img

Wool і berry

20.11.2018 Наталія Середюк

[«Всі. Свої. Історія креативних українських брендів» — спільний проект The Ukrainians та найбільшої у світі платформи українських виробників «Всі. Свої».

Разом ми познайомимо вас із українцями, які вже сьогодні розбудовують креативну економіку нашої країни. Майстри, дизайнери, кулінари й підприємці — про любов до своєї справи, бізнес і натхнення.]

Сортування сміття та усвідомлене використання речей для Катерини Сполітак та її чоловіка Микити Глушка стали звичною справою ще задовго до того, як про це масово заговорили. Свої екологічні ідеї вони застосували і в бізнесі.

Зараз їхні кольорові сумки з повсті разом із власницями блукають вулицями Києва, Львова, Дніпра, Флоренції, Мілана, Стамбула… Але найбільше подружжя тішить те, що під час виготовлення цих аксесуарів жодна вівця не постраждала.

Катерина Сполітак розповіла про sustainable fashion і те, для чого раз на рік Woolberry збирає старі сумки.

 

Чи завжди вам хотілося мати власну справу?

Не можу сказати, що з дитинства мріяла про власний бізнес, але я завжди любила багато працювати. От просто нон-стоп — так, щоб сила-силенна справ. (Усміхається) Пропрацювала вісім років на телебаченні як сценарист. Ця риса набула особливого розмаху: я звикла жити проектами і працювати ночами до світанку, в найпрямішому значенні цієї фрази. Та усе змінилося, коли у нас із чоловіком народилася дитина. Вжух — і я опинилася у своєрідному вакуумі, що складався із незначних побутових справ… От тоді ми і почати обговорювати із чоловіком Микитою перші ідеї стартапів.

Які тільки задуми не приходили нам до голови: від домашньої пасти до фотозйомки під водою. Та одного разу Микита просто приніс додому згорток повсті. (Усміхається) Він тоді працював у кав’ярні та подумав, що було б добре робити з цього приємного на дотик матеріалу капхолдери — «манжетики» для одноразових склянок кави.

Пам’ятаю, як ми — сценарист й економіст — взялися крутити-кроїти ці капхолдери. Дві людини, які до того у житті нічогісінько не шили. (Сміється) Словом, не важко здогадатися, що капхолдерів нам зробити так і не вдалося, а от цілий рулон повсті таки залишився. І з часом ми почали із неї шити перші б’юті-кейси, а потім — і сумки.

DSC_8143

 

Режисура, журналістика, філологія та пошиття дизайнерських сумок мають мало спільного… Чому відбулася така різка зміна діяльності?

Окрім того, що у мене було хобі «багато працювати», я ще й любила і вміла створювати красивий контент. Не лише відео, а і фото. Зараз я займаюся цим і для Woolberry — увесь artdirection і щоденний постинг у соцмережах досі тримається на мені.

І деякі фото, як і раніше, роблю сама, попри те, що в нашій команді працює професійний фотограф. Це те, що мене драйвить і не дозволяє провалитися у рутину. А ще, коли знімаю, то починаю краще відчувати кольори і крій.

Чому вибрали саме повсть як матеріал для роботи?

Відразу мушу сказати, що повсть буває різною — синтетичною, напівсинтетичною і цілком натуральною. Ми не відразу знайшли натуральний матеріал — пошуки тривали понад два місяці. В Україні повсть зовсім не продається.

А коли врешті знайшли — то зрозуміли: так, це те, що треба. (Усміхається) У результаті зараз свою «ідеальну» повсть ми привозимо з Німеччини. Вона на 100% виготовлена з шерсті овець мериносів. Такий матеріал міцний, не кошлатиться і не втрачає форми із часом. Ще один величезний плюс — повсть оброблена просоченням від вологи.

А ще — матеріал здатний до швидкого розкладання біологічним шляхом та етичний стосовно тварин. Овець просто стрижуть, а за півроку шерсть знову відростає. Під час створення сумок Woolberry жодна овечка не постраждала. (Усміхається)

Тому маю щонайменше дві вагомі причини, чому ми вибрали саме повсть. По-перше — це вовна живих тварин, що відповідає нашим особистим уявленням про sustainable fashion. Адже ми з чоловіком сортуємо та здаємо на переробку всі відходи, продумуємо покупки одягу, обмежуємо використання поліетиленових пакетів.

По-друге — це дуже якісний матеріал, з яким ніхто в Україні не працював до нас. Щоразу відкриваючи нові і нові можливості цього матеріалу, відчуваєш себе першовідкривачем — це насправді захоплює.

Етичну моду формують не лише дизайнери, а і ми з вами. Етична мода — не в магазинах, вона — у головах

Що таке етична мода і які її перспективи в Україні?

Етична мода — це природний етап у розвитку модної індустрії. Саме поняття має на увазі насамперед використання екологічних матеріалів для виготовлення одягу. Ідеться про органічну бавовну, і про натуральні фарбники, і про ресайклінг та апсайклінг.

Другий важливий аспект — це соціальна відповідальність стосовно всіх учасників виробництва. Наприклад, відмова від послуг швачок на користь маленьких локальних майстерень у країнах третього світу. Стосовно цього питання в Україні, то, на відміну від США, у нас ще просто не встигли сформувати величезні мас-маркет-холдинги, які з часом перенесли б виробництво куди-небудь у Бангладеш. Багато українських брендів, за якими я скрупульозно спостерігаю, якраз мають невеликі крафтові майстерні чи фабрики із гідними умовами праці для робітників.

Інша справа — матеріали, які використовують на виробництві. Якщо говорити про бренди, які працюють зі шкірою, то важливо звертати увагу, як ця шкіра оброблена. Яку технологію дублення використовують: токсичними чи нетоксичними речовинами? І так у всьому. На жаль, поки що легше говорити про окремі бренди-явища, які діють обдумано, наприклад RCR Khomehko, аніж про глобальну тенденцію. Та це прийде, вже приходить.

Етичну моду формують не лише дизайнери, а і ми з вами. Етична мода — не в магазинах, вона — у головах. Як тільки починаємо усвідомлено вибирати одяг — купувати менше, вибирати довговічні й універсальніші речі, робити акцент на натуральні матеріали і періодично розвантажувати шафу — ми відразу опиняємося на боці етичності.

Розкажіть, будь ласка, з чого починався ваш бренд?

У нас не було великого стартового капіталу: ми мали близько тисячі доларів, які витратили на матеріал, розробку логотипу та айдентики бренду. Перші сумки самі повністю продумувати і приходили із прототипами у різноманітні маленькі ательє. Це зараз Woolberry має свою простору майстерню на Подолі, де відбувається увесь цикл виробництва — від покрою до пакування готових виробів. А спочатку все було значно скромніше.

Пам’ятаю, як відчула перший успіх на trade-show «Don’t Take Fake» у Києві. Це був січень 2014-го, наш перший маркет. Записалися в останній момент: за кілька днів купили якесь торгове обладнання, надрукували візитівки. Напередодні я сиділа і придумувала новорічний декор усю ніч. Потім, вже на маркеті, страшенно соромилася, незручно було щось пропонувати людям, бо я сценарист, а не продавець. А потім — хоп! І за перший день у мене розкупили майже все, що було.

DSC_8143

 

Пам’ятаю відчуття куражу, як увечері телефоную чоловіку і кричу в слухавку не своїм голосом: «Микито, це розрив! Я знаю, що треба робити далі!»

Woolberry — це «wool» і «berry»? Як з’явилася саме така назва?

Так, усе правильно: wool — це шерсть, а berry — ягода. Але придумали ми цю назву не відразу, до того півтора року бренд жив як VABI. Називали його так за аналогією до мінімалістичного стилю в архітектурі: Wabi-sabi. Потім ми відчули, що вже виростаємо із мінімалізму: починали шити дедалі жіночніші сумки і все частіше експериментували із кольорами. Моя жіноча натура таки взяла гору. (Усміхається) І одного разу ми просто прокинулися із назвою Woolberry.

Провести ребрендинг — непросте, але цілком виправдане рішення. До того ми вже створювати сумки 30-ти відтінків, в тому числі у наших фірмових ягідних кольорах — сливовому і марсала, які невдовзі стали нашою візитівкою.

Так із «бренду, який робить сумки із повсті», ми перетворилися на «бренд, який робить кольорові сумки із повсті». Тоді ми також вигадали наш фірмовий хештег в Instagram — #mycolortherapy — і змінили візуальну риторику. Перше, що ви побачите на нашій сторінці, — це кольори, які миттєво створюють настрій: смачні та глибокі або ж навпаки — по-весняному невимушені.

Скільки людей нараховує зараз команда бренду?

Розпочинали справу удвох із Микитою. Зараз у команді 10 людей. Попри це, усі сумки ми, як і раніше, розробляємо удвох. У нас немає модельєра-конструктора. Можливо, саме через це ми так довго стартуємо нові моделі. (Усміхається)

Зате у нас є високопрофесійні швачки, які досконало освоїли роботу із повстю, і бездоганний столовик, який шліфує італійську шкіру рослинного дублення так само добре, як це роблять самі італійці. Ми використовуємо саме цю шкіру для виготовлення ремінчиків, адже її вимочують у рослинних танінах за старими технологіями без використання токсичних речовин. Вона приїжджає до нас із самісінької Флоренції.

Люблю, коли у людей очі запалюються від одного лише погляду на сумку — це мотивує і надихає навіть сильніше від успішних продажів

У чому специфіка роботи над власним брендом?

У нашому випадку — це сімейний бізнес. І тут, звісно, межі «дім-робота» стираються. З одного боку, у нас із Микитою завжди знаходяться спільні теми для обговорення, але з іншого — майже завжди ці теми стосуються роботи. Добре, що у нас є п’ятирічний син, із яким ми інколи просто «бісимося» і забуваємо про роботу. Щоправда, хвилин на 10. (Сміється) А ще нас дуже-дуже виручають мандрівки, нехай навіть частково з робочими справами. Лише із недавніх маршрутів можу назвати Стамбул, Мілан та Венецію.

Подорожі — це взагалі моя пристрасть. Це величезний потік нової інформації, зовсім інша їжа, мова… І як же все-таки приємно, коли на вулицях чужого міста зовсім випадково у натовпі помічаєш дівчинку із сумкою Woolberry, як це було у Мілані кілька місяців тому.

Хто є вашими найчастішими клієнтами?

Нашу аудиторію умовно можна розділити на офлайн і онлайн. Є люди, які охоче приходять до нас на меркети на кшталт «Всі. Свої» або в шоурум. А є ті, що охочіше замовляють сумки в інтернеті через Facebook чи Instagram із доставкою додому.

DSC_8143
DSC_8143

Якщо говорити про ядро нашої аудиторії — то це переважно жінки, адже ми поки що виготовляємо лише жіночі сумки. Часто це люди, для яких близька тема усвідомленого споживання, — вони вибирають повсть як альтернативу шкірі. Такий підхід притаманний переважно іноземцям, особливо ізраїльтянам та американцям. Але у більшості випадків жінки першочергово розглядають сумку просто як красивий аксесуар яскравого кольору.

Найчастіше з клієнтами ми спілкуємося на маркетах, які я просто обожнюю. Час від часу намагаюся на них бувати, навіть якщо вони відбуваються в іншому місті. Люблю, коли швидко і концентровано отримуєш фідбек: що подобається, а що — ні. Наші сумки у тому вигляді, що є зараз, більшою мірою були «почуті». Ми додали лише кілька удосконалень — жодних бантиків і аплікацій. (Усміхається) А ще я люблю, коли у людей очі запалюються від одного лише погляду на сумку — це мотивує і надихає навіть сильніше від успішних продажів.

Ви власноруч займаєтеся рекламою та просуванням продукції?

Тут вже активізується моя головна місія — не лише дати людині красиву якісну річ, а й трішки «перетягти її на бік світла». (Усміхається) Ми пояснюємо, що повсть — це етичний стосовно тварин матеріал, який можна носити роками і який на 100% відповідає концепції slow fashion.

На підтримку наших ідей раз на рік ми проводимо акцію із апсайклінгу — приймаємо старі сумки із повсті і робимо з них нові речі, таким чином показуючи, як натуральну вовну можна використовувати знову і знову. Усі кошти, які отримуємо за «нові речі зі старих», ми віддаємо на благодійність. Торік, наприклад, підтримали фонд «Україна БЕЗ сміття». Цей проект ми називаємо #refresh і цього літа знову збиратимемо старі речі із вовни для подальшої переробки.

Спочатку розуміння того, що і для чого ви робите, а тоді — продукти і способи комунікації

Рекламою і просуванням займаюся лише я: налаштовую promotion в соцмережах, співпрацюю зі ЗМІ, з блогерами в Instagram. Намагаюся постійно покращувати свої навички та вміння у цій сфері. Але мушу зізнатися — ми ніколи не розміщували матеріалів про наш бренд за гроші. І перші 10 000 фоловерів у Facebook прийшли до нас без жодного рекламного допису. Досі в мене під знаком veto перебувають такі популярні зараз подарунки за онлайн-конкурси, як масовий взаємний фолловінг тощо. Нехай пробачать мене SMM-ники і маркетологи. (Усміхається)

А от те, що справді must, то це бездоганна якість, красиве упакування, захопливий контент в соцмережах, оперативна доставка, дружнє спілкування і особиста зацікавленість у кожному клієнтові. Я дуже люблю людей — це у мене ще із журналістики. По-іншому — ніяк. Ми тут кольоротерапією займаємося, а це величезна відповідальність — майже як до психолога сходити. (Усміхається)

Яким чином будете розвивати бренд? Щось плануєте для чоловіків?

Щодо подальшого розвитку, то якраз хочу поділитися приємною і важливою для нас новиною. Ми запустили абсолютно новий бренд чохлів для гаджетів — DAKH — від українського «дах». Розпочали з того, що напрацювали лінійку розмірів для макбуків усіх випусків. Кожен чохол виготовляється вручну, декорується фірмовою вишивкою і він міліметр до міліметра відповідає параметрам заявленої моделі.

 

DSC_8143

Робимо чохли в різних стилях і в будь-якому кольорі, щоб кожен міг обрати комбінацію до душі. Узагалі DAKH народився з ідеї створити річ, яка буде не просто зручною і довговічною, а і стане для людини улюбленою. Це дуже особистий бренд, бо я й сама деякий час носила ноутбук в пакеті, доки не був створений ідеальний чохол. (Усміхається) У DAKH ми пропагуємо свідомий вибір, що ґрунтується на ідеї sustainable, щоб кожен свідомо оточував себе якісними і довговічними речами, які тішать.

Звісно, із появою нового бренду змінилася і наша аудиторія. Тепер це не лише жінки. (Усміхається) І спілкування із новою цільовою аудиторією справді захоплює. Почуваюся так, ніби я знову та сама сором’язлива дівчинка, якою була на маркеті чотири роки тому… Тільки тепер чітко знаю, який вигляд матиме наша повсть через чотири роки, і можу за неї сміливо ручатися.

До чого варто бути готовими тим, хто лише роздумує про власний стартап?

Якщо ви тільки розумуєте про те, аби створити власний стартап, то я матиму для вас три поради.

Перша — оберіть вузьку нішу, зосередьтеся на чомусь одному, створіть унікальний продукт і не розпорошуйтеся.

Друга порада — насамперед відчуйте і пропишіть свою місію. Спочатку розуміння того, що і для чого ви робите, а тоді — продукти і способи комунікації.

І третя порада доволі очевидна — приготуйтеся добряче попрацювати.

DSC_8143

[«Всі. Свої. Історія креативних українських брендів» — спільний проект The Ukrainians та найбільшої у світі платформи українських виробників «Всі. Свої».

Разом ми познайомимо вас із українцями, які вже сьогодні розбудовують креативну економіку нашої країни. Майстри, дизайнери, кулінари й підприємці — про любов до своєї справи, бізнес і натхнення.]

Наталія Середюк Данило Павлов

Схожі публікації

3890 15

Запах шкіри

Засновники бренду Two Bulls & A Carriage — про радощі та труднощі ведення сімейного бізнесу, вірність класиці та увагу до деталей

12.12.2017 Ілона Громлюк
5616 8

Осучаснити вишивку

Засновниці бренду Lalkarka by Loyanich про місце вишивки у сучасній фешн-індустрії та філософію універсального одягу

06.11.2017 Наталія Середюк
5427 5

Прянощі життя

Засновниця Kitchen&Garden Катя Безжон про власну справу, пряні трави в горщиках і звукотерапію для рослин

21.11.2017 Інна Березніцька

Популярні публікації

47799 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова
30009 15

Відчути світ

Ігор Шаверський та Олена Петросюк залишили престижні роботи і за два роки відвідали майже 40 країн
22.08.2016 Софія Пилипюк
27770 15

Ярослав Ажнюк

Розмова із засновником українського технологічного стартапу Petcube
04.04.2014 Тарас Прокопишин

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати