Юлія Орлова: «Добре, коли люди читають, а що вони читають — це вже не мені судити»

Хімікиня за освітою, Юлія Орлова не завжди планувала займатись книжками — її цікавила судова медицина. Але ще під час навчання почала з одногрупником продавати книжки. І залишилась у книжковому бізнесі на довгі роки.

Видавництво Vivat, співвласницею та директоркою якого є Юлія, за 11 років своєї роботи стало одним з найуспішніших в Україні. Та найбільший виклик, із яким воно зіштовхнулося, – велика війна: 23 травня 2024 року росіяни обстріляли харківську типографію «Фактор-Друк», де друкувались віватівські книжки. Внаслідок обстрілу загинули семеро працівників друкарні, ще двадцять двоє зазнали поранень; згоріло 50 тисяч книжок. 

Говоримо з Юлією Орловою про те, як обстріл друкарні змусив замислитись про подальші плани розвитку бізнесу і чому українці попри все купують дорогі книжки під час війни.

Як вплинув на видавництво обстріл друкарні «Фактор-Друк»? 

Я б хотіла одразу розділити видавничий бізнес і друкарню. Ми — видавництво, і ми входимо в холдинг, групу компаній «Фактор», до якого входить і друкарня. Через те, що ми в одному холдингу, це начебто «наша» друкарня. Так, ми здебільшого друкували у друкарні «Фактор-Друк», бо це логістично зручно. Але друкували й в інших місцях — для нас друкують книжки 8-9 друкарень.  

Зараз «Фактор-Друк» закуповує обладнання, це не швидкий процес — треба доставити верстати, налагодити їх. Якщо все буде добре, то друкарня запрацює в листопаді. Але вона й зараз втримує своїх людей, платить їм зарплатню.

Українські друкарні зараз дуже завантажені, і я вдячна за те, що наші замовлення на друк книжок приймають. Нас поставили в чергу, ми працюємо. Єдине, на що нам бракує грошей, — це на віддрук понищених книжок, бо це близько 20 мільйонів гривень збитків. Потрібен час, аби заробити гроші і далі потихеньку друкувати ці книжки. 

Який загалом зараз стан галузі у плані друкарських потужностей? Адже багато друкарень працювали і працюють у Харкові, друкарня вашого холдингу була однією з найбільших. При цьому на книжковому ринку щороку стає дедалі більше нових видань, потужності нарощуються — але чи стає більше можливостей друкувати? Чи дають раду друкарні з цим бумом книговидання?

Скажу свою особисту думку, бо не є великою експерткою і не працюю в друкарнях. Але з того, що бачу й чую: зараз дійсно бракує друкарень. Практично всі видавництва жаліються на велику чергу. Наприклад, нам, щоб надрукувати книжки, потрібно чекати мінімум два місяці. А якщо робити кольоровий зріз, то й три.

Будь-яке видавництво, роблячи перший наклад, завжди ризикує, бо невідомо, чи «зайде» книжка в Україні, навіть якщо це був бестселер за кордоном.

Ми визначаємо обсяг накладу, і він може дуже швидко розійтись. Потрібно одразу відреагувати на це і здати у друк додатковий наклад. Через те, що ми не можемо зрозуміти, як довго др