Кожна переламна епоха в країні відображається в її мові.
Наприклад, на початку 1990-х в українській з’явилися не тільки нові слова на кшталт роздержавлення чи жаргонне експресивне прихватизація, а й змінився сам спосіб висловлювання — з пафосного авторитарного на демократичний. Щоб у цьому пересвідчитись, достатньо послухати радіо часів радянських і вже Незалежності. Чи почитати ранні романи Юрія Андруховича, де стиль цілком інакший, ніж в авторів 1950-1970-х, але є й ігри з радянським стилем — на контрасті це добре видно.
Ясна річ, війна в Україні — позаяк це явище, яке пронизує усі сфери життя, — також приносить у нашу мову нові слова, по-науковому — неологізми, або ж новотвори.
Для чого у принципі з’являються нові слова? Чи не можна обійтися тим, що є?
Не можна.
По-перше, неологізми потрібні, щоб позначити нові явища або ж ті, з якими досі масово не мали справи, наприклад, плитоноска чи приліт (у значенні влучання ракети).
По-друге, неологізми, навіть якщо означають щось, що вже існувало і мало свою усталену назву, посилюють експресію, вираження емоцій. Коли емоції сильні, експресивна лексика, зокрема лайка, вкрай важлива, бо дозволяє вихлюпнути наболіле й таким чином берегти психічне здоров’я. Тому, наприклад, слóва росіяни нам нині мало — своє ставлення до них ми висловлюємо словами русня, свинособаки, рашисти, орки, лаптеногі тощо (дехто надає слову рашисти й орки інший нюанс значення, ніж у росіяни, про це нижче).
По-третє, часом неологізми потрібні для того, щоб дистанціюватися від явища, про яке йдеться. Вони пом’якшують або маскують те, про що говорити без натяків неприємно, — тут маємо справу з евфемізмами. Наприклад, кажучи відкобзонити, мінуснути, задвохсотити, ми уникаємо страшнішого слова вбити.
По-четверте, новотвори з’являються, а забуті старі слова видобуваються з мовних комор також і для того, щоб урізноманітнити синонімічний ряд, коли про якесь явище часто говорять.
Наприклад, щоб обходитись без повторів слова стріляти, журналісти вживають гатити, поруч з авіатори та спеціалісти з безпілотників — повітряники. Серед синонімів є також ті, що не лише посилюють експресію, а ще й дозволяють українцям відчути єдність, згуртованість — тут мова про жаргонізми. Вони дозволяють бути своїм у певному колі, радіти цій спільності та взаємному розумінню.Чимало жаргонізмів складно пояснити іноземцям — і не лише тому, що вони постали внаслідок гри саме з нашою мовою (або ж із мовою нашого ворога, як-от слово бавовна), а й тому, що можуть містити набір саме українських культурних кодів.
У цьому матеріалі, щоб показати зміну мови в цей переламний насичений час, подаємо невеликий словник часто вживаних слів повномасштабної війни.
Багато з них походять іще з радянських часів — військові та воєнні жаргонізми на кшталт двохсотий, але нині вживаються значно частіше, ніж до війни. Частина з’явилася на початку цієї війни, себто в 2014-2015-му, як-от аватар, частина — вже за повномасштабної, наприклад, неосемантизм бавовна.
§§§
Неологізми бувають лексичні — коли з’являється нове слово — та семантичні (неосемантизми) — коли слово старе, відоме, але набуває нового значення. Почнемо з неологізмів лексичних.
Арта — артилерія
Бандеромобіль — 1. українська імпровізована бронемашина; 2. українська озброєна цивільна автівка.
Блєдіна — російська ракета. Слово блєдіна ввійшло у міжнародний словник сленгу Urban Dictionary.
Боневтік (іронічно) — Президент Володимир Зеленський.
Бульбафюрер — самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.
Відкобзонити — вбити (лише про росіян).
Синоніми: відмінусувати, мінуснути, (за)двохсотити.
Відхаймарсити — нищити окупантів за допомогою хаймарсів.
Синоніми (з огляду на техніку): джавелінити, байрактарити, стінгерити.
Байрактар із турецької мови означає прапороносець. Коли згадати, як росіяни користуються прізвищем Бандери, щоб виправдати свою агресію, можна подумати, що турки навмисне назвали так безпілотний літальний апарат, який постачають в Україну, адже Бандера також означає прапор, тільки з іспанської.
Донатити — жертвувати кошти.
Мобіки — мобілізовані цивільні.
Синонім, коли йдеться про мобілізованих цивільних у Росії: чмобіки.
Могилізація — мобілізація у Росії.
Плюс (знак + у повідомленнях) — добре, погоджуюсь, інформацію прийнято.
Повітряник — 1. авіатор; 2. спеціаліст із безпілотних літальних апаратів.
Рашисти — росіяни, які вірять у те, що в Україні є нацисти, й виступають за війну Росії проти України.
Синоніми: орки, свинособаки.
Русня — збірне слово для росіян.
Синоніми: кацапи, москалі, лаптеногі, ваньки, мокшани.
Толстоєвський — узагальнена назва для російських письменників.
В Євгена Маланюка є стаття, опублікована 1936 року під заголовком «Толстоєвський», де йдеться про Льва Толстого і Фьодора Достоєвського. Про Достоєвського Маланюк пише, зокрема, так: «Достоєвський відпихає й відстрашує не-росіянина автоматично, з якоюсь не-російською щирістю. Західня людина з живим інстинктом самоохорони залишить книжку Достоєвського вже на перших сторінках. Читатиме далі (мова тут про читача, а не дослідника й вченого) лише той, хто вже має в собі щілини й надщерблености». Про роман Толстого «Війна і мир» український письменник висловлюється так: «Все, що виростає понад божественні „маси“, треба стягнути вниз, а коли не дається, — зрізати, зламати, скаструвати. Душу зредукувати до „душевности“, серце до „сердешности“, інтелект до „хитрости“, ерос до sexus’y […] Ріжнобарвність і поліфонічність культури він [Толстой] ненавидів і відкидав цілковито зі всією люттю…».
Ухилянт — той, хто ухиляється від мобілізації.
§§§
Слова, яких немає в широкому вжитку, але їх вигадали і, знаючи контекст, можна здогадатися, що вони означають:
Арестовлення — заспокійливі повідомлення.
ПритУлити — жертвувати гроші на армію.
Синонім: донатити.
Затридні — нереалістичний план.
Макронити — вдавати стурбованість, але нічого не робити для вирішення ситуації.
Чорнобаїти — 1. вдаряти артилерією, ракетою; 2. вперто вдаватися до однієї й тієї самої помилки, наступати на граблі.
Шольцити — не виконувати своїх обіцянок.
Звертаємо увагу, що чимало з наведених слів — не запозичені, а питомі, себто створені на основі українських коренів і/або префіксів, суфіксів, закінчень. Навіть макронити й шольцити, хоча корені тут — іноземні прізвища, є питомими, адже ці слова мають українські закінчення.
Якщо в мові на вимогу часу й обставин з’являються питомі слова, це означає, що мова жива, в активному вжитку і має всі засоби, щоб відображати реальність.
Вдалими прикладами питомих новотворів є слова ухилянт (вживають із 2015-го, але з 2022-го — особливо активно), повітряник (здається, з 2022-го; принаймні ГРАК — Генеральний регіонально анотований корпус української мови — такого слова поки що не наводить), добробат (активно вживають із 2014-го), авіатроща (раніше вживали тільки авіакатастрофа, з 2020-го почали вживати і питоме авіатроща).
§§§
Неологізми семантичні (або неосемантизми) — це коли слова в нашій мові вже були, але з цією війною набули додаткового значення.
Аватар — військовий, що любить випити алкоголь.
Синонім: семисотий.
Базувати — говорити підставові, базові речі.
Бавовна — вибух у Росії, спричинений… (ой, розвідка каже, що про виконавців цих вибухів можна буде говорити після нашої перемоги, тому не говоримо, бо напевне не знаємо).
Балалайка (летюча) — іранський дрон-камікадзе, яким користується Росія для обстрілу електростанцій в Україні.
Синоніми: мопед (повітряний).
Гауляйтер — керівник окупаційної адміністрації області або міста, села з числа місцевих мешканців.
Дискотека — бойові дії.
Коридор, калідор — прихисток між двох стін як сховище під час повітряних тривог.
Люстра — освітлювальний боєприпас.
Пакети — тіла мертвих росіян.
Приліт — влучання ракети чи її уламку в якісь об’єкти.
Пташка — дрон, літак, вертоліт.
Пушкініст — людина, яка любить і цінує російську культуру і виступає за те, щоб в українській топонімії, у назвах навчальних закладів, а також у шкільній навчальній програмі було чимало імен російських культурних діячів (письменників, музикантів тощо).
Тут відбулася цікава заміна оцінного значення: у російській пушкинист — звучить гордо: це дослідник творчості Пушкіна. У нас нині це слово звучить зневажливо. Пушкініст можуть вживати і в ширшому значенні — щодо всіх росіян. Про це більше в інтерв’ю з художником Олексою Манном на TU.
Чорнобаївка — символ багаторазової поразки (таке пояснення наводить Отар Довженко).
Як і блєдіна, слово Чорнобаївка ввійшло в міжнародний Urban Dictionary. Тут його пояснили як spawn kill, що в електронних іграх означає вбити опонента, щойно він встав, піднявся, відновився.
§§§
Є чимало неосемантизмів на позначення зброї — ці слова у вжитку радше серед військових, які користуються цією зброєю, цивільним вони зазвичай невідомі. Подаю дещицю таких жаргонізмів — із ними мені допомогла авторка Reporters Ольга Омельянчук, яка ще з 2014 року як журналістка спеціалізується на військовій тематиці. Серед військових жаргонізмів — чимало суржикізмів, оскільки деякі з них стосуються радянської військової техніки, а традиційно її називали російськими словами.
Корівка — вертоліт Мі-8.
Синонім: борщевоз.
Собака — вертоліт Мі-24,
Дашка — кулемет Дегтярьова-Шпагіна.
Мішка — танк.
Сапог — станковий протитанковий гранатомет (СПГ).
Муха — ручний протитанковий гранатомет (РПГ).
Покемон — кулемет Калашникова модернізований (рос. ПКМ).
Більше військових жаргонізмів, зокрема на позначення зброї, можна знайти тут.
§§§
Фразеологізми:
Батальйон «Монако», батальйон «Відень» — українські VIP-біженці чи то пак утікачі-ухилянти: державні службовці, народні депутати, впливові бізнесмени, які за кілька днів до 24 лютого 2022 року чи кілька днів опісля осіли на престижних закордонних курортах.
Два-три тижні максимум — дуже довго.
«Два-три тижні максимум» — слова Олексія Арестовича на початку повномасштабної війни про те, скільки вона протриває. Кажуть, саме це багатьом людям допомогло пережити паніку й не покинути Україну (що, на думку авторки цього словника, не дає індульгенції Арестовичу за його висловлювання).
Жест доброї волі — відступ росіян з окупованих територій.
Синонім: від’ємний наступ.
Іти вслід за російським кораблем — іти на х…, бо саме туди мають іти і йдуть російські кораблі.
Концерт Кобзона — потойбіччя для росіянина (відправити на концерт Кобзона — убити росіянина).
На нулі — на передовій, на лінії розмежування.
Хароші рускі — мертві окупанти (робити рускіх харошими — мінусувати, кобзонити росіян).
Оскільки наша мова, як і більшість мов колишніх колоній, — вельми демократична (пливкість правопису — це і недолік, і перевага водночас), то суспільство нормально сприймає навіть експерименти з орфографією: нині багато хто пише росія, москва, путін з малої літери — аби виказати зневагу, наголосити, що названим явищам не місце в цивілізованому світі. Таке написання побутує не лише в соцмережах, а часто і в ЗМІ, ба навіть у книжках.
Воєнні новотвори в Україні — це популярна тема не лише українських видань, а й міжнародних.
Наприклад, нещодавно вийшла стаття про нові українські слова війни в The Guardian. Тімоті Снайдер у New York Times написав статтю про те, як війна в Україні дала поштовх вживанню слова «рашизм». (Справедливості ради зауважу, що корпус української мови ГРАК показує вживання цього слова ще з 2013 року).
Головну зміну в нашій мові у час повномасштабної війни можна охарактеризувати словами Ольги Дубчак, авторки книжок «Чути українською», «Бачити українською» і «Перемагати українською»: «Наша калинова, наша лагідна й ніжна мовонька… перетворилася на суворий, жорсткий і навіть жорстокий конструкт»; «Зараз наша мова є мовою ненависті. І… нам за це аж ніяк не соромно». Слова відкобзонити, мінуснути, двохсотити, пакети, хароші рускі, зробити руского харошим, з одного боку, є евфемізмами, з іншого боку, є прикладом такої мови ненависті, про яку каже Ольга, і нині ця мова — захисний механізм нашої психіки.
Незалежно від того, подобаються зміни самим мовцям чи ні (зазвичай комусь подобаються, комусь ні), мова — живий організм, який залежить не від окремої людини, а від цілої спільноти, тож часто поводиться попри наші особисті бажання. А буває, незчуєшся — й починаєш вживати те, що досі не подобалось. Мова часом свавільна, бо одне з головних її завдань — відображати реальність, на яку теж не в усьому вдається вплинути.
Коли війна закінчиться, себто коли ми переможемо, багато зі згаданих слів вийдуть з ужитку, забудуться й перетворяться на історизми — лексеми на позначення вже зниклих явищ (сьогодні історизмами є, наприклад, лікнеп, будьонівка, продрозверстка).
Добре, що ці слова і словосполучення зараз є, що наша мова реагує на події, допомагає нам висловити новознане і нововідчуте.
Буде краще, коли ці слова і словосполучення вийдуть з ужитку за непотрібністю, ставши матеріалом суто для дослідників.
Анастасія Левкова, письменниця, авторка книжки «Спільна мова. Як народжуються і живуть слова», літературна редакторка The Ukrainians, викладачка курсу «Мовна компетенція» журналістам УКУ, членкиня Українського ПЕН.
Цей текст створений завдяки системній читацькій підтримці. Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians і допомагайте нам публікувати ще більше важливих і цікавих історій.
Якщо ви хотіли б поділитися своїми думками, ідеями чи досвідами і написати колонку, то надсилайте листа на емейл — [email protected].
Погляди, висловнені у матеріалі, можуть не співпадати з точкою зору The Ukrainians Media. Передрук тексту чи його частин дозволений лише з письмової згоди редакції. Головне зображення створене за допомогою технології штучного інтелекту у нейромережі Midjourney.
