img

Що святкувати першим: Різдво чи Новий рік?

09.12.2016 Ірина Сало

1) А що, власне, не так?

 

Проблема у тому, що українці живуть за двома календарями одночасно. У повсякденному житті (як і більшість  країн світу) ми користуємося Григоріанським календарем, а у житті церковному українські християни зберігають вірність календарю старішому — Юліанському. Це породжує подвійну колізію із датами церковних і світських свят. Бо ж якби ми повністю перейшли на Григоріанський календар, то Новий рік залишився би для нас у звичну дату — 1 січня, однак Різдво ми мали б святкувати 25 грудня. Водночас за Юліанським календарем Різдво в Україні залишається незмінним — 7 січня, але Новий рік мав би наставати не 1-го, а тільки 14 січня.

2) Що це за календарі і чим вони різняться між собою?

 

Юліанський календар запровадив ще до нашої ери Юлій Цезар (звідси і назва). На той час цей календар був найпрогресивнішим і найточнішим. Вже з ІV століття ним користувалися усі християнські країни. Але з часом з’ясувалося, що він не є досконалим: юліанський рік був на 11 хвилин довшим, аніж сонячний. Математично ті «зайві» 11 хвилин за 128 років утворювали один «додатковий» день. А вже за півтора тисячоліття календар відставав на десять реальних днів. Що й стало причиною введення в XVI ст. оновленого — Григоріанського календаря.

 

Григоріанський календар запровадив 4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII. Цей календар досі визнаний світом як міжнародний стандарт. Він враховує неточності Юліанського: середня тривалість року становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

 

Першими Григоріанський календар ввели Італія, Франція, Іспанія,  Португалія та Річ Посполита. Згідно з нововведенням Папи, аби вирівняти похибку Юліанського календаря, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня.

3) Як на всі ці календарні зміни реагували на території нинішньої України?

 

У той час, коли весь світ зійшовся на тому, що Юліанський календар із погляду астрономії не є точним і замість нього потрібно впроваджувати новий, на українських землях так і не наважились на це. Хоча спроби були.

 

На початках  на перехід  погодився патріарх Константинопольський. Він навіть написав Папі Римському листа з підтвердженням, що з 1584 року церкви, які підпадають під його юрисдикцію, почнуть користуватися новим календарем. До цієї юрисдикції входили православні громади «Молдавії, Ляхії, Русі, Грузії та у багатьох інших краях». Однак згодом в оточенні Константинопольського патріарха перемогла інша точка зору — і заявлений перехід так і не відбувся.

4) То ми досі живемо за застарілим календарем?

 

Ні, на щастя. Новий календар частково визнали і у нас. Щоправда, аж через кілька століть після його впровадження у інших країнах і лише на політичному рівні. Григоріанський календар затвердили 16 лютого 1918 року, відтак цей день автоматично став 1 березня 1918 року. Закон про це ухвалили на засіданні Малої Ради Української Народної Республіки.

 

Місяцем раніше Григоріанський календар прийняла Радянська Росія. І якщо світське життя визнало Григоріанський варіант, то на церковному рівні Російська православна церква, а з нею і Українська та деякі інші православні церкви, Григоріанського календаря досі так і не прийняли.

5) Тобто старий стиль визнають лише церкви російської орбіти?

 

За фактом — так. Але вже навіть частина вірних Російської церкви  перейшла на новий стиль. Наприклад, у 20-х роках минулого століття Латвійська православна церква Московського патріархату за благословенням патріарха Тихона чинить різдвяні богослужіння щороку 24 і 25 грудня. І не лише вона. У наших географічних сусідів — Молдови і Білорусі, попри святкування Різдва у січні, 25 грудня вже є вихідним днем, і частина вірян відзначає свято саме у грудні.

6) Скільки нас, «юліанських», залишилося у світі?

 

Небагато. Всього чотири Церкви живуть за Юліанським календарем. Різдво за старим стилем — в ніч на 7 січня — зустрічають такі православні Церкви, як Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська, а ще афонські монастирі та православні і греко-католики України. Це 25% християн світу. Для решти християн Різдво настає 25 грудня. Тож тут Україна залишається у російській матриці.

7) Відтак Різдво 25 грудня некоректно називати «католицьким» або «польським»?

 

Так. Тому що 25 грудня Різдво святкують не лише католики, а і більшість православних світу. Це і Константинопольський (крім Афону), Александрійський, Антіохійський, Румунський та Кіпрський патріархати, Болгарська, Польська та Грецька православні церкви.

8) А є сучасні приклади переходу на Григоріанський календар?

 

Так. Як  вище згадано, наші близькі сусіди — Молдова й Білорусь, і далека Албанія мають вихідні дні на «два Різдва»: і 25 грудня, і 7 січня. Відтак держава ніби і не втручається у церковні справи, а водночас дає можливість своїм громадянам обирати, коли відзначати чи не найбільше християнське свято. Зрештою, задоволеним залишається і консервативне населення, котре найчастіше проти змін, і молодь, котра зазвичай підтримує перехід на Григоріанський календар.  Як наслідок, суспільство спершу  відзначає обидві дати, а з часом нова традиція витісняє стару. Це потребує років, але має свій результат. 

 

У перехідний період важливо пояснювати людям причини таких змін і їхні історичні та астрономічні  підстави — у школах, університетах, у ЗМІ та церквах. Головна теза — астрономічний календар має відповідати логіці, а не традиції. 

9) Якщо все так очевидно, то чому це питання таке непопулярне в Україні?

 

Найперше тому, що Церква здебільшого є консервативною і боїться будь-яких змін. Бо ж вони несуть із собою  ризик розколу у громаді і відходження вірян.

 

Крім того, на це впливає нестабільна політична ситуація у країні. Наше суспільство на такі моменти реагує дражливо, тому влада обережно обходить це питання. Тим паче, значна частина нашого політикуму належить до Московського патріархату (котрий категорично проти впровадження нового календаря), тож порушення цього питання не додасть їй політичних балів. 

З іншого боку, чимало дотичних до цієї теми експертів висловлюють думку, що теперішня агресія Росії проти України може стати добрячим чинником для українців задуматись про вихід  із московської орбіти літочислення вже найближчим часом.

10) А хто мав би почати процес переходу?

 

Усе мало би початись із публічних розмов лідерів думок про необхідність такого переходу. Перші, хоч і обережні, заяви про це уже з’являються. Вони мали би підготувати громадську думку до можливих змін і стати імпульсом до конкретних дій далі.

 

На політичному рівні для початку достатньо було б зробити 25 грудня вихідним днем.

До речі, група народних депутатів цього року вже подала до Верховної Ради законопроект про встановлення в Україні додаткового вихідного дня 25 грудня.

 

На церковному рівні це питання мала б підхопити Всеукраїнська рада церков.

 

Ідеально було б, якби до цієї теми долучилися громадські активісти, віряни, журналісти. Рада мала б дозволити спільнотам визначатися самостійно, коли святкувати Різдво. Певний час в Україні було б «два Різдва», але кожного року «нове» знаходило б в країні все більше прихильників.

 

Подібна практика існує в греко-католиків за кордоном. Вони дозволили парафіям самим визначити, коли святкувати Різдво. І нині там є парафії, які святкують його за старим стилем, і є такі, що за новим. Американська УГКЦ цьому приклад. Головне — доступно пояснювати людям необхідність синхронізації календаря астрономічного і церковного.

11) А як же наша столітня традиція? Можливо, таки не варто переносити?

 

Звісно, можна і далі жити одночасно за двома календарями. Але перенесення Різдва українцям таки не уникнути. Якщо ми далі залишатимемось на юліанському літочисленні у церковній площині, то вже з 2100 року східний християнський світ стане свідком зсуву дат усіх нерухомих свят на одну добу (це наслідок того недоліку Юліанського календаря, через який і запровадили Григоріанський). І хоч-не-хоч, а Різдво посунеться із 7-го на 8 січня (і всі інші свята, відповідно, теж). А якщо і далі нічого не  змінювати, то до 5000 року Різдво досягне дати 29 січня.

 

Щоправда, цей зсув можуть просто проігнорувати, як це робили кілька останніх разів. От тільки ситуація із відповідністю українського календаря до астрономічного від того лише погіршиться.

 
Ірина Сало

Текст Ірина Сало

Журналістка у The Ukrainians

Схожі публікації

Популярні публікації

Kuznetsov4
52507 10

Сектант своєї справи

Як 16-річному українцеві вдалося заснувати стартап на півмільйона доларів і розпочати роботу у «вищій лізі» маркетингу
12.10.2016 Ярослав Назар
IMG_8364
20964 16

Prometheus

Іван Примаченко про українську платформу масових відкритих онлайн-курсів Prometheus
19.01.2017 Інна Березніцька
IMG_4297
47548 5

Громада в дії

Чому в селі, де з’явився вуличний вай-фай, перестали красти квіти
07.02.2017 Альона Вишницька
  • Спецпроект
    Історії молодих і креативних українських підприємців
  • Спецпроект
    Історії українців, які творять кавову культуру країни
  • Спецпроект
    Розмови з українськими науковцями, які творять не лише в Україні, але і за кордоном
  • Спецпроект
    Розмови з талановитими українськими дітьми та підлітками
  • Спецпроект
    Історії українців, які своєю діяльністю, проектами та ідеями змінюють Україну на краще
  • Спецпроект
    Цикл репортажів, що присвячений національним меншинам та історіям українського різноманіття
  • Спецпроект

    Серія репортажів про малі українські міста та їхніх мешканців

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати