KIVSH — новий креативний простір у Львові, який ревіталізує колишні цехи заводу автонавантажувачів, перетворюючи їх на локацію для спільноти творців, осередок культурних і креативних індустрій та центр сучасного мистецтва. Тренд на нове наповнення старих просторів поширюється з Європи в Україну, таким чином старі промислові об’єкти стають культурними та професійними центрами й рекреаційними зонами водночас.
Про рол KIVSH для міста, його бізнес-модель та ідейне наповнення спілкуємося з Катериною Книжицькою — CEO креативного простору.
[Матеріал створений у співпраці з KIVSH.]
§§§
Катерино, ми спілкуємося з вами як із директоркою креативного простору KIVSH, але дайте нам трошки контексту — якою особистістю ви є?
Я багато навчалася і в Україні, і за кордоном, зокрема лідерства, управління, японського менеджменту. Не можу не навчатись чогось нового. І ця любов до навчання в мене з дитинства.
Після університету (я вивчала іноземні мови в університеті Франка) швидко дійшла висновку, що моєї освіти мені замало. І знайшла для себе MBA, зрозуміла, що бізнес-освіта — це саме те, чого бракує. Понад те, бізнес-освіта надає середовище. Я вже тоді відчувала, як важливо, де ти, з ким ти, хто тебе оточує.
Відтоді я вже понад 15 років у бізнесі. Спеціалізуюся на управлінні проєктами, HR, налагодженні операційних процесів. Йдеться про рітейл, фінанси, відновлювальну енергетику та девелопмент.
Колеги іноді називають мене впроваджувачкою змін. Мовляв, я займаюся лише тими проєктами, які трансформуються. Це правда. Люблю роботу, пов’язану зі змінами й викликами. Власне, такий сьогодні KIVSH.
Для вас важливий результат у заняттях?
Так! Я про щось говорю й одразу думаю: а що врешті з цього буде? Я допитлива, тому люблю проєктну діяльність, у ній завжди знаходиш щось нове.
Для мене важливий результат кожної справи, за яку беруся. Якщо справу можна виконати на сто, то зробімо це на сто. Це певний спортивний інтерес. Щовечора підсумовую зроблене за день. Переконана, що маленький прогрес кожного дня веде до великих результатів. Як на мене, важливо мати ці віхи. Це надихає та наповнює.
Як у вашому житті з’явився такий мультидисциплінарний і об’ємний проєкт, як KIVSH?
З інвестиційною командою KIVSH у нас довга історія співпраці. Я долучилась до цієї команди, щоби втілити один консалтинговий проєкт. Він мав тривати лише 5 місяців. Але відтоді вже минуло… 11 років. Радію, що мене оточують ідейні люди. Це чіпляє надовго, як виявилося.
Наша співпраця тепер переросла у KIVSH. Це суперцікавий проєкт. Знаєте, я люблю глибоко занурюватися у справи, мені важливо розуміти контекст, вивчати сферу від «А» до «Я». Зараз із креативною галуззю це дуже захопливо.
Ви згадали про інвестиційну команду. Хто є інвестором цього проєкту?
KIVSH — це український проєкт. Візіонером, засновником та інвестором є український підприємець Андрій Гаврилів. Андрій працює у різних сферах економіки: будівництво та управління нерухомістю, рітейл, фінанси, відновлювальна енергетика. Він багато мандрує, тож бачив подібні простори за кордоном, у Львові таких іще не було. Він хотів зберегти це місце й повернути йому функціональне наповнення з новим змістом.
У чому особливість вашої локації? Що тут було раніше?
Перед тим як починати роботу над об’єктом, ми провели історичне дослідження цього місця.
Перші промислові будівлі з’явилися тут наприкінці 19 століття — це були австрійські військові казарми й склади. Цей комплекс будівель був названий на честь австрійського ерцгерцога Леопольда Сальватора з Габсбург-Лотаринського дому. Його відрядили сюди, щоб він очолив полк. По тому тут була дислокація техніки польського війська.
Після Другої світової війни, у радянський період, ці приміщення дісталися Львівському заводу автонавантажувачів. Ці приміщення використовували як інструментальні цехи ЛЗА. Сам завод був доволі успішним, однак після розпаду Союзу не витримав ринкових умов і на початку 2000-х збанкрутував. А сама територія почала занепадати.
Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку історії цього місця вже із зовсім іншим наповненням.
Як ви поєднуєте австрійське минуле будівель із сучасним креативним простором?
Це ревіталізація старих промислових приміщень. Архітектура й концепція всіх приміщень проходили експертизу. Ми зберігаємо історичний підхід у ландшафті всього простору, адже він — індустріальний, але робимо його комфортним для нинішніх людей.
KIVSH — це про поєднання старого й нового.
Сама назва простору — KIVSH — це про поєднання старого й нового. У ній захований історичний підтекст. На заводі автонавантажувачів, інструментальні цехи якого тут діяли раніше, свого часу виготовили перший автонавантажувач зі змінним ковшем. У рамках простору ківш — це метафорична назва, яка говорить про здатність піднімати ідеї, рішення і проєкти на нові рівні — саме у наших стінах.
Чим є KIVSH?
Коли говоримо про KIVSH — говоримо про синергію креативу та бізнесу. Тут працюватимуть компанії креативної індустрії, будуть запускатись інноваційні стартапи, впроваджуватись освітні програми нового ґатунку, лекції, майстер-класи.
KIVSH є чи не найбільшим креативним простором Львова. Він мультифункціональний та об’єднує в собі п’ять векторів: локації для роботи й партнерства, локацію спорту, краси та здоров’я, локацію смаку, освітній вектор та локацію мистецтва. Тобто тут можна буде працювати, навчатися, відпочивати, творити, займатися спортом, смакувати й просто насолоджуватися життям.
Першими відкриємо чотири будівлі австрійського періоду, зараз якраз завершуємо внутрішні ремонтні роботи. Тут будуть офіси для компанії креативних індустрій, перші резиденти влітку вже відсвяткували тут новосілля, а також тут відкриється великий коворкінг найбільшого в світі оператора гнучких офісних рішень Regus. Окрім цього, тут невдовзі відкриється найбільша локація кондитерської Cheese Bakery, спортклуб нового формату Smartass та салон міжнародної мережі б’юті-барів G.Bar.
У другій черзі плануємо запустити галерею їжі, де поєднаємо гастрономічні заклади з різноманітною тематикою та кухнею і галерею сучасного мистецтва.
Третя черга — це робота з радянською архітектурною спадщиною, якої чимало у просторі.
Радянська частина — дійсно масштабна. Що там буде?
Радянські промислові приміщення та ангари хочемо перетворити на галереї, художні резиденції та майстерні. Плануємо зробити там також великий простір для подій.
Окрім цього, у нас є великий громадський простір. Невдовзі облаштуємо громадську площу на території — це буде чудове місце для відпочинку мешканців району, наших резидентів та гостей міста. Тож сподіваємося, що завдяки KIVSH Шевченківський район оживе.
Якими є дедлайни етапів, про які розповідаєте?
Перший етап в нас уже на завершенні, плануємо невдовзі зробити офіційне відкриття простору. Ревіталізацію другої черги плануємо розпочати у 2022 році. Третя черга — це 2024-2025 роки.
Я як мешканець міста зможу мати доступ до цих просторів?
KIVSH — це простір, центрований на людині. Перш за все думаємо, як люди тут почуватимуться. Нам важливо, щоб кожен, хто завітає в KIVSH, знайшов для себе заняття та затишне місце.
KIVSH — це простір, центрований на людині.
Весь простір є пішим та прогулянковим. У нас уже замощена головна артерія простору, тут уже є вуличні меблі, освітлення та перше озеленення. Вхід у простір буде доступний та відкритий з вулиці Шевченка. Тому вже скоро всі охочі зможуть відвідати простір.
Зараз є помітний тренд на ревіталізацію промислових приміщень. Де ви бачите власну точку диференціації з іншими подібними просторами?
Якщо говорити про відмінність від інших ревіталізованих проєктів — це перш за все масштабність KIVSH, абсолютно фізична перевага. Також це мультидисциплінарність, адже KIVSH — це поєднання п’яти векторів. Їхній перетин дасть потужну синергію та перетворить локацію на простір творчих експериментів. Ми збираємося апробовувати нові формати подій, наприклад, спортивні вечірки.
Говорячи про ці відмінності, я волію думати не про конкуренцію, а про колаборацію між подібними просторами у Львові та в Україні. Таким проєктам потрібно співпрацювати, бо це підсилює позиції кожного і дає більше можливостей для всіх.
Якою ви бачите аудиторію KIVSH?
Аудиторія простору сегментована за методикою “робота до виконання” (job to be done). Передовсім ідеться про резидентів, для яких створюється вся екосистема — бізнеси креативної індустрії. Тобто IT, дизайн, маркетинг, реклама, відеопродакшн і так далі. Також це резиденти-партнери, як-от гастрономія чи спорт.
Ще однією цільовою аудиторією для нас є люди, які навчаються і самовдосконалюються постійно. Тому для нас вагомий освітній вектор.
Окремою групою виділяємо поціновувачів мистецтва, людей, які люблять відвідувати культурні й мистецькі заходи.
KIVSH буде відкритим не лише для резидентів, а й для мешканців та гостей міста. Саме тому активно розробляємо як власну програму подій (освітні заходи, тренінги, практичні заняття, концерти, вечірки, перформанси тощо), так і програму в колабораціях з українськими та міжнародними партнерами.
Розкажіть про резидентів, які можуть винаймати у вас офіси. Як вони потрапляють у простір KIVSH? Яким є ваш фільтр для людей і бізнесів, поєднаних під одним дахом?
У нас є кілька фільтрів. Перш за все потенційний резидент має належати до одного з векторів простору: робота, освіта, гастрономія, спорт-здоров’я-краса, мистецтво.
Наступний фільтр ціннісний. KIVSH твориться на 4 засадах: співтворення, розвиток, комфорт, екологічність. І ці цінності мають резонувати з резидентами та партнерами.
Я, звісно, обов’язково звертаю увагу на те, чим займається компанія, на якість її продукту, аудиторію. Для мене важливо, щоб це була прогресивна компанія, яка має план розвитку, цілі, амбіції.
Коли погоджуємо співпрацю з резидентами, дуже уважно ставимося до того, як вони працюють і що можуть принести простору. Це дійсно важливо, бо сам простір — локація і стіни — важить менше, ніж його наповнення. А він наповнений компаніями, що мають цінності і які колаборують та розуміють вагу win-win-співпраці.
У вас заплановано багато мистецьких просторів, які, очевидно, мусить компенсувати бізнес-складова. Якою є ваша бізнес-модель?
У нас є як комерційна, так і соціальна складові. Комерційна — це оренда площ. Маємо розроблені пакети послуг. А соціальна — мистецтво. Цей напрям для нас важливий, а ще саме він створює вартість для бренду. Ми хочемо бачити тут галерею сучасного мистецтва, є плани щодо художніх майстерень, арт-резиденцій.
Якою ви бачите роль цього простору в місцевому, національному та, можливо, у глобальному вимірах?
Глобально — це буде важливе місце творення, яке притягує творчих особистостей, спраглих руху вперед і нових вражень. Хочемо, щоб тут вони ділилися своїм досвідом, баченням, працювали разом над цікавими ідеями та втілювали їх.
У міжнародному й національному вимірах — це буде нова потужна креативна локація. KIVSH стане осередком цікавих якісних подій та буде новим магнітом як для містян, так і для гостей Львова.
Чому ревіталізація просторів стає трендом?
Ревіталізація свідчить про екологічність сучасних міст. Вона передбачає збереження історичного, архітектурного та культурного коду міста. Знести старі будівлі та звести на їхніх підмурках нові приміщення значно простіше — та чи це екологічно, чи це цікаво?
Коли говоримо про ревіталізацію, йдеться про важливість переосмислення спадщини, коли старим будівлям надають нових ідей. Тренд на ревіталізацію чи реновацію дійсно набирає обертів в Україні, й це тішить. У світі ж таких прикладів безліч.
Які вас найбільше вражають і надихають?
RiNo Art District (США), Roundhouse та Battersea (в Британії), Kaapeli (Фінляндія), Fabrika (Грузія). А в Україні маємо Unit.City, Промприлад.Реновація, у Львові — LEM Station та Фабрику повидла.
Що саме вам подобається у цих просторах?
Це, як і KIVSH, старі промислові об’єкти, які реінтегруються в життя міста й стають місцями для спільнот. Але найбільше мене чіпляють самі концепції цих просторів, адже всюди потрібно враховувати контекст, країну, її культуру та, безперечно, мікрорайон і його мешканців.
А з українських спільнотних проєктів, схожих на KIVSH, — які можете виокремити?
Мені імпонує спільнота Українського католицького університету, це потужне об’єднання однодумців. Також спадає на думку спільнота Європейської бізнес-асоціації. Амбасадори The Ukrainians — також приклад ціннісної спільноти.
Чи потрібно формувати спільноту? Чи спільнота району та ваших резидентів впливає на вас, а ви, своєю чергою, на неї?
Це взаємопов’язані речі. Спільнота — живий організм, він постійно розвивається та змінюється. Тому тут є різні аспекти. Наразі KIVSH на етапі, коли збираємо резидентів та зрощуємо креативну спільноту. Це досить тривалий процес, коли маємо зрозуміти, чи підходимо одне одному. Далі відбувається інтеграція.
Спільнота — живий організм, він постійно розвивається та змінюється.
Нам важливе не спільне споживання, а спільне творення. Тому ключовим об’єднавчим чинником спільноти є співтворення, коли різні люди єднаються в одному просторі навколо однієї ідеї.
Це дуже цікавий контекст. Спільнота сама не твориться, її творять. Як це бачите ви?
Погоджуюся, треба постійно над цим працювати. В моїй команді виділено окремий вектор — робота зі спільнотою. Ми багато міркуємо над тим, як людям знайомитися у межах KIVSH і працювати з комфортом та інтересом. Не можна в один день просто сказати: ми — спільнота. Але можна заохочувати й підсилювати її.
Що ще вам цікаве у мережуванні середовищ, які у вас перетинаються?
Поясню на прикладі освіти й мистецтва. У планах є резиденція для сучасних митців, а також художня школа для дітей. Ось вам і точка перетину, коли діти можуть долучатися до роботи дорослих та бачити професійну модель для майбутнього. Подібна історія з гастрономією — ми моделюємо наповнення просторів так, щоб резиденти доповнювали і співпрацювали, а не конкурували одне з одним.
Як ви бачите KIVSH через 10 років?
Розумієте, KIVSH — це перш за все про додану вартість та внесок. Передовсім для спільноти, яка об’єднується навколо нашого простору. А також для міста, в якому цей проєкт працює, та країни.
За 10 років KIVSH точно стане потужною локацією, де кожен з креативної галузі (та не лише) знайде для себе місце, що надихає. Тут працюватимуть круті команди, тут будуть займатися спортом ті, хто цінує баланс у житті, тут знаходитимуть нові ідеї митці, завдяки чому про українське мистецтво говоритиме світ. Зрештою, тут можна буде просто відпочивати, перезавантажуватися від буденності, знайомитися з цікавими людьми.
Щиро вірю, що KIVSH стане потужним місцем колаборацій і трансформацій, місцем драйву, де вируватимуть різноманітні події та кипітиме життя. Тут стовідсотково буде багато усміхнених та натхненних людей.
Фото героїні — Стас Безгінський. Фото локації — Олег Бабенчук.
