Чи не забагато в Україні вихідних?

1) А в чому взагалі проблема? Кому заважають наші вихідні?

Питання, чи не забагато українці відпочивають, порушують із кожним роком все частіше. Цього разу дійшло до того, що, згідно із законопроектом, представленим Українським інститутом національної пам’яті, кілька вихідних днів планують в країні скасувати. Якщо коротко, то автори пропонують відмовитися від вихідних 2 травня і 8 березня.

1 травня — День праці — після останнього обговорення із суспільством погодились залишити неробочим.

Натомість 8 травня планують зробити новим вихідним днем — як День пам’яті та примирення (і відзначати його разом з Європою), залишивши 9 травня хоч і святковим, але робочим днем.

Тобто державних вихідних стане на два менше, аніж є тепер. Що важливо, пропонують скасувати саме державний вихідний, а не свято.

Є також пропозиція запровадити практику, що діє у Фінляндії: якщо, наприклад, святкова дата припадатиме на суботу чи неділю, то її не переноситимуть на будній день, як це є в Україні тепер.

Ці зміни досі лише на стадії обговорення. До голосування у парламенті вони ще не дійшли.

2) То скільки ж вихідних в Україні зараз?

Фактично третина року для працюючих українців є вихідною. Це усі суботи та неділі, а також офіційні державні свята. Наприклад, за 2017 рік тільки субот та неділь набіжить 105 днів. Плюс 11 офіційних державних свят, таких як Новий рік чи Різдво. Отже, із 365 днів ми щонайменше 116 днів не працюватимемо. І це ще не все.

3) Як не все?

До офіційних вихідних додайте ті будні дні, які припадають між двома вихідними: неділею і, наприклад, вівторком 1 січня. Скоріш за все, понеділок теж зроблять вихідним. Звичайно, його, як і інші такі дні, Кабмін рекомендуватиме відпрацювати у якусь із субот. Але, будьмо відверті, зазвичай їх мало хто відпрацьовує повноцінно й ефективно, зважаючи на рекомендаційний характер відпрацювань та скорочений робочий день.

І це ми ще не порахували 24 днів вашої щорічної відпустки.

4) Це лише українці так багато відпочивають?

Ні. Насправді кількість календарних свят в Україні перебуває приблизно на тому ж рівні, що й у країнах Європи та у США. За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Нідерландах, скажімо, 10 офіційних святкових неробочих днів. Майже як у нас. Але на практиці тамтешні наймані працівники трудяться в середньому лише 31 годину на тиждень (це найнижчий показник в ЄС), а фактична тривалість оплачуваної щорічної відпустки становить в середньому шість тижнів. В Україні, нагадаємо, 40-годинний робочий тиждень.

У Британії, як і в Нідерландах, офіційних свят роботодавець не оплачує. Їхня кількість залежить від регіону: в Англії та Уельсі — 8, в Шотландії — 9, в Північній Ірландії — 10. Українцям тут пощастило —  роботодавці зобов’язані оплачувати усі офіційні державні вихідні.

Сьогодні найвідомішим прикладом скороченого робочого тижня є Франція: там нормою є 35 годин на тиждень. У Франції 11 офіційних святкових днів у році — щоправда, оплачувати роботодавці зобов’язані лише один з них — 1 травня; решта є оплачуваними вихідними там, де про це домовилися профспілки з роботодавцями. Мінімальний термін відпустки — 25 робочих днів.

В Іспанії конкретний набір святкових днів у кожному автономному регіоні свій. Їхня кількість не повинна перевищувати 14. Не більш як дев’ять дат із цих 14 встановлює для регіону центральний уряд, не менш як два дні має обрати місцева влада. Як і в інших країнах (зокрема і в Україні), там регулярно трапляється, що між святковим днем і вихідними — один робочий день, який раціональніше пропустити, відпрацювавши пізніше. В Іспанії такі дні отримали назву puente — місток. Часто цього робочого дня не переносять на наступний тиждень, а просто дають працівникам відгул. Словаччина має 15 офіційних свят плюс щорічна відпустка тривалістю 4 тижні.

Одним із лідерів за кількістю вихідних є Аргентина, де аж 23 офіційні свята. Водночас щорічна відпустка в аргентинців невелика — всього 10 днів. Мабуть, влада таким чином компенсує майже три тижні додаткових неробочих днів.

5) Якщо усі так відпочивають, у чому тоді проблема?

Те, що Україна має плюс-мінус стільки ж святкових неробочих днів, як і більшість країн Європи, ще не означає, що ефективність нашої роботи така ж, як у наших європейських сусідів. Україна втрачає прибутки, оскільки ми відпочиваємо не лише у свято, у нас часто напівробочими стають перед- і післясвяткові дні. Точної цифри збитків в уряді не називають, бо  у теперішніх умовах порахувати їх неможливо. Так само, як і визначити реальну ефективність праці українців та  справжню кількість робочих годин — через левову частку тіньового працевлаштування.

Щороку кількість прихильників скорочення вихідних днів в Україні зростає. Головна їхня теза — Україна не така заможна, аби стільки відпочивати.

6) А чи залежить успіх країни від кількості вихідних?

Відповідь мала би бути очевидною — хто більше працює, той більше має. Але не у цьому випадку. Є статистичні дані, які вираховують продуктивність і «працьовитість» країн світу. Згідно з ними, «найпрацьовитішими» країнами в Європі за кількістю робочих днів та годин кілька років тому були Греція, Польща та Угорщина. Тим часом дві найрозвинутіші країни ЄС — Нідерланди та Німеччина — займають останнє і передостаннє місця. В «ледачій» частині списку також Норвегія, Данія, Франція, Словенія (найуспішніша країна з європейських новачків).

Це означає, що продуктивність праці (відношення кількості працівників, помноженої на тривалість робочого часу, до вартості виробленого валового продукту) обернено пропорційна його тривалості. Дзеркальний ефект пояснюють так: якщо в країні немає технологій, що дають змогу ефективніше розпоряджатися трудовими резервами і при цьому розвиватися, то цій країні доводиться «гнатись» за результатом за рахунок відпочинку працівника. Але така «заміна» не є рівноцінною, оскільки працівник хоч і трудитиметься більше і довше, користі для свого роботодавця приноситиме менше, адже буде перевтомленим.

7) Як розірвати це замкнуте коло?

Головне — зрозуміти суть проблеми: не кількість робочих днів (годин) дає результат, а якість виконаної роботи. Іншими словами — ваша продуктивність. На неї впливає кілька чинників: умови вашої праці, задоволеність роботою (йдеться не лише про зарплату), колектив, в якому ви працюєте, і т. д. Тобто залежить це як від вас, так і від вашого роботодавця. У цій ситуації ви як працівник можете добиватися покращення своїх робочих умов, а як роботодавець повинні розуміти, що в такий спосіб матимете зиск у вигляді результату. Ця теорія чудово діє навіть в Україні, наприклад, в ІТ-сфері.

Додамо, що самі лікарі вже давно порахували, скільки людина може ефективно працювати, — не більш як 8 годин на день, маючи два вихідні на тиждень. Інакше  її робота буде нерезультативною, навіть у планові 8 годин. Психологи теж притримуються думки, що людина має перебувати у балансі між роботою та відпочинком. І головне, що радять, — активно використовувати час відпочинку. Якщо лежати біля телевізора, то, переконують, вихідних в українців забагато. Але якщо проводити час активно і з користю для сім’ї, здоров’я, місцевої громади, то за кількість офіційних вихідних в Україні можна поборотися навіть у бік їхнього збільшення.