Суспільство

Як подивитися? Ознайомитися з посібником «Так живе памʼять» можна за посиланням.

Про що йдеться в довіднику? Автори гайду «Так живе памʼять» поділили його на шість основних вимірів живої пам’яті:

• пам’ять як дія — фестивалі, забіги, ритуали, мистецькі події;
• пам’ять як простір — алеї, стадіони, майстерні, кафе і книгарні;
• пам’ять як продовження справи — ферми, бізнеси, культурні і соціальні проєкти;
• пам’ять як культурна спадщина — книги, архіви, музика і творчість;
• пам’ять як спільнота — військові ритуали, громадські ініціативи й локальні проєкти;
• пам’ять як турбота — стипендії, реабілітація, допомога ветеранам і родинам.

Що ще відомо? В іншій частині гайду згадуються цифрові формати пам’яті — сторінки у соцмережах, відео на YouTube і позначки на міських картах та університетських сайтах. 

Також автори зібрали блок з десяти запитань для тих, хто планує власний меморіальний проєкт, а також довідкові матеріали — посилання на відео, статті й приклади пам’ятування. 

Хто створив? Ідея гайду належить співзасновниці Платформи Меморіал Гаяне Авакян і дизайнерці та керівниці сектору з меморіалізації Відділу культури Ірпінської міської ради Софії Мартинюк.

Що ще відомо? На вершині Петроса студенти ділилися власними способами пам’ятання, зачитували цитати й роздуми загиблих випускників з їхніх листів, повідомлень і особистих розмов. Там учасники розгорнули копію прапора, який 24 серпня 1991 року був у залі Верховної Ради під час проголошення незалежності України. 

В останній день студенти провели спільну хвилину мовчання, а потім виконали планку, присвячену загиблим випускникам академії.

Довідка. Платформа «Дотик», яка допомагає військовим зі спільноти Української академії лідерства, другий рік поспіль організовує вшанування пам’яті загиблих випускників на Петросі.

Фото: Поліна Кузьміна

У Києві під час щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00 зупинятиметься весь наземний громадський транспорт. Через міську систему оповіщення транслюватимуть голосове повідомлення та відлік до завершення хвилини мовчання. Під час повітряної тривоги рух на 60 секунд зупиняти не будуть. Про дату початку зупинки руху повідомлять окремо. Відповідне рішення підтримала Київрада.

Що ще відомо? Зокрема, там, де технічно можливо, світлофори перемикатимуть у режим «усім червоний». Спершу рух зупинятимуть у центральній частині столиці — на Європейській площі, Хрещатику, вулиці Басейній, Бессарабському проїзді, Великій Васильківській, площі Українських Героїв, вулицях Євгена Чикаленка, Володимирській та Прорізній, а також на бульварі Тараса Шевченка.

Надалі це поширюватиметься на інші вулиці Києва відповідно до технічної готовності світлофорів. 

Нагадаємо. 6 березня Володимир Зеленський підписав закон №14144 про Загальнонаціональну хвилину мовчання.

Як це зробити? Подати заявку або номінувати іншу учасницю можна до 7 вересня 2026 року за посиланням.

Кого можна номінувати? Дівчат віком 18–25 років, які живуть у Львівській, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій або Харківській області і вже створили проєкт чи ініціативу, що позитивно впливає на інших людей або громаду.

Учасниць відзначатимуть у шести напрямах:

• екологія, клімат і сталий розвиток;
• технології, STEM і цифрові інновації;
• освіта, розвиток навичок і підприємництво;
• культура, інклюзія, рівність і права людини;
• здоров’я, добробут і безпека;
• лідерство, громадянська участь, волонтерство й розвиток громад.

Навіщо запустили кампанію? Організатори хочуть зробити видимішими історії дівчат і молодих жінок, які вже сьогодні впливають на життя своїх громад, а також показати реальні приклади жіночого лідерства.

Коли оголосять фіналісток? Підсумкова подія відбудеться 11 жовтня, у Міжнародний день дівчат. Тоді організатори відзначать фіналісток кампанії та їхні ініціативи.

Що ще відомо? Водночас у Київському метрополітені зазначили, що в окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Доступ до таких приміщень і проходів обмежений із міркувань безпеки.

Загалом під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття

Що передувало? Увечері 29 липня користувачі соцмереж повідомляли про труднощі з доступом до підземних станцій метро. За їхніми словами, на деякі станції не впускали людей через брак місця.

Нагадаємо. Сьогодні, 30 липня, унаслідок російської атаки у Києві одна людина загинула, ще двоє — постраждали. Пожежі спалахнули на території ринку в Оболонському районі та гаражного кооперативу у Святошинському районі.

Фото: Київський метрополіте / Facebook

Що відбулося? У поліції Києва заявили, що правоохоронці зупинили автомобіль, у якому перебував журналіст Євгеній Шульгат, для перевірки документів. За версією поліції, він відмовився їх надати. Правоохоронці запропонували журналісту проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних, однак він також відмовився. Після цього, як стверджують у поліції, Шульгата затримали та доставили до одного з районних ТЦК та СП Києва.

Що заявили в ТЦК та СП? У Київському міському ТЦК та СП підтвердили те, що Євгенія Шульгата доставили до одного з районних центрів. Він, як стверджують у ТЦК, вчасно не пройшов військово-лікарську комісію встановленим порядком. Згодом його відпустили та вручили повістку на проходження ВЛК.

Що заявили в редакції? Водночас редакція hromadske заявила, що жодних порушень правил військового обліку журналіст не має. Медіа також зазначила, що журналіст Євгеній Шульгат працював зокрема над матеріалами, пов’язаними з корупцією з боку представників правоохоронних органів.

Також у 2024 році Шульгат, який тоді працював у «Слідстві.Інфо», розслідував майно керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. Після цього журналісту хотіли вручити повістку.

Нагадаємо. 22 липня суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк не скасував заборону на публікацію розслідування Центру протидії корупції (ЦПК) та «Слідство.Інфо» про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова.

Що ще відомо? Дмитро Козятинський зазначив, що другою вимогою протестувальників залишається повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. За його словами, відомство потребує реформ, а після звільнення Олександра Сирського зник конфлікт між Мініоборони та Генштабом. Тому ветеран вважає, що перешкод для повернення Федорова на посаду немає.

Що передувало? 20 липня ветеран Дмитро Козятинський повідомив, що разом із координаційними групами з інших міст ухвалили рішення 20 липня провести акцію-нагадування владі про вимоги учасників протестів. Далі учасники протестів очікують на реакцію влади. Якщо до 24 липня кадрових змін не відбудеться, Дмитро Козятинський оголосить безстрокову акцію.

Нагадаємо. 21 липня Володимир Зеленський звільнив Олександра Сирського з посади Головнокомандувача. Новим очільником став генерал-майор Михайло Драпатий. Водночас Президент зазначив, що також зустрічався з Михайлом Федоровим та запропонував йому нову посаду у владі щодо розвитку технологічної складової держави.

Контекст. 15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. Після його звільнення у низці українських міст відбулися мирні акції. Учасники протестів вимагають звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача та подання Михайла Федорова на посаду міністра оборони.

Фото: Валентина Поліщук

Ветеран Дмитро Козятинський повідомив, що учасники мирних акцій чекають кадрових рішень від Президента до 24 липня. Йдеться про звільнення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача та подання Михайла Федорова на посаду міністра оборони.

Що ще відомо? За словами Дмитра Козятинського, якщо до 24 липня відповідних рішень не ухвалять, учасники оголосять безстрокову акцію протесту. Водночас сьогодні, 20 липня, мирні акції анонсували в низці українських міст. 

Де плануються акції?

Кременчук — 19:00, біля міської ради.

Київ — 20:00, площа Івана Франка.

Харків — 19:00, сад Шевченка.

Львів — 19:00, біля пам’ятника Тарасу Шевченку.

Одеса — 18:00, вулиця Дерибасівська.

Запоріжжя — 18:00, бульвар Шевченка.

Дніпро — 18:00, біля будівлі ОВА.

Рівне — 19:00, біля драмтеатру.

Івано-Франківськ — 19:00, біля Білого дому.

Черкаси — 19:00, Соборна площа.

Кам’янське — 19:00, центральна площа.

Коломия — 19:00, біля ратуші.

Кропивницький — 19:00, площа Героїв Майдану.

Житомир — 19:00, біля будівлі ОВА.

Полтава — 20:00, біля театру імені Миколи Гоголя.

Хмельницький — 19:00, центральна площа.

Луцьк — 19:00, Театральний майдан.

Чернівці — 19:00, Центральна площа.

Тернопіль — 19:00, біля будівлі ОВА.

Вінниця — 19:00, майдан Незалежності.

Миколаїв — 18:00, біля інсталяції «Я люблю Миколаїв».

Кривий Ріг — 19:00, Сіра площа.

Суми — 18:00, біля фонтана «Садко».

Чернігів — 19:00, біля драмтеатру.

Нагадаємо. Учора, 19 липня, в Україні четвертий день поспіль тривали мирні протести через відставку Михайла Федорова. Зокрема, люди вийшли на акції в Києві, Львові, Луцьку, Тернополі, Полтаві та інших містах.

Фото: Валентина Поліщук

Що кажуть учасники акціїї? Учасники вимагають повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та відправити у відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Зокрема, люди тримають плакати з написами: «Народ — це влада», «Федоров — міністр оборони», «9:00 — час пам’яті, 9:01 — час майбутнього», «Поверніть Федорова», «Ні ручному керуванню», «Шоб шо», «Всі, хто проти диктатури, встаньте!», «Пане президенте! Не робіть нам нерви!!!» та «Федоров — наш МО!».

Де ще плануються акції?

• Київ — 20:00, біля театру Франка. 
• Луцьк — 19:00, Театральний майдан.
• Львів — 19:00, біля пам’ятника Тарасові Шевченку.
• Вінниця — 19:00, Майдан Незалежності.
• Одеса — 19:00, вулиця Дерибасівська / Міський сад.
• Рівне — 19:00, Театральний майдан.
• Запоріжжя — 18:00, бульвар Шевченка.
• Тернопіль — 19:00, біля ОВА.
• Дніпро — 19:00, біля ОВА.
• Харків — 19:00, сад Шевченка, вихід зі станції метро «Університет».
• Миколаїв — 18:00, від напису «Я люблю Миколаїв» до Сірої площі.
• Івано-Франківськ — 19:00, біля ОВА.
• Хмельницький — 20:00, біля «Дитячого світу».
• Полтава — о 9:01 та 20:00, біля театру імені Гоголя.

Нагадаємо. Учора, 17 липня, у низці українських міст люди вийшли на мирні акції після новин про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Що відомо? Після скасування вистави за п’єсою Миколи Куліша «Мина Мазайло» мовна омбудсманка отримала скарги про можливі порушення мовного законодавства в театрі. Також їй передали аудіозаписи засідання художньої ради та зустрічей із керівництвом театру. Журналісти «Главкома» повідомили, що на отриманих аудіозаписах учасники спілкувалися російською мовою. Зокрема, йдеться про директорку театру Олену Шрамко-Пушкіну, народного артиста Олега Школьніка, заслуженого артиста Геннадія Скаргу та народну артистку Ольгу Равицьку. За словами Олени Івановської, деякі висловлювання на цих записах можуть свідчити про кримінальне правопорушення.

Які порушення виявили? Анна Неруш, представниця омбудсманки, склала протокол щодо виконувачки обов’язків директорки — художньої керівниці театру, а також чотири протоколи щодо членів художньої ради театру.

За словами Неруш, вони пояснювали використання російської мови тим, що про це просив заявник, однак він це заперечив.

Що відомо про скандал? Раніше Одеський драмтеатр скасував студентську постановку п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Спочатку керівництво театру погодило виставу та призначило дату прем’єри, однак згодом скасувало її.

Головний редактор «Главкома» Микола Підвезяний розповів, що директорка театру Олена Шрамко-Пушкіна погрожувала студенту-режисеру Андрію Гришину кримінальною справою. Причиною стало те, що вистава нібито «розпалює національну ворожнечу».

Журналісти «Главкома» отримали аудіозаписи, на яких, за словами редакції, керівництво театру применшує репресії проти українців, акцентує увагу на тому, що голод у російському Поволжі був страшнішим, ніж в Україні, нарікає на туристів із Заходу України, обурюється українізацією та шкодує про знесення памʼятників Пушкіну.