img

Центр літературної освіти

31.07.2019 Богдана Неборак

Дмитро Стретович та Марія Придьма — першопрохідці у сфері creative writing в Україні та засновники LITOSVITA — організації, де можна навчитися писати оповідання, аналізувати тексти, відрізняти добру книжку від поганої, познайомитися з популярним сучасним письменником й отримати його коментар на свій твір, а іноді й разом сходити в гірський похід.

Зараз вміння сформулювати свою думку й донести її до аудиторії трактується як must, та ще 10 років тому інвестувати у схожі навчальні програми видавалося як мінімум несподівано. 

Про те, навіщо вміти добре писати й уважно читати, — читайте у нашій розмові.

 

Розкажіть, із чого все почалося 10 років тому. Чого вам не вистачало і що ви хотіли створити?

Дмитро: На другому курсі університету ми створили літклуб «Маруся», бо нам було цікаво популяризувати літературу та читання. Робили дуже різні події: від книжкових презентацій та читань до проєкту «Книга за 24 години» та літературних фестивалів. Згодом придумали першу Літню літературну школу в Карпатах. 

Ми шукали корисний та водночас відпочинковий формат. На той момент самі вже були учасниками різних шкіл та освітніх проєктів, тож вирішили спробувати свій. На першу Літшколу ми їхали з наметами, добиралися з ними на полонину. Легко це далося лише Тарасу Прохаськові.

А хто тоді був ще, крім Прохаська?

Дмитро: Макс Кідрук, Ілля Стронґовський та Степан Процюк. А ми з Марією читали лекції про нові медіа. Це був 2010 рік. Тоді ми зрозуміли потенціал освітнього напрямку.

DSC_8143

Чим для вас самих є літературна освіта? 

Дмитро: Це навчання майстерності письма, структури побудови розповіді, редагування тексту,  літературного перекладу, роботи над мовою і стилем. Це також і сценарна майстерність, і книжковий менеджмент, і копірайтинг, і загалом усі напрями, які про освіту людей у сфері того, що так чи інакше пов’язане з текстами.  

Марія: Ми ніколи не мали амбіцій замінити програми державних навчальних закладів. Важливо те, що наша літературна освіта — неформальна. 

Що дає ефект неформальності? Тут більше про нетворкінг і мотивацію та менше про контент?

Марія: Літшкола в Карпатах дає змогу поєднати навчання і відпочинок — цього не знайдеш у жодному університеті. Люди згодом створюють власні угруповання, продовжують спілкуватися.

У Києві ми проводимо тривалі курси письменницької та сценарної майстерності — вони більше схожі на звичне навчання. Та нетворкінг дуже важливий. А ще неформальна освіта зводить дуже різних людей: філологів, юристів, програмістів, інших.

Дмитро: Неформальна освіта — швидка і динамічна. Академічна освіта значно повільніша, у ній менше практики. Ми реагуємо на актуальні теми. Скажімо, сьогодні всіх цікавить сторітелінг, усі хочуть розповідати історії. Ми одразу розробляємо програму про це. 

Один із наших принципів — працювати з успішними практиками. Навіть якщо ми досліджуємо теми з теорії літератури, то запрошуємо найкращих теоретиків, які демонструють втілення теорії, багато років досліджують тему.

Як вам вдається будувати long-lasting стосунки з лекторами? От Прохасько у вас вже 10 років лекції читає.

Дмитро: Історія така: ми починали, коли курсів письменницької майстерності не було. Нам часто казали, що нічого не вдасться. Але люди першого порядку нас підтримали. Оксана Забужко казала: «Нарешті мене почули, я ще з 90-их кажу, що нам потрібнo мати курси creative writing».

Ми даємо добрий сервіс нашим клієнтам, проте так само створюємо все для наших лекторів. Також, думаю, має сенс фідбек, який вони отримують від аудиторії. Бачать, що це все — не в порожнечу.

Марія: Нашим лекторам теж подобається процес. У нас навіть є лектори, які приходять навчатися на курси своїх колег!

DSC_8143

Як ви формуєте курс: більше орієнтуєтеся на тренди і споживача чи на лектора?

Дмитро: Курс починається з ідеї. Ми моніторимо іноземний досвід та адаптуємо тему для українського споживача. Тоді радимося з лекторами. Наприклад, зараз завершуємо роботу над «Курсом письменницької майстерності 2.0», на який зможуть потрапити лише ті, хто пройшов базовий курс. 

Марія: У нас особливі лектори, але навіть коли ми пропонуємо авторські курси, то відштовхуємося від інтересів аудиторії.

А як лекторам із університетів вдається перелаштовуватися на формат LITOSVITA?

Дмитро: Буду відвертим, не всі лектори виправдовували надії. Іноді буває, що людина — дуже крутий професіонал, але не може бути хорошим викладачем. 

Хто є вашим споживачем?

Дмитро: Ми називаємо їх учасниками.

Марія: Ми маємо дитячі, підліткові та дорослі курси. Це різні люди за віком, місцем проживання й уподобаннями. Ми дуже довго досліджували аудиторію і точно можемо сказати лиш одне: 80% — це жінки.

За чим до вас приходять?

Марія: Дехто шукає натхнення і мотивації. Дехто — спілкування чи цільово приходить на конкретних лекторів. А хтось просто для загального розвитку. Ти можеш піти на курс про мистецтво у «Культурний проєкт», а можеш до нас — повчитися у справжнього письменника.

Дмитро: Редактори й перекладачі приходять по підвищення кваліфікації. У нас є учасники, які вже мають зо п’ять книжок перекладів, опублікованих у хороших видавництвах. Для них це нетворк і оновлення знань.

DSC_8143

Чим корисне вміння обговорити книжку чи структуру тексту в сучасному світі? Адже ви конкуруєте зі спортзалом, курсами скелелазіння, кінотеатром, врешті-решт.

Марія: У нас можна навчитися правильно говорити, структурувати думки, обирати літературу.

Дмитро: Літературна освіта допоможе будь-кому зробити своє життя глибшим. Ви ніколи не читатимете тексти так, як до цього. А ще ми вчимо письма — це і пости у фейсбуці, і колонки. Краще писати добре й цікаво, ніж на рівні шкільних творів.

10 років — чимала цифра. Чого ви самі навчилися за цей час?

Марія: Завдяки LITOSVITA я вмію дуже швидко вчитися. Можу зробити й втілити будь-який проєкт як проєктна менеджерка. Сприймаю факапи як можливості для розвитку. Хочу колись зробити окремий воркшоп про наші факапи!

Дмитро: Я навчився розуміти літературу, кіно та усі ті аспекти креативних індустрій, які містять історії. Завдяки LITOSVITA я сам прослухав більше як тисячу годин лекцій. Уся LITOSVITA вміє створювати класну атмосферу — у нас світло, невимушено і всім хочеться вчитися. Я особисто значно краще володію знаннями з юридично-бухгалтерської сфери життя. 

DSC_8143

Чи робите ви переоцінку самих себе? Міняєте цілі організації?

Дмитро: У рік десятиліття ми розширили команду, зробили ребрендинг. Звісно, переосмислюємо себе. Багато працюємо над внутрішніми процесами і хочемо їх стандартизувати.

Марія: Ми створюємо річний курс письменницької майстерності.

О, ну за рік можна й роман написати!

Дмитро: Відкриємо карти — ми плануємо восени такий річний курс. Там буде чимало теорії, маленька група людей, індивідуальна робота лекторів з текстами учасників. У результаті курсу в людини з’явиться готовий рукопис, який пройде добрячу експертизу і з яким можна іти до видавництв.

У серпні відбудеться десята ювілейна літературна школа в Карпатах. Чим ця подія особлива?

Дмитро: Дуже гарне місце — маєток «Сокільське» у Косівському районі, який схожий на гніздо у горах. Це вже суцільне натхнення.

Марія: Також буде крута літературна вечірка на цілу ніч і колективна зустріч світанку в горах.

Дмитро: Щороку ми вдосконалюємо програму школи. І цього року майже повністю оновили програму до десятиліття. Будуть Кідрук, Прохасько, Бойченко, Дереш, Михед, Стасіневич, Семків та інші.

Богдана Неборак Данило Павлов

Схожі публікації

14641 12

Василь Кметь: «Бібліотека — це стратегічна зброя, яка нічим не гірша за військову»

Директор Наукової бібліотеки Університету Франка — про експериментування у книгозбірнях, залучення читачів та бібліотекаря як менеджера інформаційних потоків

20.04.2017 Інна Березніцька
13676 10

Герої видавничої справи

Мар’яна Савка, Дана Павличко, Антон Мартинов та Оксана Форостина — про книжки, які розширили їх світогляд, відкрили дзен та змінили бізнес

25.10.2017 Тетяна Орлик
7310 8

Видавництво «ТАО»

#Книготворці: Оксана Форостина про виклики, які стоять перед молодим українським видавцем

04.10.2016 Богдана Неборак

Популярні публікації

64323 5

Громада в дії

Чому в селі, де з’явився вуличний вай-фай, перестали красти квіти
07.02.2017 Альона Вишницька
48949 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова
36805 17

Ярослав Грицак

Розмова з відомим українським істориком та публіцистом
04.04.2014 Володимир Бєглов

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати