img

Українська молодь — яка вона?

24.06.2018 Ірина Виртосу

«Ну, і молодь нині пішла, не те, що ми…»

Зізнаюсь, від цієї фрази мені завжди не по собі — стільки в ній чую осуду. Хоча це не так. Серед моїх однолітків так багато сильних, відповідальних, безстрашних людей, які працюють, не шкодуючи себе, які справді вірять у зміни в Україні й прагнуть їх творити самі. Але в суперечках зі старшим поколінням часом бракувало залізних аргументів.

Натепер вони є — у конкретних цифрах національного соціологічного дослідження «Що українці знають і думають про права людини». Тут можна подивитися, наскільки молоді люди 18-29 років відрізняються від представників інших вікових груп — 30-54 роки та 55 років і старше.

Зухвала до соціальних благ

Перше, що впадає в око, молодь, хоч і схожа настроями на старших, але за деякими показниками вже суттєво відрізняється від них.

Так, за результатами опитування найважливішою цінністю молоді українці вважають свободу. Про це кажуть 84% респондентів. Для порівняння серед старшого населення свободу цінують 80% українців у віковій групі 30-54 роки і трохи менше (77%) представники покоління 55 плюс.

Характерним є топ-10 пріоритетних прав молодих українців.

Показово, вони менш схильні очікувати від держави соціальних благ, натомість їм важливо самим розпоряджатися власною долею. Про це каже половина опитаних молодих людей (на противагу 45% і 40% респондентів із старших вікових груп).

Також для третини молоді (35%) серед найважливіших прав людини — повага до приватного і сімейного життя (що на п’ять відсотків більше від респондентів старшої вікової категорії). До того майже кожний п’ятий молодий українець вважає найважливішим право на шлюб і рівноправність у шлюбі — для решти цей показник дещо нижчий.

Цікаво, що опитані молоді українці не проти скористатися правом на житло: у рейтингу топ-10 посідає друге місце (63 %). Водночас право власності для молоді менш актуальне. Що свідчить радше про те, що майнові питання старшого покоління краще вирішені, аніж у двадцятилітніх хлопців і дівчат.

Кожна друга молода особа (53%) цінує право на справедливий суд. Згідно з даними дослідження, це на 2-4% менше, ніж у старшій віковій категорії. З огляду на молодий вік респондентів і, очевидно, невеликий досвід з відстоюванням своїх прав — це непоганий показник поінформованості про право на доступ до суду, право на адвоката чи правову допомогу.

Чомусь переконана, що молоді люди охочіше звертатимуться до суду в захисті своїх прав, а не просто скаржитимуться на кухні. Так, 20% опитаних визнали звернення до суду як один з найефективніших способів захисту. (Цю позицію підтримує лиш 17% представників середньої вікової групи, і ще менше — всього 12% — серед найстаршого населення).

Тільки кожна десята молода людина не вірить, що в Україні є способи  захистити свої права. Але цей показник удвічі й тричі вищий для старших вікових груп.

Молодим українцям важливими також є право на життя (81%), право на освіту (61%), право на свободу та особисту недоторканність (55%).

Протестна та відповідальна

Ще один із сильних аргументів — переважна більшість молоді (56%) вимагає від держави забезпечити однакові «правила гри». Іншими словами — дайте нам рівні умови та можливості у житті, а ми беремо відповідальність, як ці шанси використаємо.

Що меншою мірою можна сказати про старше покоління. Тут 48% українців 30-54 років погоджуються, умовно кажучи, на сухий пайок в обмін на свободу совісті, поглядів та дій. Ще менше серед тих, кому за п’ятдесят п’ять: тут кожний другий переконаний, що держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини усім необхідним для її життя та розвитку.

Менше третини (27%) молодих людей кажуть про погіршення ситуації із правами людини за час, що минув після Євромайдану. На відміну від покоління 55 плюс — 42% опитаних обурюються, що жити стало важче.

Молодь очікувано проявляє себе як протестна сила. Майже кожний дев’ятий молодий українець та українка (12%) брали участь у мирних демонстраціях. Це втричі більше від респондентів віком 55 років і старше (4%).

Молоді люди також активно підписувалися під зверненнями та петиціями, підтримували флешмоби, акції та кампанії соціальних мереж. Понад десять відсотків молодих людей охоче включаються в активне життя України і сьогодні.

І хоч серед молоді абсолютна більшість не брала участі в жодній з форм протесту, все одно їх суттєво менше від дорослішого населення.

Відкрита до інакшості

Та чи не найбільше надихаюсь цифри, де йдеться про повагу до людського різноманіття.

Чи готові респонденти обмежувати права соціальних груп, до яких у суспільстві часто вороже ставлення – одне з лакмусових запитань дослідження. Адже одна справа говорити про людей, на яких простіше бути схожим (як то безробітні), і зовсім інша… коли пропонують стати на місце ромів, екс-засуджених чи ЛГБТ-спільноти.

Згідно з даними дослідження, у нашій державі є солідний відсоток людей, які готові за певних обставин обмежувати в правах різні соціальні групи. Ці «певні обставини» — досить розмите поняття, а відтак може схвалюватися практично будь-яка дискримінація. Не зовсім безпечна тенденція для України. 

Утім, українська молодь менш схильна заганяти людей у різні соціальні гетто.

Те, що в жодному разі не можна обмежувати права колишніх засуджених, підтримують 43% молодих респондентів (на противагу 40% середнього та 35% старшого покоління).

Про те, що роми мають однакові права з рештою громадян України, кажуть 47% опитаних молодих українців (для порівняння із середнім і старшим поколінням — таких лиш 42% та 37%).

Схожа ситуація і щодо лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів — їхні права не можна обмежувати, кажуть 48% молодих українців.

…Тож українська молодь понад усе цінує свободу, прагне нових знань і готова сама творити зміни. Без сумніву, молоді українці інтернет-просунуті, більш терпимі до інакших й оптимістичніше за старше покоління дивляться в майбутнє.

Тож я чи не вперше згодна з тим, що молодь — уже не така. І нарешті кажу це з гордістю.

ДОВІДКА. Загальнонаціональне соціологічне дослідження «Права людини в Україні» було проведене з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Центром інформації про права людини і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Усього було опитано 2002 респондентів на всій території України, крім окупованої частини Донбасу і Криму. Похибка  не перевищує 2,2%.

Фото — Unsplash.

Ірина Виртосу

Схожі публікації

Популярні публікації

27499 5

Стартап, сестро

Як кілька вправних черниць перетворили монастир на центр соціального підприємництва
17.07.2018 Олеся Яремчук
28561 5

7 відмінностей між професіоналами й аматорами

Письменник і підприємець Джеф Гоінз про аматорів і професіоналів
07.12.2016 The Ukrainians
60259 10

Сектант своєї справи

Як 16-річному українцеві вдалося заснувати стартап на півмільйона доларів і розпочати роботу у «вищій лізі» маркетингу
12.10.2016 Ярослав Назар

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати