Мрія про чарівну пігулку

«Моя проблемна дитина» — так ніжно називав ЛСД розробник сполуки Альберт Гофман. Хімік вірив: якщо люди навчаться застосовувати її з розумом, вона зможе творити дива. Понад вісімдесят років після знаменитої велосипедної поїздки Гофмана, під час якої він першим у світі відчув дію ЛСД, українські психотерапевти шукають застосування психоделікам в умовах сучасності — щоб допомогти тим, кого зранила війна. 

MDMA

Викладачі — психотерапевти з Ізраїлю, місце проведення — Сараєво, учасники — переважно українці, час — 2023 рік. Придатна точка у просторі й часі, щоб говорити про травму.

Я приїхала сюди через Озрена Кебо та його книжку «Сараєво для початківців», яку читала на початку великої війни. Співзвучність і повторюваність досвідів заспокоювали, ніби монотонний «білий шум». «Ми не вирішуємо, що забути, а що пам’ятати. Спогади обирають нас, а не ми їх. Так само як і снайпери», — пише Кебо, і це достоту добра метафора ПТСР. 

Інша причина, чому я тут, — це пацієнти, які невтомно шукають нових ліків і методів, щоб покращити стан, і останнім часом дедалі частіше приходять із питаннями про психоделіки, мікродозинг мухоморів чи желейних ведмедиків із CBD. Причина такого зацікавлення — психоделічний «ренесанс», відновлення медичних досліджень цих сполук після тривалої заборони. Результати багато обіцяють, заголовки статей — інтригують. 

І ось українських фахівців із психічного здоров’я вперше запрошують на навчання з психоделічно асистованої терапії (ПАТ) посттравматичного розладу. За організацію взялася Українська асоціація психоделічних досліджень (UPRA), вона обстоює клінічне використання психоделіків для пацієнтів, яким не допомогла звичайна терапія. На момент навчання є багато надій на те, що вже у найближчі роки MDMA (сленгова назва — екстезі) буде затверджено FDA (Food and Drug Administration) — американською організацією, що схвалює медичні препарати. FDA — сувора у своїх рішеннях, вимагає ґрунтовних досліджень і чітких результатів, тож отримати від неї «добро» — це неабиякий крок.

MDMA в малих дозах уперше тестували психотерапевти у 1970-х роках: відзначалося, що препарат допомагав пацієнтам опрацьовувати болісні переживання. Дослідження припинились у 1985-му, коли MDMA було зараховано до наркотичних препаратів, і відновилися тільки на початку 2000-х. 

Загалом я налаштована скептично — як і багато психіатрів. Те, що ми знаємо про психоделіки, описано у підручниках із наркології: це узале