Різне

Що ще відомо? У петиції зазначають, що протести на тлі звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони тривали понад місяць. Однак після їх завершення суспільство так і не отримало від влади відповідей на свої вимоги.

Кого пропонують запросити? Авторка петиції Анна Репіна пропонує запросити на відкриту пресконференцію представників незалежних медіа, зокрема «Української правди», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», Радіо Свобода, hromadske, The Kyiv Independent, «Суспільного», NV, «Дзеркала Тижня», BBC Україна, Liga.net та інших медіа.

Нагадаємо. 23 серпня головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у Facebook зазначила, що остання відкрита пресконференція Володимира Зеленського відбулася ще в лютому 2025 року. 

Про що йдеться в розслідуванні? У розслідуванні згадується, що нерухомість купували за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкову. За даними журналістів, у липні 2018 року Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі за 24–49 тисяч гривень кожна, а за два дні — ще 28 квартир. Загалом за другу угоду він заплатив менше 33 тисячі доларів США. У матеріалі зазначається, що нині Олександр Сухачов уже не володіє майже всіма 143 квартирами і офісами.

Також журналісти дослідили кримінальне провадження щодо законності діяльності забудовника цих ЖК. Спочатку його розслідувала поліція, а потім ДБР, однак підозр нікому не оголосили. Згодом справу передали поліції Чернігівщини, де її закрили. Провадження поновили після того, як фігуранти розслідування отримали журналістські запити.

Нагадаємо. 17 липня низка українських медіа опублікувала розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.

Контекст. 6 липня Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова. Журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа для публікації.

Що ще відомо? Також «Нова пошта» запускає власну систему моніторингу загроз, яка дозволить призупиняти роботу ще до офіційного оголошення тривоги, якщо небезпеку зафіксують.

Нагадаємо. 3 вересня у Дніпрі росіяни знищили депо та відділення «Нової пошти». Унаслідок удару ракетою-дроном «Бандероль» загинув один працівник компанії, ще пʼятеро — постраждали.

Що ще відомо? Через новий пункт пропуску пропускатимуть пасажирський транспорт масою до трьох з половиною тонн. Пункт працюватиме цілодобово на постійній основі.

Довідка. Біла Церква — це село в Тячівському районі Закарпатської області.

Що відомо? За версією слідства, підозрюваний тривалий час стежив за розпорядком дня та маршрутами громадського діяча. Слідство вважає, що від російської спецслужби він отримав координати схованки, де забрав пістолет із набоями та глушником.

У СБУ зазначили, що чоловік мав заночувати в лісі поблизу будинку активіста, а вранці — вистрілити в нього із засідки. Правоохоронці затримали підозрюваного під час підготовки до ймовірного замаху.

Юнак перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Що ще відомо? Джерела «Суспільного» у правоохоронних органах підтвердили, що ціллю підозрюваного мав стати співзасновник і президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко.

Що ще відомо? У відомстві зазначили, що частину коштів Тетяна Крупа легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, а згодом за допомогою чоловіка вивезла їх за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли майже шість мільйонів доларів США готівкою.

Що відомо про цю справу? У жовтні 2024 року затримали тодішню очільницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу. 

4 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд змінив Тетяні Крупі запобіжний захід: замість тримання під вартою призначив заставу у 20 мільйонів гривень. Того ж дня після 11 місяців у СІЗО Крупу звільнили в залі суду. Після звільнення на неї поклали низку обов’язків, зокрема носити електронний браслет. 

Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. 29 жовтня 2025 року ВАКС продовжив строк дії обов’язків Крупи, однак частину обмежень пом’якшив, зокрема з неї зняли електронний браслет і дозволили виїжджати у дві області.

18 лютого 2026 року ВАКС продовжив дію обов’язків, однак обмежень на пересування Україною вже не було. 15 квітня та 10 червня 2026 року суд залишав для Тетяни Крупи ті самі обов’язки, які діяли раніше.

Адвокат Олексій Шевчук з 7 вересня складе повноваження члена конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Що ще відомо? Шевчук також зазначив, що після припинення його повноважень комісія діятиме в неповному складі й не матиме достатньої кількості членів для продовження роботи та ухвалення рішень.

Що передувало? 22 січня Рада прокурорів України включила до конкурсної комісії з обрання керівництва САП адвоката Олексія Шевчука. Зокрема, він опублікував документи, які свідчать про те, що його кандидатуру подав генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За словами Шевчука, він пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України, за результатами якого його й обрали членом конкурсної комісії, яка має вибрати заступника керівника САП.

Хто такий Олексій Шевчук? Олексій Шевчук — речник Національної асоціації адвокатів України. У 2023 році йому призупинили дію адвокатського свідоцтва на три місяці за порушення адвокатської етики. Також раніше він працював на телеканалі ZIK, пов’язаному з проросійським політиком Віктором Медведчуком.

З якими справами працював? Олексій Шевчук вів справи Іллі Киви, Геннадія Корбана, Олександра Онищенка, Борислава Розенблата, Віталія Кличка, Ярослава Дубневича, Юлії Світличної, Дениса Любченка.

Що ще відомо? У ДБР також заперечили інформацію про те, що директор відомства Олексій Сухачов давав вказівку працівникам передавати такі дані російській стороні. Зокрема, поширення таких тверджень назвали спробою дискредитації ДБР та його керівництва.

Що передувало? Раніше колишній народний депутат Ігор Мосійчук оприлюднив у своєму Telegram-каналі скріншоти з фотографіями та особистими даними людей, яких він назвав затриманими співробітниками 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ. За його твердженням, вони причетні до стрілянини за участю співробітників СБУ та військових ГУР. Частина одного зі скріншотів була заблюрена. Згодом блогер Ігор Лаченков опублікував відредаговану версію зображення та припустив, що скріншот може бути витягом, сформованим на запит ДБР.

Нагадаємо. Учора, 3 вересня, Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР за фактами застосування вогнепальної зброї. Йдеться про збройний конфлікт між військовослужбовцями СБУ та ГУР, який стався 1 вересня у Києві. 

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР за фактами застосування вогнепальної зброї. Йдеться про збройний конфлікт між військовослужбовцями СБУ та ГУР, який стався 1 вересня у Києві. Про це повідомили у відомстві. 

Що ще відомо? Генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що 1 вересня розпочали окреме досудове розслідування щодо зникнення військовослужбовця Російського добровольчого корпусу. 

Що передувало? Командир «Спецпідрозділу Тимура» ГУР, у складі якого перебуває Російський добровольчий корпус, заявив, що співробітники СБУ «викрали» бойового командира одного з підрозділів ГУР та утримували його без офіційних звинувачень. За його словами, після домовленості провести процесуальні дії відповідно до закону співробітники СБУ почали затримувати інших співробітників ГУР та відкрили по них вогонь. Він стверджує, що співробітники ГУР були неозброєні.

Водночас у СБУ озвучили іншу версію подій. У відомстві заявили, що під час слідчих дій у справі про теракт, який, за версією СБУ, організувала ФСБ РФ, група людей здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу. Вони нібито намагалися перешкодити слідчим діям та заблокували проїзд правоохоронців автомобілями. У СБУ заявили про поранених серед людей, які, за версією відомства, чинили спротив. За даними СБУ, затримані належать до одного з підрозділів Сил оборони України.

Нагадаємо. 1 вересня у телеграм-каналі Російського добровольчого корпусу з’явився допис про зникнення заступника командира корпусу Степана Каплунова. Автор публікації стверджував, що кілька днів тому Каплунова викрали біля його будинку. Згодом начальник штабу Олександр Фортуна заявив, що оприлюднив допис за власною ініціативою. Про це він сказав в коментарі «Суспільному».

Що ще відомо? У березні 2023 року Володимир Зеленський призначив Олега Храмова на посаду начальника Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ. 

Що відбулося? Командир «Спецпідрозділу Тимура» ГУР, у складі якого перебуває Російський добровольчий корпус, заявив, що співробітники СБУ «викрали» бойового командира одного з підрозділів ГУР та утримували його без офіційних звинувачень. За його словами, після домовленості провести процесуальні дії відповідно до закону співробітники СБУ почали затримувати інших співробітників ГУР та відкрили по них вогонь. Він стверджує, що співробітники ГУР були неозброєні.

Водночас у СБУ озвучили іншу версію подій. У відомстві заявили, що під час слідчих дій у справі про теракт, який, за версією СБУ, організувала ФСБ РФ, група людей здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу. Вони нібито намагалися перешкодити слідчим діям та заблокували проїзд правоохоронців автомобілями. У СБУ заявили про поранених серед людей, які, за версією відомства, чинили спротив. За даними СБУ, затримані належать до одного з підрозділів Сил оборони України.

Нагадаємо. 1 вересня у телеграм-каналі Російського добровольчого корпусу з’явився допис про зникнення заступника командира корпусу Степана Каплунова. Автор публікації стверджував, що кілька днів тому Каплунова викрали біля його будинку. Згодом начальник штабу Олександр Фортуна заявив, що оприлюднив допис за власною ініціативою. Про це він сказав в коментарі «Суспільному».