Культурна дипломатія стає дедалі більш важливим інструментом презентації країн на міжнародній арені засобами культури й через міжкультурні зв’язки.
10 листопада 2020 р. відбувся перший Міжнародний форум культурної дипломатії, організований Українським інститутом у співпраці з Міністерством закордонних справ України. У фокусі цьогорічного форуму — культурна дипломатія в часи криз, загроз та невизначеності.
Форум зібрав провідних фахівців з України та 7 інших країн: Великої Британії, Австрії, США, Литви, Чехії, Бельгії і Туреччини.️ Facebook-трансляція охопила 72000 користувачів. На подію зареєструвалися 900 людей, щоб отримати додаткові матеріали за підсумками форуму.
Ми записали ключові тези учасників дискусій.
Дмитро Кулеба
Міністр закордонних справ
«Просування України у світі — це абстрактна категорія, бо насправді ми маємо просувати Україну в кожній конкретній країні, яка становить для нас інтерес, де ми хочемо нарощувати свою присутність і свій вплив. Від нас чекають нових сенсів, нових наративів, які ми будемо просувати щодо України в світі. По-друге, втілення нових яскравих проєктів, якими ми дивуємо світ і м’якою силою культури впливаємо на ставлення до України в різних країнах».
Олена Зеленська
Перша леді України
«Ми визнаємо, що культурна дипломатія є впливовим важелем у формуванні іміджу України. І було б чудово, якби у нас склалася довгострокова, глобальна концепція цього напряму, щоб були більш зрозумілі цілі всіх залучених — організацій, інституцій, осіб, які мають стосунок до культурної дипломатії. Мені здається, це дуже допоможе розділити ролі, щоб усі ми працювали як одна команда закоханих в Україну».
Володимир Шейко
Генеральний директор Українського інституту
«На цьогорічний Форум зареєструвались понад 900 глядачів, і це свідчить про суттєве розширення поля культурної дипломатії як дисципліни й практики. Важливо, що Форум відбувається навіть у такий складний час, коли перше, що потрібно робити, — це гуртуватися, розмовляти й допомагати одне одному знайти відповідь на спільні виклики».
«Культурна дипломатія у часи криз, загроз та невизначеності»
Волтер Зампієрі
Керівник підпрограми «Культура» програми «Креативна Європа» у виконавчій агенції Європейської Комісії (Брюссель)
«Наша мета — заохотити співпрацю. Ми створили простір для взаємодії культурних організацій у Європі й тепер хочемо розширити цей досвід у світі. Коли говоримо про міжнародні відносини, не любимо вживати термін “культурна дипломатія”. Ми радше кажемо “міжнародні відносини у сфері культури”. Відмінність у тому, що дипломатією займається держава, яка пропонує певний посил чи дії, щоб достукатися до населення. У другому випадку ми заохочуємо взаємодіяти митців і мисткинь та створювати культурний продукт».
«Культурна дипломатія у часи криз, загроз та невизначеності»
Волтер Зампієрі
Керівник підпрограми «Культура» програми «Креативна Європа» у виконавчій агенції Європейської Комісії (Брюссель)
«Наша мета — заохотити співпрацю. Ми створили простір для взаємодії культурних організацій у Європі й тепер хочемо розширити цей досвід у світі. Коли говоримо про міжнародні відносини, не любимо вживати термін “культурна дипломатія”. Ми радше кажемо “міжнародні відносини у сфері культури”. Відмінність у тому, що дипломатією займається держава, яка пропонує певний посил чи дії, щоб достукатися до населення. У другому випадку ми заохочуємо взаємодіяти митців і мисткинь та створювати культурний продукт».
«Найкращі практики культурної дипломатії в умовах кризи, загроз та викликів глобального світу»
Меліх Барут
Директор GDPNet (Global Public Diplomacy Network), Інститут Юнуса Емре (Анкара)
«Стабільність порушена у всіх системах: економічній, політичній, екологічній, медичній тощо. В часи кризи люди повертаються до основних потреб виживання. Тож якщо ви займаєтесь культурною дипломатією, то маєте на це зважати. Культура натомість допомагає працювати з конфліктами і кризами превентивно».
Аушріне Жілінскєне
Директорка Литовського культурного інституту (Вільнюс)
«Ми стикаємося з будь-якою кризою і опираємося їй. У такій ситуації важливість культури й мистецтва одразу розкривається. Ми стали свідками того, що креативний і творчий сектори мають здатність швидко адаптуватися. Це стосується не тільки митців, а й культурних менеджерів, які працюють у культурних інститутах, які ми тут представляємо».
Ульф Хаусбрандт
Директор Австрійського культурного форуму в Києві
«Ми хочемо залишатися на зв’язку. Такою була перша наша відповідь на ситуацію пандемії. Не лише створювати контент, а саме спілкуватися. Якщо ви хочете успішно комунікувати в ці часи, потрібно відчувати самих себе і свою аудиторію. Контент має давати надію і створювати можливості».
Ондржей Черни
Генеральний директор Чеських центрів (Прага)
«Культурна дипломатія є невід’ємною частиною матеріальної і духовної основи світу, тож і вона під впливом кризи зміниться. В умовах обмежень ми змушені шукати нових рішень, проте саме так з’являються креативні практики. Уроком коронакризи стало те, що ми можемо змінювати форму і зміст культурної дипломатії. Коли ми переживаємо кризу, то стаємо більш стійкими та гнучкими».
Володимир Шейко
Генеральний директор Українського інституту
«Ми опинилися перед екзистенційним вибором: продукувати більше цифрового контенту й витримувати шалену конкуренцію за увагу аудиторії або ефективно використати наші обмежені ресурси і сфокусуватися на форматах, які системно вирішуватимуть задачі культурної дипломатії як під час пандемії, так і тривалий час після неї. Таким чином, гостра ковідна криза допомогла нам почати вирішувати системні проблеми культурної дипломатії України».
— Презентація Global Soft Power Index
Стів Томсон
Директор із аналітики Brand Finance, керівник дослідження для Global Soft Power Index (Велика Британія)
«М’яка сила відіграє значну роль і має вплив на рішення, які ухвалюють люди, організації чи уряди. Вона визначає, чи хочуть люди мати справу з вами, відвідати вашу країну, навчатися тут чи провадити економічну діяльність. Цього ефекту м’яка сила досягає без примусу, натомість створюючи прихильне ставлення. М’яка сила може створити переваги і всередині країни, наприклад, заохочуючи внутрішній туризм, споживання місцевих товарів та послуг замість імпортованих. Не менш важливо, щоб люди добре почувалися, коли думають про свою країну. Коли країна процвітає, має репутацію за кордоном, це впливає і на внутрішню аудиторію».
«Сприйняття України за кордоном: аналітика»
Альона Гетьманчук
Директорка Центру «Нова Європа»
«Необхідно працювати з аналітичними центрами, бо вони впливають також на рішення політичного істеблішменту. Провідні аналітичні центри фінансує уряд, вони розробляють аналітику та рекомендації на запит уряду й конкретних інституцій, міністерств. На їхній основі формуються політики й рішення, зокрема щодо України. Так само аналітичні центри впливають на картинку в медіа — це ті люди, які коментують те, що відбувається, і задають тон громадської думки про Україну».
Геннадій Максак
Виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма»
«Варто зрозуміти, що якщо про Україну з’являється більше негативних асоціацій, то це означає, що хтось інший краще співпрацює і краще доносить ці ідеї. Також, перш ніж комунікувати, потрібно дослідити, ким є наш адресат і як закордонна аудиторія готова сприймати інформацію про Україну — через культурний чи якийсь інший контекст. Зараз для Українського інституту центр “Українська Призма” готує аналітичні записки про сприйняття України в Польщі, Франції та Німеччині».
Наталія Попович
Співзасновниця Українського кризового медіацентру, засновниця One Philosophy
«Я переконана, що у світі публічної дипломатії успішними є ті країни, що співтворять з іншими, комунікують і захищають певні цінності. Будь-яка стратегічна робота мусить бути спланована на базі досліджень. Різні інтерпретації минулого, як правило, призводять до того, що спільного майбутнього не бачать або це бачення ускладнене, тож ускладненим є і продукування спільних ідей, які об’єднують. Якщо Україна хоче відігравати потужнішу роль у майбутньому Європи, то перед тим, як намагатися налагодити діалоги і мости, важливо спершу зрозуміти, де ми є».
Олександр Сушко
Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»:
«Спроможність українських аналітичних центрів просувати свій продукт за кордон зростає, хоча ми хочемо кращого і ставимо ще амбітніші цілі. Прогрес вимагає зусиль, починаючи з вивчення аудиторій та їхніх потреб, вивчення стартового рівня знань і ставлень до України, рівня, з якого ми починаємо роботу, і аж до досягнення певного результату, коли ми можемо оцінити, як наші партнери з-за кордону сприйняли повідомлення, що їх ми доносимо».
«Культурна дипломатія, імідж держави та національна безпека»
Вів’єн Уокер
Виконавча директорка Консультативної комісії США з питань публічної дипломатії при Державному департаменті США
«Національна безпека і процвітання залежать від здатності країни транслювати свою легітимність у глобальному інформаційному просторі. Проблема тільки в тому, що в медіапросторі всі мають право на оцінку й судження. Неправильне сприйняття чи нерозуміння становлять національну загрозу».
Сергій Кислиця
Надзвичайний і Повноважний Посол України, постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй
«Проблем із впізнаваністю України в ООН немає. Проблема полягає в тому, що ця впізнаваність має токсичний характер, оскільки у значній мірі пов’язана з агресією, військовими операціями, окупацією та порушенням прав людини. Наше завдання в тому, щоб ця впізнаваність схилялася до позитивних асоціацій з Україною. Я з тих дипломатів, які переконані, що існує прямий зв’язок між культурою в розрізі прав людини й безпекою».
Еміне Джеппарова
Перша заступниця міністра закордонних справ України:
«Ефективні стратегічні комунікації притаманні дорослим суспільствам. Суспільствам, які мають певну культуру взаємин між акторами, вміння працювати спільно. Мені здається, ми тільки набуваємо таких рис як держава і як суспільство. Зараз у нас формується потужне громадянське суспільство, зокрема формується практика інклюзивності комунікацій. Зрештою ми прийдемо до політик одного голосу серед усіх залучених гравців публічної дипломатії».
Олександр Литвиненко
Директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук, професор
«Питання культурної ідентичності ширше, ніж питання танків. Культура формує середовище, в якому ми всі функціонуємо. Культура показує, якою є основа нашої ідентичності і в чому наша привабливість для світу. Розглядаймо питання культурної дипломатії ширше, ніж суто як інструмент національної безпеки. Вона, безумовно, захищатиме національні інтереси. Проте говорімо не лише про захист, а й про просування, культурну експансію».
***
Повна програма заходу, а також детальна інформація про спікерів доступна за посиланням. Відеозаписи дискусій будуть доступні на цифрових платформах Українського інституту (ui.org.ua, Facebook, YouTube).
Український інститут — державна інституція у сфері управління Міністерства закордонних справ України. Місія Українського інституту — зміцнення міжнародної та внутрішньої суб’єктності України засобами культурної дипломатії. Налагоджує міжнародні культурні зв’язки між людьми та інституціями, створює можливості для взаємодії українців зі світом.
Партнерами Форуму виступили Представництво ЄС в Україні, Американські Ради з міжнародної освіти в Україні, Дипломатична академія України ім. Г. Удовенка, Міжнародний фонд «Відродження», Центр «Нова Європа», Рада зовнішньої політики «Українська Призма», платформа «Культура і креативність».
