20 тез про примирення від європейських та українських інтелектуалів

15.01.2016 Петро Ткачишин

Зісельс

14-15 січня в Українському католицькому університеті пройшла конференція Німецько-української комісії істориків. Впродовж двох днів науковці зі США, Іспанії, Німеччини, Польщі та України дискутували на тему «Примирення у пост-диктаторських суспільствах у XXXXI ст.». Ми занотували для вас найцікавіші тези виступів науковців.

Стефані Шюлер – Шпрінґорум
Берлінський Центр Дослідження Антисемітизму

Примирення може бути між учасниками конфлікту, але не між злочинцем і жертвою. Як приклад — нацисти та євреї. В цьому випадку про примирення недоцільно говорити.

Німеччині пощастило, що вона зазнала поразки. Німецьке суспільство не зазнало тієї моральної прірви, як в СРСР.

Не потрібно використовувати меморіали та пам’ятники як політичний інструмент. Не потрібно водити туди молодь і тиснути їм на психіку. Залишімо в спокої ті місця, де відбувалися трагічні події на років 20. Такі місця потребують осмислення.

 

Хуліан Казанова
Сараґоський Університет, Іспанія

Історію потрібно знати, щоб не зловживати нею в політиці.

Архіви, освіта та музеї — ліки для відновлення історичної пам’яті.

Недостатньо лише осуджувати історичні події й персон. Потрібно розуміти і цікавитися чому сталося саме так. Користь від минулого не в судженнях, а в досвіді.

 

Хосе Нуньєс Сейшаш
Мюнхенський університет імені Людвіґа – Максіміліана, Німеччина

Основними агентами відновлення історичної пам’яті є не історики, а громадянське суспільство.

Є три приклади зловживання історичними поняттями: геноцид, фашистський режим та авторитаризм.

 

Голлі Кейс
Корнелльський Університет, США

Популізм в історичній тематиці сприяє ворожнечі, але ніяк не примиренню.

Політика нацистів базувалася на відновленні історичної пам’яті.

Роль ліберальної демократії — захищати факти.

 

Ґер Дойзінґс
Реґензбурзький університет, Німеччина

Приклад злочину в Сребрениці 1995 року демонструє, що перешкодою для діалогу між злочинцями та жертвами є той фактор, що нині вони живуть у різних країнах. Також події в Сребрениці — це зразок того, що неможливо дати пояснення конкретним подіям без дослідження тематичного бекграунду.

Історичну пам’ять часто використовують у військових цілях.

Пам’ятники та меморіали сприяють відновленню історичної пам’яті значно більше, ніж політика віктимізації. Але потрібно вміти правильно їх використовувати. В іншому випадку — вони будуть розколювати суспільство.

Щоб уникнути маніпуляцій та сварок на теми війни — варто говорити про спільну катастрофу.

 

Ян Кубік
Школа Слов’янських Студій , Університетський коледж Лондона

Віднайдення фактів — передумова для примирення.

Історія часто використовується політиками як виправдання для насильства.

 

Даріуш Стола
Музей історії польських євреїв, Польща

Угорщина, Польща та Словенія вийшли з комуністичного минулого договірним способом. В Індонезії християни та мусульмани знайшли практичний спосіб примирення. Вони забули про історію та відбудовували разом руїни.

 

Леонід Зашкільняк
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Історична пам’ять — це міфи та стереотипи, які формують ідеологічний простір. Тому конфлікт пам’ятей — це конфлікт ідеологій, які можуть лише зблизитися, але не примиритися. Потрібно зближувати ідеології шляхом відсікання неадекватних моментів.

Історію не можна знімати з порядку денного, бо спільноти не можуть існувати без міфів.

→ Фото — Петро Ткачишин

Петро Ткачишин

Петро Ткачишин

Журналіст «The Ukrainians». Студент Школи журналістики УКУ

Схожі публікації

3337 4

Checklist від Ярослава Грицака: як Україні вийти на траєкторію сталого розвитку

Найцікавіші думки з виступу українського історика Ярослава Грицака про перспективи розвитку України

14.03.2016 Дарина Фіалко
10127 5

Що робити, якщо мою вулицю декомунізували?

11 карток про декомунізацію вулиць і практичні наслідки цього процесу

18.03.2016 Марічка Паплаускайте
3341 5

Математика проти історії

Чому історію вважають не точною наукою, і як так сталося, що вона — найкращий спосіб вести суспільства у всякого роду «світлі майбуття»

24.02.2016 Маркіян Прохасько

Популярні публікації

60078 18

Юрій Гнатюк, KindGeek: «Щоб отримати правильні відповіді, потрібно ставити правильні запитання»

Співзасновник та COO KindGeek, про історію компанії, важливість планування та вміння брати на себе відповідальність
13.06.2017 Тарас Прокопишин
44081 11

Несистемна міністр

Один день із життя Уляни Супрун: заради чого вона взялася реанімувати українську медицину і чому продовжує, попри спротив пацієнтки
13.07.2017 Марічка Паплаускайте
25691 7

Джамала

Розмова з відомою українською співачкою
04.04.2014 Інна Березніцька

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати