«Технологія успіху» — серія розмов із керівниками найамбіційніших ІТ-компаній країни. Впродовж року — разом із Lviv IT Cluster — ми розповідаємо про підприємців, які є лідерами технологічних компаній України, та намагаємося краще зрозуміти людей, які рухають країну вперед.
Керівний директор GlobalLogic Україна — про перші кроки в ІТ, цінності компанії та корпоративну й персональну успішність.
Please check the link below to read the article in English — Igor Byeda.
Як ви стали тим, ким є зараз? Як починалася ваша професійна історія?
У професійному сенсі, моє життя завжди було пов’язане з технологіями. Моя роль постійно змінювалася: спершу брав участь у їхньому створенні як інженер, згодом керував командами розробників, а зараз усе частіше переконую різні компанії у тому, що саме завдяки цифровим рішенням вони зможуть стати успішними в економіці майбутнього.
Мій інтерес до технологій, як це часто буває в дитинстві, почався з комп’ютерних ігор. У той час комп’ютери часто давали збої, ігри «вилітали», і щоб перезапускати їх в системі MS-DOS, доводилося самому опановувати ази інформатики. У школі мені найкраще вдавалися точні науки і мови, тому вирішив розвиватися у напрямку програмування і вступив на факультет аеро- і космічних систем у КПІ.
Впродовж навчання в університеті мені поталанило — і я взяв участь у кількох закордонних практиках у Німеччині. Саме там отримав перший досвід комерційної роботи: наприклад, брав участь у створенні програмного забезпечення для автоматичної коробки передач Mercedes. Це був дуже цікавий досвід: ти півдня пишеш код, а півдня його тестуєш. Після повернення отримав пропозицію роботи на п’ять років, але вирішив залишитися в Україні. Звичайно, у 2001 році в Німеччині було значно більше можливостей для розвитку кар’єри в IT, ніж в Україні, але про цей крок я ніколи не шкодував.
У яких компаніях ви працювали після повернення в Україну?
Моя перша робота в Україні була в дочірній компанії Motorola — «Інформаційні програмні системи». Вони якраз створювали команду з embedded-програмування. Це складний напрям розробок, який потребує уміння не тільки написати хороше програмне забезпечення, а й адаптувати його під конкретне «залізо».
Тоді embedded-програмування тільки починало зароджуватися в Україні, а я якраз уже мав досвід подібних проектів у Німеччині, тому й отримав роботу. Що цікаво, зараз розробка вбудованих програмних систем — один із ключових фокусів GlobalLogic, ми маємо унікальну експертизу в цій ніші в Україні.
Коли ви вирішили змінити позицію програміста на менеджерську?
Я дивився на середовище талановитих ІТ-спеціалістів, у якому перебував, і у певний момент зрозумів, що видатним програмістом напевно не стану. У кожної людини є сфери, в яких, навіть доклавши максимальних зусиль, вона все одно відчуватиме певну планку. У такі моменти варто на хвилину зупинитися і подумати про ті свої сильні сторони, в яких тобі точно немає рівних. Їх варто розвивати і будувати довкола них кар’єру.
Спостерігаючи за своїми колегами — чудовими технічними спеціалістами, — бачив, як часто їм не вдається порозумітися. Відчувалася велика різниця у тому, як вони думають і що висловлюють словами. Часто буває, що люди прийшли, поговорили і розійшлися. А висновки у кожного різні. Ще на посаді керівника команд мені вдавалося вирішувати ці проблеми, фактично виконувати роль перекладача. Бо якими майстерними не були б спеціалісти, якщо вони не приходять до спільного знаменника чи не можуть пояснити своїх ідей зрозумілою для клієнта мовою, то проект дуже страждає.
Пропрацював на технічних позиціях із 2001 до 2006 року. Спочатку в Motorola, пізніше — у InfoPulse, де займав напівменеджерську і напівтехнічну роль. У проектному менеджменті було більше спілкування, більше керування процесами і спрямовування роботи команди в певне русло — це мене захоплювало.
У 2007 році мені запропонували менеджерську посаду в GlobalLogic — компанія тільки вийшла на український ринок і планувала активно розвивати embedded-напрям. Тут я пройшов шлях від тім-ліда на окремих проектах до керівника інжинірингу спершу в Києві, а потім по всій Україні. Цей досвід дозволив мені зануритися і в технічну, і в бізнес-складову проектів GlobalLogic, багато спілкуватися з клієнтами. У 2014 році став керівним директором компанії.
Тут я пройшов шлях від тім-ліда на окремих проектах до керівника інжинірингу спершу в Києві, а потім по всій Україні
Чи можете виділити ключові етапи розвитку компанії?
Компанію створили у 2000-му році у США, перші центри розробки були в Індії, але згодом GlobalLogic побачив велику перспективу на українському ринку. 2007-го року відбулося перше поглинання у Києві, і саме в той момент я прийшов у компанію — тоді вона налічувала близько 250 спеціалістів в Україні.
2008 року GlobalLogic поглинув ще дві компанії у Львові і Харкові, і чисельність українського підрозділу зросла до 1200 людей. Після злиття з GlobalLogic суттєво змінився масштаб завдань, які вирішували інженери в цих компаніях: вони отримали можливість відповідати за повний цикл розробки продуктів. Аналізувати, як буде розвиватися та чи інша індустрія через 3-5 років, і проектувати вже готове інноваційне рішення.
У серпні 2017 року ми перетнули важливу позначку — до проектів GlobalLogic у Києві, Харкові, Львові та Миколаєві долучилося 3000 спеціалістів
Так поступово збільшувалася складова R&D-проектів у компанії — уже зараз їх у нас 90%: це і консалтинг, і розробка, і створення дизайну цифрових рішень для компаній з різних індустрій. У серпні 2017 року ми перетнули важливу позначку — до проектів GlobalLogic у Києві, Харкові, Львові та Миколаєві долучилося 3000 спеціалістів.
GlobalLogic — велика компанія, тому очевидно, що у більшості сфер і технологій у вас є свої команди спеціалістів. Які напрями вважаєте найперспективнішими?
Усі проекти GlobalLogic так чи інакше пов’язані з нашою великою місією — допомагати компаніям успішно пройти через цифрову трансформацію бізнесу. Зараз ми співпрацюємо зі 120 клієнтами з різних індустрій і одночасно ведемо близько 300 проектів.
З точки зору технологій, ми дуже активно розвиваємо embedded-напрям. Стараннями наших інженерів програмне забезпечення проникає у автомобілі, медичні пристрої, побутові прилади та сотні інших речей, які оточують нас в повсякденному житті.
З точки зору індустрій, у нас представлений цілий спектр. Ми дуже пишаємося нашою медичною експертизою. З одного боку, процес написання ПЗ для різноманітних медичних пристроїв — дуже складний і відповідальний, адже будь-яка помилка може нашкодити здоров’ю пацієнта. Але результат — врятовані людські життя — не може не тішити.
Інший приклад — програмне забезпечення, що використовують в телевізійній індустрії для запису, обробки, зберігання та передачі відео-зображення. У наших офісах є кілька великих лабораторій з обладнанням, що охоплює весь цикл обробки відео. І наші інженери відіграють важливу роль у створенні та розвитку програмного забезпечення для систем, що дають змогу дивитися телепередачі, фільми та живі трансляції наймасштабніших спортивних подій, як-от Олімпійські ігри, мільйонам людей у всьому світі.
Ще хочеться згадати про автомобільну індустрію. В цій сфері ми створюємо рішення для багатьох міжнародних клієнтів (одне з них — розважально-інформаційна система для автомобіля майбутнього — була успішно показана на цьогорічній міжнародній виставці CES у Лас-Вегасі), а також маємо власні розробки. Зокрема ми експериментуємо в сфері цифрових рішень для допомоги водієві у керуванні авто та знову ж таки інформаційно-розважальних системах.
Щойно побачив, що частина вашого офісу закрита для гостей. Чому?
Це питання безпеки. Коли ти розробляєш щось інноваційне, то не хочеш, щоб твої напрацювання використали конкуренти. Серед наших клієнтів є багато провідних і високотехнологічних компаній. Вони довіряють нам роботу над своїм програмним забезпеченням, ми, своєю чергою, — гарантуємо збереження їхніх ноу-хау. Адже отримавши навіть частину критичного програмного коду, компанії-конкуренти зможуть отримати над нами певну перевагу, випустивши на ринок аналогічний або подібний продукт чи сервіс.
Саме тому в лабораторії, створені для проекту певного клієнта, мають доступ тільки авторизовані спеціалісти. Адже будь-які компанії, які займаються розробкою новітніх технологічних продуктів, мають уважно ставитися до інтелектуальної власності та вживати максимальних заходів безпеки.
Знаю, що у вас є проекти з медіа. Чи могли б ви розповісти про найцікавіші?
У нас у digital media є багато великих проектів із відомими компаніями. Люди, які пишуть музику чи займаються обробкою відео, точно знають про Avid. Ми допомагаємо Avid створювати як прості комп’ютерні програми, у яких будь-який користувач може редагувати відео чи створювати власні фільми, так і якісні професійні мультифункціональні продукти, якими користуються у студіях у Голлівуді. До речі, 95% фільмів там створюють за допомогою саме цих інструментів.
Один із таких продуктів — мікшерні пульти, які використовують на живих виступах такі музиканти, як Radiohead, U2, Madonna, Black Sabbath. Якості звуку, яку ви можете відчути на таких концертах, можна завдячувати складному програмному забезпеченню, яке розробляли наші спеціалісти
Один із таких продуктів — мікшерні пульти, які використовують на живих виступах такі музиканти, як Radiohead, U2, Madonna, Black Sabbath. Якості звуку, яку ви можете відчути на таких концертах, можна завдячувати складному програмному забезпеченню, яке розробляли наші спеціалісти.
Ще один наш клієнт — The Economist. Це передусім друковане видання, але жодне велике медіа сьогодні не втримається на плаву, якщо ігноруватиме вимоги цифрового світу. Сучасний читач хоче отримувати новини та аналітику миттєво, читати лише ті матеріали, що його зацікавлять, і на тому пристрої, яким він користується найчастіше.
Зрозуміти, що робити на ринку, The Economist було достатньо важко тому, що вони publishing agency, а не software company. І у процесі цифрової трансформації компанії, які не були розробниками програмного забезпечення, вимушені або ними ставати, або знаходити партнерів, які допоможуть їм із цим викликом дати раду. Тож The Economist звернувся по допомогу до нас, щоб інженери GlobalLogic розробили для видання цифрову платформу.
Яким проектом ви пишаєтеся найбільше?
З-поміж технологічних проектів важко виокремити якийсь конкретний. Врешті-решт, якби назвав лише один проект, то, напевне, образив би інших наших партнерів.
Звичайно, приємно усвідомлювати, що серед клієнтів GlobalLogic у світі — 80 компаній зі списку Fortune 500. Але що тішить мене найбільше: трансформуючи бізнес наших клієнтів, ми робимо життя людей комфортнішим, безпечнішим, яскравішим.
Попри те, що нас уже 3000 спеціалістів, нам вдалося зберегти атмосферу сімейної компанії. Це також дуже важливо.
А як вам вдається розвивати оцю «сімейність»?
Дуже багато уваги ми приділяємо людям. Намагаємося знаходити розумний баланс між корпоративними цілями і амбіціями наших спеціалістів. Кожен інженер цінується дуже високо і ми створюємо в компанії не тільки затишну та комфортну атмосферу, а й простір для особистого і професійного зростання наших спеціалістів.
Наприклад, у нашому харківському офісі діє інноваційний інкубатор BrainMade, де наші інженери можуть експериментувати з найсучаснішими технологіями, такими як машинне навчання, big data, embedded, доповнена реальність та багато інших. Проекти, що з’являються в інкубаторі, не лише розвивають наших спеціалістів, а й дозволяють нам пропонувати інноваційні рішення та створювати додану вартість у продуктах наших клієнтів.
У вас є окремі спеціалісти, які допомагають будувати стратегії професійного росту ваших інженерів?
Так. Ми називаємо таких людей people partners. Люди з такими функціями є у багатьох компаніях. Питання лише у тому, наскільки широко чи вузько вони використовують свої повноваження.
GlobalLogic одночасно реалізує близько 300 проектів для 120 клієнтів. Що це означає для наших інженерів? Вони можуть обирати ті індустрії та технології, які їм справді цікаві
GlobalLogic одночасно реалізує близько 300 проектів для 120 клієнтів. Що це означає для наших інженерів? Вони можуть обирати ті індустрії та технології, які їм справді цікаві. Завдання people partners — не лише почути побажання конкретного спеціаліста щодо розвитку кар’єри, а й відповідно побудувати процес його навчання.
Якими є цінності компанії?
Ми їх вербалізували багато років тому — це відкритість, командна робота, цілісність та інноваційність. Для мене тут йдеться перш за все про людей, а не про корпорацію.
Наприклад, ми заохочуємо менеджерів сприймати свій проект як власний невеликий бізнес. Це дає їм не лише більшу свободу дій, а й більшу відповідальність за результати, більшу залученість та мотивацію.
Ми поглинули доволі велику кількість компаній, і при виборі звертали увагу не лише на фінансові показники, а й на культуру та цінності. Ми намагалися підбирати тих, хто пасує нам по духу. 95% власників компаній, які ми поглинали, залишилися у GlobalLogic. Тобто вони або займають ті ж позиції, або піднімаються кар’єрною драбиною, але у інші компанії не ідуть.
Компанія GlobalLogic успішна?
Вважаю, що так. Компанія успішна тоді, коли успішними є її спеціалісти. Попри те, що ми є великою компанією, у нас дуже високий показник залученості людей. Це підтверджує опитування, яке щороку проводять зовнішні консультанти Aon Hewitt. При цьому цей показник в Україні вищий, ніж у всіх інших країнах, де є GlobalLogic.
Фінансову складову успіху також досить легко виміряти. Нещодавно до нас зайшов новий інвестор і викупив певну частину акцій. При розрахунку вартості використовують коефіцієнти, які демонструють успішність компанії на конкретний момент. Я не можу його озвучувати, але коефіцієнт, який дав нам наш новий інвестор, дуже високий — ми потрапляємо у трійку чи четвірку компаній у світі в цьому сегменті. Дві з них уже на IPO. Ми ще не досягли потрібного масштабу, але продовжуємо агресивно зростати. Наше річне зростання — 22-23%, а якщо додати сюди M&A, то наближаємося до 30%.
Поговорімо не про організаційний, а про персональний успіх. Чи вважаєте ви себе успішною людиною?
Я більше командний гравець, і успіх для мене — досягати цілі у процесі командної роботи і робити успішними людей навколо себе. Думаю, мені це вдається.
Мені дуже подобається фраза про те, що людина є настільки хорошою, наскільки хороші люди її оточують. Дивлячись на людей довкола себе, можу сказати, що я є успішною людиною. У мене чудова сім’я, чудова робота, мене оточують дуже цікаві люди.
Уявімо собі, що це інтерв’ю читають молоді спеціалісти сфери IT і люди з підприємницькими амбіціями. Що ви їм порекомендували б?
Постійно навчатися. І зараз для цього відкриті надзвичайні можливості. Свій останній урок англійської мови я брав у викладача, який фізично перебуває в Бостоні. Тепер можна прослухати курси найкращих університетів світу онлайн, пізнавати різноманітні культури, сидячи вдома і спілкуючись по Skype.
Інша справа, що ми все-таки звикли до фундаментальної освіти. Спочатку вчимося писати букви і лише через декілька років — писати диктанти. Але зараз технології настільки швидко змінюються, що неможливо фундаментально вивчати все. Потрібно бути готовим до гнучкості: сьогодні розбиратися в одному, а завтра — у зовсім іншому. Якщо ти не зможеш швидко навчатися новому, то не зможеш бути успішним.
Мені дуже подобається фраза про те, що людина є настільки хорошою, наскільки хороші люди її оточують. Дивлячись на людей довкола себе, можу сказати, що я є успішною людиною
Найголовніше — ера роботизації вже не за горами. Вже незабаром роботи замінять, наприклад, значну частину людей, які працюють у сфері перевезень. Є багато прикладів із інших галузей. І це спричинить значне підвищення кількості не працевлаштованих людей.
Важливо розуміти: що менш інтелектуальною є робота, то більшою є імовірність, що її виконуватимуть роботи. І це не якась футуристика. Так, роботизацію можливо штучно стримувати, як, наприклад, впродовж кількох десятиліть штучно стримували розвиток «зеленої» енергетики. Але лише у законсервованих країнах. У випадку з Україною, сподіваюся, станеться навпаки, і ми будемо прагнути до рівня інших, розвинених суспільств, аби складова креативної та наукоємної економіки в нашій країні постійно зростала.
Нещодавно читав, що мозок — це єдиний орган людини, який може розвиватися впродовж усього життя. Він не зупиняється у розвитку, якщо лише людина сама цього не захоче. Тож варто ніколи не зупинятися на досягнутому і постійно самовдосконалюватися.
