У 2006 році з ініціативи журналу Make: відбувся перший фестиваль Maker Faire у Каліфорнії. Подія зібрала інженерів, науковців та винахідників, яким подобалося навчатись та ділитись своїм досвідом з іншими.
З того часу рух мейкерства поширився в інші країни, а фестиваль перетворився на місце зустрічі креативних людей. Згідно зі стандартами Maker Faire — світового руху мейкерів — захід відбувається у форматі «покажи і розкажи», тому цікавить не лише дорослих, а й дітей.
Lviv Mini Maker Faire — це фестиваль технологій, винахідництва та креативності, який об’єднує локальних виробників, науковців, митців та бізнесменів. «Усі ми мейкери» —саме з таким гаслом організатори звертаються до учасників та гостей події.
Познайомитись із технологічними та візуальними новинками, поспілкуватись із однодумцями, послухати вінілові платівки, спробувати змайструвати робота або паперову лисицю можна було минулої суботи у Центрі Шептицького у Львові.
Винахідники
— В Україні рух мейкерів з’явився п’ять років тому: перший фестиваль відбувся у Києві, а згодом долучились Харків, Одеса та Львів, — каже локальна продюсерка Lviv Mini Maker Faire Ярослава Яковлєва. — Фестиваль проходить у Львові вже вдруге, і ми намагались зібрати проекти з різних сфер, щоб продемонструвати суть поняття «мейкер». Ми підтримуємо локальних виробників, освітян, пропагуємо розвиток креативних індустрій та творчого кластера міста. Цьогорічний ярмарок — це повноцінний мікс науки, техніки та мистецтва.
На столах, що тягнуться вздовж стін холу Центру митрополита Андрея Шептицького та у трапезній Українського католицького університету, розкладені кольорові листівки, прикраси, вироби з дерева та паперу — усього і не перелічити. З вінілових платівок звучить рок-н-рол, проте музика губиться за дзижчанням свердла, стуком молотків та шумом зварювальних приладів. Діти пробують написати програму управління роботом, грають в шахи на інтерактивній панелі, паяють мікросхеми та вивчають внутрішні органи людини. Lviv Mini Maker Faire зібрав 77 учасників, у кожного з яких є своє бачення та розуміння поняття «мейк».
— У межах цьогорічного Maker Faire працює лекторій у Центрі митрополита Шептицького, де є презентації різних творчих просторів, цікавих не лише для мейкерів, а і для усіх мешканців Львова, — розповідає Ярослава. — Наприклад, презентація смарт-району «Науковий», дискусійна панель, спікери якої підтримують креативні простори, займаються ревіталізацією заводських промислових зон та на їхній базі формують творчі осередки. Ми підтримуємо креативних людей, які дійсно готові втілювати свої ідеї в життя та не цураються їх представляти на загал.
Мейкерство в Україні — це частина світового руху, тому має відповідати певним стандартам. Зазвичай Maker Faire триває кілька днів, має насичену програму та величезні майданчики. Такі фестивалі інколи прирівнюють до національного свята. Деякі події збирають близько 30 000 відвідувачів. У Києві на фестивалі презентують свої проекти учасники з усієї України, а у Львові — переважно місцеві виробники. Слово Mini — це лише позначка локальних особливостей фестивалю, який відбувається у стислому форматі.
— Гості нашого фестивалю — це діти, студенти, пенсіонери, загалом — усі, кого цікавлять креативні індустрії, — пояснює Ярослава Яковлєва. — Ми намагаємось співпрацювати з альтернативними освітніми проектами, університетами та державними установами. Допомагаємо науковцям, які викладають в університетах, презентувати свої креативні винаходи та налагодити контакти з виробниками. Співпрацюємо з мейкерами — людьми, які є творцями інтелектуального чи рукотворного продукту, виготовленого за власної ініціативи. Наше майбутнє — це діти та студенти, які з часом формуватимуть нові концепції сприйняття світу та розвиватимуть технології, тому ми позиціонуємо Lviv Mini Maker Faire як фестиваль для усієї родини.
— Рух мейкерства та Maker Faire пропагують концепцію STEAM-освіти (science, technology, engineering, mathematics, а нещодавно додалась літера а — art). Така освіта розвиває критичне мислення, логіку, уяву та, зрештою, творчий підхід до складних речей, — розповідає один із організаторів фестивалю Андрій Меаковський. — Ми співпрацюємо із університетами, заохочуємо викладачів та студентів показувати свої розробки на фестивалі та виступати з науково-популярними лекціями для гостей та учасників.
Рух мейкерства та Maker Faire пропагують концепцію STEAM-освіти (science, technology, engineering, mathematics, а нещодавно додалась літера а — art). Така освіта розвиває критичне мислення, логіку, уяву та, зрештою, творчий підхід до складних речей
На цьогорічному фестивалі панує справжній дух мейкерства — учасники представляють проекти з різних галузей та у цікавих форматах: наприклад, аудіофіли, які фактично з нуля розробляють апаратуру, реставратори ретроавтомобілів, конструктори, які займаються робототехнікою, творці креативних просторів, які дають нове життя закинутим промисловим зонам Львова. На Maker Faire можна ознайомитися з освітніми закладами для позашкільної освіти, адже, незважаючи на яскравий вибір таких майданчиків STEAM-освіти у Львові, в них займається невеликий відсоток дітей.
На цьогорічному фестивалі учасники представляють проекти з різних галузей: аудіофіли, які фактично з нуля розробляють апаратуру, реставратори ретроавтомобілів, конструктори, які займаються робототехнікою, творці креативних просторів
STEAM-освіта — це креативний підхід до вивчення головоломної науки, — Ярослава продовжує тезу Андрія. — Наука полягає не лише у складних формулах, а може бути цікавою та захопливою, залежить від того, наскільки творчо її пояснити. Наприклад, можна будувати разом з дитиною місто із пластикових кубиків та паралельно розповідати фізичні закони — зацікавити наукою, а не тільки змушувати вчити розділи з підручника. Ми за наукове дозвілля у творчій формі.
На цьогорічному фестивалі представлені проекти від трьох львівських вишів — кафедри прикладних наук Українського католицького університету, кафедр фотоніки «Львівської політехніки» та Львівського національного університету Франка. Фестивалю передувала серія зустрічей зі студентами, виступи на радіо, телебаченні та публікації у місцевих ЗМІ.
Мейкери
На Lviv Mini Maker Faire були представлені креативні простори для позашкільної освіти, основний фокус яких зосереджений саме на технологічній освіті.
— Ми прийшли з цікавою фізикою, електронікою та дронами, — розповідає співзасновниця MakerSpace Lviv Оксана Назаркевич. — Минулого року ми подались на громадський бюджет та створили простір для додаткової позашкільної освіти. Влада міста виділила нам приміщення, яке ми облаштовуємо для проведення курсів, а поки що місце для занять нам надають IT-компанії Львова. Сьогодні ми демонструємо наші проекти: це уроки програмування для діток, під час яких вони навчаються писати простий код, робототехніку — модульні дрони, які літають, їздять і навіть плавають, а також технологічну теплицю.
MakerSpace Lviv планували як платформу, яка поєднує винахідників та допомагає вчителям хімії, фізики, біології проводити лабораторні заняття. Оксана каже, що вчитель із класом може приїхати до них та провести урок за допомогою спеціального обладнання, якого, на жаль, часто немає у школах.
— Ми хочемо, щоб навчання було цікавим, щоб учень міг самостійно провести дослід та побачити його результати на практиці, — розповідає Оксана Назаркевич. — Наука — це творчість, а практичні роботи розвивають мислення, уяву, увагу та бажання навчатись.
На фестивалі свої винаходи представила компанія EdPro, зокрема інтерактивні панелі, які сьогодні впроваджують у школах Львова.
— Управління освіти централізовано закуповує інтерактивні панелі для шкіл, оснащені програмним забезпеченням компанії Mozaik education, — розповідає керівник EdPro Андрій Табачин. — Ми адаптуємо програму, перекладаємо українською мовою, додаємо власний контент та допомагаємо освоїти її у школах. Впродовж шести тижнів ми проводимо тренінги — по шість викладачів різних предметів з львівських шкіл навчаються працювати з інтерактивною панеллю.
Андрій Табачин також представив нову розробку — прототип конструктора для виконання лабораторних робіт з фізики. Остаточну версію приладу планують зробити протягом півроку та запустити у масове виробництво. Це унікальна річ, яка не має аналогів: містить вимірювальний прилад та блок живлення, WI-FI через який інтегрується з планшетом та візуалізує роботу у вигляді інфографіки. Модуль простий у використанні, керований, автоматично встановлює діапазон вимірювань.
— Школярам буде легко виконати лабораторну роботу — зробити експеримент і думати над тим, що вони зробили, а не перейматись тим, як виконати завдання, — каже Андрій. — Ми працюємо з дітьми в школах, пропонуємо вчителям наші розробки, які повинні спростити виконання практичної частини уроків фізики, хімії, математики.
Міжнародна культурна асоціація «Новий Акрополь» на фестивалі представила стенд із планетами Сонячної системи. На десяти плакатах зібрана ключова інформація про планети, зокрема представлені дані, зібрані з останніх знімків міжпланетних зондів.
— Над проектом декілька років працювали наші волонтери, адже ми не професійні науковці. Ми цікавимось астрономією, оскільки вивчення зірок — це природне заняття для філософа, — каже Андрій Українець, представник асоціації «Новий Акрополь». — Я охоче розповідаю про наш проект та проводжу міні-екскурсії для школярів. Окрім того, проект подорожує — стенди експонували у фойє головного корпусу «Львівської політехніки», далі плануємо його показати у медіатеці Львова.
На інтерактивних зонах ярмарку можна було спробувати працювати з професійними інструментами від відомих виробників. Зокрема, своє обладнання демонстрували Bosch, Dremel та інші. Український виробник «Дніпро-М», який на ринку вже більш як десять років, представив інструменти для професійного зварювання, які можна застосовувати не лише на промисловому виробництві, а й у побуті.
— Наша мета — ознайомити дітей із зварювальними приладами, показати, як це може бути захопливо та цікаво, — розповідає представник компанії Валерія Гуріна. — Ми проводимо майстер-класи для батьків та дітей, плануємо співпрацювати з спеціалізованими навчальними установами. Студенти навчатимуться зварювання на сучасному обладнанні, зможуть протестувати його та використовувати у подальшій роботі.
Едуард Олександров представив програвачі для вінілових платівок — сучасні розробки та модель, яку він зробив ще у 1983 році. Програвачі — це хобі Едуарда, а працює він у відділі акустики колишнього заводу побутових приладів.
— Зараз вініл знову став популярним, відомі музиканти поза диском обов’язково випускають вінілову платівку, — каже Едуард. — Аналогове звучання натуральніше, позитивно впливає на людину — це зовсім інша якість, до якої намагаються наблизитись сучасні формати.
Зараз багато людей колекціонує вінілові платівки, купує їх у магазинах, і, відповідно, є потреба у програвачах. Коли люди замовляють у мене програвач, то самі беруть участь у процесі, який, без сумнівів, є творчим. Потрібно придумати дизайн, вибрати матеріали та конструкцію. Я люблю вініл, та й загалом музику, і кожен ранок моя сім’я розпочинає з сніданку у супроводі улюблених мелодій.
Науку на Lviv Mini Maker Faire можна було не лише побачити, а й почитати про неї у журналі «Куншт» — українськомовному науково-популярному виданні. Гасло журналу — наука як мистецтво, а кожен номер присвячений певній темі — наприклад, ядерним технологіям чи такому поняттю, як час. Окрім того, журнал пропонує знайомство з наукою у різних країнах, а наступний номер буде присвячений Північній Кореї.
— Ми вперше представляємо свій журнал на Maker Faire, і тут однозначно є люди, про яких ми можемо написати, — каже представник журналу Максим Плевако. — Сподіваюсь, що люди, які прийшли подивитись на наукові розробки, із задоволенням почитають про винаходи у журналі. Ми співпрацюємо з українськими та зарубіжними науковцями, публікуємо інтерв’ю та інформацію про винаходи і сподіваємось, що нас читатимуть не лише дорослі, а й школярі.
Володимир Бевз представив свою майстерню виробів з металу WWD workshop на фестивалі вже вдруге. Майстерня займається широким спектром робіт — від виготовлення велосипедів до елементів декору.
— Велосипед — це складний механізм, і якщо можеш зробити його, то можеш виготовити і будь-яку іншу річ, — жартує Володимир Бевз. — Ми співпрацюємо з іншими майстернями, які займаються пластиком, деревом та різними видами хімічного нанесення: хромування, цинкування. Окрім того, ми створюємо унікальні речі — лампи, шахи, стільці, які продаємо нашим клієнтам та презентуємо на виставках.
Фестиваль підтримав клуб шанувальників ретроавтомобілів «ЗАЗ Козак» — найстарший в Україні. У 1983 році власники автомобілів ЗАЗ-965, так званих «горбатих запорожців», об’єднались, щоб допомагати одне одному лагодити автомобілі та шукати необхідні запчастини. З часом у клубі з’явились інші класичні автомобілі, ретромотоцикли та мопеди, і сьогодні у авто-фан-клубі «ЗАЗ Козак» понад 60 учасників з різних міст України і навіть з Білорусі.
— Ми демонструємо лінійку «запорожців» різних років, — каже учасник клубу Тарас Цюваник. — Такий ярмарок — це чудова нагода познайомитись та поспілкуватись із винахідниками, тут кожен зможе знайти для себе заняття.
На Maker Faire у Львові свої вироби представляли як відомі львівські виробники та креативні спільноти, так і новачки у цій справі. Бренд «Кисень» Софії Станко існує на ринку лише чотири місяці та поєднує у своїх виробах різні матеріали — бетон, дерево, скло. Софія каже, що в них поки що маленьке підприємство, проте їхні вироби вже можна придбати у магазинчиках міста, а з часом вони планують відкрити власний.
Дзвінка Булка представляє на ярмарку свої дизайнерські сукні, які створює повністю сама — від задуму до пошиття. У сукнях переважають народні мотиви, адже Дзвінка цікавиться українським традиційним одягом. Вона використовує старовинні техніки та натуральні матеріали для створення вишуканих суконь для особливих подій. Майстриня цікавиться дизайном понад чотири роки, проте зараз вона перебуває у декретній відпустці і має більше часу, щоб подумати над новими ідеями для суконь.
Майстерня «Дідова борода» — не новачки, вони працюють під керівництвом скульптора Антона Лубія вже понад дев’ять років. Скульптори та учні майстерні займаються традиційною українською різьбою по дереву, створюють речі у гуцульському стилі та навіть різьблені підсвічники для церков.
— Ми принесли з собою кілька наших творчих робіт — це трон-крісло, Козак Мамай, змія, слон, лісовик, а окремі речі ми створили на очах у гостей фестивалю, — каже Антон Лубій. — Ми працюємо з дітками від семи років, навчаємо їх творчо підходити до завдань. Я обрав для себе матеріал — дерево, і працюю з ним вже більш як 15 років.
Окрім мейкерів, учасниками фестивалю були люди, які надають митцям простір для експозиції та продажу їхніх виробів. Зокрема Галерея наївного мистецтва та примітивізму «Правда, Б», яка представила речі майстрів та майстринь з різних куточків України.
— Нам цікаво працювати з молодими авторами, адже вони в процесі творчого пошуку, такого щирого творіння, — каже представниця галереї Римма Колода. — Головне, щоб речі були цікавими та не надто дорогими для покупців. Ми вже встигли познайомитись із багатьма мейкерами на фестивалі і запросили їх експонувати свої вироби в нашій галереї.
— Минулого року, коли я розповідала про Maker Faire та тих, які створюють новий творчий продукт, люди намагались знайти відповідник слову «мейкер», — згадує організаторка фестивалю Ярослава Яковлєва. — Сьогодні це слово вже увійшло в міський сленг, його вживають на зустрічах, які відбуваються у рамках руху мейкерства у Львові.
Наша команда намагається налагодити комунікацію з мейкерами Львівської області та загалом західного регіону країни, наприклад, торік на Lviv Mini Maker Faire були представлені проекти з Івано-Франківська та Тернополя. Ми отримали багато відгуків з минулорічного ярмарку, тож сподіваємось, що будемо розвиватись та невдовзі станемо повноцінним фестивалем. Без додатку Mini.
Фото Ярослави Яковлєвої — Lviv Mini Maker Faire.
Усі інші фото — авторки.
