«Технологія успіху» — серія розмов із керівниками найамбіційніших ІТ-компаній країни. Впродовж року — разом із Lviv IT Cluster — ми розповідатимемо про підприємців, які є лідерами технологічних компаній України та спробуємо краще зрозуміти людей, які рухають країну вперед.
Із Віталієм Седлером, співзасновником та директором Intellias, ми поспілкувалися про історію та місію компанії, розуміння персонального та організаційного успіху, а також про специфіку роботи з німецькомовними ринками.
Please check the link below to read the article in English — Vitaly Sedler, Intellias.
Віталію, розкажи, будь ласка, з чого почалася історія компанії Intellias?
Мені було 14 років, коли розвалився Радянський Союз. Усі були шоковані та не знали, чим займатися. Саме тоді у Львові заснували фізмат-ліцей, який дав великий поштовх багатьом людям із нашої галузі. Мені пощастило потрапити у цей навчальний заклад, і фактично завдяки ліцею з’явився інтерес до інформатики і програмування, до інформаційних технологій. Тоді я жив комп’ютерами, це було щось нове і дуже цікаве. Мені як підлітку подобалося працювати з комп’ютерами і програмувати. Врешті-решт, тоді це було щось просте.
Далі я навчався на факультеті прикладної математики Університету Франка. Вже після третього курсу почав працювати. Знання, доступні в університеті, були абсолютно поза ринком, зараз ситуація набагато краща. Але тоді все, чого ти міг досягнути, міг досягнути самостійно. Допомога університетів була невеликою. Тому після третього курсу я пішов на роботу.
Спочатку працював у одній невеличкій компанії, але згодом разом із моїм теперішнім партнером Михайлом (із яким, до слова, я спочатку навчався у ліцеї, а пізніше — на факультеті прикладної математики) вирішили заснувати Intellias. Аналізуючи досвід інших компаній, які уже тоді були на ринку, і думаючи про те, що демонструє успіх тих компаній, ми вирішили, що і нам варто спробувати розпочати власний бізнес.
Це захоплення, інтерес, особисте залучення до всього, що стосувалося інформаційних технологій, вплинуло на те, якою є наша компанія зараз. Мені цікаво дивитися трішки глибше на проекти. І мій технологічний бекграунд дуже допомагає у роботі з клієнтами.
Те, що ми з Михайлом стали партнерами, — це, певною мірою, хороша випадковість. Якось ми ішли по коридору факультету прикладної математики, побачили оголошення про роботу і вирішили зателефонувати за номером, який там був написаний. Нас обох прийняли. Так ми опинилися в компанії, що працювала на німецький ринок.
На відміну від багатьох інших компаній, які часто працюють на Америку, сьогодні Intellias сфокусований на саме німецькомовних ринках.
Для мене Intellias — це не просто бізнес заради бізнесу. Це бізнес із технологіями, до яких я сам дотичний.
Якою є специфіка роботи з європейським ринком?
З одного боку, нам простіше, оскільки наші клієнти перебувають не дуже далеко. Вони ментально і культурно близькі, тому порозумітися з німцями і загалом з європейцями не важко. За потреби можна без проблем приїхати. У нас сусідні часові зони, і це спрощує роботу.
Однак німці дуже консервативні. І донедавна вони надавали перевагу спеціалістам всередині країни. Вони готові були заплатити вищу ціну за розробника, ніж брати на себе ризики аутсорсу.
Натомість у США усе по-іншому. Це країна емігрантів, тому в них питання роботи з громадянами інших країн — типова практика. Вони це знають і вміють. Вони набагато динамічніші та більш схильні до аутсорсингу.
Чому ви не рухаєтеся в цьому напрямку, якщо розумієте, що це простіший шлях?
Є великий ринок під боком, і ми звикли з ним працювати. Це одна причина. Друга — щоби працювати із гравцями американського регіону, потрібно мати дещо інші навички. До того ж там конкурентніший ринок і є багато індійських компаній, які вже давно присутні в Сполучених Штатах. Тож наразі ми успішні в Європі, а Америку підкорюватимемо пізніше.
Якою є місія вашої компанії?
Ми живемо у часи четвертої індустріальної революції. Зазвичай про це багато говорять, а ми бачимо, як вона наступає. Швидкість цієї революції є набагато вищою, аніж попередніх. Її масштаби вражають.
Наша місія — бути частиною цієї революції. Разом із нашими талановитими розробниками і клієнтами ми хочемо щодня змінювати світ і життя людей на краще.
Наша місія — бути частиною четвертої індустріальної революції та через ІТ-рішення змінювати світ і життя людей на краще
Якою є компанія зараз?
Ми ростемо і розвиваємося. Зараз у компанії працює 600 інженерів, а наш головний офіс розташований у Львові. До слова, атмосфера Львова — демократичність і відкритість — мала визначальний вплив на формування наших персональних цінностей, а також цінностей, які сформувалися у компанії.
Півтора року тому відкрили офіс у Києві, минулого року — в Одесі. Хочемо мати більше можливостей, бути краще представленими в Україні та мати доступ до талантів, які можемо залучити до роботи у компанії.
Як я уже зазначав, у нас переважно європейські клієнти. Є кілька більших проектів, і один із них — у галузі automotive. Два роки тому ми виграли тендер в однієї глобальної компанії, яка є лідером у цьому секторі. Це робота із навігаціями, картами. Якщо ви купуєте автомобіль з навігацією, то у ньому, швидше за все, буде і частина нашої роботи.
Атмосфера Львова — демократичність і відкритість — мала визначальний вплив на формування наших персональних цінностей, а також цінностей, які сформувалися у компанії
Відтоді цей проект значно виріс. Він трансформується в глобальну платформу надання послуг на основі місцезнаходження і ми є частиною команди, яка створює це рішення. Також воно буде навігаційною платформою для самокерованих автомобілів.
Окрім цього, у нас є кілька проектів у сферах facility та energy management. У нас є трохи телекому та освітніх технологій, трохи тревелу та фінтех-проектів.
Ще мені дуже подобається проект для вивчення англійської. Це програма у стилі intelligent feedback, яка створена не за стандартним шаблоном, а вимагає якісного результату, адаптується до потреб користувача та намагається виправити наявні помилки.
Якими є цінності вашої компанії? І які особливості корпоративної культури?
Ми себе позиціонуємо як смартова та комфортна компанія, яка є і зручною для роботи, і для якої важливо, щоби працівники могли професійно розвиватись. Ми вирізняємося індивідуальною програмою розвитку для планування подальшого росту працівників. Допомагаємо людям, які хочуть будувати свою кар’єру, мають чітке прагнення та амбіції.
Працюємо в основному із молоддю, і я дуже радий цьому. Бо це люди, які багато подорожують і вчаться, мають інші ментальні установки порівняно зі старшим поколінням. З такими людьми працювати і легко, і цікаво. Ми допомагаємо підтримувати цінності, які вони сформували поза межами компанії, або й створювати їх.
Одна із таких базових речей — прозорість і відкритість компанії, а також відсутність бюрократії та ієрархії. Сімейною компанією нас не назвеш, тому що ми вже значно більші. Але ми продовжували оцю «сімейність» до моменту, наскільки це було можливо. Зараз, оскільки компанія доволі велика, вже не всіх працівників знаю особисто. Але у них завжди є можливість поспілкуватися зі мною чи кимось із інших топ-менеджерів. Жодних бар’єрів немає.
І це важливо для компанії, бо це одна із наших цінностей. Ми збираємо зворотний зв’язок, аби покращувати компанію. Аби працівникам було все комфортніше працювати в нас. Ми систематично запускаємо велопроекти, спортивні проекти, які цікаві нашим працівникам.
Що для тебе успіх? Чи вважаєш себе успішною людиною?
Так, вважаю. (Усміхається) Цінність грошей після певного моменту зникає — і ти починаєш вимірювати успіх дещо по-іншому.
Як керівник компанії успіхом я вважаю лідерство у нашому сегменті бізнесу, а також можливість бути попереду своїх конкурентів, робити кращий за інших продукт. У нашому бізнесі це доволі нелегко. Якщо порівнювати IT-аутсорсинг зі спортом, то це як біг на середній дистанції. Важливо не те, чи швидко біжиш саме зараз, а чи бігтимеш настільки швидко весь час.
Якщо порівнювати IT-аутсорсинг зі спортом, то це як біг на середній дистанції. Важливо не те, чи швидко біжиш саме зараз, а чи бігтимеш настільки швидко весь час
Ми компанія, яка швидко зростає. Останні декілька років ми щороку збільшуємося на 50%, останнього року це 220 нових працівників. Тому ми успішні. А через те, що змогли створити компанію-лідера, то успішний і я. Те, що ми постійно в топі у рейтингах ІТ-роботодавців у Львові, у десятці серед сотень компаній у Києві, — це ознака якості.
Як компанія пережила період після кризи 2008 року? А як період після Революції гідності?
У 2009 та 2010 роках, саме після початку кризи, ми зросли на 45-50%. На мою думку, варто розглядати кризу як можливість. Ми так робили.
Коли у клієнтів криза, то це означає, що вони хочуть заощадити кошти. І є Intellias — аутсорсингова компанія, яка працює якісно і послуги якої не коштують дуже дорого, у порівнянні з іншими. Ми скористалися цією можливістю.
Так само у кризових 2014-2015 роках ми змогли активно зростати, отримувати нових клієнтів. Були моменти нестабільності, але ми доклали трішки більше зусиль і продемонстрували, що навіть у таких умовах ми все виконуємо і не створюємо жодних ризиків для наших клієнтів.
А які виклики стоять перед компанією зараз?
Є виклики бізнесові, є виклики поза межами нашого впливу у зв’язку із ситуацією, яка виникла через наших сусідів на північному сході. Є речі, на які ми не можемо впливати, і виносимо їх за дужки.
Ризики, але й нові можливості, у тому, що аутсорсинг починає змінюватися, і те саме відбуватиметься у майбутньому. IT-компанії, які цього не усвідомлюють і не будуть змінюватися, будуть змушені піти із цього бізнесу. Що більша компанія, то кращі спеціалісти та менеджмент, які розуміють ситуацію, але, з іншого боку, — то складніше щось змінювати.
І найважчою буде ця трансформація: зміна бізнес-моделі й перехід від аутстафу до value-added сервісів. Це найбільший виклик, але є ще кілька років у запасі. Важливий чинник, який впливатиме, — це економічна та політична інтеграція України в західний світ.
Часто чуємо різні позиції з приводу співвідношення аутстафінгу, аутсорсингу та product-підходу. Дехто каже, що важливо рухатися в product, тому що це найкраще, що може бути. Хтось інший — що важливо, аби була ефективна та дієва бізнес-модель, і байдуже, який це із підходів. Яка твоя позиція?
Це типовий «холівар». (Сміється) Я — прихильник аутсорсингу. Стартапи і product development — це, звичайно ж, класно, але тут є часті проблеми з бізнес-складовою. З одного боку, нам потрібні люди, які вміють на цьому робити бізнес. З іншого — наразі є більша проблема: допоки держава буде такою, як є зараз, ми не зможемо побудувати хорошої інфраструктури. А для продуктової розробки нам потрібна екосистема із захистом усіх сторін, зовнішніми та внутрішніми інвестиціями, хорошою безпековою ситуацією тощо.
У аутсорсі ми робимо складні проекти й підвищуємо рівень відомості України в світі. Ми не готуємо бізнесменів, що готові до продуктового бізнесу, але ті люди, які приходять до нас, багато вчаться на проектах. Причому це можливість навчитися чомусь новому не на одному проекті, а на кількох і впродовж кількох років.
Важливо спочатку попрацювати із різноманітними клієнтами, зрозуміти, як працює бізнес, а вже потім застосовувати ці знання під час розробки продуктів.
Наразі Intellias не рухається в product-напрямок, оскільки компанія успішна в теперішньому бізнесі та при теперішньому підході. Наш основний виклик — нарощувати той успіх, якого ми досягли сьогодні. Це дуже складний менеджерський челендж, і ми докладаємо максимум зусиль, аби досягти запланованого. Коли нам стане нудно, то, можливо, візьмемося за наступні виклики.
Аутсорс допомагає вибудувати інженерну систему для тієї екосистеми, яка створиться у майбутньому. Тому це не конфронтація, а радше симбіоз
Аутсорс допомагає вибудувати інженерну систему для тієї екосистеми, яка створиться у майбутньому. Тому це не конфронтація, а радше симбіоз. Але найбільше не вистачає не ІТ-системи, а саме правової та політичної складових.
Які, на твою думку, перспективи до змін у цих напрямках?
Це схоже на тривалий процес, тому наразі великого оптимізму у мене немає. Головний оптимізм у тому, що ми принаймні рухаємося у правильному напрямку.
Далі у нас два варіанти: еволюційний або революційний. Щодо еволюційного, то не знаю, скільки часу це триватиме. Сподіваюся, Україна буде розвиватися швидко. Бо в той час, коли інші країни — наприклад, Естонія чи Ізраїль — летять зі швидкістю ракети, ми топчемося на місці. І тут варто пам’ятати, що «вікно можливостей» не відчинене вічно.
За десять чи п’ятнадцять років світ радикально зміниться, і наразі незрозуміло, яке місце у ньому займатиме Україна. Революційні зміни можливі! Візьмімо, наприклад, ту ж Естонію чи Грузію. Але для цього повинна бути команда, яка готова їх втілювати та розвивати та потужна підтримка знизу. Складність нашої ситуації полягає у тому, що Україна — велика країна, тож побороти увесь спротив і корупцію набагато складніше. На прикладі Грузії бачимо, як невелика команда однодумців змогла змінити країну просто тому, що точок впливу було не надто багато. В Україні ж це величезна зміна, тому має бути сильна команда.
ІТ — це одна із тих сфер, де проактивні, освічені та відповідальні люди можуть досягати успіху, незважаючи на зовнішні обставини. Це сфера, у якій добре працюють соціальні ліфти…
Так! Причому це такий соціальний ліфт, завдяки якому ти можеш прийти в ІТ-компанію рядовим працівником, а вже за кілька років займати високу посаду. І, що зрозуміло, винятково через персональні характеристики, наполегливість та важку щоденну працю.
Коли я закінчував Львівський фізико-математичний ліцей, то дуже популярним був факультет міжнародних відносин. Усі хотіли стати дипломатами. Друге місце умовного рейтингу завжди поділяли економічний і юридичний факультети. Вступити туди було складно — потрібно було давати хабарі або мати зв’язки, бо конкурс був шаленим.
Тоді ми й вирішили, що будемо вступати на прикладну математику. І це був дуже правильний вибір. Я часто згадую фразу із польського фільму «Chłopaki nie płacza»: «Подумай, чим ти хочеш в житті займатися, а потім почни цим займатися». Це моя історія.
Я завжди хотів займатися комп’ютерними технологіями, тому просто почав це робити. Віддав цьому весь свій час і душу. І все спрацювало.
У мене є таке кредо: «Що більше тренуєшся, то більше щастить». Хтось може сказати, що Intellias пощастило. Але це не так. Що більше ти працюєш, то більше вдається. Якби ми були не такими, як ми є, і не докладали стільки зусиль, щоб працювати максимально ефективно, то таких «випадковостей» напевне не було б.
Яким, на твою думку, є ідеальний працівник сфери ІТ? Яким є ідеальний працівник Intellias?
Наша команда складається переважно з сініорів. Джуніорів, початківців, у нас дуже мало — приблизно 3-5%. Це, зрозуміло, через те, що наші клієнти потребують дуже кваліфікованих працівників та інженерів.
Тому половину нашої компанії становлять сініори і тімліди. Інша половина — мідли, інженери середнього рівня. Ми шукаємо кваліфікованих і досвідчених кадрів, а не розвиваємо своїх тренінг-центрів. Якщо людина талановитіша за своїх колег, то, звичайно ж, ми їй допомагаємо, але не вчимо з нуля. Якщо є десятки джуніорів, то ми з них вибираємо п’ять чи десять найкращих і даємо їм шанс.
Яка у вас стратегія? Які ваші плани і амбіції?
По-перше, ми чітко бачимо місце для нашого бізнесу у довгостроковій перспективі. Ми розуміємо, що кількість можливостей збільшуватиметься, але, водночас, виклики будуть ще амбітнішими, ніж є зараз. Компанія буде зростати. Ми будемо виходити на ринки не лише Східної Європи, а й Латинської Америки та, можливо, Азії.
Ми маємо свої певні переваги, які будемо використовувати. Але і в Україні будемо покращуватися і зростати, оскільки маємо багато роботи та хороший потенціал. Будемо брати участь у ще цікавіших та новаторських проектах, але головне — продовжувати надавати якісні послуги нашим клієнтам.
Потрібно планувати стратегію і розвиток компанії на п’ять чи сім років. Уявити, як розвиватимуться технології у світі. На довший період планувати у сучасному світі неможливо і, напевне, й не потрібно. Бо тепер 10-15 років можна прирівняти до 30-40 років у минулому. Чи могли би ми у 70-х передбачити те, що маємо зараз? Думаю, що ні.
Але те, як розвиватиметься біоінженерія та суміжні галузі впродовж наступних декількох років, можемо спрогнозувати. Потрібно це робити та розвивати компанії через нові ідеї та підходи.
Що б ти порадив молодим підприємцям та людям, які думають про роботу в ІТ?
Я закликав би молодих людей, які думають і вагаються, чим зайнятися, подумати про інформаційні технології. Є стандартне бачення програміста як модного та високооплачуваного працівника. Але фінанси — це всього лиш одна складова. Є інша й не менш важлива — це дуже цікава робота на вістрі змін та можливість працювати на глобальному ринку.
Саме це має стати головним мотиватором для потенційних програмістів, бо, на мою думку, гроші не є основною перевагою. Люди не замикаються у чомусь простому, а вдосконалюються та реалізують інноваційні технології та рішення. Із глобалізацією попит на програмістів лише збільшуватиметься, і що раніше людина зрозуміє це і стане частиною сфери ІТ, то краще.
Представники сфери ІТ працюють із західними клієнтами, тому розуміють, чим є європейський і американський бізнес. Вони бачать, як мислять колеги, і, таким чином, також змінюються. Вони стають кращими, освіченішими, клієнтоорієнтованішими. Тут панують win-win-підходи та західні цінності, а не ефемерні радянські чи нуворишські принципи. ІТ — це шанс для України.
