Система міжнародної безпеки остаточно зламалася об Україну, хоча надлами давно були. Це і Афганістан, і Ірак, і Сирія, і Іран. Мільйони вбитих, закатованих, зґвалтованих, ув’язнених і викрадених людей під час збройних конфліктів уже в 21 столітті.
Є декілька жахливих помилок, які спричинили це.
Засаднича проблема полягає в тому, що ООН створювалася за правилами переможців у Другій світовій війні. До уваги не брались ані державний лад, ані режим, ані різність геополітичного бачення чи то амбіцій, і тим більше не різниця у ставленні до полонених, політичних в’язнів, свобод і прав людини. А вони вже тоді дуже відрізнялися, якщо говорити про Китай і Францію, про Радянський Союз і Велику Британію, які — постійні члени Ради Безпеки ООН.
Ця різниця ставала дедалі помітнішою, але реформ не було.
Голосування здійснювали за тими самими процедурами, що й від початку. Жодна країна не отримувала захисту, якщо в цьому була не зацікавлена бодай одна з країн-членкинь Радбезу, а також країни, що перебували під її ідеологічним та/або економічним впливом.
Заблокована безпека є явищем вочевидь дуже небезпечним для утвердження миру в світі, але цим щоразу нехтували.
У звичайному кримінальному праві це можна б було назвати бездіяльністю, халатністю, а подекуди й умисними діями, але критика, що час від часу лунала, ніяк не спричинялася до концептуальних змін роботи міжнародної організації, визначальної для галузі безпеки.
Агресії не помічали або ж помічали вибірково.
Злісні порушники доброї волі і миробудівництва були, але це вважалося прийнятною похибкою і не змінило підходів щодо складання міжнародних договорів.
Договори прописували, зважаючи на принципи доброї волі, добросовісного виконання та превенції, а ще — на рекомендаційний характер вимог і віру в доброчесне ставлення до своїх зобов’язань.
Фактично вся договірна система ООН базується на засадах м’якого права, коли вірять, що сумління й життя за правилами в рази пріоритетніші за систему санкцій та покарань.
І це дуже здорові правила для функціонування здорових суспільств. Але, як показує навіть реагування ВООЗ: епідемії виникають і з ними варто боротися. Так само існують важко та хронічно хворі державні утворення, які ігнорують усі медичні вказівки та правила здорового глузду.
Втім, система міжнародного правосуддя все ж творилася так, щоб боротися з тими, хто правилами нехтує, — з міжнародними правопорушниками. Тому вона виглядає обнадійливою, хоча працює повільно і часто лишає по собі відчуття незадоволеної суспільної потреби у справедливості.
Чому так відбувається?
Зокрема й тому, що міжнародна система правосуддя має зважати на правила, котрі не видаються прийнятними та зрозумілими людям, які зазнали жахливих утрат через воєнні злочини.
Люди в принципі не розуміють, чому ця система кримінального покарання така неповоротка.
Чому, щоб дійти до висновку, що це зло, що це — чорне, потрібно роками вислуховувати експертів, адвокатів, свідків, розглядати стоси доказів, витрачати велетенські бюджети, зважати на слова злочинців, адже воно й без усього цього зрозуміло: це зло.
Втім, є правосудне реагування, що йде за своїми правилами і є повільнішим, — а є безпеково-гуманітарне. Люди, що зазнали великої кривди, потребують негайної допомоги, реагування, включення. На жаль, великі міжнародні організації гуманітарного спрямування і далі включають задню. Складають звіти, лишаються у своїх кабінетах, говорять про безпеку працівників і живуть у концепті «все не так однозначно», «треба слухати обидві сторони конфлікту».
Ми це побачили на прикладі підриву окупантами Каховської греблі. Безпекове реагування зламалося, втім, надія на правосуддя як на меч справедливості є тим, за що треба боротися і на що варто спиратися.
Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця.
Цей текст створений завдяки системній читацькій підтримці. Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians і допомагайте нам публікувати ще більше важливих і цікавих історій.
Якщо ви хотіли б поділитися своїми думками, ідеями чи досвідами і написати колонку, то надсилайте листа на емейл — [email protected].
Погляди, висловлені у матеріалі, можуть не співпадати з точкою зору The Ukrainians Media. Передрук тексту чи його частин дозволений лише з письмової згоди редакції. Головне зображення створене за допомогою технології штучного інтелекту у нейромережі Midjourney.
