#МедіаПрактики: Cпівзасновниця і редакторка The Devochki про розвиток проекту, рекламну й нативні проекти, а також про медіа як платформу для комунікації та взаємопідтримки.
Слухайте подкаст або читайте короткий конспект розмови.
Слідкуйте за оновленнями проекту на сторінці подкасту у Facebook, а також підписуйтеся на проект → SoundCloud / iTunes / RSS.
Про старт у медіа
У 3-му класі сказала собі, що хочу бути журналісткою. Але в школі ще разів сто передумала, ким хочу стати. Все закінчилося тим, що не вступила з першого разу на французьку філологію. Тоді пішла у невеличкий виш на видавничу справу і редагування.
Для мене це було дивно. Однак сталося так, що вся група почала з другого курсу працювати за фахом. Ми розуміли: якщо ми прийшли навчатися, то треба таки щось робити. Так відразу потрапила в інтернет-ЗМІ. Це був 2005 рік. Тоді все тільки розпочиналося. Спочатку займалася медіа і контентом. Потім мала досвід роботи на багатьох сайтах і різних проектах. Були і новини, і суспільно-політичні проекти, і друковані ЗМІ.
Однак пізніше зрозуміла, що взагалі не хочу працювати в медіа. Єдине, чим хочу займатися, — контентом, літерами в інтернеті. Пішла працювати на 1+1. Ми займалися наповненням сайтів та створенням контенту. Потім була робота на телеканалі ТЕТ, а також у рекламній агенції. Тоді якраз з’явився SMM. Facebook не був таким, яким він є зараз. Мені було цікаво подивитися, як це працює.
Згодом вирішила повернутися в журналістику. Почала писати тексти для різних медіа, на власні блоги. В якийсь момент вирішила, що треба робити щось своє. Досвід, який мала, дуже допоміг зробити свій проект.
Мені здається, що своє медіа треба починати, коли вже маєш досвід роботи в інших. Бо коли на початку своєї кар’єри робити медіа, то це стане швидше лабораторією.
Про створення The Devochki
Ми придумали проект у 2011 році, а зробили у 2013-му. Вважали, що це необхідно, бо не було жодного жіночого медіа, що відповідало б на питання, які є відображенням нашого життя. Є класичні жіночі медіа і класичні теми. Але наша основна позиція така: життя дівчини — не тільки суцільна вечірка, рожеві поні, єдинороги. Є реальні речі… Ми розуміли, що немає жодного сайту, жодного видання в країні, яке б відповідало б на наші питання. Хотілося мати альтернативу.
Спочатку ми розуміли, що можна заробляти на блогах, де були скандальніші речі. Наша аудиторія довела, що сайт є дійсно потрібним. Ми знали свою аудиторію.
Влітку запустилися, а потім розпочався Євромайдан і війна. Це не найкращий час для того, щоб розвивати жіночий проект. Ми переживали, але саме в той час після всього почали з’являтися нові медіа. На нас це мало вплив. Ми зрозуміли, що в цьому бізнесі не самі і можна пробувати. Я звільнилася з роботи, повністю переробили сайт. Вирішили серйозно займатися проектом. Це була авантюра.
Про перших читачів і відгуки
Далі почалися лайки та коментарі у Facebook, листи, особисті повідомлення. Багато хто з моїх колег журналістів захотів написати про свої враження, дехто хотів допомогти з фотографіями. Це не були мільйонні перегляди відразу, але на емоційному рівні відчуваєш увагу. Як на мене, дуже важливо отримати фідбек.
Зараз наша аудиторія — жінки віком 25-34, які користуються інтернетом. Коли тільки стартували, то орієнтувалися на дівчину 30 років, яка працює в креативних індустріях. Тепер ми розуміємо, що аудиторія може бути дуже різна. В 2014 році з’явилося багато жіночих стартапів, тож ми вирішили зробити їхній рейтинг. Коли заповнювали анкети, то зрозуміли, що не встигаємо додавати проекти на сайт. Відчувався бум жіночого бізнесу. І так як рейтинг було зробити неможливо, то зробили каталог.
Про концепцію і виклики
У нас є чітка концепція і розуміння, про що ми пишемо і в яких рубриках. Важливо не переоцінювати свою аудиторію, вважаючи, що пишеш винятково для розумних, класних людей. Важливо бути на рівні зі своєю аудиторією. Ми знаємо, що ми працюємо, наприклад, для дівчини, яка живе в Києві і працює в креативній економіці. Ми знаємо, що 60% наших текстів будуть їй цікаві.
Ми дуже часто пишемо про жіночі проблеми. У нас були ситуації, коли після виходу серйозної колонки писали інші дівчата, які просили поділитися про контакт автора. Ми розуміємо, що про все можна казати. І хочемо, щоб кожна дівчина в Україні не відчувала себе самотньою в своїй проблемі, щоб вона бачила, що так може бути, щоб вона відчула слова підтримки. Це дійсно круто працює. Ми вважаємо себе майданчиком для жіночого досвіду, на якому можна розповісти свої історії. Важливо, що ми маємо довіру аудиторії.
Про команду
Ми починали втрьох. З’явилася Леся, яка робила нам сайт. Потім ще дві дівчини, які були від початку, а потім вийшли з проекту. Хоча у нас завжди було дуже багато авторів.
Я займалася контентом і рекламою, а Леся — технічною та візуальною складовими. Ще у нас є літературна редакторка Катя. Фотографиня, з якою найбільше працюємо, — Стелла Мельниченко. Довгий час працювали лише з двома редакторами.
Зараз у штаті четверо людей. Офісу в нас немає. Ми зустрічаємося час від часу, маємо спільні чати. Буває, що я постійно на зустрічах, дівчата пишуть інтерв’ю, а Леся займається ілюстраціями.
Зараз ми шукаємо або партнерство, або інвестиції, бо розуміємо, що без офісу, без офіційного штату, без налагоджених бізнес-процесів неможливо побудувати бізнес. Звичайно, можемо залишатися на тому рівні, на якому ми є, робити класно те, що ми вміємо.
Про бюджет
Середній гонорар у проекті — 400 гривень за текст, але бувають винятки. Для функціонування сайту нам щомісяця потрібно, як мінімум, 20 тисяч гривень. Однак щоб почуватися впевнено — 80 тисяч гривень.
80% надходжень — від рекламних проектів. Все інше — банерна реклама. Раніше організовували події, на яких також заробляли. Зараз зробили паузу, бо ринок івентів перенасичений. У Києві в будні дні паралельно можуть відбуватися три події, на які хочеш піти, і ще 15, на які ти не хочеш, але вони є.
Про нативну рекламу
Перший наш проект такого типу був із магазином фотоапаратів. Зараз ми з цим дуже багато працюємо і часто до нас рекламодавці звертаються самі. У нас є медіа-кіт — це сторінка на сайті з інформацією про наші цифри і формати, з якими працюємо. У будь-якому випадку, коли напряму пишу рекламодавцю, з яким мені було б цікаво попрацювати, то пропоную три ідеї, які ми могли б реалізувати на сайті. І, в принципі, це працює.
Якщо пишуть самі рекламодавці, то вони зазвичай розповідають про нову лінію продукції або зазначають, що їм цікава наша аудиторія. Якщо звертається агенція, то розповідає про зацікавленого клієнта і запитує, що ми можемо запропонувати. Наприклад, так ми робили матеріал про здорові звички разом із лабораторією Synevo.
Кожен коштує по-різному. Враховуємо гонорар фотографа, ілюстратора, журналіста й інше. Одна красива публікація коштує близько 13 тис. гривень і вище. Стартуємо від 7000 гривень. Спецпроектні публікації коштують понад 20 тис. гривень. Є суто рекламні матеріали. Ми з цим дуже багато працюємо. Для нас важливо, щоби кожен матеріал був цікавим.
Про головні досягнення
Нам вдалося створити класний жіночий продукт. За п’ять років так і не з’явилося жодного конкурента саме у цій ніші. Я, звичайно, цьому рада, але мені здається, що є аудиторія, яка готова сприймати такі проекти.
Ми стали майданчиком для жіночого досвіду. Одні з перших в Україні почали писати про фемінізм у жіночих виданнях і багатьом відкрили очі на такі речі.
Зібрали велику базу дівчат, які займаються власним бізнесом. Допомогли їм стартувати. Першими почали писати про це. Навіть змінили ставлення до жіночих медіа і сайтів, які зазвичай сприймають несерйозно. Ми потроху показуємо, що можна робити і розповідати про серйозні речі. Якщо ти хочеш писати про fashion, то не можеш до цього ставитися несерйозно, бо це величезна робота.
Про поради
Важливо розуміти, що медіа не зможе приносити дуже багато грошей на старті, тому треба подумати і про фінансову подушку.
Не треба жертвувати собою, бо це не ітиме проекту на користь.
Бажано набирати людей у штат, щоб вони дійсно на початку працювали на цей проект. Це два редактори, журналіст, головний редактор. Можна ще піарника. Але це фантастична ситуація, коли все так вдається. Якщо немає рекламника, то редактору чи засновнику проекту треба бути відразу в тусовці, виходити до людей. Відвідувати події, спілкуватися з колегами.
Перші рекламні публікації можна робити безкоштовно або за маленькі гроші. Треба бути готовим до нового, дивитися, що змінюється в медіа.
Дуже чітко розуміти, де шукати людей, які читатимуть. Ми отримали перший трафік за допомогою соціальних мереж. Наразі можна шукати і в Telegram, і в Instagram. Не варто опиратися лише на ті соціальні мережі, якими ви користуєтеся.
Просто варто не закривати очі, а бути відкритим до всього нового. Ми постійно повинні рухатися.
***
[Виготовлення подкасту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз.
Зміст матеріалів є виключно відповідальністю The Ukrainians та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.]
