[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Чому люди скаржаться? Звичайно ж, не для того, щоб передати іншим свій негатив. Більшість із нас, нарікаючи на життя, зазвичай хочуть «виговоритися», іншими словами — прагнуть вивільнити негативні почуття. Виплескуючи емоції, ми вважаємо, що почуватимемося краще.
Проте наука доводить, що така аргументація має кілька суттєвих недоліків. По-перше, негативні висловлювання, як правило, не покращують нашого самопочуття, і по-друге, це погіршує самопочуття слухача.
Психолог Джеффрі Лор, вивчаючи такі психологічні явища, як звільнення від фрустрації, пояснював це приблизно так: «Виплескувати гнів так само безрезультатно, як емоційно висловлюватися в замкнутому порожньому приміщенні».
Постійні скарги псують настрій вам, а також вашим друзям і колегам. Але це ще не вся шкода, якої вони завдають. Це також погано для вашого мозку та здоров’я. Справді.
У блозі Psych Pedia Стівен Партон, дослідник та письменник, пояснює, як скарги негативно впливають не лише на наш мозок, а й на психічне здоров’я. Він стверджує, що постійні нарікання можуть буквально вбити нас. Нижче наведено три фактори, які, на його думку, шкодять нашому здоров’ю.
«Синапси: те, що разом загоряється, разом працює»
Згідно з Партоном, це один із перших уроків, який повинні засвоїти студенти неврологічного відділення. «Наш мозок складається із синапсів, які відділені один від одного невеликими просторами, котрі називають щілинами. Коли у нас з’являється думка, один синапс внаслідок хімічної реакції передає крізь щілину сигнал до іншого, усе це вибудовує міст, через який передається електричний сигнал, зберігаючи та передаючи інформацію про наші думки», — пояснює Партон.
«Це наче стрибки із трампліна, — продовжує він. — Щоразу, коли спрацьовує цей електричний заряд, синапси збільшуючись наближаються один до одного, щоб зменшити відстань, яку має подолати заряд… Мозок перезапускається, фізично змінюючи себе для того, щоб полегшити поширення хімічного зв’язку, таким чином синапси загоряються разом, що й дає змогу нашим думкам легко виникати та зникати».
Отож, якщо думка виникла у вас одного разу, наступного їй буде з’явитися у вашій голові ще легше. Це не дуже хороша новина для похмурих людей (на щастя, для життєрадісних особистостей це має хороший ефект, оскільки підвищує схильність до позитивних думок). Постійні негативні думки призводять до того, що у вас виникають погані думки навіть у момент, коли ви просто йдете по вулиці (Такі постійні думки поступово повністю занурюють вас у негатив щодо усього і всіх).
Партон пояснює, що ці явища можуть мати значно песимістичніші прогнози: «Через повторюваність думок ви створюєте пару синопсів, у яких накопичується увесь негатив. Ці синопси збільшуються, наближаються один до одного, і у момент виникнення думок переможною стане та, якій потрібно буде подолати меншу відстань і швидше вдасться побудувати міст від одного синопсу до іншого». Негатив швидко візьме гору над позитивом.
Ви такі ж, як і люди, з якими спілкуєтесь
Не лише ваші власні думки можуть переповнити вас негативом. Те ж роблять і невдоволені люди, що перебувають поряд із вами. Чому?
«Коли ми бачимо когось, хто виражає свої емоції (злість, сум або радість), наш мозок намагається і сам їх пережити, щоб уявити, через що доводиться проходити тій людині. Все це запускає схожий процес у нашому мозку, тож ви можете сповна відчути на собі ті емоції, які спостерігаєте. Це основа співпереживання. Спосіб, у який ми переймаємо менталітет натовпу… Це наше спільне захоплення на музичному фестивалі, — пише Партон. — Але це і ваша ніч, проведена у барі з другом, який до останньої чарки розповідатиме про своє вічне нещасне кохання».
Висновок, якого ви можете з цього дійти: якщо хочете, аби вас переповнювали гарні думки, оточуйте себе життєрадісними та щасливими людьми. Вони наповнюватимуть ваш мозок любов’ю та позитивом.
Стрес також має жахливий вплив на наше тіло
Усе вищесказане є хорошим аргументом для того, щоб намагатися триматися подалі від негативу й захистити свою психіку. Але Партон говорить про те, що звичка постійно на все скаржитися негативно впливає і на наше фізичне здоров’я. «Коли наш мозок атакують негативні думки, послаблюється вся імунна система, підвищується кров’яний тиск, зростає ризик розвитку серцево-судинних захворювань, ожиріння та цукрового діабету, а також безлічі інших жахливих недуг», — пише він.
Винуватцем є гормон стресу — кортизол. Перебуваючи в негативному настрої, ви провокуєте підвищення його рівня у крові. «Він шкодить навчанню, погіршує пам’ять, знижує захисну функцію імунної системи та щільність кісткової тканини, сприяє збільшенню ваги, підвищує кров’яний тиск, рівень холестерину, провокує розвиток серцево-судинних захворювань… І цей список можна продовжувати», — стверджує Партон.
Оригінал — Jessica Stillman
Адаптований переклад — Лілія Гук
Зображення — unsplash.com
