img

Навчайся, створюй, ділися, грай

03.02.2017 Надія Швадчак

— Ви можете створити фігурку з макаронів або справжнього робота, на продаж чи тільки для себе. Але якщо це робота своїми руками — ви обов’язково мейкер, — переконують Світлана Бовкун і Юрій Власюк — продюсери ярмарку Mini Maker Faire в Україні.

Цей ярмарок — частина міжнародного руху Maker Faire — своєрідний майданчик для винахідників та новаторів. В Україні він стартував у другий рік війни та за рік розрісся із п’ятдесяти учасників до двохсот. Його уже провели у Харкові, Києві, Львові та Одесі. І захід збирав до п’яти тисяч відвідувачів.

— Війна означає, що саме зараз — час, — безапеляційно каже Юрій. —  Переглядаємо новини за травень 2015-го. Що там? — риторично запитує. — А людям потрібні й позитивні емоції.

— Це був насамперед наш особистий запит, — підхоплює Світлана. — Те, чого потребувала наша родина і діти. Maker Faire — один із прикладів американського світогляду в найкращому сенсі цього слова: «Зроби сам. Усе залежить від тебе». Мейкерство — це спосіб життя, щось на противагу споживанню. Це люди, які вірять у себе. Девіз мейкерів: «Навчайся, створюй, ділися, грай». Ми пропагуємо звичку створювати, а найкраще, звісно, прививати її з дитинства.

Мейкерство — це спосіб життя, щось на противагу споживанню

IMG_4346

Про це Світлана і Юрій задумались, коли помітили, як багато часу проводить старший син в Youtube чи граючи в Minecraft. Батьки раділи, що він на цьому розуміється, але вважали, що це далеко не всі необхідні дитині навички. Так Юрій почав пошуки і натрапив на журнал Makezine, у якому для цікавих невіртуальних занять знайшлося все: і про 3d-друк, і як зв’язати тепленький хвіст русалки, і навіть як зробити джем. Найпростішим кроком, щоби подивитись, скільки людей мають схожі інтереси в Україні, здався ярмарок.

Тож подружжя разом з друзями-однодумцями взялося за пошуки шкіл, майстрів, аматорів, будь-кого, кому цікаво щось робити. Шукали і тих, хто ходить з відчуттям все-є-але-чогось-не-вистачає. Бо вони теж — потенційні мейкери.

Спочатку важко пояснити людям, хто такий мейкер. Це ж не лише стартапер, не лише вчитель, не лише підприємець чи майстер. Це все разом

— Спочатку важко пояснити людям, хто такий мейкер, — розповідає Світлана. — Це ж не лише стартапер, не лише вчитель, не лише підприємець чи майстер. Це все разом. Якщо коротко, то це людина, котра створює матеріальний продукт, до якого можна доторкнутися.

IMG_4378

— Але це не обов’язково винахідництво. Це може бути звичайна річ, яку я хочу повторити, — уточнює Юрій.

Звичка вірити

На ярмарки найчастіше приходять сім’ями, щоби показати дітям, що можна робити. Приходять і вчителі, для яких вхід зробили безкоштовним, лиш би передавали творчий імпульс школярам.

І все ж після ярмарків бувають дуже різні відгуки: від «О, це фантастика, очі горять. Я все перепробував! За все вдячний» до «За що ви взяли сто гривень? Я нічого не побачив і не зрозумів. Пристрій дивний, стіл подряпаний, а фуд-корт маленький. Не знайшов туалету».

— Але ярмарок — це не про продаж чогось, не фестиваль вуличної їжі, не те, до чого ми звикли за двадцять років: «щось там продають», — запевняє Юрій. —  Ми намагаємось зробити так, аби  продавців було менше і більше тих, хто щось показує. Були у нас, наприклад, батько і син. Батько — інженер старої школи, а син — програміст. Вони зробили підводного робота. Навіщо? Їм  це було цікаво, у них був час. І діти, і дорослі за допомогою ноутбука могли керувати цим роботом на ярмарку.

IMG_4139

— Це все — про якість життя, — продовжує Світлана, — про свій інтерес, про те, що нас робить людьми. Мені сподобалась історія від продюсера ярмарку в Непалі, який відбувся після землетрусу. Він сказав, що його місія — повертати людям гідність. Це справді так. Особливо в Україні, коли ти постійно живеш у стресі, з відчуттям, що новини незмінно погані, можливість нагадати собі та іншим, що ти щось можеш, — це дійсно про гідність. Ти маєш рухатися до якоїсь кращої точки, інакше взагалі навіщо це все? Віра у свої можливості — це основа підприємництва. Американський лозунг — «In God we trust» — насправді не про релігію. А про те, що вони вірять. І ця звичка вірити дуже важлива, щоб рухатись уперед.

Універсальний портрет учасника ярмарку організаторам скласти ніяк не вдається, бо це і школярі, і студенти, і люди середнього віку, і пенсіонери. Пенсіонерів, кажуть, хочеться, щоби було більше. У США, запевняють, люди після 50-ти починають придумувати стартапи і вчитися чомусь новому.

—У нас є 70-річний мейкер. Він працює у стилі стімпанк, але не знає, що це так називають, — сміється Юрій, —  Йому прикольно. На першому ярмарку навколо нього було найбільше молоді, найбільше людей.

— Це взагалі суперкейс, бо старше покоління найбільше страждає від зневіри. До них менше інтересу, тому люди втрачають ентузіазм щодо власного розвитку.

Які бувають мейкери

Існує три рівні мейкерів. Zero to Maker — людина, яка сама ще не знає, що хоче робити, з ким і де. Не знає, як навчитись. Хвилюється, може, це дорого. Сумнівається. Така людина приходить на ярмарок, купує абонемент у мейкер-спейс, де можна спробувати щось змайструвати, або записується на безкоштовний ознайомчий тур чи просто дивиться, як і що роблять інші. У процесі спілкування починає розуміти: це нескладно.

Організатори навіть бачать у своєму заході своєрідний ярмарок професій: «О, ми можемо скинутися і придбати такий станок, — часом спалахують ідеї в головах відвідувачів. — Чи зібрати такий станок самостійно. Чи робити свої маленькі продукти і продавати через інтернет».

IMG_4240

Наступний рівень — Maker to Maker. Така людина вже щось собі робить і в процесі у неї виникає багато проблем і питань. Їй потрібне спілкування з людьми з інших міст і сфер. Вона шукає оцінок для свого виробу і дізнається, як працюють інші.

Верхній, найменший за кількістю, але найпотужніший рівень щодо грошей і розвитку держави, бізнесу та інновацій, — це Maker to Business. Такі люди з колишнього хобі хочуть, можуть і роблять свій бізнес. Їх залучити до ярмарків найлегше.

Верхній, найменший за кількістю, але найпотужніший рівень щодо грошей і розвитку держави, бізнесу та інновацій, — це Maker to Business

— Ми бачимо нашу місію в тому, щоб збільшувати кількість  Zero to Maker, бо це фундамент, на якому можна збудувати все інше. Для будь-якої спільноти найважливіше перестати скаржитися і почати щось робити. Кожен може знайти для цього можливість, — запевняє Світлана.

У нас класно

— Ми вважаємо, що те, що робимо, потрібне і корисне для держави, — наголошує Світлана. — Ми відкриті до співпраці. Але ми насамперед мейкери і все робимо самі. Хоча у нас є досвід взаємодії з відділом освіти у Києві — вони допомогли анонсувати нашу подію серед шкіл. Це значна підтримка. Складний, але конструктивний діалог. Насправді все залежить тільки від того, наскільки навчальні заклади зацементувалися в «совку». Один з п’яти закладів нас зрозуміє. Якби більше людей знали англійську і більше читали, було би ще більше інтересу. 

— Ми вивчаємо, хто як працює. Знаємо, що Львівська міська рада з великою ймовірністю нас підтримає. За двадцять хвилин розмови нам знаходять приміщення для заходу.

Кожного разу, коли я повертаюсь із закордону кажу: у нас класно. Є багато можливостей щось змінювати. Я, звісно, можу щодня писати багато поганого. Можу бути рупором поганого, але для чого?

До Юрія навіть підходив знайомий зі словами: «Багато грошей не маю, на спонсора не тягну, але ось три тисячі гривень. Живу у Києві, але закінчив Харківський університет, хочу, щоби там була така класна штука, яку ви робите».

— Це люди, яким не байдужий розвиток рідного міста. А наша робота також у тому, щоб прищеплювати таку рису, — каже Світлана.

— Інколи кажуть, що так буває лише у Штатах чи Німеччині. Ні, — відрізає Юрій. — Кожного разу, коли я повертаюсь із закордону, без жодного ура-патріотизму кажу: у нас класно. Є багато можливостей щось змінювати. Я, звісно, можу щодня писати багато поганого. Можу бути рупором поганого, але для чого?

IMG_4467

— Це вибір, — додає Світлана. — Я радила б всім глобально мислити. Нам не потрібно еміграції, але потрібно знати англійську. І бажано — ще одну мову. Бути відкритими для світу. Взагалі, набагато крутіше не емігрувати, а мати можливість подорожувати, бо не у кожного емігранта вона є. Хоча, якщо вам пропонують роботу в NASA, — не їхати не варіант. Це вибір.

— Кілька знайомих кажуть: «Навіщо ви купуєте ліцензію? Зробіть ярмарок самі, під іншою назвою». Ех, але це не прикольно. Ми можемо, але ми не мали б всіх цих контактів і не знали б, що відбувається у світі: що в Катманду за три копійки наробили мейкер-спейсів, а у Непалі існує дуже сильна школа робототехніки.

— Так народжується дотичність до всього світу. Ми пишаємося, коли бачимо наші ярмарки на карті поряд із європейськими.

***

«Місця успішних ідей» — спільний проект The Ukrainians, Radio SKOVORODA та «Громадське. Львів», який здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Надія Швадчак Юлія Вебер

Схожі публікації

IMG_2591
10374 9

Алім Алієв

Розмова із громадським активістом, співзасновником ініціативи «Крим SOS»

02.10.2014 Тарас Прокопишин
0L4A5785
11992 11

Підкорити Еверест

Українка Ірина Галай про те, як здолала найвищу гору в світі та як після того змінилося її життя

04.05.2017 Марічка Карпа
nased (13)
8081 13

Марія Насєдкіна

Розмова із громадською активісткою, засновницею ініціативи «Дивовижні»

12.11.2014 Тарас Прокопишин

Популярні публікації

IMG_4297
60259 5

Громада в дії

Чому в селі, де з’явився вуличний вай-фай, перестали красти квіти
07.02.2017 Альона Вишницька
philipp-reiner-207
197602 6

8 речей, які кожен повинен зробити до 8 ранку

Декілька простих, але важливих порад
25.02.2017 The Ukrainians
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
35082 7

Марина В’язовська

Українська дослідниця, яка розв’язала математичну задачу століть
03.11.2016 Олег Фея

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати