[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Уявімо, що ви відгукнулися на вакансію. Ваше резюме сподобалося роботодавцю, а вас запросили на співбесіду. Здається, що ви вже на фінішній прямій і вам ось-ось запропонують роботу. Але раптом з’являється ще одна перешкода на шляху до посади: потрібно виконати тестове завдання.
Останнім часом стало нормою залучати кандидатів до роботи над реальними проектами або просити інакше продемонструвати, що вони вміють і як виконують роботу. Це допомагає компанії визначити, чи годиться їй новий співробітник за культурою компанії і чи спрацюється він з іншими членами команди. Також це дозволяє об’єктивно оцінити навички потенційного співробітника. До того ж тестове завдання дає шанс кандидату, який має не надто гарне резюме, і тим, хто не так добре показав себе під час співбесіди.
Кінцева мета — знизити ризики під час підбору персоналу. Плинність кадрів забирає у компанії багато часу, грошей і знижує продуктивність команд. Ніхто не хоче наймати людину, яка гарна тільки під час співбесіди, а в роботі — ні.
У чому підступність тестового завдання для кандидата? Часто роботи над пробним проектом не оплачують або оплачують мінімально. Окрім того, кандидатів просять безоплатно й без гарантії працевлаштування передати право інтелектуальної власності на результат їхньої роботи під час тестового завдання.
Багато претендентів з підозрою, тривогою й навіть невдоволенням ставляться до прохання виконати тестове завдання. Такий підхід здається їм однобоким й несправедливим. Деякі кандидати на посаду вважають тестові проекти формою експлуатації й переймаються тим, чи не продовжиться ця експлуатація, якщо їх візьмуть на роботу.
Безоплатна робота — це поганий знак. Хтось скаржиться, що запропоноване тестове завдання не відповідає майбутній посаді. Інші побоюються, що потенційний роботодавець присвоїть собі найкращі ідеї. Є випадки, коли людина проходила тривалі випробування й зрештою не отримувала жодного зворотного зв’язку від роботодавця. Часом комунікація взагалі припинялася.
Однак для багатьох галузей тестове завдання є нормою. Якщо вам дійсно потрібна посада — відмовити важко. Але варто пам’ятати, у яких випадках це доцільно.
Ось що потрібно врахувати.
Скільки часу забере тестове завдання?
Якщо для того, щоб виконати завдання, потрібно не більше двох годин, це цілком доречне завдання. Якщо більше — це вже можна розглядати як неоплачувані послуги. Інші кандидати, можливо, витратять на завдання більше часу, тому обов’язково скажіть потенційному роботодавцю, скільки часу знадобилося вам. Якщо ви впоралися за одну годину, а інші кандидати — за десять, роботодавця вразить швидкість вашої роботи. «Мені подобаються такі випробування. Перш за все я прагну показати свої методи роботи, а не досягти ідеального виконання. Саме в таких випадках мої результати оцінювали вище», — розповідає стратег з призначеного для користувача досвіду в Dell Алексіс Краус.
Чи будуть результати вашої роботи використовувати надалі?
Тестове завдання має бути «порожнім»: запропонувати новий проект, відредагувати документ, якого не опублікують, тощо. Якщо ж вам пропонують як тестове завдання роботу над реальним проектом компанії й результати роботи використовуватимуть, таку роботу мають оплачувати.
Правильним підходом з боку роботодавця було б попросити кандидатів продемонструвати один зі своїх минулих проектів. Якщо вам пропонують виконати для компанії реальну роботу без оплати, у відповідь ви можете надати свій минулий аналогічний проект.
Чи будуть роботу оплачувати?
Один з аргументів не на користь тестових завдань — тільки люди, які вже вирішили власні фінансові питання, можуть дозволити собі працювати безкоштовно. В умовах гігономіки багато фахівців заробляють на короткострокових проектах, і нікого не можна позбавляти такого заробітку. Я не часто наймаю людей, які ніколи не працювали поза штатом, і завжди оплачую тестові завдання. Попросіть оплатити тестове завдання як роботу позаштатного співробітника, домовившись про вартість години роботи і тимчасові витрати. Виявіть інтерес до проекту, щоб у компанії з довірою поставилися до вашої пропозиції.
Чи навчитеся ви чогось нового?
Для багатьох претендентів тестові завдання — це стрес, адже вони бачать в них лише необхідність показати себе добре. Але не забувайте — це ще й можливість дізнатися більше про роботодавця. Якщо вам не подобається те, що вас просять зробити, або те, як вас просять, подумайте ще раз. Вимоги до тестового завдання — це прояви того, з чим ви матимете справу, якщо отримаєте цю роботу. Залишати це без уваги — нерозумно. Якщо ж запропонований проект захопить вас, можливо, у ньому дійсно варто взяти участь і він дозволить вам багато чому навчитися.
Ідеальне тестове завдання — як швидке побачення. Адже будь-яке побачення, навіть найкоротше, має враховувати інтереси обох сторін. Питання не лише в тому, чи захочуть вас запросити, а і в тому, чи захочете ви, щоб вас запросили.
За допомогою пробного завдання компанія може багато про вас дізнатися. Але й вам варто спробувати дізнатися якомога більше. Після закінчення такої взаємної перевірки ви краще розумітимете, чи хочете працювати в цій компанії.
Мегс Фалтон займається розробкою продуктів в компанії Automattic, де тестові завдання — звичайна практика. Її приємно здивувало, наскільки вільно колеги ділилися з нею інформацією й давали зворотний зв’язок під час роботи над тестовим завданням. Вона також розповіла дещо про культуру взаємодії в компанії: «Я мала доступ до проектів інших команд і могла ознайомитися з ними, щоб зрозуміти, як взаємодіють команди одна з одною. Зазвичай такі речі можна дізнатися, тільки попрацювавши в компанії».
Підсумуймо: ви повинні знати свої межі, але разом з тим — виявляти гнучкість. Легко відмовитися від пробного завдання, якщо ви не зацікавлені у цій роботі. Але коли робота цікава — варто спробувати. Тестове завдання — це шанс проявити себе з найкращого боку, особливо якщо ваше резюме не цілком відповідає вимогам роботодавця. Якщо ж ви відчуваєте нестачу ентузіазму, щоб показати себе на всі сто, — відмовтеся. Можливо, ця посада або компанія — не для вас.
Оригінал — Вітні Джонсон
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com