Молодь має дізнатись, на що вона здатна. З цієї думки почалася ідея освітнього хабу у Копичинцях — невеликому місті на Тернопільщині на сім тисяч людей. Троє місцевих активістів — Михайло Гавриляк, Тарас Елиїв та Віктор Урбанський — замислились: у їхній громаді майже не проводять освітніх й культурних заходів, а молодь часто виїжджає у більші міста. Треба це змінювати і дати молоді можливість навчатись підприємництва, реклами, фінансової грамотності.
«У школі таких речей не викладають, а отже, ми не можемо бути впевнені, що у нашій громаді зʼявлятимуться нові підприємці. Так і виникла ця ідея», — розповідає Михайло Гавриляк.
[Цей матеріал є частиною проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3), який співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом]
§§§
Бізнес-хаб для молоді
Михайло багато років займається розвитком молодіжної політики у своїй громаді і завжди реагує на запити молоді. Коли активісти вкотре зібралися обговорити, що корисного вони можуть зробити, подумали про лекції з підприємництва. Для цього запросили місцевих власників бізнесу.
«Були сумніви у тому, що хтось зацікавиться. Та ажіотаж був величезний. Усі слухали до кінця, ставили багато запитань, не відпускали лекторів. Після лекцій люди продовжували комунікувати з підприємцями. Ті ж і собі дивувалися, що у громаді такі ініціативні люди», — додає Михайло.
Після успіху освітнього заходу команда Михайла зрозуміла, що ця ініціатива має стати системною. Тоді вони дізналися про проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3), який співфінансують Британська Рада та Європейський Союз, — і подалися. Так виникла бізнес-майстерня «Нічлава» — за назвою річки на Тернопільщині.
«Основною ідеєю було зробити хаб підприємницької діяльності, де молодь зможе тусуватися і вивчати підприємництво. Також завдяки спільним коштам місцевої влади та гранту від SC3 хотіли зробити ремонт у Будинку школяра, аби у хабу був комфортний простір (там працює наша молодіжна рада)», — пояснює Михайло.
Втілення ідеї
Підготовка до пітчингу, на якому захищали проєкти, тривала чотири дні. Щодня по три з половиною години учасники вчилися писати грантові заявки і презентувати свою ідею. Команда готувалася до захисту проєкту. Врешті у ЗМІ поширили новину, що люди можуть голосувати за проєкти, які їм подобаються, — і команда освітнього хабу отримала велику підтримку. На проєкт виділили кошти.
«Ми виступили і захистили наш проєкт перед конкурсною комісією, яка оцінювала, зокрема, реалістичність проєкту. На той момент ми вже точно знали, як саме хочемо втілити усі задуми», — говорить активіст.
Спершу зробили ремонт у приміщенні. Тоді — почали роботу: провели серію зустрічей молоді, місцевої влади та підприємців, лекції про SMM та рекламу, жіноче та соціальне підприємництво, запуск власної справи і розвиток у сільській місцевості для людей з обмеженими фінансовими можливостями. Багато позитивних відгуків отримали воркшопи із фотографії і лекції із заробітку на фрілансі. Двічі на місяць проводили заняття з молоддю, людьми з інвалідністю та особливими освітніми потребами, аби навчити людей деревообробки і створити деревообробний коворкінг. Ця ідея виникла у міської ради — локальний підприємець Богдан Осиф займається обробкою дерева — і тепер постійно навчає цього ремесла людей громади у Будинку школяра.
Новий рівень
Навичок сучасного підприємництва вдалося навчити близько 50 людей. Результати проєкту перевищили очікування: серед учасників були люди старшого віку, які вирішили розпочати свою справу.
«Молодь теж відчутно виросла — тепер у молодіжній раді, де я працюю, пропонують не просто ідеї проєкту, а пробують залучати кошти, комунікувати із підприємцями, шукати гранти, аби зробити усе якісно. Це новий рівень», — ділиться Михайло.
З початком великої війни діяльність хабу призупинилася. Багато людей виїхали за кордон. Попри це, у молодіжній раді зʼявилися нові обличчя, а у громади — нові проєкти. У 2023 році Михайло планує знову зібрати підприємців і молодь, аби поговорити про те, як вони можуть співпрацювати в умовах війни.
«Ми розуміємо, що змінилося буквально все, і, можливо, підприємці хочуть запропонувати якесь нове бачення бізнес-процесів під час війни. Звісно, ми не можемо будувати довгострокових планів. Якщо попереду будуть стабільніші умови, можна буде працювати над ключовими напрямами проєкту. Наприклад, молодіжна рада знову зможе приходити на засідання міської ради і озвучувати свої ідеї щодо роботи у громаді», — міркує він.
З війною команда ще більше впевнилась у тому, що все робить правильно, — молоді зараз як ніколи потрібне вміння заробляти кошти і відчуття ґрунту під ногами.
У колажах використані фото героїв.
§§§
Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні.
Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
