20 тез про примирення від європейських та українських інтелектуалів

Найцікавіші тези конференції «Примирення у пост-диктаторських суспільствах у XX – XXI ст.»

15 Січня 2016

Зісельс

14-15 січня в Українському католицькому університеті пройшла конференція Німецько-української комісії істориків. Впродовж двох днів науковці зі США, Іспанії, Німеччини, Польщі та України дискутували на тему «Примирення у пост-диктаторських суспільствах у XXXXI ст.». Ми занотували для вас найцікавіші тези виступів науковців.

 

Стефані Шюлер – Шпрінґорум
Берлінський Центр Дослідження Антисемітизму

Примирення може бути між учасниками конфлікту, але не між злочинцем і жертвою. Як приклад — нацисти та євреї. В цьому випадку про примирення недоцільно говорити.

Німеччині пощастило, що вона зазнала поразки. Німецьке суспільство не зазнало тієї моральної прірви, як в СРСР.

Не потрібно використовувати меморіали та пам’ятники як політичний інструмент. Не потрібно водити туди молодь і тиснути їм на психіку. Залишімо в спокої ті місця, де відбувалися трагічні події на років 20. Такі місця потребують осмислення.

 

Хуліан Казанова
Сараґоський Університет, Іспанія

Історію потрібно знати, щоб не зловживати нею в політиці.

Архіви, освіта та музеї — ліки для відновлення історичної пам’яті.

Недостатньо лише осуджувати історичні події й персон. Потрібно розуміти і цікавитися чому сталося саме так. Користь від минулого не в судженнях, а в досвіді.

 

Хосе Нуньєс Сейшаш
Мюнхенський університет імені Людвіґа – Максіміліана, Німеччина

Основними агентами відновлення історичної пам’яті є не історики, а громадянське суспільство.

Є три приклади зловживання історичними поняттями: геноцид, фашистський режим та авторитаризм.

 

Голлі Кейс
Корнелльський Університет, США

Популізм в історичній тематиці сприяє ворожнечі, але ніяк не примиренню.

Політика нацистів базувалася на відновленні історичної пам’яті.

Роль ліберальної демократії — захищати факти.

 

Ґер Дойзінґс
Реґензбурзький університет, Німеччина

Приклад злочину в Сребрениці 1995 року демонструє, що перешкодою для діалогу між злочинцями та жертвами є той фактор, що нині вони живуть у різних країнах. Також події в Сребрениці — це зразок того, що неможливо дати пояснення конкретним подіям без дослідження тематичного бекграунду.

Історичну пам’ять часто використовують у військових цілях.

Пам’ятники та меморіали сприяють відновленню історичної пам’яті значно більше, ніж політика віктимізації. Але потрібно вміти правильно їх використовувати. В іншому випадку — вони будуть розколювати суспільство.

Щоб уникнути маніпуляцій та сварок на теми війни — варто говорити про спільну катастрофу.

 

Ян Кубік
Школа Слов’янських Студій , Університетський коледж Лондона

Віднайдення фактів — передумова для примирення.

Історія часто використовується політиками як виправдання для насильства.

 

Даріуш Стола
Музей історії польських євреїв, Польща

Угорщина, Польща та Словенія вийшли з комуністичного минулого договірним способом. В Індонезії християни та мусульмани знайшли практичний спосіб примирення. Вони забули про історію та відбудовували разом руїни.

 

Леонід Зашкільняк
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Історична пам’ять — це міфи та стереотипи, які формують ідеологічний простір. Тому конфлікт пам’ятей — це конфлікт ідеологій, які можуть лише зблизитися, але не примиритися. Потрібно зближувати ідеології шляхом відсікання неадекватних моментів.

Історію не можна знімати з порядку денного, бо спільноти не можуть існувати без міфів.

→ Фото — Петро Ткачишин

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутись до статті

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки