img

Ґараж Ґенґ

09.03.2017 Софія Пилипюк

Громадська організація «Ґараж Ґенґ» збирається на платформі «Острів», що нагадує підпілля революції соціальних інновацій. Відомі завдяки «Спільнокошту» — першому краудфандингу в Україні, засновники «Ґараж Ґенґ» ініціюють зміни, набагато глибинніші, ніж може здатися на перший погляд. Їхня діяльність — як рух тектонічних плит: ми знаємо про проекти, але й не підозрюємо, наскільки значні зсуви вони ініціюють на рівні суспільства.

Ми поговорили з командою цієї творчої формації про те, як визначити міфологему міста, що таке навігатор сталості та чому за «Ґараж Ґенґ» насправді стоять Чарльз Лендрі та Річард Флоріда.

[Спецпроект «Провайдери змін» — серія історій про організації, інституції та середовища, які змінюють країну. Проект створений за підтримки DOU.ua]

 

Ірина Соловей 
керівна партнерка «Ґараж Ґенґ»

ZUZ_0648

Про заснування

Організація виникла у відповідь на кризу 2008 року. Ми вели багато розмов із співзасновником «Ґараж Ґенґ» Олександром Супрунцем про те, що хоч ситуація жахлива, у світі достатньо знань, ідей та талантів, щоб організувати життя так, аби не потрапляти більше в такі проблеми. Ми почали шукати інструменти та моделі, які могли би допомогти систематизувати цю інформацію і зробити її відкритою для суспільства. Це був перший, романтичний період нашої діяльності. Тоді ми мали на меті гармонізувати суспільство.

Пізніше ми знайшли модель креативного міста, за якою дотепер працюємо, а наші програми відображають певні фази побудови креативних міст. Наприклад, через проект «Код Міста» ми працюємо над формуванням середовища, аби певні фактори креативних міст були активовані і поєднані між собою. Щоб це ставало стилем життя.

Про «Спільнокошт»

Ми були одними з перших, хто започаткував культуру краудфандингу в Україні. Зараз це перетворюється в індустрію, яка розвивається і диверсифікується з появою нових платформ. Ми започаткували «Спільнокошт» у 2012 році, і на сьогодні більш як 150 проектів змогли залучити фінансові ресурси. Завдяки взаємодії авторів, проектів та доброчинців сформувався соціальний капітал. Така щільність зв’язків між людьми може свідчити про те, що підвищився рівень довіри у суспільстві. Також і через те, що «Спільнокошт» працює прозоро і спонукає до відкритості, довіри та діалогу.

ZUZ_0663

Основний ефект від «Спільнокошту» — урізноманітнення середовища. З’явився спектр проектів, який пропонує різноманіття та баланс: від фестивалю коміксів Comi Con до публічного мовника «Громадське радіо». Завдяки тому, що проекти з різних міст та сфер, різної фази зрілості, залучають доброчинців, формується насичене середовище, яке дає імпульс для нових ідей. Це все повинно сприяти появі нових індустрій або ж  розвитку вже існуючих. Зараз багато проектів враховують не лише комерційний інтерес, а й соціальні виклики.

Про візію

Підтримувати оптимізм у суспільстві — це та місія, яку нам вдається втілювати на практичному рівні.

Ми продовжуємо розвиватися, бо важливо повністю пройти модель креативного міста: зв’язки, ідеї, дії, простори і ринки. Зараз наше поле роботи — формування екосистеми соціального лідерства. Ми робимо багато досліджень про те, як формуються зв’язки в суспільстві, що таке діалог і як згуртований, самоорганізований, цілеспрямований підхід може стимулювати не тільки розвиток окремих людей, а й добробут громад.

Візію організації задає модель креативного міста. Тому можна сказати, що за «Ґараж Ґенґ» стоять Чарльз Лендрі і Річард Флоріда

Візію організації задає модель креативного міста. Тому можна сказати, що за «Ґараж Ґенґ» стоять Чарльз Лендрі і Річард Флоріда. У нас дуже круті наставники! Тому в основі проекту «Код Міста» — три «Т», які запропонував Річард Флоріда: толерантність, таланти, технології. Толерантність як свобода самовираження, таланти як соціальна та економічна реалізованість, технології як погляд у майбутнє. Бо у майбутньому основним викликом буде налагодження відносин між людиною і машиною, або між людиною і штучним інтелектом. Наразі це сфера, яку можуть осмислювати митці. В Україні соціальна і економічна реалізованість талантів приведе до того, що ми будемо шукати відповіді на питання майбутнього.

ZUZ_0884

Наша ціль має дуже чітку назву — навігатор сталості. Ми прагнемо надавати регіонам можливість визначити, які виклики для них релевантні, надавати цю інформацію тим, хто готовий розробляти соціальні сервіси для подолання цих викликів. Ми хочемо залучати місцеве самоврядування до прозорого фондування цих ініціатив, аби соціальні підприємці і громадяни могли таким чином взаємодіяти. Аби громада відчувала спроможність подолати виклики, з якими вона зіштовхується. В ідеалі — це не просто подолання виклику, а ще й реалізація можливості. Тобто наші плани на 2020 рік — презентувати громадам механізм, який забезпечить їхню життєзарадність.

Про команду

Ядро команди «Ґараж Ґенґ» — це семеро людей з компетенціями стратегічного мислення, креативного продюсування, краудфандингу, веб-розробки, програмної координації, цифрових комунікацій та фінансового менеджменту. В рамках програм з нами співпрацює коло людей, які є незалежними спеціалістами і з якими ми взаємодіємо на умовах консультацій. Ми задіюємо їхню експертизу в дослідженнях, дизайні, навчальних методах та менеджменті спільноти на основі даних.

Ми впевнені, що громадські організації мають володіти навиками залучення доброчинців як певної групи людей, які підтримують їх не тільки фінансово, а й експертно

У нас зараз завершується оновлення команди, яка працює з перспективою на 2017-2020 роки. Також триває інституційний краудфандинг для «Ґараж Ґенґ». Це наша робота у формуванні сталості громадського сектору.

Ми впевнені, що громадські організації мають володіти навиками залучення доброчинців як певної групи людей, які підтримують їх не тільки фінансово, а й експертно, перед якими вони звітують про кошти і ресурси, формують певну спільноту навколо проекту. Зріла громадська організація мала б мати сформовану спільноту навколо своєї діяльності, і краудфандинг на «Спільнокошті» — один із інструментів для досягнення цього.

Про «Велику Ідею»

Юлія Соболь 
проектна координаторка,

редакторка «Можливостей» та «Практик»

ZUZ_0733

«Велика Ідея» розпочалася як платформа, де збирався передовий досвід щодо соціальних інновацій у 2009-2010 роках. На той час в Україні це був наче ковток свіжого повітря. Співзасновник «Ґараж Ґенґ» — Олександр — багато подорожував, і його досвід теж відображався у «Практиках». У 2012 році був заснований «Спільнокошт», як платформа для поширення своїх ідей, знаходження однодумців та фінансування. За перший рік аудиторія «Великої Ідеї» зросла в 6 разів. Ми не можемо контролювати процеси на «Спільнокошті», лише добре виконувати свою роботу: забезпечувати якісне функціонування платформи і підтримувати інтерес цікавими матеріалами.

«Спільнокошт» — це завжди щось інноваційне і те, що несе додаткову цінність суспільству

«Спільнокошт» має свою специфіку порівняно з іншими краудфандинговими платформами. Перш за все, проект має бути соціальним і змінювати світ на краще. Kickstarter та IndieGoGo мають різні напрямки, серед яких багато винаходів та комерційних проектів. «Спільнокошт» — це завжди щось інноваційне і те, що несе додаткову цінність суспільству. У нас вужчий фокус проектів, які відбираємо на публікацію.

Нещодавно ми запустили новий інструмент — інституційний краудфандинг. Він відрізняється від звичайного тим, що це не разові проекти, які потребують фінансування. Він розрахований на проекти, які вже мають певні параметри сталості, чия діяльність перевірена часом, яким не треба пояснювати своїй аудиторії, чим вони займаються. Для них інституційний краудфандинг — інструмент підтримки діяльності. Зараз на «Спільнокошті» три кампанії інституцій «Ґараж Ґенґ», «Відкритий Університет Майдану» та «Громадське радіо».

Юлія Воробйова
координаторка «Великої Ідеї»

ZUZ_0606

Взагалі, Big Idea — не тільки «Спільнокошт». Це набір інструментів, серед яких ще «Практики» та «Можливості». Скоро запустимо ще один інструмент — «Майстерню».

«Можливості» — розділ, який створюється в колаборації з аудиторією, де кожен може додати свою можливість. Звісно, у нас є своя редакційна політика — ми модеруємо, аби там була інформація, яка несе знання та можливості для розвитку. Можна сказати, що це класична дошка оголошень, але зі змістом. «Практики» — це конкретний інструмент для саморозвитку, що допоможе дізнатися успішні приклади чи тренди у сфері соціальних інновацій.

Зараз «Велика Ідея» функціонує як платформа, але ми б хотіли перетворити її в спільноту. Щоби створити зв’язки у цій ком’юніті, є ідея профайлінгу — індивідуального та інституційного. Ми знаємо, що існує багато низових ініціатив і проектів, але площини, де вони взаємодіють, немає. От її ми і хочемо реалізувати.

Про «Код Міста»

Настя Парафенюк
співкоординаторка «Код Міста»

ZUZ_0721

«Код Міста» — це довгострокова програма розвитку культурного потенціалу міст, активізації його спільнот, заохочення до співпраці між собою.

Перший рік був спрямований на великі міста: Київ, Дніпро та Івано-Франківськ. Наша команда проводила арт-хакатони, які були націлені на реалізацію проектів у соціально-культурній сфері із залученням працівників сфери IT. Після цього ми зайнялися малими містами і запустили проект «Метамісто». У вересні минулого року «Код Міста» відвідав шість міст: Острог, Нетішин, Славутич, Краматорськ, Слов’янськ і Кременчук. Ми їздили із комплексом різних проектів: мистецьких, культурних та освітніх заходів.

Зараз ми реалізуємо модифікацію цього проекту — «Метамісто: Схід» з акцентом на шість міст Донецької та Луганської областей — Покровськ, Добропілля, Костянтинівка, Бахмут, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Проект поділено на дві фази: спочатку проводимо культурне і урбаністичне дослідження, дослідження з ідентичності — міфологеми міста. А вже на основі цих досліджень здійснюємо інтервенції. Тобто це не так, що нам прийшла ідея зробити публічний простір і ми його робимо.

На основі аналізу великого масиву даних, зібраних «у полі», ми визначаємо, який це має бути простір, подія чи мистецький акт, яку проблему він має вирішувати і чи є на це суспільний запит.

Кожне місто особливе і потребує власного підходу. Наприклад, нещодавно ми відвідали Лисичанськ і Сєверодонецьк, які територіально дуже близькі один до одного — їх розділяє лише міст. Але, водночас, ці дві локації кардинально різні. Тому ми зчитуємо міфологему кожного міста.

Методика нашого дослідження у містах передбачала набір різних інструментів, у залежності від міста та виду дослідження. Урбаністичне дослідження, яке проводили разом з Urban Curators та Formografia, передбачало екскурсії містом, інтерв’ювання та спілкування з місцевими, походи у формальні та неформальні інституції та дослідження даних. Усе це — з метою пошуку локацій, які можуть змінитися чи підсилитися завдяки нашому проекту.

У дослідженні ідентичності міста Олександр Михед підходив по-науковому до знайомства з історією міста, багато часу проводив з книжками, у музеях, у спілкуванні з істориками та краєзнавцями. У культурному дослідженні — учасники «Конгресу Активістів Культури» мали багато зустрічей із представниками формальних і неформальних культурних інституцій та проводили спільну сесію з культурного мапінгу. Наразі перша фаза досліджень майже завершена. Ми опрацьовуємо результати і починаємо наступний етап — втілення.

На меті — розвиток креативності міста. У кожному місті є люди, які мають ідеї для вдосконалення простору, в якому вони живуть. Ми допомагаємо їм досвідом попередніх проектів, даємо розуміння, де можна знайти фінансування.

Про динаміку розвитку

Саша Сметаненко 
креативна партнерка

ZUZ_0801

Перебуваючи усередині організації, дуже цікаво спостерігати за її динамікою.

Чому? Тому що ми беремо на себе ризик сприймати зміни як єдину константу.

Ми постійно у стані рефлексії на свої дії та їхні результати, а відтак —постійно трансформуємося. Наскільки глибокою буде наша рефлексія, настільки глибокою може бути трансформація організації.

Організація може і має бути навчальним середовищем та продукувати певну етику навчання. «Ґараж Ґенґ» постійно шукає суб’єктних гравців, агентів, які мають здатність до якісного діалогу. Це стосується як побудови внутрішніх зв’язків у команді, так і місця, яке ми займаємо у мережі, так і сенсів, які продукуватимемо у майбутньому.

Якщо намагатися окреслити майбутній фокус організації, то ми плануємо «стати на плечі велетнів», але не зовнішніх і не уявних, а наших внутрішніх.

Ми плануємо «стати на плечі велетнів», але не зовнішніх і не уявних, а наших внутрішніх

Прискіпливіше вивчати свою платформу. Через аналітику даних скеровувати свої рішення відносно стану середовища, його насиченості  та «поживності». Таке орієнтування підкаже нам влучний час для розміщення нових сенсів і ідей у просторі та для їхнього культивування.

Уявімо собі розкішний та просторий сад. Робота садівника буває насправді непомітною, але гармонія, яку ми маємо шанс спостерігати, ховає своє коріння у чіткі і зовсім не випадкові рішення.

Софія Пилипюк The Gate Agency

Схожі публікації

8366 10

Ігор Скляревський

Розмова із українським графічним дизайнером, арт-директором у Grammarly

05.11.2014 Тарас Прокопишин
44081 11

Несистемна міністр

Один день із життя Уляни Супрун: заради чого вона взялася реанімувати українську медицину і чому продовжує, попри спротив пацієнтки

13.07.2017 Марічка Паплаускайте
2345 10

Задля людей

Кріста Зонголовіч, керівниця Представництва Данської Ради у справах біженців про роботу в Україні

19.03.2018 Олеся Біда

Популярні публікації

27761 5

Що святкувати першим: Різдво чи Новий рік?

11 карток про те, чому українці живуть за двома календарями одночасно і що з цим робити
09.12.2016 Ірина Сало
41888 8

Сам собі пастир

Що знайшов у лісах Житомирщини колишній в’язень «ЛНР» і чому краще фантазувати, ніж бути реалістом
19.07.2016 Євген Руденко
32978 11

Анна Петрова

Розмова із молодою підприємицею, засновниця та генеральною директоркою Startup Ukraine
02.07.2014 Юліана Паранько

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати