img

Що не так з науково-популярною журналістикою і як це виправити?

29.05.2016 Марія Педоренко

Підсумком другого дня IV Львівського медіафоруму стала доповідь про те, як просто і зрозуміло розповідати про складні аспекти науки й технологій. Про те, як пояснити біологію, медицину чи математику так, щоби дух захоплювало навіть у гуманітарія розповів російський журналіст Карен Шаінян (Сноб, Радіо Свобода, Дождь).

1) Наукпоп — тільки для ботанів?

 

Ні. Подібний стереотип — результат дефіциту якісної загальнодоступної наукової журналістики. Наукпоп — це не тільки про фізику, хімію або космос. Науково-популярна журналістика дає змогу пояснити людині як те, що відбувається у неї в голові, так і те, що діється в навколишній реальності.

2) Що не так із науково-популярною журналістикою?

 

Як у Росії, так і в Україні наукпоп тяжіє до складної фундаментальної науковості, яка не завжди зрозуміла звичайному читачу. На Заході, навпаки, питання «навіщо це читати?» не виникає навіть у людини, яка ніколи не цікавилася наукою.

3) Чому так відбувається?

 

Проблема в різниці підходів до наукової діяльності. Західна наука існує завдяки грантам. Кожен учений має довести спеціалістам з інших галузей, що його ідея або дослідження важливі та заслуговують на фінансову підтримку. Натомість в Росії фінансовий успіх дослідження залежить від особистих стосунків. Переконувати треба не інвесторів, а директора інституту, де працює науковець.

 

Різниця ще й у взаємодії з медіями. Наприклад, для американських науковців спілкування з журналістами — це плюс до карми. На пострадянському просторі науковці не відчувають, що мають бути ближчими до людей. Їм подобається певний елемент елітарності.

4) То проблема у науковцях?

 

Не лише. Інколи від дослідників можна почути: «Навіщо мені говорити з журналістами?! Вони ж напишуть брехню!» І це теж правда. Легковажне ставлення журналістів до матеріалу — окрема проблема. Що цікавіша і серйозніша наука, то складніше її описати словами.

 

5) Писати про науку можуть лише спеціалісти?

 

Ні. Звісно, що науковому журналісту простіше, бо він має спеціалізований бекграунд. Втім, якщо він не має природнього таланту легкого писання, то йому важко відрізнити, яка тема буде цікавою та зрозумілою людям, котрі не заглиблені в тему.

6) Як зробити наукпоп цікавим для всіх?

 

Головний секрет — розповідати так, щоби зрозуміла не тільки звичайна людина, а й навіть дитина. Якщо йдеться про такі галузі, де пояснити щось майже неможливо (наприклад, про фізику чи математику), то головний прийом — вести розповідь через історію людини. Розповідати про методологію чи історію якогось відкриття можна по-людськи. Завжди цікаво дізнатися, що відбувалося, коли до науковця прийшло осяяння. Можна показати життя цієї людини, або як його відкриття стає частиною його біографії. Що більше таких історій у матеріалі, то цікавішим це буде для широкого кола читачів.

 
 
Марія Педоренко Аліна Смутко

Схожі публікації

3144 10

Кирило Бескоровайний: «Наука стосується кожного»

Співзасновник онлайн-журналу «Куншт» — про складнощі фінансування незалежного медіа, подкасти та свою першу книгу «Моя подруга з темної матерії»

21.08.2020 Тарас Прокопишин
2775 5

Стартап: народитися і вижити

Як створити медіастартап? Відповідають ті, хто вижили і ті, хто не змогли

01.06.2016 Анна Маслій
2081 4

Режисер Євген Афінеєвський: Документальне кіно має змінювати світ

Доповідь Євгена Афінеєвського про фільм як медіа та індустрію документалістики

30.05.2016 Вікторія Хорошун

Популярні публікації

49173 8

Сам собі пастир

Що знайшов у лісах Житомирщини колишній в’язень «ЛНР» і чому краще фантазувати, ніж бути реалістом
19.07.2016 Євген Руденко
46651 7

Марина В’язовська

Українська дослідниця, яка розв’язала математичну задачу століть
03.11.2016 Олег Фея
56210 10

Pavlo Kuznetsov

How could a 16-year-old Ukrainian establish a start up at half a million dollars and begin to work at the communications "major league"
24.05.2017 Yaroslav Nazar

Введіть слово, щоб почати