[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Успіх ніколи не був настільки досяжним, тому багато-хто стає зіпсованим і ледачим. Але наступні вісім стратегій змусять вас переглянути свій підхід і жити свідоміше.
Не бійтеся зробити «неправильний» хід
Донедавна декілька стратегій гри у шахи були догмами серед світової шахової еліти. Їх описували у книгах і навчали молодих спортсменів. Це спричинило так званий «ефект Пігмаліона», який може обмежити зростання. Саме це стало причиною того, що наступні покоління застрягли на тому ж обмеженому рівні та очікуваннях, що й їхні попередники.
Не дивно, що валідність цих стратегій поставили під сумнів, коли комп’ютери перемогли у кількох найкращих гравців. Аналізуючи стратегії комп’ютерної гри, гравці були шоковані та захоплені тим, що комп’ютер застосовував деякі «потворні» ходи. Цього ніколи раніше не робили професійні гравці і це, на перший погляд, суперечило здоровому глузду і логіці.
Заміть витонченого та естетичного подання своєї стратегії, грубі комп’ютерні обчислення дозволили детально проаналізувати кожну позицію. Данні, отримані за допомогою комп’ютера, змусили шахістів поставити під великі сумніви їхні давні припущення.
Як світовий чемпіон із шахів Магнус Карлсен пояснив у своєму інтерв’ю для Business Insider: «Ви не можете опиратися на те, чому вас навчали книги — це добре, а і погано водночас, оскільки завжди є винятки і кожна ситуація є іншою.
Навіть, якщо щось виглядає погано та неправильно, ви прораховуєте, воно спрацьовує… і вдається! Це змушує нас дивитися далі, ніж писали у книжках. Це змушує нас порушувати правила».
Незалежно від сфери вашої діяльності, існують жорсткі норми, які керують вашим мисленням — правила вважаються «найкращою практикою». Однак життя (і шахи) заплутане та складне, тому кожна ситуація вимагає аналізу контексту.
Те, що виглядає правильним і спрацює у вашій ситуації, може не бути таким у моїй.
Наприклад, багатьом людям дуже цікаво, чому я не здобуваю PhD. Багато вважають це «неправильним» ходом. І, швидше за все, для більшості людей, у яких схожі життєві цілі, це і є неправильний хід. Але в моїй особистій ситуації та планах — це важливе стратегічне рішення.
Завжди існують очікування.
І замість того, щоб спостерігати за тим, як сприймають ваші рішення, приймайте найкраще з можливих. І байдуже, «стандартним» воно буде чи «аномальним». Те, що у певний момент інші оцінюватимуть як неправильну дію, може у кінці стати вашою перемогою.
Усвідомте, що ви — не «шлях» позаду
У спорті та усіх інших видах змагань, люди найкраще викладаються, коли справа наближається до завершення. Саме тому наприкінці гри відбувається щось магічне.
Коли ви здобуваєте велику перемогу, то дуже легко задерти носа й стати дуже гордим. Коли ви зазнаєте великої поразки, то дуже легко зневіритися і здатися.
Сумно, але швидше за все, ви відносите усіх, хто досяг вершини успіху у вашій сфері діяльності до «окремої ліги». Але якщо ви так робите, то докладаєте менше зусиль, ніж тоді, коли думаєте про те, що «гра» наближається.
Якщо ви зміните своє бачення, то побачите себе на тому ж рівні, що й ті з «вершини» — ваше уявлення про те, що вони непереможні, швидко розвіється. Вони такі ж звичайні люди. Найголовніше — ви почнете грати зі старанністю, яка часто перевершуватиме їхню.
Гра наближається. Гра наближається.
Робіть більше, затрачаючи менше зусиль
Ми всі стали залежними від власного внеску. Ми розвинули когнітивну залежність з метою підтримки навіть тієї діяльності, яка не забезпечує високих результатів.
Наприклад, люди думають, що вони почуваються бадьоріше завдяки кофеїну, хоча це не так. Ми використовуємо його, щоб успішно повернутися до стандартної позиції. Ми лише думаємо, що без чашки кави не можемо зібратися з думками і розпочати працювати.
Компанія Kickstarter створила будильник-килимок, який вимикається лише тоді, коли ви стоїте на ньому — це інший приклад. Не зважаючи на те, що це досить розумний та веселий винахід, я все ж не хотів би, щоб моє вчасне прокидання залежало від килимка. Наша одержимість культурою з чітко встановленими моделями поведінки створює ситуацію, коли нам катастрофічно не вистачає внутрішньої мотивації.
Ми можемо вийти за рамки постійних тренувань, духовних переконань та зовнішнього впливу. Ми можемо навчитися бути агентами змін, а не об’єктними чужої діяльності.
Для запуску бізнесу нам не потрібне найкраще програмне забезпечення, а для гри на гітарі не потрібна найкраща гітара.
Остерігайтеся речей, які змушують вас залежати від них. Спробуйте бігати не використовуючи жодного обладнання. Спробуйте прокидатися без будильника. Спробуйте проживати день без кофеїну. Спробуйте творити без необхідності «надихати» себе.
Робіть більше, затрачаючи менше.
Станьте відповідальнішими
З великою владою приходить велика відповідальність.
Обмеженість відповідальністю змушує вас думати більш креативно. Відповідальність вимагає від вас вищого рівня кваліфікованості. Я ніколи раніше не думав, до всиновлення трьох дітей підвищить мою продуктивність, але це таки її підвищило. Невдачі більше на мене не впливають.
Як казав Ден Салліван: «Ми стаємо найбільше насторожені, коли відчуваємо загрозу невдачі. Найбільше зростання іде від настороженості, страху та боротьби».
Так само і гравці в шахи найсильніші, коли гра має для них найбільше значення і коли на кону — усе. Якщо вам потрібно діяти, аби забезпечити сім’ю, то ви зробите усе необхідне.
Хоча багато людей намагаються уникати обмежень, це саме те, чого їм не вистачає для здійснення справжнього прориву.
Секрет кожного мільйонера: Побудуйте команду навколо себе раніше, ніж почуватиметеся комфортно
«Що більша ваша мрія, то важливішою є ваша команда», — Робін Шарма.
У мільярдерів є одна спільна риса — вони почуваються комфортно.
І в цьому випадку йдеться не про зручне взуття. Вони ледве поворухнуть пальцем задля будь-якої іншої справи, окрім тієї, в якій найкращі. Саме з цією метою, вони створюють навколо себе команди, щоб мати можливість подбати про власний відпочинок.
Більшість людей, почувши це, подумають: «Звичайно, вони ж мільярдери». Але правда в тому, що саме тому вони мільярдери.
Коли Алексу Чарфену було двадцять, він побував у гостях у друга-мільйонера і був здивований тим, що в його будинку працювало двоє людей, а надворі — ще тридцять. Чарфен не стримався і запитав: «У тебе ніколи не виникає незручності через те, що навколо постійно стільки людей, впродовж усього дня? Я маю на увазі те, що лише 11 ранку, а ми вже скористалися допомогою десятьох людей». Той відповів так: «Для мене було б безвідповідально зробити будь-що із того, що сьогодні зробив кожен із членів моєї команди. Вони тут для мене, а я — для них. Ми виросли разом і ми збудували усе разом.
Якби я зробив щось із того, що сьогодні зробив хтось із моєї команди, вони б почувалися незручно і почали б хвилюватися. Кожен член команди знаходиться тут із поважної причини, багато з них відіграють важливу роль. Що більше вони допомагатимуть мені реалізуватися, то у більшій безпеці усі ми перебуватимемо і зможемо розвинути справу, яку розпочали».
Великі «виконавці» створюють команду навколо себе задовго до того, як починають почуватися комфортно. Вони мислять масштабно, не бояться взяти на себе більшу відповідальність і зосереджуються на своїй суперсилі. Що швидше ви зможете зняти весь особистий тиск і шум, то швидше зросте ваш дохід.
Для більшості людей ідея використання «аутсорсингу ресурсів» та наймання на роботу звучить страшно. Самотнє підприємництво набирає популярності. Але ви можете зробити набагато більше, якщо дозволите комусь виконати щоденні логістичні та рутинні завдання. Що більше часу вам вдасться звільнити для того, щоб добре обдумати, створити або поєднати щось важливе, то далі ви підете. До того ж, ви почуватиметесь дивовижно, якщо робота буде виконана кимось і у вас буде кілька годин на себе.
Ви чули це неодноразово — звільніть себе від усього, що не потребує застосування вашої суперсили.
Є багато інших людей, які працюватимуть на вас. Багато з них талановитіші, ніж ви. Позбудьтеся егоїзму. Довірте контроль іншим людям і спостерігайте, як вони допомагають розвивати вашу справу.
Наскільки багато ви готові поставити на кін?
Ілон Маск вважається ексцентричною особистістю з багатьох причин. Одна з них — некомфортно довгостроковий спосіб його мислення. Цей чоловік намагається змінити світ і заселити Марс. Він готовий пожертвувати усім заради цієї мети — і байдуже наскільки важким може виявитися шлях до неї. Сьогодні його мрія здається нереальною, але хто знає, що може чекати нас у майбутньому.
Маск вклав усі гроші у свої компанії. Більшість його рішень мають невелике значення для інших людей. Він радше зачекає з популяризацією своєї компанії, якщо це означатиме затягування процесу чи відхід від його головної мети щодо Марсу.
Але він прораховує кожен крок і готовий робити «неправильні» кроки, оскільки не збирається вімовлятися від свого бачення. Драматичні ризики супроводжують усе, чим займається Маск.
Його схильність до ризику не через безглуздість, а через інтенсивну переконаність. Тому він готовий багато-чим пожертвувати. На питання «Наскільки багато ви готові поставити на кін?» він відповів так: «Усе, за що так міцно тримаються усі інші люди. Я хотів би померти на Марсі. Але не при зіткненні. В ідеалі, я хотів би відвідати його, повернутися назад, а потім, десь у 70 років відправитися туди знову і залишитися там. Якщо все буде гарадз, то саме так і трапиться. Якщо ми з дружиною матимемо багато дітей, то, швидше за все, вона залишиться з ними тут, на Землі».
Короткотривалі та дешеві експерименти
Тім Ферріс не робить те, що, на його думку, зробить його щасливим. Він займається тим, що його захоплює.
Хоча його глобальне бачення залишається послідовним, Ферріс не будує довгострокових планів. Замість того він реалізовує плани розраховані на 3-6 місяців, у роботу над якими вкладає всю свою енергію. Він не знає, які двері в результаті відчинять ці експерименти. То для чого будувати довгострокові плани? Він скористається найкращими можливостями, які з’являться перед ним та дозволять одразу діяти неплановано.
Експерименти — чудовий та веселий спосіб просування цілей, оскільки вони дозволяють вам бути рішучими новаторами. Для втілення експерименту потрібно небагато часу. Окрім того, вони мають низький рівень ризику — відтак повинні бути наче блискавки.
Тож чому не ризикнути? Найгірше, що може трапитися, — ви втратите кілька місяців, але навчитеся й отримаєте трохи досвіду.
Якщо ви жодного разу не пробували скористатися такою ідеєю, то наполегливо рекомендую переглянути свій підхід. Спробуйте реалізувати хоча б двотижневий експеримент. Поставте перед собою чітку ціль. Переконайтеся, що вона не суперечить вашим пріоритетам. Отримайте від цього задоволення. Будьте сміливими.
Яка різниця, що скажуть люди?
Вашим колишнім однокурсникам байдуже на це.
Не байдуже тим, хто вас підтримує.
Тому розпочинайте.
Розпочинайте.
І живіть своєю мрією.
Залишайтеся в «зоні», якомога довше
У важкій атлетиці існує концептуальний підхід відомий як «час під тиском» — що довше ви триматимете м’язи напруженими, то сильнішими вони стануть.
Цей підхід можна застосувати до всього.
Ми всі залежні від інформаційних пристроїв. Тільки-но в нас з’являється вільна хвилинка, ми одразу хапаємося за свої електронні девайси. Половина американців не змогли б витримати і доби без своїх смартфонів. Згідно з даними досліджень, більшість чоловіків та велика кількість жінок краще б випробували на собі болючий електричний удар, аніж залишилися наодинці зі своїми думками.
Не зважаючи ні на що, пам’ятайте: що довше вам вдасться протриматися у «зоні», то більшою буде ваша винагорода та внесок у поточну економічну ситуацію.
«Єдиний відомий мені спосіб, який допомагає справлятися з цим — відчуття дискомфорту. Як і більшість творчих особистостей, я найкраще творю тоді, коли мені трохи страшно і дискомфортно. Перебувати наодинці зі своїми думками справді страшно, але необхідно», — Пол Джарвіс.
Оригінал — Benjamin Hardy
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення — unsplash.com
