Слова війни

Письменниця про мову воєнного часу

Anastasia Levkova
20 Лютого 2023

Кожна переламна епоха в країні відображається в її мові. 

Наприклад, на початку 1990-х в українській з’явилися не тільки нові слова на кшталт роздержавлення чи жаргонне експресивне прихватизація, а й змінився сам спосіб висловлювання — з пафосного авторитарного на демократичний. Щоб у цьому пересвідчитись, достатньо послухати радіо часів радянських і вже Незалежності. Чи почитати ранні романи Юрія Андруховича, де стиль цілком інакший, ніж в авторів 1950-1970-х, але є й ігри з радянським стилем — на контрасті це добре видно. 

Ясна річ, війна в Україні — позаяк це явище, яке пронизує усі сфери життя, — також приносить у нашу мову нові слова, по-науковому — неологізми, або ж новотвори.

Для чого у принципі з’являються нові слова? Чи не можна обійтися тим, що є?

Не можна.

По-перше, неологізми потрібні, щоб позначити нові явища або ж ті, з якими досі масово не мали справи, наприклад, плитоноска чи приліт (у значенні влучання ракети).

По-друге, неологізми, навіть якщо означають щось, що вже існувало і мало свою усталену назву, посилюють експресію, вираження емоцій. Коли емоції сильні, експресивна лексика, зокрема лайка, вкрай важлива, бо дозволяє вихлюпнути наболіле й таким чином берегти психічне здоров’я. Тому, наприклад, слóва росіяни нам нині мало — своє ставлення до них ми висловлюємо словами русня, свинособаки, рашисти, орки, лаптеногі тощо (дехто надає слову рашисти й орки інший нюанс значення, ніж у росіяни, про це нижче).

По-третє, часом неологізми потрібні для того, щоб дистанціюватися від явища, про яке йдеться. Вони пом’якшують або маскують те, про що говорити без натяків неприємно, — тут маємо справу з евфемізмами. Наприклад, кажучи відкобзонити, мінуснути, задвохсотити, ми уникаємо страшнішого слова вбити.

По-четверте, новотвори з’являються, а забуті старі слова видобуваються з мовних комор також і для того, щоб урізноманітнити синонімічний ряд, коли про якесь явище часто говорять.

Наприклад, щоб обходитись без повторів слова стріляти, журналісти вживають гатити, поруч з авіатори та спеціалісти з безпілотників повітряники. Серед синонімів є також ті, що не лише посилюють експресію, а ще й дозволяють українцям відчути єдність, згуртованість — тут мова про жаргонізми. Вони дозволяють бути своїм у певному колі, радіти цій спільності та взаємному розумінню.Чимало жаргонізмів складно пояснити іноземцям — і не лише тому, що вони постали внаслідок гри саме з нашою мовою (або ж із мовою нашого ворога, як-от слово бавовна), а й тому, що можуть містити набір саме українських культурних кодів.

У цьому матеріалі, щоб показати зміну мови в цей переламний насичений час, подаємо невеликий словник часто вживаних слів повномасштабної війни.

Багато з них походять іще з радянських часів — військові та воєнні жаргонізми на кшталт двохсотий, але нині вживаються значно частіше, ніж до війни. Частина з’явилася на початку цієї війни, себто в 2014-2015-му, як-от аватар, частина — вже за повномасштабної, наприклад, неосемантизм бавовна

§§§

Неологізми бувають лексичні — коли з’являється нове слово — та семантичні (неосемантизми) — коли слово старе, відоме, але набуває нового значення. Почнемо з неологізмів лексичних.

Арта артилерія 

Бандеромобіль 1. українська імпровізована бронемашина; 2. українська озброєна цивільна автівка.

Блєдіна — російська ракета. Слово блєдіна ввійшло у міжнародний словник сленгу Urban Dictionary.

Боневтік (іронічно) — Президент Володимир Зеленський.

Бульбафюрер — самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Відкобзонити вбити (лише про росіян).

Синоніми: відмінусувати, мінуснути, (за)двохсотити.

Відхаймарсити — нищити окупантів за допомогою хаймарсів.

Синоніми (з огляду на техніку): джавелінити, байрактарити, стінгерити.

Байрактар із турецької мови означає прапороносець. Коли згадати, як росіяни користуються прізвищем Бандери, щоб виправдати свою агресію, можна подумати, що турки навмисне назвали так безпілотний літальний апарат, який постачають в Україну, адже Бандера також означає прапор, тільки з іспанської.

Донатити — жертвувати кошти.

Мобіки — мобілізовані цивільні. 

Синонім, коли йдеться про мобілізованих цивільних у Росії: чмобіки.

Могилізація — мобілізація у Росії.

Плюс (знак + у повідомленнях) — добре, погоджуюсь, інформацію прийнято.

Повітряник — 1. авіатор; 2. спеціаліст із безпілотних літальних апаратів.

Рашисти — росіяни, які вірять у те, що в Україні є нацисти, й виступають за війну Росії проти України.

Синоніми: орки, свинособаки.

Русня збірне слово для росіян.

Синоніми: кацапи, москалі, лаптеногі, ваньки, мокшани.

Толстоєвський — узагальнена назва для російських письменників.

В Євгена Маланюка є стаття, опублікована 1936 року під заголовком «Толстоєвський», де йдеться про Льва Толстого і Фьодора Достоєвського. Про Достоєвського Маланюк пише, зокрема, так: «Достоєвський відпихає й відстрашує не-росіянина автоматично, з якоюсь не-російською щирістю. Західня людина з живим інстинктом самоохорони залишить книжку Достоєвського вже на перших сторінках. Читатиме далі (мова тут про читача, а не дослідника й вченого) лише той, хто вже має в собі щілини й надщерблености». Про роман Толстого «Війна і мир» український письменник висловлюється так: «Все, що виростає понад божественні „маси“, треба стягнути вниз, а коли не дається, — зрізати, зламати, скаструвати. Душу зредукувати до „душевности“, серце до „сердешности“, інтелект до „хитрости“, ерос до sexus’y […] Ріжнобарвність і поліфонічність культури він [Толстой] ненавидів і відкидав цілковито зі всією люттю…».

Ухилянт — той, хто ухиляється від мобілізації.

§§§

Слова, яких немає в широкому вжитку, але їх вигадали і, знаючи контекст, можна здогадатися, що вони означають:

Арестовлення — заспокійливі повідомлення. 

ПритУлити — жертвувати гроші на армію.

Синонім: донатити.

Затридні — нереалістичний план.

Макронити — вдавати стурбованість, але нічого не робити для вирішення ситуації.

Чорнобаїти — 1. вдаряти артилерією, ракетою; 2. вперто вдаватися до однієї й тієї самої помилки, наступати на граблі.

Шольцити — не виконувати своїх обіцянок.

Звертаємо увагу, що чимало з наведених слів — не запозичені, а питомі, себто створені на основі українських коренів і/або префіксів, суфіксів, закінчень. Навіть макронити й шольцити, хоча корені тут — іноземні прізвища, є питомими, адже ці слова мають українські закінчення.

Якщо в мові на вимогу часу й обставин з’являються питомі слова, це означає, що мова жива, в активному вжитку і має всі засоби, щоб відображати реальність.

Вдалими прикладами питомих новотворів є слова ухилянт (вживають із 2015-го, але з 2022-го — особливо активно), повітряник (здається, з 2022-го; принаймні ГРАК — Генеральний регіонально анотований корпус української мови — такого слова поки що не наводить), добробат (активно вживають із 2014-го), авіатроща (раніше вживали тільки авіакатастрофа, з 2020-го почали вживати і питоме авіатроща).

§§§

Неологізми семантичні (або неосемантизми) це коли слова в нашій мові вже були, але з цією війною набули додаткового значення.

Аватар — військовий, що любить випити алкоголь.

Синонім: семисотий.

Базувати — говорити підставові, базові речі.

Бавовна — вибух у Росії, спричинений… (ой, розвідка каже, що про виконавців цих вибухів можна буде говорити після нашої перемоги, тому не говоримо, бо напевне не знаємо).

Балалайка (летюча) — іранський дрон-камікадзе, яким користується Росія для обстрілу електростанцій в Україні.

Синоніми: мопед (повітряний).

Гауляйтер керівник окупаційної адміністрації області або міста, села з числа місцевих мешканців.

Дискотека — бойові дії.

Коридор, калідор — прихисток між двох стін як сховище під час повітряних тривог.

Люстра — освітлювальний боєприпас.

Пакети — тіла мертвих росіян.

Приліт — влучання ракети чи її уламку в якісь об’єкти.

Пташка — дрон, літак, вертоліт.

Пушкініст — людина, яка любить і цінує російську культуру і виступає за те, щоб в українській топонімії, у назвах навчальних закладів, а також у шкільній навчальній програмі було чимало імен російських культурних діячів (письменників, музикантів тощо).

Тут відбулася цікава заміна оцінного значення: у російській пушкинист — звучить гордо: це дослідник творчості Пушкіна. У нас нині це слово звучить зневажливо. Пушкініст можуть вживати і в ширшому значенні — щодо всіх росіян. Про це більше в інтерв’ю з художником Олексою Манном на TU. 

Чорнобаївка — символ багаторазової поразки (таке пояснення наводить Отар Довженко).

Як і блєдіна, слово Чорнобаївка ввійшло в міжнародний Urban Dictionary. Тут його пояснили як spawn kill, що в електронних іграх означає вбити опонента, щойно він встав, піднявся, відновився.

§§§

Є чимало неосемантизмів на позначення зброї — ці слова у вжитку радше серед військових, які користуються цією зброєю, цивільним вони зазвичай невідомі. Подаю дещицю таких жаргонізмів — із ними мені допомогла авторка Reporters Ольга Омельянчук, яка ще з 2014 року як журналістка спеціалізується на військовій тематиці. Серед військових жаргонізмів — чимало суржикізмів, оскільки деякі з них стосуються радянської військової техніки, а традиційно її називали російськими словами.

Корівка — вертоліт Мі-8.

Синонім: борщевоз.

Собака — вертоліт Мі-24,

Дашка — кулемет Дегтярьова-Шпагіна.

Мішка — танк.

Сапог — станковий протитанковий гранатомет (СПГ).

Муха — ручний протитанковий гранатомет (РПГ).

Покемон — кулемет Калашникова модернізований (рос. ПКМ).

Більше військових жаргонізмів, зокрема на позначення зброї, можна знайти тут.

§§§

Фразеологізми:

Батальйон «Монако», батальйон «Відень» — українські VIP-біженці чи то пак утікачі-ухилянти: державні службовці, народні депутати, впливові бізнесмени, які за кілька днів до 24 лютого 2022 року чи кілька днів опісля осіли на престижних закордонних курортах.

Два-три тижні максимум дуже довго.

«Два-три тижні максимум» — слова Олексія Арестовича на початку повномасштабної війни про те, скільки вона протриває. Кажуть, саме це багатьом людям допомогло пережити паніку й не покинути Україну (що, на думку авторки цього словника, не дає індульгенції Арестовичу за його висловлювання).

Жест доброї волі відступ росіян з окупованих територій.

Синонім: від’ємний наступ.

Іти вслід за російським кораблем іти на х…, бо саме туди мають іти і йдуть російські кораблі.

Концерт Кобзона — потойбіччя для росіянина (відправити на концерт Кобзона — убити росіянина).

На нулі — на передовій, на лінії розмежування.

Хароші рускі — мертві окупанти (робити рускіх харошими — мінусувати, кобзонити росіян).

Оскільки наша мова, як і більшість мов колишніх колоній, — вельми демократична (пливкість правопису — це і недолік, і перевага водночас), то суспільство нормально сприймає навіть експерименти з орфографією: нині багато хто пише росія, москва, путін з малої літери — аби виказати зневагу, наголосити, що названим явищам не місце в цивілізованому світі. Таке написання побутує не лише в соцмережах, а часто і в ЗМІ, ба навіть у книжках.

Воєнні новотвори в Україні — це популярна тема не лише українських видань, а й міжнародних.

Наприклад, нещодавно вийшла стаття про нові українські слова війни в The Guardian. Тімоті Снайдер у New York Times написав статтю про те, як війна в Україні дала поштовх вживанню слова «рашизм». (Справедливості ради зауважу, що корпус української мови ГРАК показує вживання цього слова ще з 2013 року).

Головну зміну в нашій мові у час повномасштабної війни можна охарактеризувати словами Ольги Дубчак, авторки книжок «Чути українською», «Бачити українською» і «Перемагати українською»: «Наша калинова, наша лагідна й ніжна мовонька… перетворилася на суворий, жорсткий і навіть жорстокий конструкт»; «Зараз наша мова є мовою ненависті. І… нам за це аж ніяк не соромно». Слова відкобзонити, мінуснути, двохсотити, пакети, хароші рускі, зробити руского харошим, з одного боку, є евфемізмами, з іншого боку, є прикладом такої мови ненависті, про яку каже Ольга, і нині ця мова — захисний механізм нашої психіки.

Незалежно від того, подобаються зміни самим мовцям чи ні (зазвичай комусь подобаються, комусь ні), мова — живий організм, який залежить не від окремої людини, а від цілої спільноти, тож часто поводиться попри наші особисті бажання. А буває, незчуєшся — й починаєш вживати те, що досі не подобалось. Мова часом свавільна, бо одне з головних її завдань — відображати реальність, на яку теж не в усьому вдається вплинути.

Коли війна закінчиться, себто коли ми переможемо, багато зі згаданих слів вийдуть з ужитку, забудуться й перетворяться на історизми — лексеми на позначення вже зниклих явищ (сьогодні історизмами є, наприклад, лікнеп, будьонівка, продрозверстка).

Добре, що ці слова і словосполучення зараз є, що наша мова реагує на події, допомагає нам висловити новознане і нововідчуте. 

Буде краще, коли ці слова і словосполучення вийдуть з ужитку за непотрібністю, ставши матеріалом суто для дослідників.

Анастасія Левкова, письменниця, авторка книжки «Спільна мова. Як народжуються і живуть слова», літературна редакторка The Ukrainians, викладачка курсу «Мовна компетенція» журналістам УКУ, членкиня Українського ПЕН.

Цей текст створений завдяки системній читацькій підтримці. Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians і допомагайте нам публікувати ще більше важливих і цікавих історій.

Якщо ви хотіли б поділитися своїми думками, ідеями чи досвідами і написати колонку, то надсилайте листа на емейл — [email protected].

Погляди, висловнені у матеріалі, можуть не співпадати з точкою зору The Ukrainians Media. Передрук тексту чи його частин дозволений лише з письмової згоди редакції. Головне зображення створене за допомогою технології штучного інтелекту у нейромережі Midjourney.

Текст
Анастасія Левкова

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутись до статті

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки