Читанка

Як тему Криму повернути на порядок денний

Конспект дискусії у межах VIII Lviv Media Forum

The Ukrainians
25 Жовтня

В українському та міжнародному інформаційному просторі дедалі менше йдеться про Крим. Українці почасти відмежовують себе від кримчан та кримської історії. Що з цим робити та які інструменти дієві?

На VIII Lviv Media Forum це питання обговорювали українські експерти Алім Алієв, Любов Цибульська, Павло Казарін. Дискусію модерувала Олена Ремовська.

.

Яку роль відіграв перший саміт Кримської платформи, чи полягала мета заходу в повернені Криму назад на порядок денний? На думку заступника генерального директора Українського інституту Аліма Алієва, Кримський саміт став найбільшою подією, пов’язаною з темою Криму, за весь час Незалежності України. «За останні кілька років Крим виринав дуже спорадично, раз чи декілька разів на рік: День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня, День спротиву 26 лютого і День кримськотатарського прапора 26 червня. Однак у міжнародному просторі згадок про Крим із кожним роком ставало менше. Натомість після саміту Кримської платформи вже понад 50 країн написали про Крим і цей захід. Але тепер постає питання, яким чином ми будемо перманентно тримати цю тему на плаву»,— додає експерт. 

Після саміту Кримської платформи вже понад 50 країн написали про Крим і цей захід.

Люди втомлюються слухати про порушення прав людини, тому важливо шукати нові інструменти й розглядати кримську тему під іншою оптикою. «Український інститут разом з Ukraїner нещодавно запустили проєкт про Крим. У ньому ми відзняли відомі міста та важливі місця для чотирьох героїв: Олега Сенцова, Джамали, Ахтема Сеітаблаєва та Мустафи Джемілєва. Ми показали їх через VR, на 360 градусів. Відео швидко стали популярними як серед української аудиторії, так і серед міжнародної. Адже про Крим ми говорили людською мовою через особисті історії», — розповідає Алім. 

Комунікувати потрібно не лише на міжнародному рівні, але і всередині країни, оскільки багато хто відмежовує себе від півострова. Як Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки працює з темою Криму та що Україна може реально робити, тримаючи її всередині та орієнтуючись назовні? Голова Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська розповідає, що Крим та Кримська платформа були центральними темами в останні кілька місяців. «Ми активно відстежували дезінформацію щодо подій Кримської платформи. Безумовно, бачимо, що ця подія стала своєрідним скандалом у Росії та в російських медіа. Їх буквально “порвало”, називали це “русофобним шабашем”, “актом несправжньої політики”».

Любов Цибульська аналізує діяльність Росії щодо легітимації Криму в чотирьох напрямках. Перший — політична дезінформація. Це приїзди європейських діячів, вручення премій іноземцям: політикам, активістам. Також це виступи окупаційної російської влади в Криму на міжнародних подіях. Експертка пояснює: «Учора Лавров покликав канцлера Австрії відвідати Крим. І це вони роблять постійно». 

Другий — економічна дезінформація. Це приваблення на півостров міжнародних інвестицій. «Насправді чимало іноземних компаній працює в Криму. Це дуже небезпечно, оскільки робиться для того, щоб потім сказати: “дивіться, все добре, гроші заробляються, бізнеси працюють”. Часто економічні інтереси превалюють над політичними»,— каже Цибульська.

Третій — конструювання культурно-історичної ідентичності, мова йде про пропаганду, освіту. «Ми знаємо, що Росія повністю змінила освітню програму, переписує підручники з історії», — повідомляє Любов.

Четверте — мілітаризація. «З 2014 року Росія збільшує як кількість техніки, так і кількість військових у Криму. Все йде до того, що Росія може домінувати в Чорному морі», — зазначає експертка.

Що Україні робити у цій ситуації? За словами Цибульської, потрібно рухатися за цими самими чотирма напрямками. «От чому Кримська платформа — це прекрасно, але недостатньо. Тому що саміт — це лише політичний вектор, а є ще три інших, які не варто недооцінювати. Головним інструментом у політичній частині для протидії легітимації Криму як російського має бути міжнародне право. Воно має значення», — зазначає голова Центру. 

Потрібно вплітати кримські історії в наше життя.

На думку Любові Цибульської, економічну легітимізацію найважче буде реалізувати, оскільки бізнес не дуже любить слухати уряд чи політиків.

«Вони керуються іншими цінностями. І тут треба, щоб бізнеси розуміли: заробляти гроші на такій великій трагедії, на такій великій кількості депортованих, політично репресованих та переселених — це страшна історія. Бізнес мусить нести відповідальність за те, що діється. Шеймінг — це найкращий захід, який ми можемо вживати щодо компаній, які входять з інвестиціями у Крим».

Важливою є культурно-історична ідентичність у контексті спорідненості Криму та України. «Адже є це відчуття відділеності від Криму міфічною стіною. Потрібно вплітати кримські історії в наше життя. Ну і відповідь на мілітаризацію очевидна — посилення в чорноморському регіоні наших військових. Нам треба мати стратегії протидії та посилювати військові сили», — вважає експертка.

Любов розказала, що зараз спільно з партнерами працює над тим, щоб включити ці стратегічні наративи в державні комунікації. За її словами, проєкт уже тестується на фокус-групі. 

У контексті дискусії виникає питання: чи зможе Україна наздогнати Росію в побудові наративів про Крим? Павло Казарін вважає, що Україна від початку була у невигідних умовах порівняно з Росією щодо кримського порядку денного.

«Уявімо, що кожна країна має свою ментальну карту, і кожне місто, кожна територія закарбовані на ній. Якщо ж ментальна карта у свідомості громадян є більшою за політичну карту, то внаслідок цього розпочинаються ідеї окупації та анексії, просування своїх інтересів поза межами країни. І саме так відбулося з Кримом. Він ніколи не зникав із російської ментальної карти», — наголошує експерт. Зі слів Павла, це легко можна було помітити, адже російських медіа в Криму було більше, ніж українських. До 2014 року майже ніхто не цікавився тим, що відбувається на півострові. Власне, 2014 рік був наслідком дисонансу між російською ментальною картою, де Крим існував, і українською ментальною картою, де Крим — майже відсутній. 

Павло розповідає, що Росії було легше не лише через те, що вона мала Крим у своїй ментальній карті, а ще й через те, що в цій країні працює потужна система пропаганди. «Крим постійно лунав у російських ЗМІ. Два роки тому в українських медіа тему окупованих територій, включно з Кримом, висвітлювали тільки 2% часу. Це зумовлено комерційними зобов’язаннями телеканалів — ніхто не хоче брати суспільно значущі теми в ефірний час, де замовлена комерційна реклама», — каже експерт. 

Для того, щоб розуміти, як повернути Крим на порядок денний, потрібно довідатися, чому люди читають та дивляться ЗМІ. Журналіст цитує: «У підручниках журналістики написано так: “Люди читають ЗМІ для того, щоб потім приймати рішення”. Та насправді, — пояснює він, — дуже мало людей орієнтуються на медіа при прийнятті рішень. А якщо розглядати цей мотив у контексті кримської теми, то єдине раціональне рішення, яке може прийняти український громадянин, — чи їхати відпочивати у Крим, чи ні».

Другий мотив, чому люди читають ЗМІ, — емоції, розваги. Це може бути вуаєризм (коли підглядаємо за іншими людьми), може бути прагнення зловтіхи. Негативні емоції завжди краще продаються, говорить Павло.

Третій мотив — раціоналізація. «Люди не раціональні взагалі, вони спочатку приймають рішення, дотримуються якогось світогляду, а потім шукають підтвердження, що їхня картина світу не суперечить дійсності. Тому з’являються партійні телеканали. Тобто люди, які є прихильниками якогось політичного діяча, будуть дивитись канал, який його хвалитиме. Це важливий мотив, оскільки людина хоче отримати підтвердження, що вона на боці правди», — розповідає експерт. 

Тобто якщо перші лиця держави будуть повертати Крим на порядок денний, можливо, це й буде створювати нашарування кримських контекстів.

На думку Павла, щоб повернути Крим на порядок денний, потрібно зважати на мотиви людей: емоції та раціоналізації. 

«Важливо, щоб влада брала в цьому безпосередню участь. Якщо прем’єр-міністр щось прокоментує, то після нього ще 10 експертів висловлять свою думку. Тобто якщо перші лиця держави будуть повертати Крим на порядок денний, можливо, це й буде створювати нашарування кримських контекстів», — каже журналіст.

Також, за словами Павла, потрібно контекстуалізувати Крим. Адже майже все, що трапилося у світі за останні 7 років за участю країни агресора, — безпосередньо пов’язано з Кримом. «Тобто для того, щоб сховати Крим з’явився Донбас, для того, щоб мати додатковий майданчик для розмов, з’явився військовий контингент у Сирії. Потім поширилася інформація про боротьбу всередині Росії проти інакомислень, про випробовування хімічної зброї», — розповідає Павло. 

Матеріал підготовлено за мотивами дискусії у межах VIII Lviv Media Forum, який відбувся 26-28 серпня. Зміст тексту є винятковою відповідальністю організаторів і не відображає позицію донорів.

Законспектувала — Софія Король.

Текст
Місія The Ukrainians — уможливлення позитивних соціальних змін в Україні
Долучайтеся до Спільноти, підтримуйте якісну українськомовну журналістику та приєднуйтеся до змін!
Приєднатися
Наші головні тексти тижня у красивій розсилці. Щовихідних у ваших емейл-скриньках.