[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Історія повторюється щоразу: щоб швидше запустити бізнес у країні, що розвивається, західна компанія бере на роботу спеціального менеджера «із взаємодії з місцевою владою». Чиновник, який обіцяє посприяти, пропонує зустрітися в неформальних умовах, наприклад, разом повечеряти. За столом він вдається до затуманених міркувань про буцім майбутні зміни в законодавстві, про відсутність чіткого визначення економічних зон й подібне. Усі ці питання «стовідсотково необхідно залагодити, перш ніж починати щось робити». Тут же чиновник дає зрозуміти, що за якісь $ 500 він готовий усунути будь-які перешкоди. Звичайно, це незаконно, але ж компанія, почавши працювати в країні без зволікань, отримає мільйони прибутку, а сам менеджер — солідну премію за відмінний результат.
Що в такій ситуації робити вашому співробітнику?
Начальники відділів, що відповідають за дотримання законності в компанії, вважають, що тут нічого думати. І помиляються. У квітні цього року газета The New York Times опублікувала результати внутрішнього розслідування, проведеного в 2005 році компанією Walmart. Воно показало, що керівники мексиканського відділення Walmart, щоб забезпечити безперешкодний вихід роздрібної імперії на мексиканський ринок, заплатили місцевим чиновникам понад $ 24 млн хабара. Незвичне в цій історії те, що інформація про підкуп влади дійшла до вищого керівництва Walmart.Серед іншого, хабарі місцевим чиновникам, навіть такі значні, — справа звична.
Щоб оцінити масштаб подібних правопорушень, СЕВ (Corporate Executive Board) за останні п’ять років опитала понад 700 тисяч співробітників мультинаціональних компаній, що працюють в понад 115 країнах. Визнали, що лише 1% респондентів були присутні під час передачі хабара місцевому чиновнику. Цифра, на перший погляд, невелика. Але в країнах, що розвиваються, вона значно вища: 3% для Мексики і 8% для Китаю. Разом з тим, штраф за підкуп службової особи може бути досить великим. Скажімо, Siemens у 2008 році виплатила $ 1,6 млрд за протиправну поведінку в різних країнах, а в 2009 році за хабарі чиновникам в Нігерії на $ 579 млн оштрафували KBR.
За нашими даними, з червня 2007 до червня 2010 року середній штраф у подібних випадках сягав $ 7 млн. Додайте до цього вартість судових витрат і часу керівників компанії, які залагоджують скандал, намагаючись повернути компанії добре ім’я та довіру акціонерів.
Чому ж, якщо хабарі посадовим особам так дорого коштують компаніям, вони продовжують їх давати? Наше дослідження виявило один важливий фактор — тиск корпоративного центру. Керівництво компаній усе частіше розуміє ринки, що розвиваються, як джерело зростання їхнього бізнесу.
Після кризи 2008 року в розвинених країнах почалася стагнація, ледь не всі глобальні корпорації вирішили, що найшвидше поповнити свої доходи вони могли б у Китаї, Мексиці, Індонезії, Бразилії тощо. До цього освоєння цих ринків планували на далеке майбутнє, але раптом вони стали здаватися чарівним порятунком від нинішніх фінансових труднощів, а відповідні цифри вийшли на передові смуги корпоративних фінансових звітів. Тому значно зріс тиск на співробітників регіональних відділень: від них вимагали якнайшвидшого нарощування, що й підштовхувало їх до порушення закону.
Ми виявили ще два фактори. По-перше, місцеві чиновники прекрасно розуміють, що коли компанія поспішає, вона стає легкою здобиччю для хабарника. По-друге, місцеві конкуренти звикли грати за прийнятими в країні правилам, поруч з ними іноземна компанія потрапляє в невигідне становище.
Коли офіційні обмеження заважають зростанню бізнесу, керівнику регіонального підрозділу стає все важче працювати, відчуваючи тиск штаб-квартири, але ще важче стає утриматися від порушення закону, якщо він бачить, як конкуренти, роздаючи хабарі, захоплюють ринок. Та й в головному офісі навряд чи хто-небудь про це щось дізнається. Як же утримати співробітників від протиправних дій?
Гарним засобом називають «навчання, внутрішню політику, корпоративні цінності й контроль». Але наше дослідження показало, що цього не достатньо. Оцінивши компанії за розробленою нами шкалою «порядності», ми виявили: що вищий цей показник, то менше люди вчиняють незаконні дії. У таких компаніях корпоративна культура тримається на поняттях чесності й порядності.
Саме це, а не жорсткий контроль зверху, визначає поведінку співробітників. І тут ми виділяємо п’ять найважливіших чинників.
– як тільки керівництво компанії дізнається про правопорушення, воно негайно вдається до рішучих заходів.
– співробітники, повідомляючи про факти корупції, не бояться наслідків для себе.
– керівництво з повагою ставиться до «менших» співробітників.
– менеджери притягують до відповідальності винних.
– у колективі панує атмосфера довіри.
Запобігти корупції допоможуть й інші заходи.
Спостережливість і здоровий глузд
Той, хто працює в країні, що розвивається, знає, як важко отримати дозвіл на відкриття нового підприємства і що тільки хабарами можна розпочати цей процес. Приклад мексиканського відділення Walmart вкотре доводить, що занадто швидке позитивне рішення — тривожний сигнал. З цієї історії повинен узяти урок кожен керівник. Економіка країн, що розвиваються, зростає швидко, тому і різке збільшення доходів компаній, скажімо, у Китаї або в Індії, здається природним. Але якщо мова йде про будівництво нових підприємств або про діяльність, що вимагає особливого дозволу, то занадто вдалий розвиток подій має насторожувати.
Анонімні профілактичні опитування
У кожної серйозної компанії є «гаряча лінія», якою може скористатися будь-який співробітник, що став свідком правопорушення. Але, на жаль, подібні дзвінки бувають не часто. Тому ми порадили б організаціям проводити регулярні опитування співробітників, зокрема анонімні. Досвід показує, що підрозділи однієї і тієї ж компанії можуть значно відрізнятися один від одного з точки зору моральної стійкості. І тут найважливіше — не визнати, що деякі підрозділи порушують закон, а зрозуміти, які саме підрозділи це роблять.
Але інформації, отриманої з анонімних джерел, недостатньо. Так ви лише побачите «дим». Щоб знайти причину пожежі, варто безпосередньо говорити з людьми. Тема корупції завжди важка, тому проводити таку бесіду краще в невеликих фокус-групах або віч-на-віч.
Особливо вдало організована профілактика в компанії «Tyco». Тут співробітників, які працюють на ринках, що розвиваються, не відправляють на типові тренінги, а з ними займаються фахівці щодо запобігання правопорушенням у форматі фокус-груп. Крім того, оскільки не всі готові відкрито висловлюватися на людях, у компанії встановили систему анонімного онлайн-опитування, що дозволяє бачити відповіді колег. З появою цієї системи дискусії стали жвавішими, співробітники почали порушувати питання, яких раніше ніхто не наважувався обговорювати.
Результати опитувань, проведених в різних підрозділах і регіонах, записують і порівнюють, виявляючи найболючіші проблеми.
Суворо дотримуватися принципу справедливості
Керівнику, який все своє професійне життя боровся за те, щоб його організація дотримувалася закону, неприємно дізнаватися, що менеджери не реагують на повідомлення про порушення. Як би компанія не вибудовувала захист від зловживань, навіть найнадійніші методи не матимуть сенсу, якщо люди не бачать певних дій за фактами порушень.
Згідно з The New York Times, Walmart відмовилася від послуг юридичної фірми, яка пропонувала за чотири місяці провести розслідування. Цю роботу доручили начальнику одного із закордонних офісів компанії, людині, яка, ймовірно, причетна до цього корупційного скандалу. Підвищення отримав і один з ключових керівників, який заохочував підкуп мексиканських чиновників.
Згодом ми дізнаємося, що ж відбувалося в Мексиці. У Walmart кажуть, що зараз йде широкомасштабне службове розслідування. І це добре. Наш аналіз свідчить, що керівництво повинне відразу ж реагувати на кожну скаргу, ретельно вивчати те, що сталося, публічно карати винних і заохочувати співробітників, які повідомили про беззаконня.
Тільки в такому випадку люди повірять, що справедливість в їхній організації є. І це допоможе компанії уникнути подібних злочинів або хоча б мінімізувати шкоду від них.
Оригінал — Карел Ден, Бредлі Трейсі
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
