Марта Романяк: «Якщо я надихну більше жінок піти в ІТ, моя місія буде виконана»

Регіональна директорка ІТ-компанії Avenga про майбутнє українського ІТ після війни та України та жінок у галузі

1 Грудня

Марта Романяк за освітою – юристка, але вже більше 10 років працює в ІТ-галузі. Свого часу вона працювала у Львівському ІТ Кластері, керувала ІТ-офісом Львівської міськради, балотувалася в народні депутати, а тепер є регіональною директоркою компанії Avenga Ukraine.

Торік Forbes Ukraine вніс Марту Романяк до списку Топ 25 жінок в українській ІТ-індустрії. У інтерв’ю The Ukrainians вона розповіла про те, як повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на українську ІТ-спільноту, про успішний приклад синергії ІТ та освіти та роль жінок у галузі.

[Це партнерський матеріал]

§§§

Як ви прийшли в Avenga та чим загалом займається компанія?

Я долучилася до Avenga три роки тому. До цього була в ІТ вже 10 років, зайшовши в цю галузь як юристка. Тоді це була чи не єдина некорумпована галузь в Україні, а мені було важливо заробляти гроші розумом, а не чекати, коли хтось щось подасть. ІТ – це можливість талановитій людині отримати класні умови праці за конкурентну європейську зарплату, незалежно від гендеру.

Avenga – це міжнародна компанія з офісами в Україні, Німеччині, Польщі та Малайзії. Я відповідаю за Україну. Нині ми забезпечуємо роботою приблизно 1377 людей (і це лише в Україні), хоча насправді йдеться про добробут 1300 сімей, бо у кожного є батьки, дружина, чоловік, діти.

Географія клієнтів Avenga – дуже широка, зокрема, це США і Європа. ІТ не має меж ні у плані клієнтів, ні у плані працівників. Ще ковідний карантин навчив нас працювати з дому, тому наші спеціалісти можуть працювати з будь-якого куточка світу.

Розкажіть конкретніше про вашу роботу в Avenga, як вона виглядає?

Як каже моя мама: «Ти цілий день говориш». Моя робота – це менеджмент. Я відповідальна за HR, рекрутинг, брендинг, тобто, за все, що стосується розвитку та росту компанії, аби долучити в команду більше талановитих людей.

Як вплинув ваш досвід роботи в муніципальних і приватних установах на роботу в Avenga, де у вас керівна посада?

Робота в муніципальних органах дає розуміння проблем в галузі по іншу сторону, допомагає розібратися, як усе працює з боку держави, з якими викликами вона зустрічається. Зі сторони бізнесу цього не видно. Наприклад, працюючи в міській раді та у Львівському ІТ Кластері, я зрозуміла, що можна знаходити синергію між державою і бізнесом.

На зустрічах бізнесу з представниками державної чи муніципальної влади бізнес запитували: «Як вам допомогти?», а бізнес відповідав: «Не заважати, але шукаймо синергію».

Що, в принципі, нам потрібно від держорганів? Інфраструктура: щоб були хороші дороги, якісний публічний транспорт, аби наші спеціалісти комфортно добиралися до роботи і мали змогу у вільний час прогулятися парком чи відпочити у громадському просторі.

У ІТ-офісі ми вирішили шукати синергію в освіті та інфраструктурі. В освіті маємо чудові приклади, коли при університетах відкрилися ІТ-спеціальності, у співпраці з ІТ-кластером та окремо з компаніями. Останні п’ять років ця співпраця успішно працює.

Окремо як Avenga ми також долучаємось до цих програм – фінансуємо студентські стипендії, навчаємо на власних навчальних програмах. Наприклад, у 2022 році компанія підписала меморандум про співпрацю з IT Step Academy, в межах якого ми відкрили курс для студентів академії та Українського католицького університету.

Avenga першою в Україні запустила курс Salesforse в обох університетах, який викладають спеціалісти компанії. Це перший крок у розвитку дуальної освіти від компанії у вишах Львова.

Також наші експерти підтримують програми в ЛНУ імені Івана Франка та працюють менторами бакалаврських програм Львівського ІТ Кластеру. Цього року ми знову долучились до стипендіальної підтримки студентів УКУ – стипендії отримали четверо студентів.

Наступного року ми плануємо запустити дуальні курси в нових університетах Львова, Івано-Франківська, Полтави та інших міст, де є офіси Avenga. Наша соціальна відповідальність полягає в тому, щоб генерувати індустрію через збільшення кількості спеціалістів.

Більшість українських ІТ-компаній працюють на аутсорс. Як працює ваша компанія та які продукти виробляє?

Ми – аутсорсингова компанія, яка пропонує своїм клієнтам трансформацію бізнесу через технології, а працівникам можливість збудувати кар’єру.

Наші працівники мають можливість проходити нові сертифікації, вивчати мови програмування, покращувати власні навички. Кожен працівник має розроблений разом із HR-спеціалістом та лінійним керівником план розвитку його кар’єри, тому кожен спеціаліст розуміє, як і куди йому рухатись.

Розкажіть про цікаві проєкти Avenga?

На жаль, не можу розголошувати наших клієнтів, але ми працюємо за всіма напрямками. Наприклад, маємо кілька медичних і фармацевтичних проєктів, нашим клієнтом є одна дуже відома опера, цікавий та успішний американський стартап із доставки їжі, відомий авіаперевізник.

Немає такого, чого ми не можемо робити, якщо це співпадає з нашими цінностями.

Як повномасштабна війна вплинула на роботу компанії?

Перед 24 лютого ми розуміли, що потрібно готуватися. Хоча я особисто у вторгнення Росії не вірила. У нас був розроблений  план дій, які ми повинні були виконувати у разі війни.

Ми пройшли всі сертифікації на відповідність управління компанії стандартам (ISO) та розробили план забезпечення безперервності бізнесу (BCP), ознайомили з цим планом працівників та клієнтів, розуміючи, що маємо бути готові до всього. 24 лютого я прокинулась за п’ятнадцять п’ята, почитала Facebook і зрозуміла – почалося. Нам потрібно було насамперед подбати про безпеку людей та безпеку даних. Із безпекою даних у нас все було добре, тому ми почали думати, як вивезти сім’ї своїх працівників із північних і східних областей та запевнити клієнтів, що, попри війну, роботу ми не зупиняємо.

Аби евакуювати людей, ми організували автобуси, які перевозили їх зі сходу на захід та жінок за кордон. Усіх працівників зі східних офісів ми евакуювали у Львів, де була така собі пересадкова база, а звідти – у Івано-Франківськ та на Закарпаття, а жінок і дітей вивезли у Польщу. Всі витрати на логістику та проживання повністю компанія взяла на себе. У релокації нам дуже допомогли колеги з Польщі та Німеччини.

Крім евакуації людей, ми не могли зупиняти бізнес, тож команда спрацювала фантастично. Завдяки певному кредиту довіри від клієнтів нам вдалось зберегти всі проєкти.

Ми проводили наради з міжнародними клієнтами з укриттів під звуки сирен. Вони не розуміли, як ми в таких умовах узагалі працюємо і вчасно закриваємо проєкти. Але в тому талант українських спеціалістів і за це вони дуже цінуються на ринку.

Як зараз працюють ваші офіси?

Команда добре працює віддалено, тож вимоги ходити в офіс немає. Однак усі наші офіси відкриті, крім харківського, будівля якого постраждала від обстрілів.

Офіси у Черкасах та Львові працювали як шелтери, при чому в черкаському офісі певний час жили переселенці з Краматорська, оскільки він обладнаний кухнею і душовими.

Які були плани з розвитку компанії до війни? Що вдалось втілити, попри війну, а що довелось відкласти?

Ми планували відкрити більше офісів в Україні. У вересні 2021 року відкрився офіс у Харкові, планували ще відкрити в Одесі та Дніпрі, але наразі відклали ці плани.

Зараз ми працюємо над диверсифікацією бізнесу, розширюємо географію делівері-центрів.

Зараз ви багато перебуваєте за кордоном, чим ви там займаєтесь?

І в Україні, і за кордоном я просто роблю свою роботу – працюю над тим, щоб бренд компанії мав більшу впізнаваність, позитивну репутацію, щоб ми могли залучити ще більше працівників і клієнтів.

Якщо раніше Avenga була компанією з українськими ІТ-спеціалістами, то зараз до нас долучаються іноземці фахівці, як в закордонні, так і в українські офіси. Це один із нових викликів, який зараз стоїть перед українськими ІТ-компаніями, українськими брендами – наша впізнаваність в Європі.

На жаль, багато компаній стали відомими через війну. Однак українські компанії добре відомі своїм клієнтам –  бренд українського ІТ у світі для клієнтів є. Натомість для спеціалістів український ІТ-ринок – незвідана гавань і це необхідно змінювати. Ми почали виходити за межі України і конкуруємо за фахівців на світовому ринку. І це великий виклик для українських ІТ-компаній на наступні роки, долати який необхідно спільним фронтом.

Avenga входить у асоціацію IT Ukraine, завдяки якому просувати бренд українського ІТ у світі значно простіше.

Ви згадали про IT Ukraine і ви є членкинею наглядової ради цієї асоціації. Розкажіть, що конкретно вона робить і чим безпосередньо там займаєтесь ви?

Асоціація IT Ukraine – це найбільша ІТ-спільнота України, яка співпрацює і представляє інтереси ІТ в державних органах влади. 

Наприклад, в останні роки ми з колегами з наглядової ради бачили, що велика кількість ІТ-компанії виходять на португальський, іспанський ринок, отже, в цих країнах необхідно створити бренд українського ІТ. Наразі ми розглядаємо можливість відкрити в західній Європі представництво української індустрії.

В Європі є велика кількість українських спеціалістів, які виїхали ще до повномасштабної війни і ми не хочемо втрачати цих людей.

Не забуваймо, що в українській ІТ індустрії 30% – це жінки, тоді як в Європі цей показник становить 10%.

Ми дуже хочемо, щоб ці люди й надалі працювали на український ринок. Для цього і потрібні такі представництва української індустрії в різних країнах світу.

Крім цього, багато українських біженців, які перебувають за кордоном, втратили роботу, а їхні міста – зруйновані російськими окупантами. Я впевнена, що є багато крутих менеджерів чи майбутніх програмістів, які виїхали з півдня і сходу й не мають куди повертатися, але можуть працювати в ІТ. 

Станом на 2021 рік в Україні було близько 250 тисяч ІТ-спеціалістів. Ми з колегами IT Ukraine дійшли висновку, що для того, аби взяти всі проєкти, які пропонують клієнти, нам необхідно півмільйона фахівців і ми готові цим людям дати роботу. Тому я знову повертаюся до синергії ІТ і освіти.

Ви згадали про жінок у ІТ. Forbes вніс вас до 25-ти жінок української ІТ-індустрії. Що особисто для вас це означає і яка загалом ситуація із жінками у цій галузі?

Для мене це велика відповідальність і мотивація для розвитку. Я вважаю, що якщо своїм прикладом надихну більше жінок прийти в ІТ, то моя місія виконана.

ІТ відкриває для жінок широкі можливості, як-от, піти в декретну відпустку і водночас будувати кар’єру. Моєму сину минуло дев’ять місяців, однак реально я була в декреті два тижні і продовжую працювати з дому. Це таке щастя, що я маю можливість поєднувати радість материнства та кар’єру, що в цій галузі жінка має вибір.

Який відсоток жінок працює у компанії Avenga?

Десь так само, як і загалом по Україні, – 30%.

А яка реальна ситуація в Україні загалом?

ІТ – дуже гендерно сприятлива галузь. Якщо ти маєш голову на плечах і велике бажання – тут завжди є робота.

Нам зараз дійсно бракує жінок на менеджерських посадах. Можливо це тому, що раніше поріг заходу чоловіків у ІТ був швидший і, відповідно, у них зараз більше досвіду, але щороку ця ситуація покращується.

Чи зможе і як саме повпливати на збільшення кількості жінок у ІТ війна?

Насамперед тим, що багато українських жінок утратили роботу чи виїхали за кордон і можуть змінити свою професію на ІТ. У цій галузі немає обмежень у віці. Я не знаю випадків, коли когось не взяли на роботу, бо йому 20 років чи 50.

Мобілізація чоловіків, як на мене, не вплине в цьому плані на галузь. Ми не звільняємо тих, кого мобілізували чи тих, хто пішов добровольцем. За ними зберігається робоче місце і частина зарплати, а після перемоги всі вони повернуться на роботу.

Чи є необхідність бронювати чоловіків ІТ-галузі від мобілізації?

Розгляньмо бронювання не в контексті конкретно ІТ, а економіки країни загалом. Є такі професії, де заміна працівника може коштувати дуже дорого і мати великі збитки. Це стосується галузей-рушіїв економіки.

Але кожне життя – важливе, ми не можемо вибирати, кого бронювати, а кого ні, до цього питання необхідно підходити мудро.

Повернімось до галузі загалом. Львів часто називають українською кремнієвою долиною або столицею українського ІТ. Чи це справді так?

У Львові дуже добрий приклад синергії. В освіті – це ІТ-спеціальності в університетах, курси у школах і дитсадках. У інфраструктурі – це міські програми, як-от, створення розумних районів, переведення послуг у онлайн, кабінет мешканця, будівництво ІТ-парків, відкриття нових офісів компаній, навколо яких змінюється й міський клімат.

Багато українців, які через війну вже тривалий час живуть за кордоном, кажуть, що Україна в цифровому сенсі значно прогресивніша за більшість європейських держав. Розкажіть про цю різницю і як Україна взагалі виглядає на світовому ринку ІТ?

Ми справді дуже знецінювали себе, бо ІТ проєкти, які менш помітні пересічному українцю, випереджали інфраструктурні. Це, звісно, класно, що ти можеш заплатити за комуналку онлайн, але міська маршрутка брудна. Ці речі нас дратували.

Ми в ІТ дуже стрімко розвиваємось. Візьмемо, до прикладу, наше Міністерство цифрової трансформації і те, що воно робить під час війни: починаючи від закупівлі Starlink і закінчуючи боротьбою з фейками. Завдяки «Дії» наші громадяни, які через війну втратили документи, можуть подорожувати з паспортами в смартфоні та отримувати допомогу.

Війна стала випробуванням і для ІТ-галузі, але в цьому сенсі ми попереду світу. ІТ допомагає вигравати війну.

Раніше Україну часто асоціювали з аграрною державою, зокрема, через великий відсоток експорту цієї галузі. Як швидко цю тенденцію може змінити ІТ і чи зможе?

За показниками експорту послуг зараз ІТ-галузь на другому місці після аграрної. Для того, щоб підвищити цей показник, нам потрібно більше спеціалістів. Я впевнена, що після перемоги Україна стане інвестиційно привабливою для міжнародних ІТ-компаній. Є шанс, що замість радянських закинутих просторів з’являться нові затишні офіси. Такі приклади вже демонструє український ІТ-бізнес.

У 2020 році ви балотувалися до Верховної Ради, але не пройшли. Які цінності ви хотіли туди принести і чи вдалось їх втілити у бізнесі?

Я йшла на вибори якраз із програмою розвитку ІТ-галузі, за побудовою цифрової держави, розвитком освітніх програм. Зараз я роблю приблизно те саме, але через бізнес, роблю свій внесок у розвиток країни, створюючи робочі місця, сплачуючи податки, навчання нових спеціалістів. А завдяки участі в IT Ukraine вдається виносити свої ініціативи на рівень держави.

Йдеться не про посади, а про бажання добре робити те, що ти вмієш. Є бажання йти на державну посаду, аби туди не потрапив хтось некомпетентний і не нашкодив. Однак і працюючи в бізнесі ми можемо брати участь у розбудові держави, змінювати її та робити кращою. Не важливо, в якій галузі працюєш, просто роби те, в що віриш. Ми маємо своїм прикладом і своїми діями робити цю країну кращою. Це і є принцип демократії і побудови успішної держави.

Місія The Ukrainians — уможливлення позитивних соціальних змін в Україні
Долучайтеся до Спільноти, підтримуйте якісну українськомовну журналістику та приєднуйтеся до змін!
Приєднатися
Наші головні тексти тижня у красивій розсилці. Щовихідних у ваших емейл-скриньках.

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!