Десять років протягу

Міркуючи про зміни останнього десятиліття, ми попросили письменників та письменниць розповісти про те, які перетворення сталися з їхніми містами. Сергій Жадан пише про харківʼян, які вперто чіпляються за ознаки мирного життя.

Початок квітня в місті ніжний і легкий. За ніч змінюються забарвлення і наповнення простору. Дерева, які ще вчора чорніли по-зимовому печально, зранку вже квітнуть, перша зелень з’являється нізвідки, весна проступає в повітрі, змінюючи все нагально і докорінно. Вулиці запилені та просторі, молодь, у якої, як видається, трішки забагато вільного часу, обсідає сухі фонтани, містяни бігають у своїх важливих щоденних справах. Сонця стає все більше, зима безнадійно лишається в минулому, тепло видається нескінченним. 

Увечері, коли темніє, вулиці швидко порожніють. Кав’ярні та магазини працюють до дев’ятої вечора. По дев’ятій двері ще відчинені, проте нічого вже не працює. Персонал довго збирається, прибирає за собою, ніхто не хоче розходитись — до Ð