[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Психологи в Harvard Business Review пропонують згадати ситуації, коли ви були найуспішнішими й виконували завдання на найвищому рівні. Чи були ви мотивовані стресом? У більшості випадків відповідь — тверде «так». Це показує нам, що стрес — не завжди негативне відчуття, якщо з ним правильно взаємодіяти.
У цій статті я розкажу, про що писали експерти з Гарварду. Це допоможе направити енергію стресу у творчу діяльність, зменшить руйнівний ефект на наше здоров’я, стосунки і кар’єру.
Змиріться зі стресом
Стрес — неминучий, якщо у вас його немає, ви — рідкісний виняток (і, ймовірно, живете досить нудно й малопродуктивно).
Перший крок у боротьбі зі стресом — визнати його існування у вашому житті. Тільки тоді ви зможете вирішувати, що з цим робити.
Ви повинні вирішити, як ставитися до стресу — як до підсилювача чи як до причини своєї недієздатності.
«Визнаючи цю ідею, ви даєте волю позитивній мотивації. Адже в глибині душі ми знаємо, що речі, які важливі, не завжди дістаються легким шляхом … » — Алішаі Томас Крам в Harvard Business Review.
Поставтеся до стресу як до побічного ефекту того, що ви відчуваєте, виходьте за рамки звичного.
Шон Ачор, експерт в сфері позитивної психології і автор книги «Перевага щастя», впевнений, що продуктивність нашого мозку поліпшується, коли ми трансформуємо виклик в щось позитивне. Коли ми оптимістично налаштовані й зосереджені (а не стурбовані), наш мозок здатен розширюватися, що дозволяє йому функціонувати швидше й продуктивніше.
Ви можете досягти цього, якщо привчите його бачити в стресі побічний продукт вашого успіху, а не джерело страху. Це як з тренуваннями: ніхто не любить пітніти або відчувати біль, але це частина тренувального процесу. Коли наступного разу підкорюватимете інтелектуальну вершину, подумайте про стрес як про «піт» вашого розуму.
Використовуйте стрес
Стрес не смертельний. Зовсім навпаки, на зорі людства стрес служив печерним людям для захисту й виживання. Дослідження доводять, що багато речей, які тисячі років тому допомагали вижити нашим предкам, досі корисні і в сучасному світі.
Аліша і Томас Крам виявили, що «гормони стресу викликають зростання й вивільнення хімічних речовин, які відновлюють клітини, синтезують білок і підвищують імунітет. Це робить організм навіть сильнішим і здоровішим, ніж він був до цього. Дослідники називають цей ефект «фізіологічним відгуком». Він знайомий будь-якому спортсмену».
Спроба бачити в стресі джерело сили, а не щось, що ви ненавидите, може змінити ситуацію. Вчені довели, що, коли люди раділи стресу, їхня продуктивність поліпшувалася. Трансформація стресу може також допомогти з публічними виступами.
Нам всім потрібен хтось для опори
Як зауважила Емі Галло в статті «Перетворення стресу в активи» в Harvard Business Review, надзвичайно важливо працювати над взаєминами в «спокійні часи», коли ми не схильні до стресу. Тоді в стресовій ситуації ми матимемо на кого спертися, поруч будуть друзі, які вислухають, коли ми готові зійти зі шляху.
Також важливо й те, хто вас оточує. Намагайтеся уникати людей, які постійно скаржаться або загострюють увагу на тому, що вони не здатні змінити. Негативні думки, поведінка, скарги й стрес — заразливі.
Фокусуйтеся на те, що можете контролювати
Стівен Хокінг одного разу сказав: «Одне з основних правил всесвіту — ніщо не ідеальне. Досконалості не існує». Якщо природа не в змозі впоратися, не зможете й ви.
Щодня мільйони речей перебувають поза вашим контролем незалежно від того, скільки зусиль ви докладаєте. Ігноруйте те, на що не в змозі вплинути.
У книзі «Перевага щастя» Шон Ачор наводить таку практику — експеримент «острів». Він пропонує написати список стрес-факторів і розділити їх на дві групи — «острови». Один «острів» містить все, що ви контролюєте. У другому записані речі, над якими у вас немає контролю. Ігноруйте другий «острів» і оберіть одну конкретну дію, щоб поліпшити стан справ на першому «острові». Це допоможе подолати стрес і просунутися до своїх цілей.
Практика покращує ситуацію
Звичайно, ідеально не буде. Але точно стане краще. Навіть коли ми говоримо про стрес, практика — ключ до розвитку. Коли ви відчуєте слабке наближення стресу, спробуйте вищезгадані поради. Коли настане насправді важкий момент, ваше тіло й розум не саботуватимуть роботи.
Подумайте про це як про підготовку до марафону. Ви не зможете з легкістю пробігти 42 кілометри без сотні менш тривалих забігів протягом місяців, що передують головній події. Зрештою, життя — це марафон, а не спринт.
Оригінал — Elle Kaplan
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
