img

Що правда, а що лженаука? Ася Казанцева — про все на світі

22.09.2016 Катя Мячіна

Ася Казанцева — одна з найвідоміших наукових журналісток Росії. За вісім років кар’єри вона встигла попрацювати головним редактором журналу «Здоров’я», колумністом Slon.ru та «Вокруг света», написати два бестселери і здобути найпрестижнішу премію для популяризаторів науки — «Просветитель».

У рамках Форуму видавців Ася розказувала про наукові міфи, наукові мрії і їхній вплив на наше з вами життя. Ми записали найцікавіше.

 

Про безглуздість гомеопатії

Гомеопатію винайшов Самуель Ганеман на межі XVIII-XIX століть. Він був розчарований у тогочасній медицині. Це не дивно, бо тоді зазвичай лікували ртуттю, миш’яком, кровопусканням та іншими радикальними методами.

Головною ідеєю гомеопатії було те, щоби знайти певну отруту, згодувати її здоровому добровольцю і подивитися, як він на неї реагуватиме. І якщо реакцією на цю речовину буде, наприклад, нудота, то, відповідно, цією речовиною треба буде лікувати нудоту. Другою ідеєю, яка відкидає небезпечність гомеопатії, є розведення діючої речовини до неймовірно малих пропорцій. Тобто за своєю суттю гомеопатичні препарати — це різні отруйні речовини, розведені в багато-багато разів.

Ідею Ганемана ще за його життя критикували, бо ж у безкінечно розведених речовинах може просто не залишитися діючих молекул. На той час про мікрорівень будови світу знали ще мало, проте сьогодні за допомогою числа Авогадро можна довести цю гіпотезу. Наприклад, якщо ми захочемо максимально розділити 100 мл горілки і збільшимо її кількість у 100 разів за допомогою розведення 12 разів поспіль, то в одній порції нашого розчину з імовірністю 60% буде хоча б одна молекула. Думаєте, гомеопати не застосовують таких великих розведень? Наприклад, препарат «Оциллококцинум» розводять 200 разів. Тобто ймовірність наявності молекули в препараті така ж, якби качка пролітала в сусідньому всесвіті. А в Росії на ньому заробляють близько 2,5 млрд рублів на рік.

Інноваційна гомеопатія маскується під сучасну медицину. Наприклад, є дуже популярний гомеопатичний препарат «Анаферон», котрий позиціонують як противірусний засіб. До його складу входять антитіла до білка інтерферону, який є ключовим у функціонуванні імунної системи. І можна було б дискутувати про ефективність такого способу лікування. Адже за більшої кількості антитіл до інтерферону в організмі людини, певно, буде виділятися більше самого білка, відтак боротьба з вірусом стане активнішою. Проте не  забуваймо, що гомеопатичні препарати дуже сильно розводять. Тому діючої речовини в одній таблетці «Анаферону» є 3х10-23 г. Тобто вам дуже пощастить, якщо в одній із трьох пігулок буде хоча б одна така молекула.

Для XVIII століття гомеопатія була геніальною ідеєю. Є дані про те, що в гомеопатичних лікарнях люди рідше помирали від холери (лише в 63% випадків), ніж у звичайних. І хоча така інформація неточна, очевидно, що людина з інфекційною хворобою почуватиметься краще, якщо її годувати цукровими кульками та водою, ніж якщо їй робити кровопускання і годувати продуктами ртуті та миш’яку. Але річ у тім, що при лікуванні сучасними препаратами людина помре від подібного захворювання лише в 95% випадків. Тому гомеопатія сьогодні є неефективною.

Віднедавна офіційні установи, які займаються охороною здоров’я, почали випускати різноманітні документи, що спростовують користь гомеопатії. Наприклад, австралійський уряд оприлюднив великий аналіз усіх досліджень гомеопатії за 2015 рік. У ньому вказано, що «гомеопатією не мають лікувати людей, що страждають хронічними або серйозними хворобами. Люди піддають своє здоров’я ризику, якщо використовують гомеопатію та ігнорують традиційну медицину».

Ефективність гомеопатичних препаратів найчастіше доводять тим, що вони допомагають вилікувати застуду чи грип. Але людина одужує від них так само швидко, навіть якщо не приймає жодних ліків. Бо ці хвороби зазвичай просто минають.

Про дієтичні проблеми сучасності

За статистикою ФАО (Продовольча організація ООН), 1965 року людина з країни, що розвивалася, отримувала менш як 2,5 тис. калорій на день. Цього було замало, бо мешканці тих регіонів витрачали більше енергії на фізичну роботу. В розвинених країнах у 1965-му вже була невелика проблема з надлишком їжі — одна людина споживала більш як 3 тисячі калорій. У 2015 році особа з країни, що розвивається, отримує 3 тисячі калорій, з розвиненої — 3,5 тисячі. Тому сьогодні великою проблемою є надлишкова вага. За даними ФАО, 2016 року від ожиріння страждає 1,9 млрд людей, а недоїдають 790 мільйонів осіб. Цікаво, що 2013-го, коли я писала свою першу книжку, кількість людей з надлишковою вагою була 1,5 мільярда, а недоїдали 1 мільярд осіб.

Причиною цього є те, що їжі стало просто забагато. В середньому кожна людина викидає 100 кг харчів на рік. Ми виробляємо забагато продуктів і переїдаємо. Це досить логічно, бо ми еволюціонували в умовах, коли їжі завжди було мало. Ми не звикли жити в ситуації, коли харчів достатньо, тому наш мозок завжди не проти поїсти.

При цьому зайва вага майже не має позитивного впливу на здоров’я. За патологічного ожиріння, коли індекс маси тіла перевищує 45, жінки живуть на 8 років менше, а чоловіки — на 13. Для жінок жирова тканина має хоча б якісь переваги, бо продукує жіночий гормон естроген, а для чоловіків є лише зайвим навантаженням. Через цю особливість вважають, що жінки з невеликою кількістю зайвої ваги легше переносять настання клімаксу, адже мають більше естрогену, ніж худі.

Про те, як певна їжа впливає на здоров’я

Когортні дослідження довели, що у людей, які п’ють по 5-6 горняток кави щодня, ризик смерті під час проведення експерименту менший, ніж у тих, хто її зовсім не вживає. Проте невідомо, чи причиною цього є саме кофеїн. У каві чимало інших речовин, і деякі з них ще не є добре вивчені.

Ті, хто отримує більш як 20% денної порції калорій із цукру, удвічі частіше помирають від серцево-судинних захворювань. А люди, які щодня випивають по бляшанці солодкої газованої води, щороку товстішають на кілограм.

Вегетаріанці справді є здоровішими від м’ясоїдів. Вони на 29% рідше помирають від ішемічної хвороби серця і на 18% рідше — від онконедуг. Оптимальною дієтою вважають пастеріанство, яке передбачає споживання овочів, молочних продуктів, яєць та риби. Водночас у вегетаріанців може виникнути нестача життєво необхідного вітаміну В12, що впливає на розвиток і функціонування нервової системи. Тому таку дієту не рекомендують дітям, підліткам і особливо вагітним.

Про мозок та нейрофізіологію

У XIX столітті мозок вивчали лише клінічним способом. Нейрофізіологи знаходили людей з якоюсь патологією і спостерігали за розвитком їхньої хвороби протягом усього життя. А після смерті досліджували пошкодження мозку на макрорівні і вибудовували причинно-наслідковий зв’язок між патологіями та частинами мозку, які їх спричинили.

У XX столітті інструментальні механізми вивчення мозку значно розвинулися. Наприклад, хірург Уайлдер Пенфілд намагався знайти панацею від епілепсії, подразнюючи легким електрозарядом різні частини кори головного мозку пацієнтів, які в цей час мали описувати свої почуття. Завдяки цьому експерименту наука дізналася, за які процеси відповідають конкретні зони мозку. І побачила, що ці зв’язки універсальні для всіх людей.

У XXІ столітті найбільшу роль відіграють інструменти сканування мозку, наприклад, магнітно-резонансна томографія — МРТ. З її допомогою нещодавно було зроблено кілька шокуючих відкриттів. Одні з найвідоміших науковців у сфері нейрофізіології Марсель Джаст і Том Мітчел з’ясували, що за допомогою МРТ можна визначити, яке слово людина бачить на картці перед собою саме в цей момент. Вони відкрили, що в мозку є зони, які активізуються, якщо особа думає про щось їстівне, про укриття або просто про довге слово. До того ж, є зони, які відповідають за різні групи фізичних термінів — пов’язані з енергією, періодичністю, диференційними рівняннями тощо. Досі незрозуміло, яким чином людський мозок набув цієї особливості. Базування «зони думання» про їжу в одному місці можна пояснити еволюцією — виживали і залишали потомство ті, хто добре харчувався. А от фізику ми активно вивчаємо лише близько 100 років. Загалом, виявляється, що кора нашого головного мозку — це наче карта з різних понять та слів.

Звичайно, фантастичні історії про те, щоби безперешкодно читати думки людей чи зробити комп’ютер особистістю, поки що дуже далекі. Наразі ми не маємо такого потужного обладнання. В мозку людини є близько 86 мільярдів нейронів, між якими існують десятки тисяч нейронних зв’язків. Ми поки що такого не вміємо. Проте нові відкриття вже захоплюють і, безумовно, прогрес є помітним.

Усі фото — Петро Ткачишин.

Катя Мячіна

Схожі публікації

Популярні публікації

philipp-reiner-207
197701 6

8 речей, які кожен повинен зробити до 8 ранку

Декілька простих, але важливих порад
25.02.2017 The Ukrainians
2
25926 15

Ярослав Ажнюк

Розмова із засновником українського технологічного стартапу Petcube
04.04.2014 Тарас Прокопишин
pexels-photo-12628
26317 5

7 відмінностей між професіоналами й аматорами

Письменник і підприємець Джеф Гоінз про аматорів і професіоналів
07.12.2016 The Ukrainians

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати