[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Не кожен із нас знайшов своє покликання. Але це не означає, що ми приречені на безглузду роботу.
Чому так багато людей незадоволені своєю роботою?
Кілька років тому я запитала про це професорку Єльської школи менеджменту Емі Вжеснєвські, і її пояснення здалися мені напрочуд переконливими. Студенти, на її думку, «вважають, що їхнє покликання заховане під каменем, і якщо один за одним перевертати їх, то воно врешті-решт знайдеться».
Опитування підтверджують, що для міленіалів найважливішим у роботі є сенс. Однак, як показує дослідження Вжесневські, менше ніж 50% людей вважають, що працюють за покликанням. Для багатьох студентів думки про хорошу роботу й успішну кар’єру — джерело тривоги, розчарування і абсолютної незадоволеності.
Вони — як і багато хто з нас — не усвідомлюють, що робота може бути осмисленою, але при цьому не бути нашим покликанням. Найпоширеніші професії у США — продавець, касир, кухар, офіціант і офісний клерк. Вони рідко асоціюються з «усвідомленістю», однак у цих професій є щось спільне з діяльністю священиків, вчителів і лікарів, яка сповнена змісту. Всі вони потрібні, щоби надавати допомогу іншим. А люди, які сприймають свою роботу як можливість приносити благо, частіше вважають її осмисленою, стверджує професор Уортонської школи бізнесу Адам Грант.
Це означає, що знайти сенс можна, займаючи будь-яку посаду і працюючи практично в будь-якій компанії. Зрештою, більшість організацій створює товари або послуги, щоби задовольняти насущні потреби, і кожен співробітник так чи інакше бере в цьому участь. Головне — зрозуміти, яку саме послугу надає ваша компанія і ви самі.
Як же це можна зробити? Один із способів — дізнатися більше про вашого кінцевого користувача або одержувача послуг. Під час одного з досліджень Грант і його колеги з’ясували, що фандрайзери з університетського call-центру, яких познайомили зі студентом, чия освіта оплачувалося за допомогою зібраних коштів, розмовляли з потенційними донорами на 142% довше і збирали на 171% більше грошей, ніж їхні колеги, які не зустрічалися зі стипендіатами. Байдуже, чи знайомі ви зі своїми клієнтами. Якщо ви будете приділяти більше уваги їм і тому, як зробити їхню роботу і життя простішими, то і ваше життя знайде сенс.
Інший спосіб — постійно нагадувати собі про глобальну мету вашої організації. Є чудова історія про прибиральника в NASA, з яким у 1962 році познайомився Джон Кеннеді. Коли президент запитав його, чим він займається, той відповів: «Я допомагаю відправляти людину на Місяць». Виробник одягу «Life is Good», відомий своїми різнокольоровими футболками з веселими чоловічками, має мету — поширювати у світі ідеї оптимізму і надії, і це чудово розуміють навіть працівники складу. Якщо ви працюєте в бухгалтерській конторі, ви допомагаєте людям або компаніям розібратися з такими неприємними справами, як сплата податків. Якщо ви кухар у фаст-фуді, то забезпечуєте сім’ї дешевою і смачною їжею. У кожної з цих професій є своє важливе місце в світі.
Навіть якщо місія або клієнти вашої компанії вас не надихають, ви все одно можете налаштуватися на потрібну хвилю, замислившись над тим, яким чином ваша робота допомагає вашим близьким. Наприклад, наведемо дослідження, проведене серед працівниць мексиканської фабрики з обробки купонів. Вчені на чолі з Йохеном Менгесом, професором Вищої школи менеджменту імені Отто Байсхайма, з’ясували, що співробітниці, які вважали свою роботу нудною, в середньому були менш продуктивними, ніж ті, яким робота приносила задоволення.
Однак цей ефект не впливав на тих учасниць першої групи, які сприймали свою діяльність (якою б монотонною вона не була) як спосіб допомогти своїй родині. З таким ставленням вони працювали не менш продуктивно, ніж колеги, яким подобалася їхня робота. Багато людей ставляться до своєї професії так само. Вона допомагає їм оплачувати іпотеку, подорожувати або просто дає можливість займатися улюбленим хобі, яке і надає сенс життю, — чи то волонтерство, чи садівництво, чи столярна справа.
Не кожен із нас знайшов своє покликання. Але це не означає, що ми приречені на безглузду роботу. Якщо ми почнемо думати про наші справи як про можливість допомогти іншим, будь-яка професія стане значущою.
Оригінал — Емілі Сміт
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення — Unsplash
