[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Ви, напевно, чули фрази на кшталт: «З ними дуже важко», «З ними потрібно поводитися дуже обережно» або «Дивися не зачепи їхнього самолюбства, адже вони такі чутливі». Справді, деякі представники творчої індустрії регулярно удобрюють ґрунт для проростання подібних міфів. Можливо, що й ви працюєте в одному офісі з людиною, яка поводиться саме так. Але проблема в тому, що ми схильні на основі поведінки окремих не цілком адекватних людей робити висновки про всю групу. Недолік стереотипів, поширених у робочому середовищі, полягає в тому, що найчастіше вони відображають не корінь проблеми, а лише її симптоми. Можливо, деякі творчі люди здаються важкими в спілкуванні, оскільки щоразу очікування від проекту, у якому вони працюють, змінюються на півдорозі. І їм доводиться все починати спочатку, після того як вони вже витратили багато зусиль на розробку концепції. Можливо, справа не в характері, а в тому, що роками відточену майстерність піддає сумніву людина, яка з лінню дивилася на результат їхньої праці менше як десять секунд, перш ніж відправити готовий твір на смітник? Найчастіше неадекватна поведінка й нервова напруга на роботі — результат недостатньої уваги до потреб творчих людей. Якщо ви вивчите проблемні ситуації постфактум і обдумаєте поведінку людей, то зрозумієте, що зриви часто зумовлені неуважністю або некомпетентністю керівника.
У спілкуванні з керівниками творчих колективів я часто бачу низку помилок. Як і в будь-яких інших стереотипах, у них є частка правди. Однак вони подають спрощену картину реальності і створюють перешкоди на шляху до здорового спілкування та співпраці. Понад те, якщо ви вірите в один із цих міфів, нехай і несвідомо, то ставите під загрозу свою здатність підтримати команду там, де необхідно.
Міф № 1: творчим людям потрібна цілковита свобода. Я постійно чую цю тезу від керівників, які раніше працювали на менш «креативних» посадах. Поширена думка, ніби творчі люди прагнуть стерти кордони й діяти в умовах свободи. Пояснюють такі думки тим, що такі працівники одного разу виступили проти надто суворих обмежень або відмовилися йти курсом, з яким категорично не згодні. Але з цього не варто робити висновків про ставлення всіх творчих людей до керівництва.
Їм потрібні обмеження. Вони прагнуть обмежень. Чисте поле — не найкраще місце для творчості. Багатьом це здасться дивним, але працівники творчої сфери найчастіше скаржилися мені на недостатню передбачуваність умов роботи. Вони усвідомлюють, що без чітких меж не зможуть зосередитися на тому, що вміють найкраще. Але якщо поставити творчих людей перед вибором: надмірні обмеження або повна свобода, вони оберуть свободу, хоча це й далеко не завжди в їхніх інтересах. І ваше завдання як керівника — знайти золоту середину, необхідну для успішної спільної роботи.
Міф № 2: творчим людям важлива лише «крутизна» ідеї. Ще один непереможний міф — творців не хвилює результат, їм просто хочеться працювати над крутим і модним проектом, у якому є де показати себе. Як правило, це не так. Багато творчих людей, з ким я спілкувався, професійно ставляться до своєї роботи і прагнуть результату. Вони прекрасно розуміють, що результат — це прибуток, а прибуток — це нові проекти (і вчасно внесені іпотечні платежі). Але творчих людей засмучують ситуації, коли нездоровий прагматизм вбиває можливості у корені. Вибір простого й очевидного варіанту й негайна його реалізація? На перший погляд, ця схема ефективна. Але часто вона призводить до того, що в проекті не використовують ідей та навичок, а в команди від споглядання втрачених можливостей можуть опуститися руки. Згодом такий підхід, швидше за все, призведе до емоційного виснаження й підвищення ротації кадрів; але ж і те й інше спричиняє збитки для компанії.
Міф № 3: у творчих людей слабо розвинені аналітичні здібності й немає ділового хисту. Я неодноразово чув на загальних зборах щось на кшталт: «Ваше єдине завдання — зробити так, щоб усе гарно виглядало, а зі стратегією я розберуся». Насправді у таких співробітників прекрасно відточені аналітичні здібності, адже без них така робота неможлива. Творчі люди часто застосовують неочевидні стратегії, розглядаючи різні виміри проблеми, щоб вирішити поставлене завдання. Отже, часто вони здатні зрозуміти те, чого не беруть до уваги інші. Системне мислення, доступне творчим людям, може стати неймовірно цінним для компанії. Його неодмінно потрібно використовувати під час обговорення вибору стратегії.
Міф № 4: творчі люди або самозакохані, або закомплексовані. Важливо не плутати дій з рисами характеру. Часто творчі люди починають захищати свої інтереси в ситуаціях, коли у важливий проект несподівано вносять зміни, або під час неприємної розмови. Деякі закриваються й потребують постійної підтримки. Але не думайте, що й ті й інші мріяли саме про такий розвиток подій. Багато творчих людей виробили шаблонні реакції на небажані процеси в компанії, і їхні дії — лише вияв інстинкту самозбереження. І не варто проектувати цю ситуацію на всіх. Я зустрічав і дуже самозакоханих індивідів, і тих, кому катастрофічно не вистачає впевненості в собі. Але найчастіше такі прояви підказують керівнику, що підлеглих не все влаштовує в робочому середовищі.
Міф № 5: творчі люди непостійні і примхливі. Те, що вони несподівано змінюють свою позицію з якогось питання, тільки-но бачать щось нове й оригінальне, – помилкова думка. Здебільшого творчі люди дуже віддані проектам, над якими працюють, але з невдалим керівництвом можуть і будуть відволікатися від роботи. Тут є своя логіка: вони чутливіші до зовнішніх стимулів і їм простіше перемикатися з одного джерела інформації на інший — відтак їм легше збитися зі шляху. Це не недолік, а перевага. Чуйність та здатність бачити неявні закономірності можуть принести компанії величезну користь, якщо скерувати їх у потрібне русло. А для цього керівникові потрібно вміло виконувати свої обов’язки: регулярно нагадувати підлеглим про цінності команди, чітко формулювати завдання й позначати обмеження, щоб співробітники бачили суть проекту. Я прекрасно розумію, що ці тези багато в чому — узагальнення. Чи є на світі творчі люди, яким хочеться повної свободи? Звичайно. Чи є серед них особистості примхливі й не здатні сконцентруватися на одному завданні? Безумовно. Чи існують у природі творчі люди з надмірною зарозумілістю? Аякже! Але судження, які ґрунтуються на подібних стереотипах, завдають більше шкоди, ніж користі, і ви повинні викорінювати такі думки у своїх колег. Необхідно захищати свою команду й боротися за її інтереси. Кожна творча особистість унікальна і потребує від керівника індивідуального підходу.
Оригінал — Todd Henry
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
