(Не)доступні ліки: що відбувається в аптеках і чи можливий дефіцит?
«Ціни абсолютно неадекватні, аптечні мережі та виробники повинні дати комфортніші умови нашим людям». Після цього звернення Володимира Зеленського 10 лютого 2025 року фармринок увійшов у період реформ. Створення Національного каталогу цін, заборона маркетингових угод, ухвалення постанов про державне регулювання цін і, зрештою, низка суперечок. Відтоді минуло 11 місяців. Що відбувалося на фармринку протягом цього часу та чому говорять про ймовірний дефіцит ліків? Чи справді це може статися — читайте в публікації НЗЛ.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Люті зміни лютого: що відбулося?
Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.
Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го.
10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.
Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні.
Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.
12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:
- Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%.
- Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
- Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
- Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку.
Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.
14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу».
19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші.
20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі.
Що пішло не так: на що нарікає громадськість?
Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення опублікували 12 лютого, але ввели в дію лише через два місяці. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).
ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»
АТ «ФАРМАК»
АТ «Київський вітамінний завод»
ТОВ «Кусус Фарм»
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Корпорація «Артеріум»
ПрАТ ФФ «Віола»
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»
ТДВ «ІнтерХім»
На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?
Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.
Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності.
На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків».
Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.
Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували.
Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі.
У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати.
Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.
- Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
- Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник».
Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».
«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».
Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».
Чому говорять про можливий дефіцит?
Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках.
Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000».
Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали.
Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути.
Що буде далі?
Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту».
Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту — покаже час.
Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.
Авторка: Роксолана Кривенко
Спортивний арбітражний суд (CAS) відхилив позов українського скелетоніста Владислава Гераскевича проти Міжнародного олімпійського комітету. Про це повідомляє «Суспільне».
Що ще відомо? Генеральний секретар CAS заявив, що «свобода самовираження дозволена на Олімпіаді, але не в місці змагань».
Що передувало? 12 лютого адвокат Євген Пронін в інтересах Владислава Гераскевича подав апеляцію на рішення МОК до Спортивного арбітражного суду.
Контекст. 12 лютого Міжнародний олімпійський комітет підтвердив дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича через відмову змінити дизайн шолома, на якому були зображення загиблих українських спортсменів. Владислав не погодився на компроміс — виступити у чорній пов’язці та показати шолом лише після заїзду. Спортсмен та його команда назвали це рішення несправедливим і вказали на подвійні стандарти МОК щодо інших спортсменів та російської символіки.
Оновлено. Ексзаступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що перебуває в Німеччині за відомою слідству адресою. За його словами, ні він, ні його брат не переховуються. Шурма додав, що готовий співпрацювати зі слідством, наголосивши, що своєї вини не визнає.
Колишнього заступника очільника Офісу Президента Ростислава Шурму та його брата оголосили в розшук. Їх підозрюють у розкраданні коштів за «зеленим» тарифом на тимчасово окупованій території Запорізької області. Сума збитків становить понад 141 мільйон гривень. Про це повідомили на сайті МВС.
Що передувало? 21 січня НАБУ та САП викрили схему розкрадання коштів на тимчасово окупованій території Запорізької області. За даними слідства, у 2019–2020 роках ексдепутат Донецької облради з братом контролювали компанії, які виробляли електроенергію на сонячних електростанціях у Запорізькій області. Після окупації регіону вони продовжували декларувати виробництво електроенергії за «зеленим» тарифом, хоча фактично електроенергія не надходила до енергосистеми України.
Кого підозрюють? Імена підозрюваних не оприлюднюють. Однак, ймовірно, йдеться про колишнього заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурму. У 2023 році Bihus.Info опублікувало розслідування про «електрику в окупації». За даними журналістів, бізнес пов’язаний із близьким оточенням Ростислава Шурми.
У межах ініціативи Bring Kids Back UA з Росії та тимчасово окупованих територій вдалось врятувати п’ятьох дітей. Про це повідомили в організації.
Що відомо? Трьох дітей, який вдалося повернути до України, восени 2022 року викрали з Херсонського обласного будинку дитини. Вони пережили окупацію, примусове переміщення до тимчасово окупованого Криму та незаконне влаштування до закладів і родин громадян РФ.
Що відомо? У тексті петиції Гераскевич вказав перелік російських спортсменів, до яких пропонує застосувати санкції. До списку увійшли ті, хто публічно підтримує вторгнення Росії в Україну, зокрема відвідував тимчасово окуповані території та брав участь в пропагандистських заходах.
Що ще відомо? 12 лютого адвокат Євген Пронін в інтересах Владислава Гераскевича подав апеляцію на рішення МОК до Спортивного арбітражного суду. Засідання тривало понад дві години. Наразі деталі невідомі.
Контекст. 12 лютого Міжнародний олімпійський комітет підтвердив дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича через відмову змінити дизайн шолома, на якому були зображення загиблих українських спортсменів. Владислав не погодився на компроміс — виступити у чорній пов’язці та показати шолом лише після заїзду. Спортсмен та його команда назвали це рішення несправедливим і вказали на подвійні стандарти МОК щодо інших спортсменів та російської символіки.
Сили оборони уразили радіолокаційну станцію «Небо-У» в тимчасово окупованому Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? На тимчасово окупованій території (ТОТ) Запорізької області ЗСУ завдали удару по пунктах дислокації операторів БпЛА РФ, а також по зосередженню живої сили росіян.
На ТОТ Донеччини українські військові уразили склад матеріально-технічних засобів та зосередження військової техніки армії РФ.
Китай виділить Україні додатковий пакет гуманітарної енергетичної допомоги. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Очільник українського МЗС додав, що двосторонні переговори з головою МЗС Китаю Ван Ї в Мюнхені були продуктивними. Політики обговорили шляхи розвитку взаємовигідної торгівлі та двосторонніх зв’язків. Також Сибіга запросив Ван Ї відвідати Україну та отримав запрошення приїхати до Пекіна.
Що ще відомо? Володимир Зеленський відвідав перше німецько-українське спільне підприємство в Мюнхені, яке виробляє дрони та прийняв перший спільно виготовлений ударний БпЛА.
Сили безпілотних систем (СБС) атакували склад боєприпасів на тимчасово окупованій території Запорізької області. Удару завдали 11 лютого. Про це повідомили в СБС.
Що ще відомо? Також 12 лютого українські військові завдали удару на тимчасово окупованих територіях по електричній підстанції «Кірова» в Луганську, військовому аеродрому «Гвардійський» в Криму та дата-центру в Приморську.
Мстислава Чернова, режисера «2000 метрів до Андріївки», нагородили премією імені Пола Селвіна від Гільдії сценаристів Америки. Про це повідомили на сайті премії.
Що відомо? Як зазначають на сайті, цю нагороду щороку присуджують членам гільдії, «чий сценарій найкраще втілює дух конституційних і громадянських прав та свобод, необхідних для виживання вільних сценаристів у всьому світі».
Що передувало? 8 лютого Мстислав Чернов став лауреатом премії Гільдії режисерів США. Режисер отримав нагороду в категорії «Видатне режисерське досягнення в документальному кіно за 2025 рік».
Довідка. Премія Гільдії сценаристів — щорічна нагорода, яка вручається за видатні досягнення в кінематографі, на телебаченні та радіо.
Україна отримає від партнерів нові пакети допомоги майже на 38 мільярдів доларів США. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
Що ще відомо? Частину коштів спрямують на протиповітряну оборону та розвиток безпілотних технологій. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що союзники виділять Україні 35 мільярдів доларів США допомоги. За його словами, це один із найбільших рівнів підтримки з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Федоров повідомив, що загальний обсяг анонсованої допомоги сягає майже 38 мільярдів доларів США.
Нагадаємо. Нідерланди, Норвегія, Швеція та Британія виділять 420 мільйонів євро на американську зброю для України в межах ініціативи PURL.
Росіяни атакували порт на Одещині — одна людина загинула, ще шестеро постраждали. Пошкоджено інфраструктуру, склади та вантажні вагони. Про це повідомив віцепремʼєр Олексій Кулеба.
Запоріжжя. Внаслідок атаки по області загинув чоловік. Через влучання зайнялася житлова будівля, а також пошкоджено сусідні будинки.
Що ще відомо? На Миколаївщині пошкоджено енергетичну інфраструктуру. Також на Херсонщині тимчасово відсутнє електропостачання. До відновлення електрики вода подаватиметься з допомогою генераторів.
