img

Куди поскаржитись, аби не отримувати СМС-спаму?

10.11.2016 Ірина Сало

1) У чому взагалі проблема?

 

Проблема в тому, що з кожним днем обурених українців стає все більше. І «зрада» тут ні до чого. Просто їхні телефони «засипає» рекламою: від таксі, магазинів одягу до пропозицій нових хітів на вхідний дзвінок, нових тарифних планів від оператора і т. д. Приватні компанії почали масово використовувати СМС-розсилання, аби збільшити обсяги продажів.

 

Причин на це кілька — і всі вони доволі переконливі: низька вартість СМС-реклами для компаній,  можливість охопити велику аудиторію і, найважливіше, упевненість в тому, що одержувач прочитає повідомлення: згідно зі статистичними даними, 90% людей читають усі СМС, що надходять їм на телефон. А враховуючи те, що мобільними телефонами користується 89% населення України, усі ці умови створюють ідеальний майданчик для поширення рекламної інформації.

 

Відтак компанії часто поводяться так, ніби втратили здоровий глузд, і замість того, аби надсилати своїм потенційним (чи наявним) клієнтам важливі повідомлення про акції та знижки раз на місяць/сезон, починають уперто спамити чи не кожного дня, а то й частіше.

2) Звідки вони знають номер мого мобільного?

 

Скоріш за все, ви самі його залишили, купуючи якийсь товар чи послугу. Зазвичай, аби отримати картку клієнта чи товар зі знижкою, вам пропонують заповнити анкету, у якій просять вказати  номер телефону. Інша річ, чи давали ви дозвіл на те, аби вам повідомляли про новини компанії у майбутньому.

3) Анкет не заповнював, номера телефону ніде не залишав, а повідомлення все одно надходять. Чому так?

 

На практиці, аби потрапити у телефонну базу деяких компаній, геть не обов’язково заповнювати жодних анкет. Достатньо хоча б раз скористатися послугами певної фірми, подзвонивши зі свого номера. Принаймні таке правило діє, коли ви викликаєте таксі. Набравши раз, ви автоматично потрапляєте у  базу номерів для розсилання.

 

Є й інші варіанти «вийти» на вас. Наприклад, методом звичайного підбору номера телефону: комп’ютер сам «складає» номери, на які надсилає рекламну інформацію. Ще один варіант — ваш номер разом із тисячами інших компанія (хоч і нелегально, але запросто) могла перепродати своїм колегам чи конкурентам на ринку.

4) А що каже законодавство України?

 

Конкретного закону про спам в Україні немає. Але є кілька норм, котрі частково регулюють це питання.

 

Зокрема п. 6. ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» забороняє використовувати персональні дані людини без її попередньої згоди на те, а п. 1. ст. 15 Закону України «Про рекламу» має конкретні вимоги до тексту рекламних повідомлень. Скажімо, зобов’язує рекламодавця  у тексті реклами вказувати точну інформацію про рекламовану послугу, її вартість, вікові та інші обмеження, повне ім’я, найменування та адресу постачальника рекламованої послуги. Якщо будь-якої інформації із зазначеної немає (а так трапляється у більшості випадків), то компанія, що здійснила таке СМС-розсилання, фактично порушує закон.

 

А от ч. 4 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»  забороняє нечесну підприємницьку практику. Такою, зокрема, вважають діяльність, яка є агресивною — містить елементи примусу чи докучання. Наш випадок, правда ж?

 

На нашому боці ще й лист Верховного Суду України від 19.10.2009 р., в якому описано судову практику розгляду справ у цій сфері.

5) Тож за розсилання СМС-спаму недобросовісного  рекламодавця таки можна притягнути до відповідальності?

 

Так, хоч це і нелегко. Де-юре на рекламодавців, котрі, наприклад, не дотрималися усіх вимог щодо реклами, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про рекламу», чекає штраф у розмірі п’ятикратної  вартості поширеної реклами. А що таке для великої компанії штраф вартістю у п’ять СМС?

 

Також телефонний спам в Україні потрапляє під п. 1 ст. 363 Кримінального кодексу. «Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, передбачає штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі на термін до трьох років.» У цьому випадку ключовим є те, що такий спам мав би щонайменше вивести з ладу ваш телефон, а довести це не так легко. Тому де-факто жодної людини в Україні за 363 статтею поки що не засудили.

6) Гаразд, юридично я підкований. Та як усе ж позбутися цього спаму?

 

Є щонайменше три варіанти, як це зробити. Перший — вручну. Якщо повідомлення надходять вам з одного і того ж номера, можна просто внести його у чорний список. Ви можете зробити це самі, якщо це дозволяє модель вашого телефону, або ж  за допомогою мобільного оператора.

 

Другий варіант стосується спаму з коротких номерів. Захистити від нього може встановлений на телефон антивірус, який автоматично блокуватиме СМС-повідомлення з усіх коротких номерів. Щоправда, так ви ризикуєте проґавити разом зі спамом і щось важливе для себе.

 

Крім того, ви можете зателефонувати на «гарячу лінію» компанії, котра надсилає вам  нав’язливі тексти, і попросити, аби ваш номер видалили з їхнього списку розсилання. Переконливіше буде, якщо у своєму проханні ви згадаєте кілька законів, про які йшлося вище.

7) Дзвонив, сварився — реакції нуль. Я приречений на спам?

 

Ні. Вашим союзником у боротьбі з телефонними спамерами  з боку держави виступає Державна інспекція з питань захисту прав споживачів. Саме регіональні органи інспекції уповноважені накладати на рекламодавця штрафи. Але щоб це сталося, ви маєте особисто прийти в регіональне управління інспекції, написати заяву, у якій мусите вказати адресанта-порушника (його юридичну назву), зазначити форму власності цієї компанії і додати до заяви документи, що підтверджують порушення.

 

Тобто СМС на вашому телефоні недостатньо, їх попередньо потрібно завірити у письмовому вигляді. Тільки з такими даними інспекція може починати діяти. Підозрюємо, що саме через мороку з цією процедурою до Львівської філії інспекції, наприклад, за всі роки незалежності жоден громадянин на телефонний спам не поскаржився.

8) А що робити, якщо СМС надходять щоразу з іншого номера і визначити компанію, яка їх надсилає, неможливо? Хтось може допомогти?

 

Так. Ви можете повідомити про порушення ваших прав не виходячи з дому. Про це мало хто знає, але в Україні вже кілька років діє Кодекс мобільного маркетингу. Це такий збірник правил етикету для компаній, котрі, підписавшись під цим документом, окрім іншого, обіцяють не набридати своїми СМС без згоди на те клієнта. На решту компаній, котрі з різних причин не підписали документа і спамлять, чекає відповідна реакція з боку Української асоціації директмаркетингу — організації, яка слідкує за дотриманням кодексу.

 

Аби поскаржитись в асоціацію, вам необхідно заповнити коротку форму в інтернеті (вказавши номер чи номери, з яких надходить спам, час отримання СМС та їхній зміст) і надіслати копію такої заяви (приклад є на сайті), підписаний власноруч, на фізичну адресу асоціації. Тоді координатор проекту візьметься за видалення вашого номера телефону з бази розсилань спамера.

 

Зазвичай, як пояснили нам в Українській асоціації директмаркетингу, вже на цьому етапі  більшість компаній погоджується видалити номер скаржника з бази. Та якщо рекламодавець відмовлятиметься це зробити, асоціація подасть відповідну скаргу в прокуратуру і управління з питань захисту прав споживачів. Злісних підприємців-спамерів, котрі не реагуватимуть на попередження організації, окрім того, внесуть до «чорного списку». Він, до слова, вже має з десяток позицій.

 

Фото — Джерело

Ірина Сало

Текст Ірина Сало

Журналістка у The Ukrainians

Схожі публікації

2964 7

Чи може довіра бути фінансово вигідною?

Підприємці про те, чому мусимо довіряти більше

07.03.2016 Роман Рак
4784 8

Ідея зарезервована: як знайти свою нішу в культурі

Як визначити концепцію культурного проекту й сформувати аудиторію

21.02.2017 Євген Гриценко
9588 15

30 дієвих порад культурним менеджерам

Від створення концепції культурного проекту — до комунікування його результатів

04.05.2017 Євген Гриценко

Популярні публікації

29859 8

Анна Косарєва: «В ІТ-індустрії є безліч професій, де потрібні прикладні, гуманітарні чи фінансові знання»

Анна Косарєва про особливості ІТ-освіти в Україні, навчання школярів програмуванню та «Годину коду»
14.11.2016 Павло Кузнєцов
229122 6

8 речей, які кожен повинен зробити до 8 ранку

Декілька простих, але важливих порад
25.02.2017 The Ukrainians
33267 11

Анна Петрова

Розмова із молодою підприємицею, засновниця та генеральною директоркою Startup Ukraine
02.07.2014 Юліана Паранько

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати