Про що мрієш ти?

Мій син мріяв про тарганів. Йому пощастило не застати часів, коли таргани були не екзотичною домашньою тваринкою з Мадагаскару, а цілком собі місцевими, свійськими істотами, що нахабно мешкали у квартирах. 

Син дослідив питання і презентував свою мрію як проєкт: отут ми тарганів, мамо, купимо, от сюди поселимо, а оце вони, мамо, їстимуть. «Не хвилюйся, — запевнив, вочевидь, памʼятаючи про досвід із собакою, з яким обіцяв гуляти сам і якого вигулюють дорослі. — Їх треба годувати лише раз на кілька тижнів, тобі не буде з ними мороки». Далі склейка і — от я вже везу додому тераріум із дещо гидкими й водночас милими створіннями. Уперше садячи на долоню одного з них, малий не тямить себе з радощів. Я дивлюся, як горять його очі, як щиро він сміється, бо