Оплески однієї долоні

В історії фантомних болів був момент, коли вони стали доказом існування душі. 

У 1797 році адмірал Нельсон втратив у бою праву руку, але й далі її відчував. Він подумав: якщо рука може існувати після ампутації, то чому людина не може вціліти після знищення тіла? Так наче плоть є костюмом, який можна скинути, а під ним однаково залишиться оголена, невидима матерія. 

Декарт натомість кількома століттями раніше вважав фантомні болі підтвердженням свого «я мислю, отже, існую»: якщо кінцівки немає, а біль є, то джерело цього болю — в голові. «Я мислю, значить, мені болить».

Медики минулого розумілися на фантомах не краще, аніж філософи: лікарі тільки описували феномен і дивувалися. У посібнику ХVІ століття хірург Амбруаз Паре назвав фантомний біль «дивним і неймовірним». Він бачив багатьох поранених солдатів і проводив експерименти на уражених гангреною кінцівках: хірург проколював змертвілі тканини, а солдати хапалися від болю, хоч боліти було нічому. З часів Паре в медицині багато змінилося, але точної причини фантомних болів ніхто не знає досі. 

Дослідження фантомів — це спроби мозку зрозуміти самого себе. Виявляється, що свідомість — це тільки верхівка, під якою ховається непізнане «я», загадковий незнайомець, який не може збагнути, що кінцівки більше немає: він і далі нею рухає, відчуває та переживає біль. Спроби лікувати фантомні болі схожі на пошуки універсальної мови, якою можна до цього незнайомця заговорити, достукатися, знайти спосіб повідомити, що тіло відтепер має інакший вигляд.

Не хворий, але болить

Сергій Дзюбановський повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну. Тепер друзі часом запитують, чи не шкодує. 

— У моєму словнику немає слова «шкодувати», — стримано відповідає.

Сергій пиляє дрова. Живе у приватному будинку сам, гріє хату піччю, дбає про город і собаку, тож на позір — адаптований до життя, незважаючи на травму. Сам каже, що йому треба лише коригувати гільзу протеза, — кукса з часом укоротилася і зараз для зручності у протез доводиться щось підкладати. Сергій порівнює свій протез з автівкою, яку час від часу треба обслуговувати.

Перше Сергієве поранення — пошкодження правих руки і ноги уламками в червні 2022 року. Тоді з металевою пластиною у правиці він повернувся на фронт. Друге поранення дістав через рік: підірвався на протипіхотній міні — травматична ампутація лівої ноги нижче коліна. 

Сергій реабілітувався і ставив протез у США. Там же він лікувався у фахівців із менеджменту болю — на жаль, безуспішно. Чоловік досі відчуває біль і в куксі, і у фантомній нозі.

Який тільки метод лікування не назву, Сергій заперечно хитає головою: не допомогло. Фізична реабілітація, дзеркальна тÐ