Підсумком другого дня IV Львівського медіафоруму стала доповідь про те, як просто і зрозуміло розповідати про складні аспекти науки й технологій. Про те, як пояснити біологію, медицину чи математику так, щоби дух захоплювало навіть у гуманітарія розповів російський журналіст Карен Шаінян (Сноб, Радіо Свобода, Дождь).
1) Наукпоп — тільки для ботанів?
Ні. Подібний стереотип — результат дефіциту якісної загальнодоступної наукової журналістики. Наукпоп — це не тільки про фізику, хімію або космос. Науково-популярна журналістика дає змогу пояснити людині як те, що відбувається у неї в голові, так і те, що діється в навколишній реальності.
2) Що не так із науково-популярною журналістикою?
Як у Росії, так і в Україні наукпоп тяжіє до складної фундаментальної науковості, яка не завжди зрозуміла звичайному читачу. На Заході, навпаки, питання «навіщо це читати?» не виникає навіть у людини, яка ніколи не цікавилася наукою.
3) Чому так відбувається?
Проблема в різниці підходів до наукової діяльності. Західна наука існує завдяки грантам. Кожен учений має довести спеціалістам з інших галузей, що його ідея або дослідження важливі та заслуговують на фінансову підтримку. Натомість в Росії фінансовий успіх дослідження залежить від особистих стосунків. Переконувати треба не інвесторів, а директора інституту, де працює науковець.
Різниця ще й у взаємодії з медіями. Наприклад, для американських науковців спілкування з журналістами — це плюс до карми. На пострадянському просторі науковці не відчувають, що мають бути ближчими до людей. Їм подобається певний елемент елітарності.
4) То проблема у науковцях?
Не лише. Інколи від дослідників можна почути: «Навіщо мені говорити з журналістами?! Вони ж напишуть брехню!» І це теж правда. Легковажне ставлення журналістів до матеріалу — окрема проблема. Що цікавіша і серйозніша наука, то складніше її описати словами.
5) Писати про науку можуть лише спеціалісти?
Ні. Звісно, що науковому журналісту простіше, бо він має спеціалізований бекграунд. Втім, якщо він не має природнього таланту легкого писання, то йому важко відрізнити, яка тема буде цікавою та зрозумілою людям, котрі не заглиблені в тему.
6) Як зробити наукпоп цікавим для всіх?
Головний секрет — розповідати так, щоби зрозуміла не тільки звичайна людина, а й навіть дитина. Якщо йдеться про такі галузі, де пояснити щось майже неможливо (наприклад, про фізику чи математику), то головний прийом — вести розповідь через історію людини. Розповідати про методологію чи історію якогось відкриття можна по-людськи. Завжди цікаво дізнатися, що відбувалося, коли до науковця прийшло осяяння. Можна показати життя цієї людини, або як його відкриття стає частиною його біографії. Що більше таких історій у матеріалі, то цікавішим це буде для широкого кола читачів.
