Цілий березень 2022 року місто Ніжин Чернігівської області було під обстрілами та в оточенні ворожих військ. А вже в середині травня містяни організували для дітей майстер-класи зі скандинавської ходьби та сканді-екскурсії вихідного дня, на яких діти вчили своїх батьків цього виду спорту і слухали історії та оповідки свого міста.
[Цей матеріал є частиною проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3), який співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом]
§§§
Ніжин має тисячолітню історію, особливим періодом якої була козацька доба. Це місто, де жив Гоголь, куди греки привезли легендарні рецепти соління, де розташовані унікальний Музей рідкісної книги та старовинний університет.
«Колись Ніжин називали містом-музеєм просто неба, це перлинка Лівобережжя», — розповідає Олена Овчар, менеджерка проєкту «Молодіжні сканді-тури Чернігівщиною».
Міст і містечок з величезним туристичним потенціалом на Чернігівщині багато, тож активісти вирішили поєднати своє хобі — скандинавську ходьбу — та ознайомлення з історією у сканді-тури для гостей з інших регіонів.
Сканді-тури — це новий напрям активного відпочинку для людей різного віку, який поєднує основи скандинавської ходьби з пішохідними туристичними маршрутами. Вся група рухається зі спеціальними палицями, а екскурсовод розповідає про історичні локації. Чудово підходить для сімейного відпочинку, адже можна прийти родиною з дітками.
Олена — інструкторка Української школи скандинавської ходьби Ігоря Єфименка із 2012 року. Вона почала займатися цим видом спорту через своє здоров’я, оскільки потребувала кардіонавантаження, а стрибати та бігати не могла. Скандинавська ходьба має кілька переваг: дуже поширена (осередки є майже в усіх обласних центрах), не має обмежень щодо віку учасників, адже навантаження можна регулювати, корисна як для підлітків, які активно ростуть і потребують зміцнення м’язів, так і для людей похилого віку, адже зменшується навантаження на суглоби нижніх кінцівок, збільшується об’єм легенів і укріплюються м’язи серця. Варто згадати і про психоемоційне розвантаження, адже заняття проводять на вулиці.
«У нашому фітнес-залі завжди нові шпалери», — сміється Олена.
З часом організатори проєкту почали співпрацювати з ініціаторами подібного дозвілля в інших регіонах: так уже вдалось домовитися з партнерами із осередків скандинавської ходьби у Львівській, Житомирській і Київській областях про спільні тури; і ще восени виграли грант проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості».
«Ми проходили дуже грамотно побудоване онлайн-навчання. Я почерпнула багато знань, як оформлювати проєктні заявки, зрозуміла, яких помилок припускалася в минулих заявках, як краще прописувати бюджет», — розповідає менеджерка проєкту.
Зміна маршрутів
У березні проєкт мав стартувати, але через війну довелося не лише відкласти його початок, а й цілком переписати. Він міг би залишитися нереалізованим, адже в тій концепції, у якій команда його спланувала, не міг відбутися. Після роздумів організатори з ГО «Ніжин сканді-тур» поставили собі запитання: що можна зробити в ситуації, яка виникла? Виїжджати не можна, запросити учасників з інших регіонів — теж. Тож потрібно робити усе на місці.
«Віра в себе і питання, що ми можемо в тих обставинах, які маємо, допомогли нам втілити наш проєкт», — ділиться Олена.
Після деокупації Чернігівщини багато шляхів залишалися замінованими, там працювали сапери і військова адміністрація не дозволила би везти людей на екскурсії. Тому замість молодіжних поїздок гостей до Батурина, Качанівки і Седніва команда проєкту вирішила організувати майстер-класи для дітей на території ніжинського комунального закладу «Спорт для всіх», адже там є укриття, а безпека зараз — понад усе. Від екскурсій теж не відмовилися — і разом з Ніжинським краєзнавчим музеєм імені Івана Спаського розробили міський маршрут повз заклади, де є бомбосховища, аби, в разі тривоги, була змога спуститися туди.
«Маршрути розраховані десь на півтори-дві години перебування на вулиці. Локації підбирали так, щоб вони доповнювали одна одну, наприклад, якщо тема козацької доби, то всі основні точки пов’язані з нею. Незвична, корисна для здоров’я екскурсія», — розповідає Олена.
Ініціатори проєкту поговорили з грантодавцями і по-новому прописали проєкт. За кілька днів вони отримали згоду від менеджерів, домовилися з міською радою і вчителями. Реалізували все стрімко і без затримок, бо працювало «черезтинне радіо»:
«Проєкт не гальмував: приходили одні, а тут уже інші записувалися на заняття. І я дуже вдячна ГО “Міцна громада”, тому що фінансові питання вирішили швидко, ми встигли замовити сувенірну продукцію для учасників і отримали “зелене світло” для наших ідей», — каже Олена.
Коштів гранту вистачило, а стадіон і приміщення для роздягальні надали безкоштовно. Міська влада допомогла і з водою та засобами гігієни для укриттів.
«Найважче було розпочати. Коли ми були в оточенні, життя в місті ніби завмерло: на вулицях було мало людей, всі старалися бути з родиною вдома або ховалися в укриттях. І коли міська рада нас підтримала, коли почули від учителів, що діти готові прийти, то зрозуміли: все гаразд, все реалізується», — згадує жінка.
Команда проєкту провела вісім майстер-класів і дві екскурсії. До них долучилися 117 містян, зокрема 69 дітей.
«Місяць оточення діти провели в бомбосховищах, майже без дистанційного навчання, вони були у психологічно важкому стані. Коли ми звернулися до вчителів із пропозицією залучити їхніх учнів, був шквал охочих, вони хотіли спілкування, скучили одне за одним», — пригадує жінка.
Екскурсія починалася від Воздвиженської церкви. Це місце, де любив гуляти молодий Гоголь, коли навчався в Ніжині. Тоді територія ліцейського парку була обгороджена, але він разом з іншими хлопцями знаходив лазівки і відвідував вечорниці, де місцеві люди розповідали байки і бувальщини.
«Кажуть, саме там він почув легенду про молоду панночку, яка несподівано померла. Та легенда і стала основою його повісті “Вій”. Це було місце, де він надихався для своєї творчості, оповідки з народу перетворював у свої легендарні твори», — каже Олена.
Наприкінці проєкту організатори провели анкетування про психоемоційний стан учасників. Вони оцінювали його самі, і 29 із 38 опитаних сказали, що він значно покращився.
«Найбільше запам’ятався момент, коли діти, яких ми вчили основ скандинавської ходьби на майстер-класах, запросили на екскурсію своїх батьків і почали показувати їм, як це робити: “Ти не так палицю тримаєш, треба отак! А ти це знаєш? А ти це вже вмієш?” Діти навчали своїх дорослих, родинний зв’язок поліпшувався».
Багато батьків писали подяки і казали, що дуже гарно провели час зі своїми дітьми.
«Це дійсно було важливою подією на той момент. Планували одне, а воно трансформувалося в інше. Ми підлаштувалися під реалії, відгукнулися на те, що тоді громаді було потрібно».
У колажах використані фото героїв
§§§
Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні.
Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
