Шукаємо 6000 спільників. Ви з нами?
Як радянська влада зруйнувала одне з мільйонів життів, назвавши пісню на випадковому аркуші злочином
Ми не мали побачити архіви радянських комуністичних спецслужб, але 2015 року Україна зробила особливий крок. Вона відкрила радянські архіви для кожного, давши людям нечуваний доступ до минулого, перемеленого радянським режимом. І йдеться не тільки про справи відомих дисидентів, але й про менш помітні історії українців. Дехто зміг уперше побачити свого дідуся на маленькій потертій фотокартці, яку вклеїли у несправедливу кримінальну справу.
Історик Тімоті Снайдер у книзі «Криваві землі» пропонує віднаходити серед цифр людей. Тож зараз ми маємо старатися зберегти історію кожного вбитого у війні Росії проти України, не заокруглюючи цифр, а водночас повертати собі історії людей минулого.
Історія Богдана лежить в архіві тернопільського СБУ, де зберігаються кадебістські справи. Ця справа може багато розповісти про 21-річного щокатого й кучерявого хлопця, якого радянська влада покарала за пісню, яку зрештою почули, може, з десяток людей. Конкретно ця пісня, конкретно цей хлопець не підняв українців до зброї. Але вода точить камінь не силою.
— Колись у Львові так співали: «Знов Бандери голос чути в лісі, кулемети заховали в стрісі». Може, хтось не знав, може, в Тернополі не співали, а у Львові точно, — сказав зі сцени Ігор Мельничук, бас-гітарист гурту «Брати Гадюкіни» й оголосив першу передостанню пісню — «Черемшину».
Ту саму «Черемшину», яка буйно квітне, але дещо змінену в дусі часу:
— А рашист іде, сука, співає, тьохнув постріл і його немає.
Це травень 2022 року, третій місяць повномасштабної війни. Гурт їздив у благодійні тури на підтримку українського війська. Цю пісню вони заспівали у тернопільському клубі «На пошті», у будівлі старої міської пошти.
Гадюкіни теж дечого не знали.
Це сталося на тернопільському привокзальному майдані, лише за дві сотні метрів від тої самої пошти, але на 56 років раніше. Не знаємо, чи випадково, чи домовившись, Богдан Штойко, 21-річний відрахований студент, зустрівся з двоюрідним братом Романом. Роман працював водієм на вокзалі й розвозив залізничні квитки пасажирам додому. 1966 року так робили за додаткову платню.
Поки Роман не отримав замовлень, брати сіли в машину побалакати. Хлопці згадали про київське «Динамо». Цьогоріч у команди видався надзвичайно успішний сезон: вони вперше одночасно і стали чемпіонами СРСР, і взяли кубок.
— О! А ти чув нову пісню про «ДÐ
На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media
На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!
Що ви отримаєте
від 416 грн/міс
Обрати рівеньВи вже у Спільноті?
АвторизаціяЗапросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Дякуємо за покупку!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік