де діють дуже чіткі правила для життя мешканців, це, зокрема, The Bow Quarter в Лондоні, житловий район у приміщеннях ревіталізованих фабрик із бізнес-центром та парком, який головною своєю цінністю називає безпечність, і де розвиток місця, загальний вигляд і будь-які зміни дуже чітко контролюють.
Також існує надзвичайне містечко Tuxedo Park в Нью-Йорку — з мальовничими віллами довкола озера, яке виросло зі спільноти працівників двох заводів. Сьогодні ця територія має історичну та архітектурну цінність та охороняється законом.
Таких прикладів ще багато, і вони справді дуже надихають. Вірю, що наш проєкт IT Village також надихатиме інших. Давайте зміцнювати спільноти та розвивати відповідальність, яка виходить за межі власного дому та приносить користь іншим.
