У Мостиськах, де мешкає приблизно 10 000 осіб, зусиллями місцевої громади, за участі влади та бізнесу, з’явилося унікальне місцеве радіо. Як це вдалося? Яких інвестицій потребує такий особливий стартап? Якою є мета засновників?
Публікуємо транскрипт розмови на Радіо «Сковорода» у рамках проекту «Місця успішних ідей».
«Місця успішних ідей» — спільний проект The Ukrainians, Radio SKOVORODA та «Громадське. Львів», який здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Модератор: Володимир Бєглов
Спікери: співзасновники радіо — Орест Терлецький та Антон Гула
Локація: кінотеатр міста Мостиська
Навіщо 10000 місту, в якому й так всі всіх і все знають створювати онлайн-радіо?
ОРЕСТ: У принципі, навколишні районні центри теж мають свої радіостанції. Відповідно, Мостиська пасло задніх у цьому плані і ми мусили наздоганяти.
Я знаю, що історію Most LIVE Radio досить довга і перш ніж з’явилося ефірне медіа, ви своїми силами запустили інший ресурс — портал міста Мостиська.
ОРЕСТ: Та ж сама історія, коли в більшості населених пунктів були свої медіа-ресурси, у Мостиська нічого не було. Наступив переломний момент, коли захотілося щось зробити своїми силами. Я зробив сайт і почав публікувати на ньому деяку інформацію, люди зацікавилися, почали дивитися й коментувати. Потім долучилися інші люди, допомагали. Пізніше Юра Зінько ще долучився, багато зробив для сайту і його функціонування. Це був ще 2005 рік. Відтоді сайт існує та надає інформацію щодо комунальних послуг та іншого.
Коли я розповідаю про Radio SKOVORODA іншим медіа чи зацікавленим, то перше питання, яке ставлять це питання про те, де знайти інвестора. А також скільки на це потрібно грошей і кому потрібно продати душу, щоби розпочати своє онлайн-радіо? Як у вас це було
АНТОН: Наскільки мені відомо Radio SKOVORODA створювали доволі досвідчені люди, які мали досвід у сфері медіа. А у нас — навпаки, зібралася команда аматорів, яка не знала всього процесу. Ми думали, що візьмемо ноутбук, купимо мікрофон за сто гривень і будемо вести ефіри на своєму радіо. Але, коли ми почали над цим працювати, то побачили, що багато чого не вистачає і постійно потрібно дізнаватися про щось нове.
Ми не знали, як саме робити радіо. Спершу все робили за власні кошти і сили. Але люди бачили, що це не був проект для самих себе, а для розвитку міста. Люди розуміли, що такий проект потрібен і пропонували свою допомогу. Була допомога, як і від влади, такі і від наших місцевих бізнесменів, з якими ми спільно зробили це радіо.
Наскільки я зрозумів не ви ходили по підтримку, а люди, які помітили групу ініціативної молоді, приходили до вас і пропонували підтримку, так?
АНТОН: Ми довго радилися з друзями, як це краще робити. І ми всім розповідали, що у наших планах зробити такий проект, а інформація швидко поширюється. Часом підходили друзі друзів і пропонували свою допомогу. Інколи ми самі розповідати про свою ініціативу, зверталися до влади і місцевих політиків. Вони люблять, коли до них приходять.
Якщо ми починали вчотирьох це радіо створювати, то вже зараз у команді більше 25 людей. Люди самі приходять, бо хочуть бути в команді.
ОРЕСТ: Якщо відбувається щось позитивне, то влада відповідно на це реагує. Потрібно заявляти про себе, тому що з газет про нас не почують. Тому ми мали розповісти, хто ми, що ми, яка у нас ідея і як плануємо її втілити і тоді вже запитати про допомогу.
Тепер у нас навіть є представник влади — Олег Макар, який веде свою авторську програму і розповідає про Мостиська. Бізнес більше фінансово допомагає. Ми просто прийшли і розповіли про свою ідею так я є, пояснили, що ми не спеціалісти, ніхто із нас не працював на радіо, ми не знаємо, що й до чого, але вчимося, експерементуємо і хочемо це зробити. Відповідно, люди допомагають та йдуть на зустріч.
Для мене справжнім святом стало відкриття Radio SKOVORODA. Воно відбувалося на вулиці, в дуже хорошому товаристві, була класна вечірка. Як у вас це відбулося, коли день народження Most LIVE Radio?
АНТОН: У нас ще таких заходів не було, ми ще так відкрито свого дня народження не святкували. Ми вирішили спершу вирішити усі свої проблеми, щоби з’явитися у гарному світлі, в якому можемо показатися для більшої публіки.
Ти кажеш, що є проблеми. Це теж дуже важливо на початку нового стартапу, втілення нові ідеї. Які саме проблеми, крім того, що всі недосвідчені?
АНТОН: Перші проблеми були пов’язані із технічними питаннями. Обладнання підключали, перепідключали, змінювали, з’являлися якісь шуми і ми не могли розібратися,звідки вони беруться. Це були одні із проблем і ми розуміли, що так не можемо починати, бо люди хочуть слухати якісне радіо, якісну музику, а не шум в ефірі.
Друге те, що у нас немає керівника. Команда складається із цікавих людей, кожна з яких орієнтується у своїй сфері і хоче розповісти про своє. Через це часом виникали непорозуміння. Але це допомагає рухатися, бо знаходимо проблему, вирішуємо її і рухаємося далі.
ОРЕСТ: Я хотів би дещо додати щодо відкриття. У нас відкриття як такого не було, але у літній період ми вирішили просовувати себе через події, які ми проводимо для людей. Наприклад, вихідні з Most LIVE Radio: перегляд фільмів у парку робимо під відкритим небом із проектором, музичні вечори тощо.
Яка ваша мета? Ми поговорили, чому ви створилися, в який спосіб, що спершу був портал, але все одно є мета не для того, щоби мама чула, що я ефір веду, є щось таке важливе, вище?
ОРЕСТ: У нас є «дротове» радіо, чорно-біла газета. Цим все обмежується. Щоб розширити межі подачі інформації, ми пішли на такий крок.
АНТОН: У нас досить гарне місто. Хоч маленьке, але досить цікаве. І має гарні історії, яким можна поділитися, щоби про наше місто почули десь далі. І люди можливо будуть зацікавлені приїхати і хоча би подивитися на місто.
У нас проводилися і археологічні розкопки, і історія міста стає зразу цікавішою. В нас є багато речей, іякими ми хочемо поділитися. Археологи, які проводять розкопки знайшли дуже цікаві експонати, і є в них така теорія, що вся цивілізація пішла із нашого маленького міста.
…Коли ми формували Radio SKOVORODA практично кожен пішохід і пішохідка, які чули нас, приходили і казали, що теж хочуть робити ефір, і більшість із них доводилося у певний дипломатичний толерантний спосіб «відфутболювати». Коли до вас приходять люди, які хочуть брати участь у проекті, у який спосіб лишається людина в команді, чи не лишається? Чи є якийсь X-фактор на Most LIVE Radio?
ОРЕСТ: Фактора немає, у нас маленьке містечко і невеликий вибір. (Усміхається) Я сумніваюся, що хтось із захоче сюди їхати з інших регіонів, щоби спеціально провести програму.
Як казав Антон, підходили люди після нашого заходу в парку. От один хлопчина казав: «Все дуже класно, мені подобається, я хочу бути у вашій команді, у вас класна команда». Команда формується сама по собі по мірі появи нових людей. Кожна люди — особлива, тому під кожну підбирається програма. Часом сама підбирає собі передачу.
АНТОН: 25 людей у команді — це не є 25 ведучих. Кожен виконує своє роботу, хтось займається організаційними питання, дехто шукає спонсорів, дехто шукає цікавий матеріал, який можна використати в ефірі. І так команда працює. Є охочих вести програми більше, якщо це вдається людині, ми тільки раді. Але більшість спробувавши розуміє, що потрібно ще готуватися.
Якщо говорити про тематику і програми, які звучать в ефірі… Я бачив ефірну сітку і особливо кинулася в очі програма «Теорія успіху». Але вона досить універсальна, про неї можуть говорити і на нашому радіо, і на Radio SKOVORODA, і на Радіо Свобода. Тобто це універсальна тема. Чи є якісь програми, які можливі тільки в Мостиськах?
ОРЕСТ: Над такою темою працювали наші друзі-археологи, але поки що вони не наважилися вийти з такими серйозними заявами в інтернет.
Є тематики таких програм, які підтримується в ефірах таких програм як «Лєсоточилка», це є вільний ефір нашої Катрусі і Тараса, їх зараз немає правда з нами. Під час розмови вони можуть порушувати власне ті питання, які стосуються міста, наших подій, які відбувається в Мостиськах.
Також програма Олега Макара «Мостиські набутки» суто про Мостиська і Мостиський район. Це про політичні чи історичні питання, що стосуються нашого міста.
АНТОН: Мені здається, що всі наші програми пов’язані з нашим містом. І у проекті «Теорія успіху» говориться про те, що навіть у Мостиськах можна знайти успіх. В основному йдеться про місцевих людей.
Дуже важливо, хто вас слухає, і скільки цих людей?
АНТОН: Аудиторія поки що невелика, але постійно збільшується. Це місцева молодь віком від 16 років. Це люди, які виїхали із Мостиськ, або на роботу закордон. Маємо із ними зв’язок, дуже приємно отримувати вітання з іншої країни. Ці люди дякують нам, що чують новини із Мостиська. У нас на радіо є свій мостиський акцент, який, напевно, людям до душі.
Оресте, які конфлікти найчастіше трапляються і як ви їх вирішуєте?
ОРЕСТ: Справа в тому, що коли виникла ідея заснувати радіо, ми всі між собою не були добре знайомими. Спочатку треба було перезнайомитися, бо у кожного свій підхід, своє мислення і бачення речей. І до того моменту, поки ми узгодили загальну картину пройшло доволі багато часу.
Буває і зараз виникають конфлікти, бо ще не всі нюанси проговорені, але помаленьку ми рухаємося у цьому напрямку. Висновок, який ми зробили — при виникненні незрозумілих ситуацій потрібно розмовляти і обговорювати питання, тому що непорозуміння — велика проблема. Коли всі зробили по-різному — це вже проблема і треба її якось вирішувати, обговорювати і рухатися далі.
АНТОН: Ц нас ще не було дуже серйозних конфліктів. В мене така позиція: не треба брати дурного до голови, і ми стараємося на цьому наголошувати.
Спільну роботу треба продовжувати, не можна на півдороги залишати розпочате. Якщо ми вже за це взялися, то потрібно доводити справу до кінця. Ми зробили перший крок, але щоб зробити із нашого місцевого радіо дійсно хороший проект ще дуже багато чого треба подолати.
Чи буває у вас таке, що везе вас таксист додому, наприклад, чи чують і кажуть: «О, а я вас по радіо чув»?
АНТОН: У мене такого не буває, може, тому що я не дуже веду програми в ефірі. У нас ще є такі ведучі, які ведуть «Музичну Мармуляду» — Стефко і Ромка. Після їхнього музикального вечора в місті, мали велику популярність серед дітей у місті. Діти, по вісім-десять років, дуже полюбили Стефка і віталися з ним.
ОРЕСТ: Впізнають нашу ведучу Катю. Ми проводимо у центральному парку заходи, відповідно люди вже бачать ведучих і вже звертаються, наприклад, до Каті. І дуже багато людей впізнають, але не по голосу.
АНТОН: Так само якось прийшли до нас три дівчинки, які люблять співати і просили заспівати пісню. Для них спеціально шукали фонограму чи самі грали і дівчата на цьому вечорі вже й співали. Вони вже навіть мають свою назву — «тріо-суперстар із Мостиськ».
Ми проговорили і мету, і проблеми, які ви маєте, але крім цього є ще візія: якими ми будемо за п’ять чи десять років. Чи ви уявляли Most LIVE Radio за п’ять років? Яким є радіо вашої мрії? Чого хочете досягнути?
ОРЕСТ: Спочатку ми візію бачили всі по-різному, хоча в одному напрямку рухалися. Хтось бачив Most LIVE Radio найбільшим радіо в Україні, дехто як найбільше радіо в Мостиськах, але кожен бачив його щораз більшим.
Скажіть, а ви якось спілкувалися із цим старшим поколінням мостиських журналістів? Якщо так, то які у вас взаємини із тими, хто творив інформаційні Мостиська ще кілька років тому?
ОРЕСТ: Взаємини мінімальні. Зв’язку, в принципі, немає. Вони інколи можуть написати про нашу подію, ми про те, що вони опубліковують. Але більшого зв’язку немає, тому що дуже велика різниця навіть у стилі подання інформації, та й аудиторія у нас різна…
Які виклики, які ризики ви зараз бачите перед собою?
АНТОН: Найбільший наш ризик — конфлікти, що люди можуть зневіритися чи їм просто набридне працювати.
Ви готові працювати над цими викликами?
АНТОН: Та ми й зараз над ними працюємо, щоби такого в майбутньому не було.
ОРЕСТ: Всі інші ризики, які були, ми намагалися оперативно вирішувати, і вони помаленьку зникають.
Ви зареєстровані не як комерційна структура, а як громадська організація?
ОРЕСТ: Так.
Відповідно, ви не можете отримувати прибутку?
ОРЕСТ: Це можуть бути лише благодійні внески.
Як ви мотивуєте команду з 25 людей, щоби вона ефективно працювала?
ОРЕСТ: Кожна людина хоче самовиразитися і в чомусь відзначитися. Вона вибирає найдоступніший спосіб. Наприклад, з’явилося онлайн-радіо, людям цікаво, бо це медіа. Цікава річ, додає популярності і, відповідно, коли наших ведучих впізнають, це піднімає їхній тонус і бажання щось робити.
АНТОН: Всі люди, які працюють у нашій команді, це не якісь випадкові люди, які прийшли і просто сказали, що хочуть працювати на радіо. Ці люди колись займалися активною роботою. Таким людям простіше робити хороші речі, коли ти об’єднуєшся. Через це ми об’єдналися в команду і намагаємося робити такі речі разом, підтримуючи один одного.
