img

Володимир Бек, Sigma Software: «Робіть те, що вас мотивує»

19.01.2018 Тарас Прокопишин

«Технологія успіху» — серія розмов із керівниками найамбіційніших ІТ-компаній країни. Впродовж року — разом із Lviv IT Cluster — ми розповідаємо про підприємців, які є лідерами технологічних компаній України, та намагаємося краще зрозуміти людей, які рухають країну вперед.

Член ради директорів Sigma Software і Голова ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації Володимир Бек — про найбільші проекти компанії, розвиток product-напряму та важливість команди у досягненні великих цілей.

Please check the link below to read the article in English Volodymyr Beck, Sigma Software.

 

Чим Sigma Software відрізняється від інших великих гравців українського технологічного ринку?

Чіпкістю та клієнт-менеджментом. Із самого початку ми, наче бульдог, з усіх сил і мертвою хваткою чіплялися за кожну бізнес-можливість. Бувало, що хтось усередині компанії сумнівався: мовляв, навіщо брати певний проект, навіщо витрачати на нього ресурси, ми з ним не впораємося, не зможемо розвиватися і т.д. Але потім виявлялося, що якийсь стабільний проект доволі неочікувано завершувався, а той, щодо якого ми сумнівалися, — переростав у щось значно більше.

Така культура наполегливості у парі з хорошим клієнт-менеджментом і сильним інжинірингом сприяла нашому успіху.

А якщо поглянути на це з позиції молодого професіонала?

Якщо людині хочеться більше гнучкості, динаміки, цікавих проектів, які завжди на грані сьогоднішнього й завтрашнього дня, якщо хочеться працювати у великій компанії, але відчувати культуру стартапу, то це до нас. Ми є великою компанією, але дотепер намагаємося зберігати гнучкість і певну горизонтальність організації.

Там, де це необхідно, рішення приймаються формально, але здоровий глузд завжди присутній. У нас ніхто не ходить струнко. Задля постійного руху вперед ми завжди оптимізуємо пріоритети. З одного боку, намагаємося бути великою компанією, що розвивається, з іншого — бути гнучкими.

Якщо людині хочеться більше гнучкості, динаміки, цікавих проектів, які завжди на грані сьогоднішнього й завтрашнього дня, якщо хочеться працювати у великій компанії, але відчувати культуру стартапу, то це до нас

Розкажіть, будь ласка, свою персональну історію. Як все починалося? І як ви стали тим, ким є зараз?

Я народився у сім’ї інженерів. Моя мама — наукова співробітниця у Харківському авіаційному інституті, тато — завідувач лабораторії на підприємстві «Хартрон», де створювали космічну техніку. У дитинстві я навіть не знав, чим батько займається, бо все було засекречено. Вже коли виріс, то дізнався, що батько — один із тих інженерів, які розробляли систему управління для ракети «Сатана», яка колись лякала Захід.

Якось батько приніс книжку про мову програмування «С» і сказав, що її варто повчити. Всі вивчали pascal або basic, і ніхто тоді особливо про неї не знав. Тоді мені було приблизно 15 років.

Я почав займатися програмуванням ще раніше і доволі випадково. Якось зрозумів, що можна програмувати ігри на програмованому мікрокалькуляторі. Отримати його у той час було майже нереально, але на станції юних техніків це якось вдалося. Ігри тоді були особливі. Можна було писати алгоритм, який рахує, наприклад, як місячний модуль сідає на Місяць або як піднімається підводний човен — дивишся на цифру і уявляєш результат. Це був початок програмування, тоді мені було 12 років.

Доступ до великих комп’ютерів «з боями» отримав уже в мами на роботі. Хоч це також був напівсекретний інститут, але, на відміну від «Хартрону», зайти туди якось можна було. Десь у років 15 потрапив у дуже цікаве оточення, де збиралися всі фріки й гіки, яких цікавило програмування. Багато хто виїхав за кордон, хтось заснував свої компанії.

Вже десь у 17 років я написав перший софт, який можна було продати. Це була програма, яка за формулами розраховувала прохідність крові по артеріях людини

Вже десь у 17 років я написав перший софт, який можна було продати. Це була програма, яка за формулами розраховувала прохідність крові по артеріях людини. Можна було отримати результат і робити певний проноз щодо ризиків появи та розвитку серцево-судинних захворювань. Я не завжди розумів, що означали ті формули, але, в той же час, добре орієнтувався у логіці побудови математичної моделі та організації UI, чого було цілком достатньо, щоб створити програмну систему. Це була моя перша оплачувана робота.

З 1991-го до 1996-го навчався у Харківському авіаційному інституті. Шлях до програмної інженерії потребував упертості та втручання випадку. Я хотів бути програмістом. Але під час навчання у старшій школі, коли відбувався розподіл школярів по профільних класах, я не встиг написати тест, який дозволяв би навчатися програмуванню. Завжди був трохи повільним, тому розв’язання задач на швидкість — це точно не про мене. На щастя, сталося так, що моя однокласниця, яка добре склала тест і пройшла відбір, вирішила обрати іншу спеціальність і своє місце віддала мені.

Вступ до ХАІ також нагадував біг з перешкодами. У той час потрапити на «програмування» можна було, маючи лише дуже високі бали зі школи. Я добре вчився, але не був відмінником. Тож мій бал був недостатнім для програмування. Так я потрапив на абсолютно не програмну спеціальність — «прилади літальних апаратів». Після того, як я з відмінними оцінками закінчив перший семестр, кафедра програмування врешті-решт зацікавилась, щоб я перейшов до них. У той же час мене запросили на кафедру автоматизованих систем управління, де також було програмування, хоча й із дещо іншим фокусом. Саме цю кафедру я обрав, щоб продовжити навчання, і жодного разу не пошкодував про свій вибір.

Виявилося, що кафедра готувала не просто програмістів, а управлінців-аналітиків. Тобто людей, які можуть очолювати проекти на оборонних підприємствах. Фактично це був технічний MBA. Тоді не було розуміння MBA, але, по суті, ті дисципліни, які ми вивчали, включно з основами економіки й дослідженням великих підприємств, були тим, що зараз називають бізнес-адмініструванням. Завдяки цьому я дивився на програмування значно ширше.

Хотілося зробити компанію, яка розвивала б багато програмних продуктів одразу. Хотілося зробити компанію більшою, цікавішою і глобальнішою

Якщо говорити про мою кар’єру програміста, то одна з перших моїх робіт у «великій індустрії» — робота у компанії Westron, яка займалася і займається постачанням програмно-апаратних комплексів для автоматизації атомних станцій. Я працював над проектом для Південноукраїнської АЕС — створював програму, яка в режимі реального часу синхронізувала дані між старим і новим бекендами. Зрозуміло, що працював не сам, а разом із командою. Це було доволі непросте завдання.

У 1996 поїхав працювати у США, приєднався там до великої авіакомпанії, але у 1997 році повернувся і вирішив, що буду розвивати бізнес тут.

У 1998 році з невеликого аутсорсингового проекту, який ми робили для телекомунікаційної компанії в Німеччині, нам вдалося створити фірму Telesens. Я займав позицію технічного директора. На початку 2000-х телекомунікаційний сектор пережив серйозну кризу, що викликало думку про побудову більш диверсифікованого бізнесу: у декількох індустріальних вертикалях і відносно незалежних одна від одної.

З того часу вирішив з командою розвивати власний бізнес. Зрозумів, що займатися одним продуктом і просто вести product house — це не зовсім моя справа у довгостроковій перспективі. Хотілося зробити компанію, яка розвивала б багато програмних продуктів одразу. Хотілося зробити компанію більшою, цікавішою і глобальнішою.

Як усе починалося?

2002 рік — це не просто початок компанії, яка стала Sigma Software. Це продовження історії моєї маленької аутсорсингової компанії, яка існувала ще з середини 1990-х і над роботою в якій здружилося ядро команди, яка у 2002 році була перейменована в Eclipse Software Programming.

Ми розглядали її як новий бренд, який повинен створювати круті продукти і допомагати розвивати ІТ-екосистему країни. Для нас це було важливо колись, і ми дотепер цим займаємося.

Ми хочемо розбудовувати країну в контексті освіти, законодавства, хочемо, аби Україна була ще кращим місцем для ведення IT-бізнесу. Цього ми не прописували, але фактично це є частиною нашої місії.

Вig idea полягає у тому, що ми не просто будуємо компанію, яка робить якісні продукти з повним циклом інжинірингу, а створюємо з поглядом у майбутнє

У місії у нас написано, що ми робимо найкрутіші програмні продукти, які допомагають нашим клієнтам розвивати бізнес. Проте big idea полягає у тому, що ми не просто будуємо компанію, яка робить якісні продукти з повним циклом інжинірингу, а створюємо з поглядом у майбутнє.

У 2017 компанії виповнилося 15 років. Чи ви можете виділити ключові етапи розвитку?

У 2002 році ми переосмислили те, що хочемо робити, й перейменувалися у Eclipse SP. Компанія займалася створенням програмного продукту на замовлення. Ми фокусувалися на тому, що будуємо довготривалі стосунки із замовниками. Якщо беремося за маленькі проекти, то лише з розумінням того, що незабаром із досвіду цього невеликого проекту створимо щось значно більше. Компанія почала зростати як кластер продуктових юнітів.

До 2006 року сформувалася певна культура і з’явилося розуміння, що компанія розвивається стало. У вересні 2005 року ми познайомилися з менеджментом компанії Sigma. До того у нас вже були пропозиції — наприклад, купити нас як development centre або зробити ресурсним додатком якоїсь великої компанії. Але нам не подобалися такі варіанти, хоч фінансово вони були цікавими.

А Sigma нам сподобалася тим, що вони працювали у схожому до нашого підході та типі мислення. Вони були професіоналами із вибудуваною культурою взаємоповаги всередині компанії. Окрім того, вони не будували суворої ієрархії, а поділяли групу на самостійні компанії, які були доволі мобільними, проривними й могли самостійно розвиватися. На їхню пропозицію приєднатися ми погодилися. Таким чином у 2006 році стали частиною групи компаній Sigma.

Насправді нам майже нічого не треба було змінювати, бо ментально і з точки зору ведення бізнесу ми вже були Sigma. Разом із ними почали працювати над проектами для одних і тих же замовників. При цьому зазвичай це були складні проекти.

У 2011 році ми змінили назву компанії на Sigma Ukraine. У 2014-му — створили повноцінний офіс у США та Польщі. З огляду на те, що назва Sigma Ukraine для глобальних завдань не надто пасувала, ми перейменувалися в Sigma Software і дотепер розвиваємося як самостійна компанія у складі Sigma Group. Це початково українська компанія, яка зараз є частиною шведського концерну.

Скільки людей наразі об’єднує компанія? Хто вони?

Наша команда сьогодні налічує понад 800 експертів. Це IT-спеціалісти й консультанти, які працюють в Харкові, Одесі, Львові та Києві. Близько 500 осіб — у Харкові, приблизно по 65 у Львові і Одесі, і більш як сотня — у Києві.

З кожним роком Sigma Software всіляко старається згладити бар’єри, засновані на упередженні, та покращити гендерний баланс. Так у 2017 році відсоток жінок у Sigma Software збільшився до 30%, а на керівних посадах кількість жінок сягає 44%.

Наша команда сьогодні налічує понад 800 експертів. Це IT-спеціалісти й консультанти, які працюють в Харкові, Одесі, Львові та Києві

У чому особливість корпоративної культури компанії?

Ми намагаємося створювати максимально гнучку й горизонтальну організацію, щоб структурні підрозділи швидко, автономно й відповідально приймали рішення. Ключові принципи — професіоналізм у всьому, що ми робимо, взаємоповага і командна робота.

Команду створювала група засновників, кожен із яких був чудовим спеціалістом у своїй сфері. Разом ми змогли побудувати стабільну компанію з потенціалом для зростання. Командність — одна з наших ключових цінностей.

Окрім всього іншого, ви є керівником Комітету з інформаційних технологій Європейської бізнес-асоціації. Що входить у сферу ваших обов’язків?

Так, протягом останніх семи років очолюю комітет. Мета асоціації — зробити так, щоб усі компанії, які є її учасниками, мали найкращі умови для ведення бізнесу в Україні. В асоціацію входять як українські, так і міжнародні компанії. Відповідно, IT-комітет займається тим, аби створити найкращі умови для ведення IT-бізнесу.

На позиції очільника комітету ти не можеш нічого нікому вказувати. Можливо лише домовитися щодо спільної мети і домовитися, щоб разом іти до неї. Управління в IT-комітеті кардинально відрізняється від управління в IT-компанії. Якщо у своїй компанії у тебе є підлеглі, то у асоціації — рівні колеги й партнери. Робота асоціації — це командна робота, де немає центральних органів, але є центральна мета.

Ми фокусуємося на трьох речах. Перша і найголовніша — ми працюємо над тим, щоб максимально сконцентрувати людський капітал програмістів в Україні. Тут йдеться про створення таких умов праці, щоб працівники, які вже працюють у галузі, не хотіли виїжджати. Друге — робота над підвищенням рівня освіти: щоб в Україні навчалися круті IT-спеціалісти і сьогодні, і завтра, і через багато років. Третій компонент — спрощення умов і заохочення переїзду IT-фахівців з-за кордону. Бо не лише компанії, а й країни зараз займаються залученням ІТ-спеціалістів.

Комітет також займається лобіюванням інтересів IT-сфери — комунікацією з державою, розробкою законопроектів, які частково стосуються IT та інших. Також за допомогою pr-інструментів намагаємося розвивати бренд ІТ-індустрії України всередині країни для потенційних працівників. Окрім того, пояснюємо важливість галузі для держави, а також займаємося розвитком ІТ-бренду країни за кордоном.

Якими, на вашу думку, є ключові виклики, що постали перед українською IT-екосистемою?

В Україні створилась унікальна підприємницька екосистема, коли програміст може працювати на себе, нести персональну відповідальність, виконуючи роботу згідно з контрактом. І оцей елемент — B2B, між самозайнятими людьми та компаніями-агрегаторами сервісів, зараз у світі поступово стає все популярнішим. Можна сказати, що Україна з цією моделлю попереду всього світу. І це дуже важливо. Хтось вважає, що це альтернатива працевлаштуванню, але насправді це інший спосіб життя.

Насамперед ця система дає змогу формувати mindset відповідальності та активної життєвої позиції. Також ця система дає гнучкість, необхідну для економіки знань, коли ролі та функції людини змінюються дуже швидко. Це той елемент, який варто розвивати і робити так, щоб він став довготерміновим рішенням, а не ситуативним, як це було впродовж останніх років.

Інший непростий виклик — система освіти. Мусимо залишатися мозковим центром Європи.

Як можна досягати успіхів у освітньому напрямку? Знаю, що у Львові, наприклад, завдяки об’єднаним діям компаній з’явилося декілька нових освітніх програм.

Рецепт тут дуже простий — збільшувати темпи зростання. Сьогоднішній темп підтримки освіти все ще недостатній для отримання стабільного розвитку системи освіти. Підтримується певний рівень, але для того, щоб здійснити кардинальний стрибок у розвитку, мусимо пришвидшуватися щороку.

Якщо конкретно говорити про вашу компанію і освіту, то у вас є внутрішні навчальні курси чи щось інше такого типу?

У нас є свій Sigma Software University. Є свої методики, є спеціалісти з профільною експертизою — і на виході ми отримуємо тренованих спеціалістів. Без конкретної назви внутрішній університет існував доволі давно, але бренд Sigma Software University з’явився недавно. Маємо шість лабораторій на базі університетів і видаємо стипендії перспективним студентам, наші експерти проводять курси для тих, у кого вже є досвід в галузі.

Є відчуття, що люди, які зараз приходять у компанію, все більше просунуті. Повільно, але впевнено система освіти розвивається.

Як ви загалом оцінюєте рівень розвитку української ІТ-екосистеми?

Я поки що не розумію, як саме ми можемо це виміряти. Видно, що екосистема активно розвивається. Не можу сказати, що вона розвинена навіть у порівнянні з сусідньою Польщею. Але й казати, що зовсім не розвинена, не можна.

Нещодавно натрапив на статтю, в якій автор все суцільно критикував і доводив, що в Україні нічого немає. Але це ж неправда. Є вже і українські стартапи, і українські великі компанії, все розвивається. Не варто чекати миттєвих неймовірних результатів.

Про Україну все більше знають за кордоном, з’являються стартапи, які отримують інвестиції, декілька компаній увійшли в сотню найкращих у світі. І це не дві-три фірми. Чи цього достатньо? Відповісти складно. Але якщо порівняти з минулим роком, то ситуація покращилась.

Як щодо product-частини?

Якщо розповідати про те, з чим працюєш, — наприклад, створюєш продукт, — то, значною мірою, сервісні компанії також продуктові. Бо всередині тих компаній також народжуються продукти.

Дуже мало українських компаній юридично прив’язують продукт до місцевого правового поля, оскільки розуміють волатильність нашого законодавства. Допоки в Україні не буде великої історії успіху й поваги до інтелектуальної власності, то можемо говорити лише про гібридні моделі: навіть якщо це українська продуктова компанія, то її офіс розташовуватиметься десь у США.

Саме сервісні компанії, де зростаюсь та отримують реальний досвід майбутні стартапери, а також якісна система освіти, на мій погляд, обумовлюють успішний розвиток стартап-сектора. Бо звідки візьмуться ці круті спеціалісти?

Ми бачимо, що коли стартап розвивається, коли компанія отримує суттєві кошти, то одразу переїжджає у США, а власність переноситься на американську компанію. І це не тому, що засновники хочуть вивести кошти з України, а тому, що коли приходить американський інвестор, то каже, що не готовий інвестувати в Україну.

Продукти будуть розвиватися. Інша справа, що говорити про повноцінну продуктову систему точно не варто. Наразі це одиничні кейси. Я думаю, що відбуватиметься природний процес збільшення продуктових і еволюції сервісних компаній. Власне, великі сервісні купують продуктові компанії, які володіють певними інноваціями і поступово готуються до трансформації в гібридну модель. Бо коли у тебе велика консалтингова компанія, як-от Sigma Software, то ти не лише повинен надавати сервіс, а створювати додану вартість.

Не варто очікувати створення багатьох крутих продуктових компаній без повноцінної екосистеми, як і не варто очікувати, що ви зберете врожай яблук, якщо у вас немає яблунь із корінням, стовбуром, листям. Саме сервісні компанії, де зростаюсь та отримують реальний досвід майбутні стартапери, а також якісна система освіти, на мій погляд, обумовлюють успішний розвиток стартап-сектора. Бо звідки візьмуться ці круті спеціалісти?

Наскільки успішною, на вашу думку, є компанія зараз? І якою є візія майбутнього успіху?

Я належу до того типу підприємців, які менше вірять цифрам, а більше — відчуттям. Як на мене, все правильно розвивається. Підтверджуючи це цифрами, можу сказати, що компанія зростає: у нас більше працівників, ми виходимо на нові ринки, все більше й більше працюємо з проектами й речами, які будуть технологічними завтра. Люди насправді вже це роблять, наприклад: big data, artificial intelligence, mixed reality, deep learning. Ми не просто що-небудь робимо в лабораторіях, а створюємо ті нові речі, що використовуються в наших продуктах.

Ще один дуже важливий момент — ми переходимо до внутрішніх продуктів не просто через консалтинг, а пропонуємо щось, що зроблене під брендом Sigma Software. І це схоже радше на певний гібрид консалтингу і product house. Як на мене,така гібридна модель буде все потрібнішою.

Якщо говорити про конкретні показники, то важливим є, наприклад, входження у рейтинг найкращих світових провайдерів ІТ-послуг «The Global Outsourcing 100».

Розкажіть, будь ласка, про найбільші і найцікавіші проекти компанії.

Компанія Oath (раніше AOL. — TU) — один з найбільших світових медіа-конгломератів. Декілька років тому вони придбали стартап Vidible, над яким ми працювали, — це платформа обміну та розповсюдження відеоконтенту. На базі цієї платформи відбувається відбір, трансляція, розподіл та найкоротший шлях доставки відео покупцю. Додаткові сервіси допомагають монетизувати відео, проводять обробку даних та збір статистики. У розробці цієї платформи інженери Sigma Software застосовують big data. Ми розробили систему, яку щодня використовують 30 тисяч компаній і яка здатна обробляти до одного мільйона запитів в 1 секунду та до 120 терабайтів інформації щоденно.

Інший цікавий проект — Knorr-Bremse, розробляє проект вантажівки, яка може рухатися самостійно, як на автопілоті. Ми там допомагаємо з програмним забезпеченням. Knorr-Bremse є світовим виробником гальмівних систем для залізничних та вантажних автомобілів. Sigma Software почала співпрацю з компанією у 2016 році. Ми взяли участь в інноваційному R&D-проекті для нової системи маневрування. Завдання нашої команди полягало у розробці серії веб- та мобільних додатків, які дозволяли б вантажним автомобілям автономно маневрувати при в’їзді та виїзді з навантажувального майданчика. Ми також здійснили інтеграцію цих рішень із бортовими системами машин. Ці рішення демонструють нове покоління систем автоматизації та управління для комерційних транспортних засобів.

Для компанії Scandinavian Airlines (SAS) ми розробили систему управління витратами, яка забезпечує щоденні розрахунки витрат на основі фактичних маршрутів, відстежує витрату палива, допомагає приймати рішення щодо вибору постачальників палива та цін, автоматизує імпорт електронних та паперових рахунків, а також формує результати обробки даних у вигляді звітів. Ця система дала змогу клієнту значно оптимізувати роботу та зменшити операційні витрати. Сьогодні система обробляє більш ніж 1100 рейсів у 136 напрямках щодня.

Для компанії Volvo Sigma Software розробляла портали для електронної комерції, які дозволяють легко робити замовлення деталей, аксесуарів та різних сервісів, сплачувати замовлення, обирати час їхнього виконання та відстежувати статус. Своєю чергою, автомобільні компанії за допомогою цих порталів мають змогу без зайвих проблем додавати, видаляти, редагувати широкий каталог товарів та послуг. Більш ніж 5000 дилерів з 61 країни світу щоденно працюють з порталами, розробленими в Україні спеціалістами Sigma Software.

Наша компанія працює з AR/VR технологіями вже декілька років, тому у нас є реальний досвід створення рішень для цілого спектра різноманітних девайсів

Широкий інтерес до додатків розширеної, змішаної та віртуальної реальності стимулює нас рухатись у ногу з часом. Віртуальні подорожі, створення віртуальних інтер’єрів, освіта, віддалені консультації, розваги — це лише частина сфер, де цінність AR/VR важко переоцінити.

Наша компанія працює з AR/VR технологіями вже декілька років, тому у нас є реальний досвід створення рішень для цілого спектра різноманітних девайсів. З-поміж рішень, у створенні яких ми брали участь або розробляли «з нуля», можна виокремити AR-платформу з елементами гри, додатки для дизайнерів інтер’єрів, які допомагають створювати майбутні інтер’єри у середовищі змішаної реальності; навчальні рішення для різних сфер, в тому числі додаток, який за допомогою AR/VR технологій допомагає навчанню майбутніх хірургів; e-learning платформи, які використовують AR/VR для того, щоб процес навчання був ефективнішим, та інші. Sigma Software також співпрацює з голлівудською компанією, яка створює рішення для виготовлення та розповсюдження VR-контенту в середовищі, що схоже на сучасні соціальні мережі.

Чим, на вашу думку, є успіх? Чи вважаєте себе успішною людиною?

Думаю, що успішно продовжую розвиватися. Далеко не все ще зроблено. Але те, що безумовно вдалося, — створити правильну команду, яка запустила і побудувала бізнес. Вдалося зробити так, щоб компанія розвивалася без моєї прямої операційної участі. Завдяки цьому я можу сфокусуватися на напрямах, які важливі як для майбутнього бізнесу, так і для розвитку ІТ-індустрії країни. І бачу, що далі можна робити ще цікавіші речі.

Sigma Software як компанія відбулася, але не можу вважати це персональним успіхом. Моя частина успіху полягає у тому, що спочатку я зробив правильні кроки. Потім ми зробили правильні кроки у складі команди, а пізніше — кожен окремо у своїх напрямах і зонах відповідальності.

Вважаю, що у бізнесі самостійного успіху немає. Він завжди командний, завжди пов’язаний із конкретними людьми

Вважаю, що у бізнесі самостійного успіху немає. Він завжди командний, завжди пов’язаний із конкретними людьми. Роль людини в загальній перемозі — зробити правильну річ у правильний момент. Комусь щось довірити, щось зробити вчасно тощо.

Напевно, успіхом я можу вважати те, що втримую певний баланс між робочим і особистим. Продовжую займатися і бізнесом, і персональними речами. Окрім роботи, цікавлюся віндсерфінгом. Це наче додаткова батарейка. Також цікавлюся мотоциклами.

 

Мотоцикл для декого — це спосіб життя, але у моєму випадку — це справа для душі. Я більше люблю створювати їх, а не їздити. (Усміхається) Будувати щось, що асоціюється з певною епохою, — такі собі динамічні арт-інсталяції. У 2014 році ми зробили мотоцикл у стилі diesel punk. Уявімо, що людина з 1940-х чи 50-х років потрапила у наш час. І що у неї є розуміння естетики того періоду, але вона отримала доступ до сучасних технологій. Ми створюємо такі байки.

Також у серпні 2017 Sigma Software підтримала заїзд рекордно-гоночного мотоцикла на легендарному Bonnewille Speedway — це висохлий солончак у штаті Юта, США, де схожі на наземні ракети стрімлайнери розганяють до швидкості звуку. Перероблений у відповідності із регламентом Іж-49 1953 року випуску встановив світовий рекорд у своєму класі, і тепер це перший та найшвидший український мотоцикл в історії Бонневіля. Цікаво, що у 2017 році вперше брали участь одразу три українських мотоцикли та усі поставили рекорди — кожен у своєму класі.

Що, на вашу думку, найважливіше в бізнес-процесі? І які поради ви дали б молодим підприємцям?

Якщо хочеться щось створювати і зайнятися своєю справою, то це обов’язково має бути щось, що вас мотивує. Набагато ефективніше шукати те, що подобається, а не просто нішу на ринку, на якій можна заробити.

Важливо не боятися партнерства. Багато людей намагаються координувати все самі, внаслідок чого уповільнюють темпи розвитку і не можуть масштабуватися. Самостійно я точно не зміг би нічого зробити. З найманими менеджерами це ймовірно, але це не той рівень самовіддачі, який потрібен для успіху.

Якщо хочеться щось створювати і зайнятися своєю справою, то це обов’язково має бути щось, що вас мотивує

Інше питання, кого брати у партнери. Важливо, щоб вони також були готовими брати на себе ризики. Варіант, коли до тебе приходить програміст і каже, що відпрацював у компанії на зарплаті стільки-то часу і тепер хоче бути партнером, — неправильний. Бо коли він отримував зарплату, я ризикував усім.

На мій погляд, хороший партнер має бути готовим втратити гроші, не спати ночами, принести в жертву певні речі — працювати у вихідні, не їздити у відпустку і т.д. Партнер має бути гнучким.

Не треба боятися переглядати свою парадигму бізнесу. Якщо є відчуття, що справа рухається трішки не у тому напрямку, то найімовірніше — так і є. Треба зупинитися і подумати, як можна змінити курс.

Також важливо розуміти, що коли ти стартуєш бізнес, то ситуація одна, а пізніше вона може кардинально змінитися. Але є речі, які не змінюються, — наприклад, довіра одне до одного.

Фото з мотициклами — надалі героєм публікації.

Тарас Прокопишин Назарій Пархомик

Схожі публікації

10889 8

Ярослав Притула: «Щоби стати справжнім ІТ-фахівцем, треба навчитися мислити глобально»

Декан факультету прикладних наук УКУ про штучний інтелект, сучасну ІТ-освіту та очікування роботодавців

18.06.2017 Оксана Левантович
9446 18

Володимир Усов

Розмова з одеським стартапером, співзасновником та керівником стартапів Gutenbergz та Kwambio

07.04.2015 Тарас Прокопишин
59748 18

Юрій Гнатюк, KindGeek: «Щоб отримати правильні відповіді, потрібно ставити правильні запитання»

Співзасновник та COO KindGeek, про історію компанії, важливість планування та вміння брати на себе відповідальність

13.06.2017 Тарас Прокопишин

Популярні публікації

46627 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова
43533 3

Чи має клієнт платити за розбитий посуд в ресторані?

8 карток про те, як поводитися, якщо ви випадково розбили посуд у кафе чи ресторані
22.04.2016 Ірина Сало
29356 8

Анна Косарєва: «В ІТ-індустрії є безліч професій, де потрібні прикладні, гуманітарні чи фінансові знання»

Анна Косарєва про особливості ІТ-освіти в Україні, навчання школярів програмуванню та «Годину коду»
14.11.2016 Павло Кузнєцов

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати