П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Володимир Зеленський заявив, що виконання планів стійкості Києва відстає від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей. За його словами, готують зміну алгоритмів управління Києвом.
Що ще відомо? Зеленський зазначив, що розпочав консультації щодо невідкладних безпекових й управлінських кроків, аби прискорити реалізацію плану стійкості Києва.
Що передувало? Мера Києва Віталія Кличка викликали для доповіді у Верховну Раду на завтра, 14 жовтня. Кличко заявив, що звинувачення у зриві опалювального сезону є безпідставними. Він додав, що міський голова не відповідає за ППО й руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли.
Нагадаємо. Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах.
Уранці 13 жовтня на Харківщині росіяни обстріляли з мінометів та артилерії групу цивільних, яких самі ж вели з Куп’янська до газогону «Шебелинка — Острогозьк». У групі були жінки й дитина. Про це повідомили в 2-му корпусі Нацгвардії «Хартія».
Що ще відомо? За даними «Хартії», на відео розвідувальних дронів видно, що серед цивільних є жертви. У корпусі додали, що українські військові не відкривали вогню. За їхніми даними, обстріл був зі східного берега Осколу зі сторони росіян.
У Малехові на Львівщині відомо про трьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні житлові будинки. Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Що ще відомо? Станом на 16:01 кількість постраждалих унаслідок удару по навчальному закладу у Рівному зросла до 25. Двоє людей перебувають у тяжкому стані. Окрім навчального закладу, пошкоджень зазнали житлові будинки.
Фото: Андрій Садовий / Telegram
Унаслідок російської атаки спалахнула пожежа в навчальному корпусі Рівненського державного гуманітарного університету. Попередньо приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло. Корпус непридатний для навчання й потребує відбудови. Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що ще відомо? За даними навчального закладу, всі студенти перебували в укриттях. Є постраждалі серед адміністративних працівників університету. Наразі триває розбір завалів.
Нагадаємо. Станом на 13:37 кількість постраждалих у Рівному зросла до 20. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Фото: ДСНС
15–18 жовтня у Києві відбудеться Impact Kyiv — міжнародний форум фотографії війн і конфліктів. У його межах 18 жовтня The Ukrainians Media проведе дискусію «Ми так (не) знімаємо: як війна змінює підхід до фотографії в українських медіа».
Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.
Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.
Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.
Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».
Переглянути повну програму можна за посиланням.
Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.
Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга повідомив, що Україна продовжує отримувати розвідувальні дані від США. Водночас він додав, що ввечері 12 жовтня повітряну тривогу оголосили із запізненням через застосування Росією особливого типу озброєння. Про це він сказав під час Варшавського безпекового форуму.
Що передувало? Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичну атаку по Києву ввечері 12 жовтня. За його словами, п’ять ракет влучили по цивільній інфраструктурі.
Нагадаємо. Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що повітряна тривога в Києві увечері 12 жовтня пролунала вже після вибухів. За його словами, Повітряні сили отримують інформацію про повітряну загрозу від партнерів, але «бувають випадки, коли ця інформація не доходить, і це не перший такий випадок».
Фото: Андрій Сибіга / Facebook
Сили оборони України уразили ремонтну базу самохідних пускових установок і транспортно-заряджальних машин оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М» у Курській області РФ. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Крім того, у Брянській області РФ уражено радіолокаційну станцію росіян. На Луганщині українські військові атакували склад паливно-мастильних матеріалів і боєприпасів.
Також Сили оборони уразили скупчення російських військових у районах Селидового, Роздольного, Суженки та Мирнограда Донецької області, Набережного Запорізької області, а також Куземівки на Луганщині.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили філію інституту імені Барміна, яка створює та обслуговує пускові установки. Також вони атакували Центр ліквідації балістичних ракет у Суроватісі, де виробляють вибухові речовини і ракетного палива.
Оновлено. Станом на 13:37 кількість постраждалих у Рівному зросла до 20. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Росіяни завдали удару по центральній частині Рівного. Попередньо відомо про десятьох постраждалих. Один із них — у тяжкому стані. Також пошкоджено навчальний заклад. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Нагадаємо. Унаслідок російської атаки горіли три житлові будинки й автомобілі в селі Муроване на Львівщині. Загальна площа займання — близько 350 квадратних метрів.
Фото: патрульна поліція Рівненщини / Facebook
Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичну атаку по Києву ввечері 12 жовтня. За його словами, п’ять ракет влучили по цивільній інфраструктурі.
Що ще відомо? Зеленський зазначив, що Україна не завдавала ударів по російських нафтопереробних підприємствах і загалом об’єктах енергетики протягом двох діб. Водночас за цей час росіяни атакували енергетичні об’єкти й критичну інфраструктуру України. На думку Президента, РФ дає сигнал, що не планує утримуватися від ударів по Україні.
Нагадаємо. Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що повітряна тривога в Києві увечері 12 жовтня пролунала вже після вибухів. За його словами, Повітряні сили отримують інформацію про повітряну загрозу від партнерів, але «бувають випадки, коли ця інформація не доходить, і це не перший такий випадок».
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім радником Офісу Президента і колишнім працівником СБУ Артемом Шилом. Йдеться про справу щодо заволодіння коштами «Укрзалізниці». Шилу призначили вісім років позбавлення волі, однак за умовами угоди його звільнили від відбування призначеного покарання з випробуванням на три роки. Про це пише Transparency International Ukraine.
Що ще відомо? Крім того, Шило має сплатити штраф у розмірі 204 мільйонів гривень, відшкодувати збитки на суму 60 мільйонів гривень і перерахувати 80 мільйонів гривень до фонду «Повернись живим». Суд також застосував спецконфіскацію до трьох квартир Шила. Водночас суд зняв арешт із його автомобіля Mercedes-Benz.
Це вже третя угода зі слідством у справі про заволодіння коштами «Укрзалізниці».
Нагадаємо. У березні 2025 року САП завершила розслідування справи про корупцію в «Укрзалізниці», у якій фігурують колишній радник Офісу Президента, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило і народний депутат Віктор Бондар.
За версією слідства, у 2021–2022 роках організована група на чолі із Шилом заволоділа коштами «Укрзалізниці» через закупівлі кабелів і трансформаторів за завищеними цінами. На закупівлі кабелів компанія втратила 140 мільйонів гривень, а на закупівлі трансформаторів — 100 мільйонів гривень.
У НАБУ й САП також стверджують, що Шило відмив понад 175 мільйонів гривень, отриманих від злочинних схем. За ці гроші він придбав елітну нерухомість.
