[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Кілька тижнів тому я обідав у Портленді зі своїм другом Метью Монро. Ми спілкувалися й ділилися думками щодо проекту з розвитку навичок, які могли б максимізувати креативність. Однією із тем, які ми обговорювали, було відновлення після невдачі. Він запитав: «Як ти гадаєш, хто міг би розповісти про це?» Подумки я перебрав усіх знайомих і зрозумів, що я сам здатен багато розказати про невдачі і про те, як після них оговтатися.
Впродовж усього свого життя я зазнавав поразок значно частіше, ніж успіхів. Скориставшись порадою Тіни Сілінг, я склав список власних невдач. Ось кілька моїх найграндіозніших провалів:
— відрахований із Northwestern School of Music;
— відрахований із Haas School of Business під час навчання в Каліфорнійському університеті;
— закінчив університет із середнім балом 2,7;
— звільнений із першої після коледжу роботи у 23 роки;
— звільнений із наступної роботи зранку мого 25-го дня народження;
— був змушений сам звільнитися із великої маркетингової компанії, перш ніж вони встигли мене звільнити;
— отримував відмови від усіх бізнес-шкіл, куди намагався вступити;
— майже звільнили із наступної роботи, що змусило спробувати вступити до приватного Університету Пеппердайна;
— не отримав пропозиції роботи після завершення практики у компанії Intuit;
— закінчив навчання в Університеті Пеппердайна не маючи роботи;
— звільнений з останньої роботи в туристичній інтернет-компанії у 32 роки;
— майже знищив свою компанію власноруч у 2014 році;
— цей список можна доповнити іншими моїми провалами.
Мушу сказати, що це зовсім не той список, який додає впевненості. І це не означає, що я пішов би на все, аби зробити щось, що має значення. Але всі ці невдачі стали каталізатором для найцікавішої роботи, яку я виконав, і найважливіших речей, яких мені вдалося досягти. Крім того, вони змусили мене серйозно проаналізувати усе своє життя. Щось хороше завжди з’являється через щось погане.
Ось інший список (більшість подій трапилися у період 32-38 років):
— написав понад мільйон слів;
— лише за допомогою мікрофону та лептопу створив подкаст «The Unmistakable Creative», в межах якого поспілкувався майже із 700 людьми;
— один мій виступ оплачують краще, ніж місяць моєї роботи на будь-якій посаді, з якої мене звільнили;
— мій текст опублікували у Penguin, коли мені виповнилося 38 років.
Ви можете зауважити, що список моїх невдач значно більший, аніж список досягнень. Але ці досягнення перевершують усі мої провали.
Невдачі можуть розповісти про те, яким ти був колись, але не про те, ким ти є сьогодні чи будеш завтра. Я міг би розказати вам свою історію, яка підтвердила б це судження. Отож, як саме ви відновлюєтеся після невдачі?
1. Проживайте невдачі
Невдачі — відстій! І я не буду цьому суперечити. Коли вас звільняють з роботи або ж у чомусь відмовляють, то ваша самооцінка різко знижується, ви впадаєте в ступор і вас огортають похмурі роздуми про те, чи взагалі варто жити. Справді, буває.
Примітка: Якщо цінність вашого життя почала викликати у вас сумніви після серйозного провалу, будь ласка, не намагайтеся боротися з депресією самостійно. Попросіть про допомогу. Наприклад, зверніться до психотерапевта. Людям не соромно наймати тренера, аби той допомагав їм набути хорошої фізичної форми, але чомусь усі соромляться зізнатися, що відвідують психотерапевта.
Одне із запитань, яке я часто ставлю героям під час записів подкасту «The Unmistakable Creative», — чи спосіб відновлення після поразок, який вони напрацювали, є наслідком труднощів, які їм довелося подолати? Завжди відповідають «так». Важко розробити алгоритм, який допоміг би оговтатися від невдачі, не відчувши на власній шкурі провалів, поразок і невдач.
Важко розробити алгоритм, який допоміг би оговтатися від невдачі, не відчувши на власній шкурі провалів, поразок і невдач
Один із моїх найдавніших і найкмітливіших друзів із коледжу якось сказав мені, що він ніколи в житті не зазнавав невдач. І це дійсно так. Ви можете класифікувати це як виняток. Але ніколи не помилятися — це не дуже добре. Якщо у вашому житті все завжди було чудово, то, зрештою, перша ж невдача матиме на вас набагато більший вплив, аніж на будь-кого іншого, хто неодноразово помилявся.
2. Вчіться на своїх помилках
Перший ключ для оговтання після невдачі — пережити її. Іншими словами, треба виробити імунітет до поразок. Можу чесно сказати, що від власних невдач я отримав набагато більше знань, аніж від своїх успіхів. Невдача змушує вас замислитися, переглянути і ще раз проаналізувати власні дії.
Це змушує вас поставити собі питання: «Що наступного разу мені слід зробити по-іншому?». Деякі з наших найбільших уроків життя ми отримуємо після наших найбільших невдач. Раян Холідей одного разу сказав: «Єдиний спосіб не отримати вигоди з невдачі — не зробити з неї висновків.»
3. Зосередьтеся на теперішньому
Коли у мене були важкі часи і здавалося, що невдачі стаються одна за одною, то серед книжок, які я часто перечитував, була книжка «Перешкода — це шлях». Головною її темою є теперішній момент життя і його значимість; а ще постійне нагадування, що варто зосередитись на процесі, а не на винагороді. Ми більше страждаємо, коли замість того, аби піклуватися про майбутнє, зациклюємось на минулому. Фокусування на сьогоднішньому дні знімає тягар із ваших плечей.
4. Зосередьтеся на тому, що буде далі
З іншого боку, якщо ви зосередите свою увагу на тому, що буде далі, і не будете тягнути за собою минулих невдач, то вам вдасться позбутися почуття паралізованості та відновити сили й натхнення. Поразка часто відкриває нові горизонти, навіть якщо в певний момент вам так не здається.
5. Не будуйте очікувань
«Очікування — вбивця насолоди», — Сет Ґодін.
Людська природа полягає у постійній побудові очікувань. Але дуже часто наші очікування не виправдовуються.
— Книга не продається мільйонним тиражем
— Стосунки не стають коханням усього життя
— Компанія банкрутує
Якщо є щось, що справді навчить вас, як швидко і легко оговтатися від невдачі, то це перестати думати лише про наслідки. У більшості випадків ми не можемо контролювати наслідків. Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати, і не думайте про те, на що вплинути не можете.
6. Погляньте на невдачу як на примус
Коли мене звільнили з першої роботи після коледжу за п’ять днів до Різдва, я думав, що це кінець світу. Різдвяні пісні, красиво загорнуті подарунки, святкові привітання. Все це не викликало у мене радощів. Після кількох тижнів, сповнених депресією та жалем до себе, я зрештою зрозумів: якби мене не звільнили, то я б так і не наважився на пошуки іншої роботи. Незважаючи на те, що я ненавидів цю роботу і через неї погіршувалося моє здоров’я.
На жаль, часто трапляється так, що людина почувається комфортно, але, водночас, доволі кепсько. Коли я запитав Саліма Ісмаїла про те, що потрібно, аби пришвидшити персональне та професійне зростання, то він відповів так: «Ви повинні відчути певний примус». І в деяких випадках саме невдача змушує вас змінюватися.
7. Зробіть щось, що не має нічого спільного з невдачею
Це може видаватися дивною порадою у контексті реакції на провали. Але іноді це саме те, що нам потрібно. Якби в моєму житті не було жодної невдачі, то я не почав би займатися серфінгом. Спочатку серфінг став моєю насолодою, а згодом я відчув, що це моє покликання. Заняття серфінгом допомогли мені впоратися із поганим самопочуттям через відсутність роботи після закінчення навчання і стали основою для моєї першої книги в «Unmistakable: Why Only is Better Than Best».
Невдачі можуть бути подарунком і стати одним із найкращих вчителів, якщо ми не дозволятимемо їм визначати наше життя, а зможемо якомога більше вчитися завдяки негативному досвіду
Невдачі можуть бути подарунком і стати одним із найкращих вчителів, якщо ми не дозволятимемо їм визначати наше життя, а зможемо якомога більше вчитися завдяки негативному досвіду.
Оригінал — Srinivas Rao
Переклад — Лілія Лаврук
Зображення — Andrew Neel
