Наука

Що ще відомо? У ДТЕК заявили, що завдяки GPS-трекерам можна відстежувати маршрути лелек, місця їхніх зупинок, відстань, яку подолали, а також природні та інфраструктурні ризики на шляху.

Відстежити міграцію білих лелек можна за посиланням.

Довідка. Щороку білі лелеки залишають Україну й вирушають на зимівлю до Африки. Навесні вони повертаються до місць гніздування.

Що ще відомо? За словами науковців, за останні два десятиліття білих лелек помічали лише під час прольоту над Чорнобилем. У заповіднику кажуть, що повернення цих птахів свідчить про ймовірні зміни у локальній популяції. 

Що ще відомо? Астронавти успішно завершили обліт Місяця та відновили радіозвʼязок із Центром управління польотами після майже  40-хвилинної паузи, спричиненої перебуванням у радіотіні. Корабель «Оріон» розпочав повернення на Землю.

Нагадаємо. 6 квітня, екіпаж місії «Артеміди II» досягнув гравітаційної сфери Місяця. Це означає, що вони відчувають гравітаційне тяжіння Місяця сильніше, ніж земне. Вони подолали цей шлях за чотири дні, шість годин і дві хвилини від початку місії, перебуваючи приблизно за 62  тисячі кілометрів від Місяця та понад 373  тисяч кілометрів від Землі.

Контекст. 1 квітня агенція NASA запустили першу за 50 років пілотовану місію до Місяця. Зокрема, четверо астронавтів протягом десяти днів мають протестувати системи та підготувати майбутню висадку на Місяць. 

За який час подалили відстань? Екіпаж пройшов цей шлях за чотири дні, шість годин і дві хвилини від початку місії, перебуваючи приблизно за 62  тисячі кілометрів від Місяця та понад 373  тисяч кілометрів від Землі.

Що відомо про місію? 1 квітня агенція NASA запустили першу за 50 років пілотовану місію до Місяця. Зокрема, четверо астронавтів протягом десяти днів мають протестувати системи та підготувати майбутню висадку на Місяць. 

Що відомо про повернення? Загалом корабель «Оріон» має дістатися Місяця за три-чотири дні, облетіти навколо супутника Землі та, використавши його гравітацію для повернення, приводнитися в Тихому океані.

Довідка. «Артеміда II» — перша пілотована місія до Місяця з часів останнього польоту «Аполлон-17» у грудні 1972 року. 

Хто здобув перше місце? У номінації «Люди в науці» перемогла геофізикиня Анна Соіна. Вона подала на конкурс дві світлини, на яких геофізик Олександр Богомаз фарбує 12-метрову щоглу на станції «Академік Вернадський». 

Лавреати в категорії «Живі організми» — Анна Соіна та Олександр Богомаз з циклом «Птахи Антарктики». Анна сфотографувала поморника під час крику та гігантського буревісника на скелях Галіндеза, Олександр — поморника з пташеням і малюка сивки білої в гнізді.

У номінації «Нефотографічні зображення» перемогла біологиня Зоя Швидка з відео, де тюлень-крилеїд повзе по кризі.

Хто здобув третє місце? Третю сходинку в «Загальній категорії» посіла Анна Соіна з фотографією пінгвінів і регульованого туризму в Антарктиці.

Фото: Національний антарктичний науковий центр / Анна Соіна

Що відомо? У межах програми двоє учасників — один з України та один з-за кордону — проведуть тримісячну дослідницьку резиденцію у Львові з липня до вересня 2026 року. Вони досліджуватимуть вплив вторгнення РФ на довкілля, зокрема питання екоциду, зміни клімату та колоніальної політики щодо природних ресурсів.

Для кого це? До участі запрошують дослідників, митців, письменників, режисерів, фотографів та інших представників творчих професій.

Які умови? Учасники отримають стипендію 1050 євро на місяць, житло у Львові, робочий простір, а також можливість брати участь у дослідницьких семінарах, поїздках Україною та Лабораторії довкіллєвої гуманітаристики в Карпатах.

Як долучитися? Подати заявку на програму можна до 3 квітня за посиланням. 

Що відомо? За словами NASA, учасники конкурсу повинні створити план харчування для екіпажу на Марсі, а також харчові системи, які використовують різні джерела їжі та технології.

Конкурс відбувається на глобальному рівні. Проте грошову винагороду — 750 тисяч доларів США може отримати лише команда із США. Міжнародні команди змагатимуться лише за престиж та визнання на світовому рівні.

Що відомо? У 2022-2023 роках Анжеліка брала участь у 27-й Українській антарктичній експедиції. Там жінка проводила метеорологічні, океанографічні, аерологічні та інші дослідження. Зараз вона здійснює оперативне прогнозування та моделювання небезпечних гідрометеорологічних явищ для реагування на надзвичайні ситуації.

Нагадаємо. Відтепер українську кінострічку «Антарктида» — про життя та роботу українських науковців на станції «Академік Вернадський» можна переглянути на YouTube безкоштовно.

Довідка. Станція «Академік Вернадський» — єдина українська антарктична наукова станція, розташована на острові Галіндез.

Фото: Facebook

Що це таке? Rage baite дослівно перекладається як «приманка для люті». Також таким терміном називаються онлайн-контент, навмисно створений, аби викликати гнів та обурення для підвищення охоплення.

Rage baite став утричі популярнішим за останній рік. Вперше цей термін з’явився у 2022 році на платформі Usenet. Тоді ним описували реакцію водія, коли інший учасник руху блимає фарами, просячи його пропустити.

Фото: Oxford University Press

Що це таке? Rage baite дослівно перекладається як «приманка для люті». Також таким терміном називаються онлайн-контент, навмисно створений, аби викликати гнів та обурення для підвищення охоплення.

Rage baite став утричі популярнішим за останній рік. Вперше цей термін з’явився у 2022 році на платформі Usenet. Тоді ним описували реакцію водія, коли інший учасник руху блимає фарами, просячи його пропустити.

Фото: Oxford University Press