img

Де відбудеться «Євробачення-2017» і скільки це нам коштуватиме?

10.07.2016 Ірина Сало
 
 

1) Скільки коштує проведення «Євробачення»?

 

По-різному, сталої суми не існує. Вона змінюється щороку і залежить від країни, яка приймає пісенний захід, та планів організаторів. До прикладу, найбільше в історії конкурсу на нього витратив Азербайджан — $64 млн (до того лідером за витратами була Росія у 2009 р. — 44 млн доларів). Найощадливішими виявилися Швеція та Естонія, витративши від 8 до 13 млн євро. Україна 2005 року провела «Євробачення» за 23 млн доларів.

2) Україна за власні кошти повинна організовувати конкурс?

 

Ні. Фінансують «Євробачення» із кількох джерел. Частину грошей надає засновник конкурсу — Європейська мовна спілка або так звана «Велика п’ятірка» засновників: Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія та Іспанія. Тому незалежно від зайнятого на конкурсі місця вони потрапляють до фіналу автоматично. З їхньої кишені покривається 50% витрат на організацію свята.

 

Друга частина — це гроші країни, котра приймає конкурс. Їх мають передбачити у бюджеті на наступний рік.

 

Третя частина коштів — спонсорська. Будь-хто може підтримати конкурс грошима чи допомогти волонтерською роботою (наприклад, підмітаючи вулиці навколо місця проведення конкурсу).

 

І, нарешті, незначну суму вкладають інші учасники «Євробачення» — за рахунок комісійних внесків, пропорційних масштабам національних телерадіомовників, що організовують трансляцію.

3) Уже відомо, скільки коштів витратить Україна на конкурс?

 

Ні, поки що тривають підрахунки. Багато залежатиме від того, в якому місті відбудеться конкурс, відтак чи багато доведеться витрачати на розбудову/добудову інфраструктури. Але у Кабміні припускають, що вдасться «вписатися» у суму від 8 до 15 млн доларів.

4) Чи є шанс відробити гроші за «Євробачення»?

 

Це залежить від того, скільки грошей країна витратить на захід. Зразком ефективності стало шведське Мальме у 2013 році. Витративши менш як 10 млн євро, місто заробило щонайменше вдвічі більше. Зазвичай прибуток від продажу квитків на «Євробачення» покриває близько 75% витрат.

 

Але слід врахувати і непряму вигоду. Наприклад, підвищення значення міжнародного туристичного бренду міста і країни-організатора. Також таке дійство може активізувати інвестиційний інтерес до міста, що потім може вплинути на покращення економічної ситуації країни чи міста.

5) Чи допоможе Україні попередній досвід проведення дійства?

 

Можемо на це хіба що сподіватись. Врешті, варто пам’ятати, що у 2005 році українське «Євробачення» не обійшлося без фінансових скандалів. Тоді Держфінінспекція недорахувалася 36 млн гривень, які зникли під час організації конкурсу. Однак усе ж варто зазначити, що на розвиток туристичної галузі це дійство мало позитивний вплив.

6) Можливо, зараз для України це зайві витрати?

 

Таку думку, одразу після перемоги Джамали, озвучив міністр фінансів Олександр Данилюк. «Я закликаю тверезо оцінити можливості і вигоди «Євробачення» і нагадую, що проект має бути фінансово обґрунтованим. 1 мільярд гривень — це величезна сума».

 

Зрештою, світ знає п’ять прикладів передавання права на проведення конкурсу. Наприклад, Франція у 1960 році передала його Британії. Однак прем’єр-міністр Гройсман запевнив, що Україна знайде гроші на цей конкурс і відмовлятися від нього не буде.

7) В якому місті відбудеться «Євробачення»?

 

Поки що невідомо. Його оберуть шляхом відкритого конкурсу, який уже розпочато.

 

Зараз усі міста, котрі хочуть приймати у себе «Євробачення», надсилають заявки на участь. Комітет здійснить попередній аналіз анкет та запропонує найкращі варіанти міст Європейській мовній спілці. Після інспекції фіналістів 1 серпня 2016 року буде оголошено результати відбору та названо місто-господаря «Євробачення-2017».

 

Станом на 8 липня заявки подали шість міст: Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків та Херсон.

8) За якими критеріями обиратимуть місто?

 

Насправді вимог чимало і всі вони зазначені тут. Ми виокремимо три найголовніші.

 

Отже, перевагу отримають міста-кандидати, заявки яких матимуть найкращі технічні та якісні характеристики стосовно арени, офіційних готелів, сучасної транспортної інфраструктури, що включає не тільки якісне транспортне сполучення в межах міста, а й наявність аеропорту та відмінного сполучення між ним та містом.

 

Низка вимог є й до арени «Євробачення-2017», де відбудуться півфінали й фінал конкурсу, а також проводитимуть репетиції виступів усіх учасників. Це має бути накрите приміщення, яке може вмістити не менш як 7 тисяч глядачів, а бажано до 10 тисяч.

 

Особливим акцентом організації й проведення конкурсу є безпека. Тож міста-претенденти у співпраці з державними органами України обов’язково мають гарантувати безпеку учасникам, членам делегацій та гостям «Євробачення-2017».

 

Для роботи представників ЗМІ у місті проведення конкурсу має функціонувати міжнародний прес-центр, який може вмістити не менш ніж 1550 журналістів. Розташований він має бути неподалік арени або у приміщенні арени.

 

Також міста мають подати пропозиції щодо локацій проведення вітального прийому міста-господаря для всіх делегацій мовників-учасників та представників преси й прощальної вечірки після фіналу, яку змогли би відвідати близько 3 тисяч осіб. Міста-претенденти мають передбачити багатогранну соціально-культурну програму.

9) Мене дуже цікавить тема «Євробачення». Звідки дізнаватися найновішу інформацію?

 

Оскільки у країні-переможниці підготовкою конкурсу займається національний мовник (в Україні — UA: Перший), то з інформацією про всі зустрічі і те, що на них було вирішено, можна ознайомитись на сайті телеканалу-організатора у розділі «Новини каналу». Там новини про конкурс з’являються найшвидше.

Ірина Сало

Текст Ірина Сало

Журналістка у The Ukrainians

Схожі публікації

3111 7

Чи може довіра бути фінансово вигідною?

Підприємці про те, чому мусимо довіряти більше

07.03.2016 Роман Рак
5229 12

Сродна праця: кейси амбітних культурних проектів

Досвід менеджерів, які розвивають документальне кіно, нову музику та музейну справу

23.06.2017 Євген Гриценко
4226 8

Якість як тренд

Як ідея постійного самовдосконалення викладачів впливає на якість вищої освіти

02.05.2018 Марічка Паплаускайте

Популярні публікації

47586 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова
30151 8

Анна Косарєва: «В ІТ-індустрії є безліч професій, де потрібні прикладні, гуманітарні чи фінансові знання»

Анна Косарєва про особливості ІТ-освіти в Україні, навчання школярів програмуванню та «Годину коду»
14.11.2016 Павло Кузнєцов
60122 10

Сектант своєї справи

Як 16-річному українцеві вдалося заснувати стартап на півмільйона доларів і розпочати роботу у «вищій лізі» маркетингу
12.10.2016 Ярослав Назар

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати